Російська Федерація за кількістю накладених міжнародних обмежень обійшла Іран і КНДР, отримавши найбільше санкцій у світі! Як показує практика того ж Ірану, люди там справді навчилися жити без західних послуг, товарів та технологій, але що це за життя? Як за умов жорстких санкцій існують громадяни Ірану і до чого слід готуватися росіянам вже зараз, дізнавався "Апостроф".
Читайте також: Примара війни: куди котиться економіка РФ
Ніякого онлайну
Вже на етапі планування поїздки до підсанкційного Ірану, у мандрівника виникають перші серйозні труднощі.
"Якщо йдеться про туризм, жоден готель не можна забронювати онлайн, - розповідає "Апострофу" Катерина Борисенко, яка подорожувала країною. – Booking (міжнародна система інтернет-бронювання готелів – "Апостроф"), їх просто не відображає, хоча готелів багато ".
Аналогічна ситуація вже зараз спостерігається й у Росії. Booking та інші послуги онлайн-бронювання поступово перестають відображати об'єкти в РФ, ізолюючи окупантів.
"І ви нічого не зможете оплатити онлайн заздалегідь, навіть якщо ви щось знайдете. Тому основний метод оплати - це, звичайно, готівка", - додає Борисенко.
Іранські гроші
З ріалом анріал
Але і з готівкою в Ірані проблеми. Карти Visa та Master Card не працюють, тому в банкоматах зняти гроші неможливо.
"Місцеві жителі користуються локальними картками (подібні картки платіжної системи "Мир" діють в РФ - "Апостроф"). Що вразило, по карті вони навіть шкарпетки в переході у бабусі можуть легко купити, бо у всіх продавців є термінали", - каже "Апострофу" Юрій Петінов, який подорожував Іраном.
Відповідно, готівку краще привозити із собою. Але!
"Наприклад, ви привозите в країну готівкові долари. Але потім вам потрібно витратити половину дня в Тегерані на те, щоб цю готівку обміняти. Але це не так просто. Для цього вам потрібно знайти місцевого жителя, який відведе вас на ринок і знайде вам "баригу". А "барига", побачивши тисячу доларів, скаже, що у нього немає стільки грошей для обміну, і вам доведеться шукати трьох "бариг", щоб обміняти необхідну суму в цілому", - зазначає Катерина Борисенко.
При цьому не варто забувати, що міняли працюють за "чорним" курсом. "А чорний курс на 10-20% відрізняється від офіційного", – пояснює виданню мандрівник В'ячеслав Кравчук.
Теоретично, можна, звичайно, приїхати до Ірану вже з національною валютою цієї країни – ріалом. Якщо вам вдасться десь його роздобути. Але на практиці, через галопуючу інфляцію (від 20% до 50% на рік), зробити це буде нереально.
"Адже навіть тисяча доларів в Ірані - це дуже велика сума для обміну і потім за фактом у вас буде великий чорний сміттєвий пакет цих грошей, а купюри досить дрібні", - запевняє Катерина Борисенко.
Вже зараз такі процеси можна констатувати і в Росії. З початком широкомасштабної агресії Кремля проти України курс рубля по відношенню до долара моментально впав (більше 100 рублів за 1 долар США). Очевидно, що на тлі фінансової кризи окупантові доведеться включати друкарський верстат, що призведе до ще більш серйозної інфляції. Відповідно, не за горами той момент, коли за мішок російських рублів можна буде купити лише один буханець хліба.
Автопром
"Оренда автомобілів існує, але знову ж таки потрібно домовлятися через посередників і віддавати готівку. Ніякого Avis (міжнародна система бронювання прокату автомобілів – "Апостроф") там немає", - зазначає Катерина Борисенко.
Щоправда, розраховувати на великий вибір не варто, а про деякі марки авто українці й не чули.
"Домінують автомобілі іранського виробництва, і за відгуками місцевих користувачів вони не найякісніші", - пояснює виданню мандрівник В'ячеслав Кравчук.
"Автопром здебільшого французький: автомобілі 25 років і старші, а також місцеві Khondro Samand, які за своєю якістю нагадують перші китайські спроби зробити автомобіль", - каже "Апострофу" Юрій Петінов, який подорожував Іраном.
Автомобіль Samand
Є, звичайно, автомобілі іноземного виробництва, але більшість з них або не поставляються до Ірану безпосередньо, або імпорт обкладається божевільними податками. Я чув від іранців, що новий Mercedes S класу може коштувати 500 тисяч євро і навіть більше”, - додає Кравчук.
Ймовірно, подібним чином доведеться викручуватись і Росії, замінюючи імпорт вітчизняними автомобілями. Але ще не факт, що окупантам вдасться перебудуватися найближчими роками. Ще 5 березня найбільший російський автовиробник АвтоВАЗ припинив свою роботу. Офіційна причина – дефіцит електронних компонентів, які у Росії не виробляються.
