Хімічний Путін: як захиститися від бойових отруйних речовин

Нещодавно Центр протидії дезінформації при РНБО повідомив, що російські військові планують застосувати бойову отруйну речовину зарин у тих містах України, де вони не можуть прорвати оборону. "Апостроф" просить читачів не панікувати і публікує рекомендації на випадок хімічної атаки чи спровокованої росіянами аварії на хімічному підприємстві, щоб бути готовими до будь-якої ситуації. Сподіваємось, що це нам ніколи не знадобиться.

На жаль, в Україні вже зафіксовано випадок витоку аміаку на підприємстві "Сумихімпром". Внаслідок обстрілів підприємства російськими військами у понеділок, 21 березня, було пошкоджено резервуар з аміаком ємністю 50 тонн. Зона ураження становила близько 2,5 км. На щастя, звернень щодо отруєння аміаком серед місцевого населення не надходило.

При цьому окупанти продовжують звинувачувати Україну у підготовці теракту за допомогою аміаку в інших містах країни, зокрема, у Харкові. Розповсюдження такої фейкової інформації може означати лише одне, що до теракту готуються самі рашисти.

Що таке аміак? Це безбарвний газ із різким задушливим запахом. Він легший за повітря й небезпечний при вдиханні. Пари сильно подразнюють органи дихання, очі та шкіру. Рекомендації на випадок отруєння аміаком надає Центр громадського здоров'я МОЗ України.

Ознаки отруєння аміаком:

• поява сильного кашлю та ядухи;
• печіння в очах;
• зміна частоти пульсу;
• почервоніння шкіри;
• подразнення слизових оболонок та шкіряного покриву.

Рідкий аміак може викликати обмороження, можливі пухирі та виразки.

Перша допомога при отруєнні аміаком:

• винести потерпілого на свіже повітря;
• дати подихати зволоженим повітрям (теплими водяними парами 10% розчину ментолу в хлороформі);
• шкіру, слизові та очі промивати водою або 2% розчином борної кислоти не менше 15 хвилин;
• в очі закапати по дві-три краплі 30% альбуциду;
• ніс змастити оливковою або вазеліновою олією;
• дати потерпілому тепле молоко із "Боржомі" або харчовою содою;
• при спазмі голосових щілин треба зігріти ділянку шиї, зробити теплі ванни, інгаляцію;
• при ураженні шкіри промити її чистою водою, зробити примочки з 5% розчину оцтової, лимонної чи соляної кислоти.

Дії в осередку зараження:

• залишати зону зараження необхідно перпендикулярно до напрямку вітру;
• захистити органи дихання протигазом/ватно-марлевою пов'язкою, рушником або іншою бавовняною тканиною, складеною кілька разів, змочивши її 2% розчином лимонної або оцтової кислоти/водою;
• потрібно допомогти дітям, інвалідам, людям похилого віку;
• потрібно щільно закрити вікна та двері, завісивши віконні та дверні отвори тканиною, змоченою в лимонній кислоті/слабкому розчині оцту.

При підозрі на отруєння – не допускати жодних фізичних навантажень, потрібно пити якнайбільше теплого молока, чаю. По можливості – звернутися по медичну допомогу.

Крім аміаку, агресор може використати проти українців ще один небезпечну отруйну речовину – хлор . Це газ зеленувато-жовтого кольору з різким задушливим запахом. Небезпека хлору полягає у взаємодії зі слизовими оболонками - утворюється соляна кислота, яка викликає набряк легенів, ураження очей та носа, подразнення шкіри. При вдиханні високих концентрацій хлору можливий смертельний результат – потрапляючи у легені, він обпікує легеневу тканину та викликає ядуху. Що робити, якщо ви отруїлися хлором або перебуваєте поряд з епіцентром витоку небезпечного газу, розповіли в Управлінні охорони здоров'я Миколаївської міської ради.

Вперше хлор було застосовано у Першу світову війну

Ознаки отруєння хлором:

• різкий біль у грудях;
• сухий кашель;
• блювання;
• порушення координації руху;
• задишка;
• різь в очах;
• сльозотеча.

Перша допомога при отруєнні хлором:

• надягніть протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря;
• робити штучне дихання не можна, необхідно у тяжких випадках застосувати кисневу інгаляцію;
• для зменшення подразнення – вдихання парів нашатирного спирту, промивання очей, рота, носа 2% розчином харчової соди.

Дії в осередку зараження:

• закрити очі та затримати дихання. Варто використовувати протигаз, а за його відсутності - ватно-марлеву пов'язку або рушник, попередньо змочені водою або 2% розчином питної соди.
• укутатися у верхній одяг і дихати крізь нього (можна змочити водою).
• не бігти.
• спробувати визначити напрямок вітру.
• виходити із зони зараження у бік, перпендикулярний вітру.
• якщо вийти неможливо, спробувати залізти на високий предмет (стовп, драбину і т.п.), оскільки хлор стелиться землею.
• при виявленні будь-якого виду зараження – негайно телефонуйте 101.
• при отруєнні хлором винести потерпілого із зони зараження. Шкіру, рот, ніс промити 2% розчином питної соди чи водою.

У п'ятницю, 25 березня, Центр протидії дезінформації при РНБО з посиланням на міжнародне волонтерське співтовариство InformNapalm повідомив про те, що російські військові планують застосувати бойову отруйну речовину зарин у тих містах України, де вони не можуть прорвати оборону. За даними розвідки, 17 березня офіцери РФ, що воюють в Україні, отримали ін'єкцію антидоту фосфороорганічних сполук, а 20 березня командний склад Росії отримав ампули з антидотом при отруєннях хімікатами.

