Місто Маріуполь наразі повністю заблоковане російськими військами та їх маріонетками з так званої "ДНР". Вони бомбять житлові квартали, обстрілюють міську інфраструктуру, не жаліють навіть пологові будинки та дитячі лікарні. Від варварських обстрілів руських нацистів загинуло вже понад 1,5 тис. мирних городян. Як виживають жителі Маріуполя в умовах гуманітарної катастрофи, і коли у них з'явиться можливість для евакуації, дізнавався "Апостроф".
"Лівий берег, вже 4 дні немає зв'язку з татом. Допоможіть дізнатися чи він живий", "Східний. Сім'я з немовлям вже майже тиждень живуть у підвалі, хтось може допомогти знайти" - подібними повідомленнями завалені практично всі маріупольські групи в соцмережах. Місто вже другий тиждень героїчно відбиває звірячі атаки російських окупантів, внаслідок чого майже 400 тисяч мирних жителів опинилися на межі виживання в епіцентрі гуманітарної катастрофи.
Страждання жителів Маріуполя
Ні зв'язку, ні їжі, ні допомоги
Маріуполь вже переживав окупацію російськими військами та підконтрольними ним бойовиками. Було це навесні 2014 року. Але силами українських військових, влітку того ж року вдалося звільнити місто, і місяць у складі фейкової "ДНР" жителі міста згадували як страшний сон. Місто стало активно розвиватися, у нього пішли інвестиції, зокрема й міжнародні. Маріуполь перетворився на нову столицю вільної частини Донбасу.
Але безпосередня близькість до фронту протягом усіх 8 років війни створювала перманентну напругу у місті. Тим більше, що окупаційна влада так званої "ДНР" заявляла про свої міфічні права на всю територію Донецької області, а значить і на Маріуполь – друге за величиною місто в регіоні. Не дивно, що з початком повномасштабного вторгнення РФ приморське місто стало однією з головних мішеней Кремля.
Майже з перших днів великої війни, окупаційні війська РФ почали оточувати Маріуполь і обстрілювати місто та його мирних жителів з усього артилерійського арсеналу. В результаті Маріуполь опинився у безпрецедентній блокаді, яка триває другий тиждень.
"Моя мама з родиною брата перебувають у Маріуполі. Вони живуть на лівому березі, за 5 кілометрів від лінії фронту, - розповідає "Апострофу" Ірина Сторожук, чиї рідні залишаються в блокадному місті. – Коли почалася війна, їх ніхто не евакуював у центральну частину міста.У місті немає води, світла, опалення, газу. Наразі вони ховаються у підвалі. Люди у підвалі не їли і не пили 4 дні. Їх обстрілюють кожну хвилину. Єдина можливість вижити - готувати їжу на багатті. Брат вийшов готувати, і поруч з ним росіяни скинули з безпілотника ракету. Травмував ноги. Зв'язку в місті немає, тому він перебував у підвалі. Слава богу, до нього приїхав друг, і відвіз до лікарні. На нього чекає пересадка шкіри. Брату в лікарні не надають допомогу адже там насамперед лікують військових. У лікарні відсутні їжа, вода, ліки".
Розбомблений пологовий будинок та дитяча лікарня в Маріуполі
А ось мешканка приморського міста Марина змогла покинути Маріуполь, проте її рідні там залишаються.
"Я поїхала до Бельгії, але мої батьки і брат із грудним сином все ще там. Він дзвонить раз на 3 дні: коли за допомогою генератора вдається зарядити телефон. Люди їжу готують на вогнищі, воду беруть із джерела, у підвалі сидять цілодобово, у малюка закінчилося дитяче харчування, ситуація вкрай важка. Сьогодні в центрі бомбили і на Західному (мікрорайон Маріуполя – "Апостроф"), люди чекають на коридор. Я дуже чекаю їх у Бельгії і сподіваюся вони виживуть", - пояснює "Апострофу" Марина.
А хтось із городян буквально став постійним мешканцем бомбосховищ.
"Мій брат із сім'єю якраз напередодні жорстких бомбардувань перемістилися до бомбосховища "Азовсталі" (металургійний комбінат у Маріуполі – "Апостроф"). На щастя, там серйозне бомбосховище, воно будувалося ще за радянських часів на випадок ядерної війни. Там опинилося багато людей, місця вистачає, але зв'язку з братом немає вже 10 днів. Знаю тільки, що він приніс туди туристичний намет і в ньому з родиною облаштував такий-сякий побут, наскільки це можливо", - розповів "Апострофу" донеччанин Олександр, чий брат залишається в заблокованому Маріуполі.
При цьому допомогти мирним мешканцям дуже складно. "Навіть якщо приїде гуманітарна допомога, її не привезуть на лівий берег, бо там небезпечно. Російські війська обстрілюють Маріуполь щохвилини", - додає Ірина Сторожук.
"Я писала в Червоний хрест, але вони сказали, що не можуть допомогти, тому що не працюють у зоні війни, а лише на кордоні", - пояснює мешканка приморського міста Марина.
Наслідки варварських обстрілів
Тактика окупанта
Звичайно, найбільша потреба для жителів міста зараз - це термінова евакуація. У ході переговорів з окупантами кілька разів було узгоджено маршрути "зелених" коридорів, але щоразу евакуаційні заходи зривалися – російські війська, незважаючи на домовленості, не припиняли обстрілів.
Втім, лише "зелених" коридорів недостатньо.
"Навіть точки збору людей для евакуації на лівому березі відсутні, а з лівого на правий берег самостійно рухатися неможливо", - скаржиться Ірина Сторожук.
Очевидно, що гуманітарна катастрофа створюється Росією у Маріуполі навмисно. Для чого? За словами військового експерта Олега Жданова, це давня тактика РФ щодо "примусу до миру".
"Вони просто знущаються з людей. Вони чудово знають, що не випустять мирних жителів з Маріуполя. Вони будуть рівняти з землею мирне місто авіацією та артилерією для того, щоб жителі приповзли до них на колінах з благаннями про пощаду. І цей "зелений" коридор — це чисте знущання з боку Російської Федерації. Примус до миру, як вони це називають", - коментує ситуацію "Апострофу" Олег Жданов.
