Якщо артилеристи на фронті це боги війни, які караючою правицею далекобійного озброєння віддають належну помсту ворогам України, то "очами" богів по праву можна вважати аеророзвідників. Від їх проникливого тепловізійного погляду не сховається жоден московитський "Іван" на танку. Як працює українська аеророзвідка, хто допомагає її розбудовувати, та яка роль штучного інтелекту в національній визвольній боротьбі, про все це в інтерв’ю "Апострофу" розповів член ГО "Аеророзвідка" Михайло.
- Що зараз являє собою аеророзвідка? Це окрема частина в структурі ЗСУ, чи громадське об’єднання професіоналів?
- Аеророзвідка з’явилась ще у 2014 році як спільнота волонтерів без жодного офіційного статусу. Потім на одному з етапів було створення військової частини і переважна більшість аеророзвідників офіційно стали військовими. На той момент це була, певно, найінноваційніша частина в українській армії. Існувало два крила: IT і БПЛА. В 2019 році частину розформували. Це досить довга і складна історія, пов’язана з корупцією, скандалами і нашими генералами, які фактично були спадщиною ще з радянських часів. Тому створення громадської організації було відповіддю на такі дії, адже спільнота аеророзвідників бажала продовжувати свою діяльність. Також було створено центр інновацій та розвитку оборонних технологій при Міноборони. Туди увійшло IT крило, яке діяло в розформованій військовій частині. Крило БПЛА залишилось в якості громадського об’єднання. В той же час, члени громадської організації "Аеророзвідка" наразі проходять службу майже у всіх структурах сил безпеки і оборони України.
- Як діє, та з яких елементів складається система аеророзвідки? Адже самі БПЛА, як я розумію, це лише один з елементів цієї системи?
- Дрони це звісно ефектно, але це лише частина роботи. У аеророзвідки немає своїх пілотів, які щось бомблять чи розвідують. Всі пілоти – дійсні військові, які служать в ЗСУ, СБУ, ГУР і так далі. Роль аеророзвідки – сприяння інноваціям в війську і набуттю роботизованих і мережоцентричних спроможностей. Під роботизованими спроможностями ми розуміємо дрони: як БПЛА, так і наземні, а під мережоцентричними спроможностями ми розуміємо підтримку системи ситуаційної обізнаності Delta.
- Що таке система Delta?
- Це базова веб-платформа. Маючи комп’ютер і облікові дані можна стати користувачем Delta. Платформа виглядає як мапа, має багато шарів, на які наноситься та чи інша розвідувальна інформація. Джерела інформації - якраз таки БПЛА, датчики, сенсори на полі бою, берегові радари, супутникова інформація від західних партнерів і інформація від живих інформаторів на окупованих територіях. Інформація йде звідусіль в реальному часі. Наприклад, надходить інформація про скупчення техніки ворога, переміщення і вміст колон ворога, вона миттєво потрапляє тим підрозділам, яким це цікаво, дається розпорядження на ураження і ураження відбувається. Чим швидше надходять дані, тим точніше ураження, адже ворог не встигає кудись втекти.
Delta – інтелектуальний продукт Центру інновацій при Міноборони і власність Міноборони. Але з самого початку він розроблявся волонтерами аеророзвідки. І тут важливо розуміти що саме об’єднує військо і громадську організацію "Аеророзвідка". В той час, коли Delta є власністю і продуктом Міністерства оборони, громадська організація створює мережу регіональних ситуаційних центрів, які працюють на базі Delta. Перший ситуаційний центр було створено 24 лютого. Так сталося, що ми призначили тренувальний збір на 8 ранку 24 лютого, але він виявився не тренувальним. В ніч з 24 на 25 лютого наші дрони вже літали над Гостомелем і вже розгортався перший ситуаційний центр, який працював з Delta. Спочатку в Delta було 200-300 активних користувачів, а зараз їх вже тисячі. Це єдина система, яка дозволяє міжвідомчий обмін розвідувальними даними. Користувачами Delta є всі структури сил безпеки і оборони України, територіальна оборона, військово-цивільні адміністрації.
- Звичайна людина, не військова, зі своїм побутовим дроном, може бути корисною для збору розвідувальних даних для фронту?
- Звичайний побутовий дрон – досить широке поняття. Є певна кількість моделей, яка зовсім не підходить. Фактично вони іграшкові. Якщо ми ведемо розмову про дрони, починаючи з DJI Mavic 2 то вони звісно можуть принести користь і приносять її. Знову ж таки, на початку вторгнення, аеророзвідка кинула клич про те, що потрібно збиратися, літати і розвідувати. Відгукнулися люди, яких ми не знали, і які не були членами "Аеророзвідки". Але ми створили москітний аеророзвідувальний флот. Люди отримували завдання згідно з тією локацією, де вони знаходились, літали, і стаючи користувачами Delta наповнювали систему інформацією. Коли київська операція завершилась, більшість з тих цивільних пілотів долучилася до війська в Харкові, Миколаєві, Запоріжжі.
- Що бачили аеророзвідники в перші години і дні київської операції?
- Ця операція була дійсно геройською та ефективною. За допомогою дронів побачили багатокілометрові колони, скупчення ворога, вміст цих скупчень, напрямок руху. Туди висунулися спецпризначенці, які пересувалися квадроциклами та зупинили колони ворога за допомогою радіокерованих мін на дорозі, порізали їх, в тому числі, за участю наших ударних коптерів. Це змусило ворога зупинитися, шукати прихисток. Ворог почав використовувати якісь там сільські ангари, ліси, почав скупчуватись, але ми їх побачили і частково знешкодили. Це дало нам час. Потім вони були відрізані від постачання: ми руйнували їхні склади на кордоні з Білоруссю і командні пункти.
