У понеділок, 20 червня, у різних джерелах з'явилася інформація про те, що ЗСУ завдають ударів із застосуванням артилерії та авіації по острову Зміїний. Пізніше стало відомо, що удару було завдано не так по самому острову, а по бурових платформах, так званих "вишках Бойка". Цей обстріл став продовженням протистояння за острів Зміїний, про який розповідає "Апостроф".
Протиборство між Росією та Україною на Чорному морі звелося до боротьби за невеликий клаптик землі – острів Зміїний. До 2022 року тут була база Держприкордонслужби. У перший же день Великої війни, 24 лютого, росіяни провели операцію із захоплення острова. Після ультиматуму, на який було отримано відмову з відомим формулюванням щодо "російського військового корабля", крейсер "Москва" та патрульний корабель "Василь Биков" обстріляли острів, а бомбардувальник Су-24 завдав демонстраційного бомбового удару.
О 22:00, 24 лютого, Державна прикордонна служба України оголосила, що російські війська взяли острів під контроль. Однак на цьому битва не закінчилась.
Росіяни стали розглядати острів як форпост і тилову базу для можливої висадки морського десанту до Одеси і стали зміцнювати там оборону, прикривши його від удару з повітря засобами ППО флагмана Чорноморського флоту крейсера "Москва". І це було їхньою помилкою. 14 квітня флагман ЧФ РФ затонув внаслідок пожежі, вирушивши саме за тією адресою, куди його послали захисники острова. За інформацією міністерства оборони РФ, пожежа призвела до детонації боєприпасів, при цьому причини займання не повідомлялися. Експерти практично одностайно говорять про те, що пожежа на "Москві" сталася внаслідок вдалого влучення двох протикорабельних ракет, випущених розрахунком берегового українського комплексу "Нептун".
Результат "пожежі" на крейсері "Москва"
Після цього роль острова у планах росіян надзвичайно зросла. Оскільки прикрити від ударів з повітря можливу висадку десанту вже було нічим (практично вся система ППО флоту була зав'язана на "Москву"), було вирішено максимально посилити острів наземними зенітно-ракетними комплексами.
На початку травня, під час спроби штурму острова Зміїний бійцями 73-го морського центру спецоперацій ЗСУ, обидві сторони зазнали втрат. Так, за об'єктивними даними за допомогою безпілотників Bayraktar було знищено 4 патрульні катери "Раптор", десантний катер "Серна", 3 системи ППО, командний пункт та склад боєприпасів на острові. При цьому росіяни заявили про відразу кілька збитих "Байрактарів". Принаймні, залишки одного безпілотника з бортовим номером були виловлені в румунських територіальних водах.
Більш-менш достовірно відомо, що 7 травня Зміїний зазнав удару пари Су-27, які змогли знищити склад боєприпасів або паливні резервуари (можливості "чистих" перехоплювачів для роботи по землі вкрай обмежені). Вважається, що цього ж дня ракетою, випущеною з Bayraktar ВМС ЗСУ, було знищено російський гвинтокрил Мі-8АМТШ, який здійснював висадку десанту посадковим способом.
Міноборони Росії, у свою чергу, заявило про знищення в ніч на 8 травня в районі Зміїного "двох українських бомбардувальників Су-24 й одного вертольоту Мі-24 повітряних сил України". Ймовірно, якісь втрати таки були, оскільки 10 травня стало відомо про загибель вертолітника зі складу 10-ї авіаційної бригади ВМС України Василя Ільчука, причому у некролозі було вказано, що він "загинув у районі острова Зміїний". Оскільки у складі бригади немає Мі-24, можна припустити, що було збито Мі-14. Тим більше, що згодом у російських пропагандистських ТГ-каналах з'явилося відео нібито з атакою російського винищувача на Мі-14.
Після цього росіяни зайнялися посиленням оборони острова – сюди морем було доставлено, як мінімум, по одному комплексу ППО "Панцир" і "Тор". Саме питання постачання й стало "ахіллесовою п'ятою" росіян. У ніч на 17 червня, на південь від Одеського газового родовища, технічними засобами ВМСУ на переході у напрямку острова Зміїний було виявлено групу у складі буксира "Василь Бех", двох катерів типу "Серна" та катера типу "Раптор". Вирішили атакувати. О 03:54 при коригуванні з борту Bayraktar ВМС ЗСУ та американського RQ-4 (позивний FORTE10) "Василь Бех" був уражений двома протикорабельними ракетами (офіційно, українська сторона досі не підтвердила інформацію про пуск ракет). За деякими даними, до 05:17 росіяни намагалися організувати боротьбу за живучість судна та рятувальну операцію за участю катерів "Серна" та "Раптор".
Розташування "вишок Бойка" відносно острова Зміїний
В результаті операції, за непідтвердженими російською стороною даними, з ураженого буксира було знято 23 особи, 4 з яких – тяжко поранені. Важко поранених моряків було доставлено до СПБУ "Таврида", з подальшою евакуацією вертольотом Ка-27.
За даними повітряної розвідки, станом на 09:20 17 червня, "Василя Беха" в зоні ураження не виявлено, що свідчить про те, що судно затонуло.
Трохи дивним виглядає вибір судна для простого перекидання вантажів на острів. Адже "Василь Бех" - це досить сучасний борт із унікальним обладнанням для глибоководних рятувальних та дослідницьких робіт - водолазний комплекс з барокамерою, безлюдний підводний апарат "Марлін-350" із глибиною роботи до 400 метрів. Деякі джерела додають, що на борту рятувальника був ЗРГК "Панцир-С1", хоча в такому разі незрозуміло, яким чином у зоні його досяжності вільно працював безпілотник, оскільки кадри з його камери з ураженням судна ракетами досить швидко потрапили до мережі. Очевидно, таким чином вкотре було підтверджено слабку ефективність "Панциря" проти турецького "Байрактара".
20 червня розпочався наступний етап боротьби за острів Зміїний. Спочатку з'явилася інформація про обстріл підрозділами ЗСУ самого острова, а потім стало відомо про вогневий удар по бурових платформах у Чорному морі, які були захоплені Росією після окупації Криму у 2014 році. Ці платформи відомі як "вишки Бойка".
Факт удару, станом на 15.00, 20 червня, не був підтверджений офіційними джерелами з обох боків. Проте про нього заявили народний депутат Олексій Гончаренко та колаборант, так званий "глава Криму" Сергій Аксьонов. Останній зазначив, що вдалося врятувати 5 людей, троє поранено, пошук решти триває. У Росії вже пригрозили ударами у відповідь "по центрах ухвалення рішень". Яким буде подальший подій – наразі незрозуміло.
