Глава РПЦ патріарх Кирило (Гундяєв) зазнав серйозного удару. 27 травня УПЦ Московського патріархату провела Собор, на якому висловила незгоду з позицією патріарха Московського щодо війни в Україні та ухвалила рішення внести зміни до свого статуту, які засвідчать повну незалежність та самостійність УПЦ. А днем раніше Митрополит Київський та всієї України Епіфаній звернувся до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням позбавити престолу главу патріарха Кирила за його брехню та фактичне благословення російського вторгнення на територію України. Чи дослухається Вселенський патріарх до прохань ПЦУ, якою може бути процедура позбавлення Кирила престолу та чи вистачить у РПЦ впливу, щоби зберегти статус-кво, розбирався "Апостроф".
Після початку широкомасштабної агресії Росії проти України, церковного суду над Кирилом зажадали близько 600 священиків усередині УПЦ Московського патріархату. Це було пов'язано з тим, що патріарх Кирило у своїх проповідях неодноразово виправдовував війну проти України та заохочував молодих росіян брати до рук зброю, щоби йти воювати проти нашої країни. Але позиція окремих кліриків — це не позиція всієї церкви, а УПЦ не поспішала офіційно засуджувати мілітаристські заяви Гундяєва, чим спровокувала кризу всередині своєї структури. У результаті, кризу вирішили не посилювати і все ж таки відсторонилися від Москви.
А ось позиція ПЦУ з перших днів великої війни була єдиною: Кирило, який підміняє у своїх проповідях християнські благодіяння ідеологією російського світу – єретик! Свою позицію ПЦУ оформила у конкретному зверненні до Вселенського патріарха та глав помісних церков 26 травня. Глава ПЦУ, митрополит Київський та всієї України Епіфаній (Думенко) звинуватив Кирила не лише в брехні, а й у схизмі – прагненні розколоти православну церкву. "Архієрейський Собор ПЦУ звернувся до Вселенського Патріарха та Предстоятелів Помісних Автокефальних Церков з проханням засудити духовні злочини Кирила та позбавити його престолу, зокрема на підставі поширення єретичного етнофілетичного вчення про "руський мир" і поширення схизмів серед православних (безпідставного розриву євхаристичного єднання та створення єпархій РПЦ у межах Олександрійського Патріархату)", - написав Епіфаній у Facebook.
І тут постають кілька важливих питань.
Митрополит Епіфаній
Варфоломій ініціюватиме розгляд щодо Кирила?
Щоб відповісти на це питання, варто зрозуміти, у чому конкретно звинувачується Гундяєв. У 1872 році Помісний Константинопольський Собор засудив як єресь явище етнофілетизму. Це політика, за якої загальноцерковні інтереси та канони приносяться у жертву національно-політичним. А Гундяєв, який обрядив РПЦ у ліврею ідеологічного лакея путінського режиму, безумовно, може вважатися проповідником єресі етнофілетизму. Тож підстави для його притягнення до церковного суду існують.
"Єресь руського миру стосується засудження етнофілетизму. Тобто, за це його можна засудити. До нього є претензії як до богослова, як до людини, яка сформулювала руський мир, який не відповідає основним канонам православ'я", - каже "Апострофу" релігієзнавець Людмила Філіпович.
"На таке звернення церква має право й навіть повинна його подавати, якщо патріарх проповідує брехню, порушує канони. Владика Епіфаній та Архієрейський Собор роблять те, що й мають робити", - пояснює "Апострофу" релігієзнавець Юрій Чорноморець.
Не варто забувати, що ПЦУ отримала Томос багато в чому завдяки позиції Вселенського патріарха Варфоломія. Це доводить, що Варфоломій не боїться конфронтації з Гундяєвим, а отже, цілком здатний ухвалити відповідне рішення та скликати церковний суд. Тим більше що прецеденти в історії православ'я вже були.
"У XVII столітті забрали престол у патріарха Московського Нікона", – нагадує Людмила Філіпович.
По-друге, логіка тісних контактів ПЦУ із Вселенським патріархом передбачає, що якби Епіфаній не був упевнений у позитивній відповіді патріарха Варфоломія, то навряд чи публічно б до нього звертався.
Вселенський патріарх Варфоломій
Яка процедура позбавлення престолу?
"Чіткої процедури немає. Але має бути розгляд по суті: чи є Кирило єретиком, чи ні, чи є канонічні порушення, чи ні. А потім має бути виклик його на суд відповідно до православної традиції. Але ця процедура може досить швидко пройти, якщо буде воля Вселенського патріарха", - зазначає Чорноморець.
