Внаслідок військових дій на всій території країни тисячі українців країни втратили своє житло. Маріуполь, Волноваха, Буча, Ірпінь, Бородянка та ще десятки, якщо не сотні міст, селищ і сіл виявилися практично повністю знищені окупантом. А людям, яким вдалося евакуюватися з гарячих точок, після закінчення війни буде просто нікуди повертатися. Втім, парламентарі обіцяють розробити механізм компенсації за кожен квадратний метр знищеного житла. Відповідний законопроект уже з'явився у Верховній раді та навіть був проголосований у першому читанні. Що пропонують депутати, і як відбудовуватимемо житловий фонд після перемоги - з'ясовував "Апостроф".
Що пропонує ВР
Згідно з текстом законопроекту, компенсацію за зруйноване житло зможуть отримати громадяни України, які мають пошкоджену або знищену нерухомість, або їхні спадкоємці. Пріоритетне право на отримання компенсації матимуть багатодітні сім'ї, люди з інвалідністю та учасники бойових дій.
Щоб отримати компенсацію, до Комісії з питань надання компенсації потрібно буде подати відповідну заяву. Якщо законопроект буде ухвалено, таку комісію ще належить створити. Заява подається під час дії воєнного стану та ще протягом 90 днів після її закінчення.
Законодавець передбачає, що компенсацію може бути видано або "живими" грошима (з перерахуванням на спеціальний рахунок), або держава профінансує будівництво нового житла. При цьому, нове житло має бути рівноцінним за площею зі зруйнованим, але все ж таки не більше 150 квадратних метрів за один об'єкт. Більше того, замовник будівництва навіть може вибрати новий будинок або квартиру в будь-якому місті України, а не обов'язково там, де було знищено майно.
Втім, весь цей механізм компенсації – навіть не механізм, а дуже приблизна рамка. Адже Кабміну ще потрібно буде розробити алгоритм оцінки збитків, ухвалити положення про спеціальну комісію, яка займатиметься питаннями компенсацій та вирішити багато дискусійних питань. Наприклад, чому право на компенсацію надається лише громадянам України, адже майно іноземців, які на законних підставах перебувають у країні, також може постраждати від бойових дій.
До речі, в Україні ще з 2019 діє механізм компенсації за зруйноване житло в зоні ООС на Донбасі. У ньому також прописані спеціальні комісії, оцінка збитків. Проте, за словами правозахисників, які допомагали переселенцям отримати компенсацію, не так багато подібних кейсів закінчувалися вдало.
"Отримати компенсацію було нелегко, а в деяких випадках просто неможливо, оскільки були і є значні прогалини у законодавстві, – пояснює "Апострофу" юрист громадської організації "Правозахисна група "Січ" Ксенія Онищенко. – Наприклад, особи, які проводили обстеження, не були фахівцями та експертами з цього питання, оскільки не було визначено, хто саме зобов'язаний проводити обстеження. А залучення фахівців – за бажанням останніх. Це призводило до значних порушень прав постраждалих осіб, які полягали в тому, що непридатний для проживання та експлуатації будинок визнавали придатним. Як наслідок – постраждала особа втрачала право на отримання компенсації" .
Чи повториться схожа історія із новим порядком компенсацій?
"Зважаючи на досвід, це напевно буде складно, оскільки все одно постраждалим потрібно буде доводити факт заподіяної шкоди. А якщо говорити про втрату документів, то це додатковий тягар, який буде покладено на плечі самих постраждалих. Але я все ж таки сподіваюся, що урядом буде затверджено програму компенсації, яка б дозволила кожному потерпілому мати власне житло", - резюмує Ксенія Онищенко.
Протоколювання злочинів
Проте якщо законопроект буде ухвалено навіть не зовсім у досконалому вигляді – це, безумовно, стане позитивом. І ось чому.