"Смішні" ціни не для всіх
З точки зору європейця, ціни в підсанкційному Ірані просто "смішні".
"Повноцінний обід на двох в аеропорту коштуватиме 10 доларів. Вечеря з кальяном, чаєм та парою страв на весь вечір - 15–20 доларів залежно від рівня кафе. Перекусити на вулиці до 2 доларів з особи. Житло – пристойний готель 3–4 зірки - в районі 20 доларів за двох і сніданок включений, - каже Юрій Петінов.- Автобуси міжміські є хороші, а є й "втомлені". У комфортабельному автобусі проїзд на 500 км коштував 5 доларів з особи (напої та снеки включені). Авіасполучення - для обраних місцевих. Ціна перельоту на 1500 кілометрів - 60 доларів при покупці сьогодні на завтра. Таксі за домовленістю за 1 долар вас кататимуть по всій столиці хвилин 30. За 20$ нас відвезли за 300 кілометрів в один кінець, попередньо завезли до себе додому, напоїли чаєм та нагодували".
"П'ятизірковий готель може коштувати 30 доларів за ніч, а у ресторані можна нормально поїсти й на 5 доларів", - додає В'ячеслав Кравчук.
Незвичайний готель в Ірані
"А бензин взагалі коштує як бутильована вода", – резюмує Катерина Борисенко.
Але для самих громадян Ірану навіть такі ціни вважаються дуже високими, адже рівень доходу основної частини населення є вкрай низьким.
"Ціна на пальне дуже чутлива стаття витрат для місцевих. Тому багато автомобілів переобладнано на газ", - зазначає Юрій Петінов.
Бізнес-"милиці"
Іран - багата на корисні копалини країна.
"Країна багата нафтою, дорогоцінними металами, але вони не можуть їх продавати через санкції. До речі, деякі країни на цьому наживалися: Росія видобувала в Ірані корисні копалини, і сама продавала, а Іран від цього отримував лише невелику частину" , – пояснює В'ячеслав Кравчук.
Аналогічна доля чекає і на Росію. Так, за оцінками експертів, у порівнянні з довоєнним періодом окупант втратив половину свого нафтового експорту.
Тим не менш, громадяни Ірану намагаються налагоджувати бізнес-зв'язки із Заходом, використовуючи різні фінансові "милиці".
"Наприклад, за кордоном іранцям дуже складно відкрити рахунки в банках – їм не хочуть їх відкривати через будь-які внутрішні інструкції самих банків та санкцій проти Ірану. Бізнес, звичайно, дуже хоче працювати з іноземцями, адже це джерело валюти, але робити це складно: туризму не так багато. Проблема і з пересиланням грошей. Їх приймають через якихось родичів, які мають рахунки в Європі", - зазначає Кравчук.
На цьому фоні ринок Ірану заполонюють товари із країн, які не підтримують санкції Заходу.
"Вся країна і Тегеран, зокрема, - це один суцільний базар китайського барахла. Якість одягу дуже низька", - резюмує Юрій Петінов.
Режим
Іран – структурована теократія, відповідно, громадяни цієї країни відчувають на собі всі принади придушення інакомислення.
По-перше, жорстка цензура в Інтернеті. У країні є список заборонених сайтів.
"Інтернет в Ірані просто неймовірно повільний і навіть VPN не завжди допомагає", - каже Юрій Петінов.
По-друге, особливе становище у служителів режиму.
"Повсюди культ аятолли (духовний лідер шиїтів – "Апостроф"). За відмову від релігії передбачено смертну кару. Повсюди багато поліції та військових, і вони мають привілейований статус, їхній дохід вищий за середній, як втім, і у всіх державних службовців", - зазначає Петінов.
Майже як у Росії: іранська "Юнармія"
Тож не дивно, що молоді іранці прагнуть по можливості іммігрувати.
"Молодь пристойно говорить англійською і ті, хто говорить, намагаються оформити можливість виїхати з країни. Вони мають американську програму допомоги в еміграції здібним студентам", - резюмував Петінов.
Втім, суворість режиму не можна розглядати як прямий наслідок санкцій, а скоріше як "необхідний" інструмент для збереження ладу в умовах низького рівня життя звичайного населення. Заборони в інтернеті, культ особи, привілейоване становище силовиків та чиновників – все це вже давно є й у Росії. Більше того, заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв вже висловлював думку, що непогано було б повернути до РФ смертну кару. І очевидно, що в міру посилення санкційного тиску і подальшого зростання соціальної напруги, стан справ у РФ тільки погіршуватиметься.