Наслідки використання зарину в Сирії

Зарин - це рідина без кольору та запаху. Його можна визначити, як смертельно отруйну речовину нервово-паралітичної дії. Рекомендації у разі отруєння зарином, опублікувала Львівська обласна державна адміністрація.

Ознаки отруєння зарином:

• закладеність носа;
• сльозотеча;
• біль в очах, зір порушується, зіниці звужуються;
• сильне слиновиділення та пітливість;
• відчуття скутості у грудях, кашель;
• дихання пришвидшується;
• нудота, блювання, діарея, біль у животі;
• надмірне сечовиділення;
• головний біль, слабкість, запаморочення;
• серцебиття прискорюється або, навпаки, сповільнюється;
• тиск знижується або, навпаки, підвищується;
• навіть мінімальна доза краплі зарину, яка потрапить на шкіру, може викликати пітливість та посмикування м'язів у місці, де відбувся контакт.

Подальший перебіг отруєння супроводжується сплутаністю свідомості, що закінчується судомами, конвульсіями, зупинкою дихання, паралічем та смертю.

Перша допомога при отруєнні зарином:

• при отруєнні зарином як і іншою бойовою отрутою, необхідно негайно звернутися до військових чи співробітників ДСНС, які мають спеціальні протоколи на такі випадки. Допомогти підручними засобами при отруєнні зарином неможливо. Антидотами є препарати атропін, діазепам.

Дії в осередку зараження:

• при першій підозрі щодо застосування хімічної зброї, не витрачайте часу, щоб принюхатися або щось проаналізувати. Симптоми і тяжкість отруєння залежать від часу, протягом якого зарин або інша отрута діяла на вас;
• одягніть окуляри, якщо вони є;
• якщо снаряд із зарином розірвався біля будинку, необхідно негайно зачинити вікна, двері, закрити всі вентиляційні отвори. У жодному разі не включати кондиціонер;
• не виходьте на вулицю відразу після атаки хімічною зброєю, термін дії більшості отрут досягає години. Потрібно дочекатися повідомлення про те, що хімічна загроза пройшла, інформацію про шляхи безпечної евакуації;
• якщо вибух стався надворі, потрібно негайно покинути це місце, рухаючись проти вітру. Пересуватися потрібно швидко, але не бігти, щоб не пришвидшувати дихання. Бажано сховатись у найближчому приміщенні хоча б в автомобілі з піднятими вікнами;
• якщо ви зазнали хімічної атаки, потрібно якнайшвидше позбутися одягу. Зарин на одязі випаровується і становить небезпеку. Одяг не варто знімати через голову, краще розрізати і таким чином зняти його;
• після того, як зняли одяг, потрібно промити всі ділянки шкіри, які контактували з отрутою водою, краще з милом. Чим більше тим краще.
• не торкатися поверхонь, які можуть бути заражені зарином;
• штучна вентиляція легенів, тим більше штучне дихання в такій ситуації неприпустимі.

Не обтяжуючи себе моральною стороною питання, окупанти бомблять Україну фосфорними бомбами, що прямо заборонено Конвенцією ООН "Про негуманну зброю". Першого такого удару було завдано в ніч на 13 березня по мирним жителям Попасної. Наступного разу російські нацисти скинули фосфорні бомби на Краматорськ 21 березня.

Фосфорні бомби мають характерний прояв вибуху - яскраве світло, а також іскри які нагадують феєрверк. Це супроводжується їдким димом та масштабною пожежею, яку важко ліквідувати. Фосфор горить у результаті взаємодії з киснем, відповідно, гасити його потрібно великою кількістю води чи мокрим піском.

Використання фосфорних боєприпасів

Через високу температуру горіння до 1300°C фосфорний заряд буквально випалює все навколо. У радіусі до 150 метрів від епіцентру вибуху у людини буквально обуглюється шкіра навіть під одягом.

Сам фосфор є дуже отруйною речовиною, він може викликати ураження кісток та кісткового мозку, а також омертвіння тканин. При попаданні на шкіру людини білий фосфор, що горить, викликає важкі опіки, а після попадання фосфору всередину організму відбувається отруєння, що викликає болісну смерть. Смертельна доза в людини становить 0,05 – 0,15 г. Що робити при фосфорному бомбардуванні, розповідає головне управління Держспоживслужби у Кіровоградській області.

Перша допомога при фосфорних опіках:

• не можна торкатися пальцями фосфору на одязі або шкірі потерпілого, оскільки можна зібрати частинки на вашій шкірі:
• по можливості зануріть пошкоджену частину тіла у воду, адже у воді фосфор не горить. Якщо такої можливості немає, поливайте або змочуйте водою шкіру та одяг там, де є краплі фосфору;
• акуратно зніміть одяг, але продовжуйте утримувати місця ураження у воді;
• використовуйте пінцет або щось інше, чим можна зняти фосфор та частини одягу;
• обробіть рану содовим розчином: 1 чайна ложка на 1 склянку води;
• накладіть на рану вологу пов'язку. Бажано змочену содовим розчином, або хоча б просто мокру;
• не можна прикладати вату;
• не можна використовувати перекис;
• потерпілому, який перебуває у свідомості, можна дати дозу димедрол та анальгін в одному шприці, 50 крапель корвалолу та, якщо є, одну таблетку гідазепаму або феназепаму.
• якщо це отруєння парами фосфорної сполуки: використовуйте будь-який сорбент (активоване вугілля, ентеросгель, атоксил тощо). Далі давайте людині пити багато води, віддавайте перевагу лужним рідинам (молоко, лужні води без газу).