Це дозволить оцінити масштаби проблеми у принципі. А зважаючи на все, ці масштаби величезні. Так, 30 березня у додатку Дія з'явилася можливість подати заявку на компенсацію за зруйноване житло. За один день роботи цієї функції було подано понад 20 тисяч заявок.
А вже оцінивши масштаби та задокументувавши кожен випадок пошкодження чи руйнування нерухомості, державі Україна буде з чим йти до міжнародних судів для витребування репарацій від Росії. Адже невипадково в законопроекті передбачено, що якщо заявник отримує компенсацію, то повинен буде підписати договір про делегування державі права вимоги відшкодування збитків від Російської Федерації.
Проте розраховувати на те, що окупант покається, навіть коли програє війну, не доводиться.
"Приклади виплат репарацій є і в новітній історії. Наприклад, Ірак зовсім недавно завершив виплачувати репарації Кувейту. Але зараз усі зрозуміли, що норми так званого міжнародного права насправді не працюють, - коментує ситуацію "Апострофу" адвокат Віталій Тітич. – Тому немає механізму примусу Росії до таких виплат, бачимо, що світ банально не може змусити Росію виконувати норми міжнародного гуманітарного права під час збройних конфліктів".
А отже, питання репарацій та судові позови з РФ затягнуться на роки, а людям, чиї будинки постраждали, десь жити треба вже зараз. У такому разі, де ж брати гроші на відновлення житла?
Примусове покаяння
Звалити цю справу на власний бюджет, який і так недорахується мільярдів гривень через бойові дії – нереалістично.
Наприклад, попередній механізм компенсацій фінансувався за рахунок держбюджету, відповідно і грошей виділялося не густо. Наприклад, у 2020 році на ці цілі уряд виділив лише 20 мільйонів гривень, а за оцінками ООН за час війни на Донбасі постраждав або було зруйновано близько 50 тисяч житлових будинків.
Новим законопроектом пропонується фінансувати компенсації із двох джерел:
- міжнародної технічної фінансової допомоги;
- Фонду відновлення майна зруйнованої інфраструктури України у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації.
До речі, такий фонд уже створено урядом. Але знову ж таки, наповнятися він буде за рахунок коштів донорів .
"Уряд закликає міжнародних партнерів, інвесторів, громадські організації, представників бізнесу та громадян надати Україні фінансову підтримку", - йдеться у повідомленні Кабміну.
Але чи цей фонд реально фінансуватиметься? Передумови для цього є.
Так, прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон ще на початку березня заявляв, що Україна може розраховувати на "План Маршала", а наприкінці березня в ЄС домовилися створити Трастовий фонд солідарності України. Щоправда, коштів знадобиться чимало, адже за оцінками експертів уже зараз втрати житлового фонду можна оцінити у 13,5 мільярда доларів. На жаль, ця цифра лише зростатиме, адже Росія продовжує вести агресивну війну в Україні.
Щоправда, за словами Віталія Тітича, у Заходу все ж таки є варіанти наповнювати Трастовий фонд солідарності російськими грошима.
"Репарації можуть виплачуватись від імені Росії за рахунок коштів її заарештованих активів на Заході та активів пов'язаних з урядом та президентом РФ фізосіб. Але тут є нюанси. У юрисдикціях цих країн Заходу має бути прийнята якась юридична доказова процедура, щоб пов'язати фізосіб та владу РФ Просто так забрати в Абрамовича нерухомість у Лондоні, яхти, і виплачувати з цих грошей репарації неможливо, поки що для такого рішення механізмів немає, - зазначає Тітич.
Другий варіант – у разі реальної перемоги України, коли Росія буде змушена ухвалювати певні правові документи та приймати рішення про порядок та суму репарацій.
"Але все-таки Росія ядерна країна, і її повна капітуляція малоймовірна. Щоправда, у Росії може щось статися, наприклад, зміниться політичний устрій, (Путін, зрозуміло, нічого платити не буде) або країна розвалиться. Втім, якщо Росії не буде , тоді питання: який суб'єкт платитиме репарації?", - підсумував фахівець.