- Окупанти постійно хизуються своїми потужними комплексами РЕБ. Вони дійсно здатні ефективно протидіяти нашій системі аеророзвідки?
- Так, РЕБи це все ж таки досить потужні штуки і літати під ними дуже складно. Але у досвідчених пілотів є свої хитрощі: тактика, технологічні лайфхаки і в певних обставинах можливо літати навіть в зоні діяльності РЕБ. Але це дуже серйозна перепона.
- Наскільки важкий, складний та довгий процес - підготовка професійного пілота розвідника?
- Тут треба мати не тільки технічні навички: знати на які кнопки тиснути, але і мати тактичне розуміння. А це досягається або особистим досвідом, або спілкуванням з досвідченими інструкторами. Базовий рівень: зліт, посадка, маневрування, може бути опанований і за пару днів, а от хитрощі справи треба вивчати довше. В Україні існує нестача досвідчених пілотів, але навчання йде, відкриваються школи, люди навчаються на своїх помилках, адже звичайних дронів, не професійного рівня, на фронт уходить дуже багато. Це розхідний матеріал, як набої. Підрозділ за день може втратити кілька коптерів.
- Недешевий розхідний матеріал, як ми розуміємо. Звідки тоді в аеророзвідки з’являються дрони? Їх закуповує держава, чи допомагають волонтери?
- Все разом. Іде постачання від західних партнерів. Це практично весь світ. Наші, напевно, найвірніші друзі, це прибалти, чехи, поляки, канадці, американці, та і насправді вся Європа і навіть Японія і навіть Китай. Та і Угорщина, яка хоча й не постачає нам зброю офіційно, але у нас є приватні донори з Угорщини, які зробили досить суттєві внески.
- Чому все ж таки дрони коштують так дорого? Іноді бачиш в соцмережах, коли йде збір коштів на "пташок", то деякі дрони коштують як гарний MercedesS-класу.
- Якщо дрони військового рівня, то вони коштують і дорожче ніж Mercedes S-класу. Ціна дронів для промисловості починається з 7-8 тисяч доларів. Це досить складні, високотехнологічні речі, тому звісно що це дорого. Собівартість комплексу наших дронів, а це два дрони з тепловізійними камерами, наземна станція, антени, а ще і навчання пілотів, утримання сапера в команді – 45 тисяч доларів. Але в порівнянні з дроном військового рівня виробленим в США, це не ціна, адже дрон від американського виробника може коштувати 200 тисяч доларів.
- А як справи з аеророзвідкою у окупантів? Знаємо, що вони масово використовують своїх "Орланів", а що ще?
- У нас аеророзвідка потужніша, але ж не забуваємо, що на московії всього більше. Під Києвом знаходили повні вантажівки пустих коробок від DJI Mavic. Відповідно "Орланів" у них теж багато, як і танків, набоїв та вояків. Але тут важлива тактика використання і мотивація: ми воюємо за свою землю, а вони незрозуміло за що. Вони демотивовані, відповідно так і працюють.
- Яка роль Starlink в аеророзвідці?
- Starlink - це звичайна побутова штука. Це для нас щось нове, а в США Starlink може фермер розгорнути у себе на ранчо і просто отримати інтернет. Використання Starlink на війні – це зв'язок і доступ до інтернету. Повернемося до київської операції: є група розвідників, яка знаходиться за коміром десь біля білоруського кордону. І є артилерія, яка направлена в бік білоруського кордону? Як їм зв’язатись, коли всі базові станції всіх мобільних операторів "лежать"? Тільки інтернет. Супутниковий зв'язок – небезпечно. Starlink також не застрахований від того, щоб його запеленгували, але є хитрощі і з ним можна працювати. Відповідно розвідники налаштовують собі Starlink, отримують інтернет і мають змогу швидко передавати дані артилеристам, або наносити інформацію на свій шар Delta, та скоріш за все і те, і інше.
- А HIMARS аеророзвідка корегує?
- В кожному підрозділі є коптери, які щось розвідують, щось корегують і заносять інформацію у систему Delta. Тому не виключено, що вони корегують і вогонь HIMARS.
- Очевидно, що рашисти знають про наші спроможності в аеророзвідці. Як вони намагаються ховатись на полі бою?
- Ховаються в лісах, накривають техніку брезентами, деревами. Були випадки, коли вони десь знайшли старі віконні рами, та накрили техніку цим мотлохом. Але існують досвідчені пілоти, в яких вже око накидане, по-друге, існує штучний інтелект, який аеророзвідка активно розвиває. Існують фахівці, які тренують нейромережі і вчать їх розпізнавати техніку з різних ракурсів: польотів БПЛА, знімків з землі. Невдовзі все це буде відбуватись в автоматичному режимі і кількість техніки, її типи, одразу будуть потрапляти в Delta за допомогою штучного інтелекту. Навіть якщо техніка прихована, засипана, стоїть в окопі, вона все одно буде ідентифікована.
- Щодо бойових коптерів. Які завдання вони виконують?
- Це переважно знищення техніки і живої сили противника. Ми рахували, що один долар, вкладений в виробництво комплексу R-18 (октокоптер вертикального зльоту – "Апостроф") приносить тисячу доларів збитку ворогу. Якщо дрон за один рейд знищує танк, або БМП-3, який оснащений французькими системами наведення, а ці машини коштують по 2 мільйони доларів, то це вже інші підрахунки. Прилетів дрон за 20 тисяч, а збитків наніс на 2 мільйони.