"Є процедура спілкування між православними патріархами, вони пишуть листи, де пояснюють чому хочуть позбавити престолу. Для цього має бути віросповідальна підстава, а в цьому випадку вона є – брехня. Це має бути якесь колегіальне рішення православних патріархів", - резюмує Філіпович.
І тут ми підходимо до найцікавішого: а чи буде рішення православних патріархів колегіальним?
Чи вистачить у РПЦ впливу відстояти Кирила?
Незважаючи на програну битву за Україну, результатом якої стало отримання автокефалії ПЦУ, до 24 лютого ще можна було говорити про відчутний вплив РПЦ на деякі помісні церкви, наприклад, Сербську, Болгарську. Але російські танки в полях України, окроплені не святою водою кліриків РПЦ, значно змінили ситуацію: РПЦ вже програла й війну за Україну після Собору УПЦ 27 травня. Таким чином можна констатувати, що вплив Гундяєва просто обрушився.
"Зараз цей вплив дуже серйозно впав. І це видно на прикладі Сербської православної церкви, яка погодилася дати автокефалію Охридській церкві Північної Македонії. Раніше просто неможливо було уявити, що серби, які завжди були сателітами Москви, можуть прийняти щось, що суперечить інтересам Москви. Ті, хто явно підтримував Кирила, наприклад, Польська церква чи Болгарська, зараз висловлюють настрої не в бік Москви. Кирило сам себе підставив і тепер православні дуже замисляться", - запевняє Филипович.
У своїх проповідях патріарх Кирило виправдовував війну
Крім того, Кирило серйозно зіпсував стосунки з Олександрійським патріархатом, цинічно втиснувшись на його територію в Африці, заснувавши Патріарший екзархат Африки.
"РПЦ вступила в конфлікт з Олександрійським патріархатом, чиї права затверджено у 325 році на Першому Вселенському Соборі", - зазначає Чорноморець.
І якщо раніше Олександрійський патріархат просто не був союзником Москви, то тепер він став її впливовим опонентом.
"Все більше та більше церков починають замислюватися про те, що російський імперіалізм небезпечний для них. А чим більше українських біженців є у Європі, тим сильніше змінюється позиція тієї ж Польської церкви. Тут настають тектонічні зміни, і Кирило може втратити всі приручені помісні церкви як союзників" , – запевняє Юрій Чорноморець.
Читайте також: ПЦУ йде до Лаври: як ділитимуть територію з УПЦ
Чужий серед своїх
Ба більше, за словами експертів видання, відставці Кирила можуть сприяти й всередині самої РПЦ.
"Багато чого залежатиме від позиції ієрархів Московського патріархату. А там велика кількість єпископів і далеко не всі вони задоволені політикою Кирила. Сам же Кирило боїться скликати Архієрейський Собор, щоб у середині РПЦ не було ініційовано суду над ним. Його становище є дуже загрозливим, він кілька років перебуває під загрозою втрати престолу. Це пов'язано з тим, що він у диктаторському форматі керує церквою, проводить постійні кадрові чищення та єпископам це набридло", - зазначає Чорноморець.
Їм незадоволені навіть усередині путінського режиму. "Він не виконав жодної обіцянки, які давав світській владі (наприклад, програв Україну – "Апостроф"), різним елітам, оскільки його вплив виявився набагато меншим, ніж він розповідав. Тому він втратив підтримку у російській владі вже давно", - резюмував Чорноморець.
Але! Якщо суд збереться і Кирила визнають єретиком, все ж таки далеко не факт, що він просто піде в монастир доживати свій вік.
"Якщо в Росії Кирила підтримуватиме влада, то плювали вони не тільки на рішення православних ієрархів, вони взагалі на все начхати хотіли. Тому Кирило залишиться, але у Вселенському православ'ї, у колі православних церков, його не будуть вважати московським патріархом. Ймовірно, його буде викреслено з диптиха православних церков і ніхто з ним не спілкуватиметься. Це більшою мірою буде практичний крок, а не символічний.
У підсумку РПЦ опиниться у світовій ізоляції, як і світська влада на росії, але припасти до Китаю в цьому випадку не вийде - там буддизм. Втім, оголосивши себе мучениками, а голов помісних церков - прислужниками колективного Заходу, РПЦ під омофором Гундяєва й надалі зможе продовжувати промивати мізки росіянам.