Уряд України рапортує про накопичення запасів газу та вугілля, необхідних для безперебійного проходження опалювального сезону, який, як заявляють у тому ж уряді, буде найскладнішим за всю історію нашої країни, що не дивно, враховуючи фактор війни. "Апостроф" розбирався, наскільки країна готова до зими, і які є ризики під час підготовки до осінньо-зимового періоду.
Україна станом на кінець літа накопичила у своїх підземних сховищах 13 мільярдів кубометрів газу. Про це повідомив голова ТОВ "Оператор ГТС України" Сергій Макогон.
За його словами, до середини жовтня, тобто, до початку опалювального сезону, у сховищах, як очікується, буде близько 14,4 мільярда кубів газу.
"З такими запасами реально пройти помірну зиму, оскільки сьогодні споживання газу значно скоротилося", - сказав Макогон в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
Водночас він не виключив, що країні може знадобитися більше газу з огляду на фактор війни, який підвищує ризики стабільного проходження опалювального сезону. У зв'язку з цим Україна змушена буде імпортувати додаткові обсяги палива.
Раніше голова НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко заявляв, що до початку опалювального сезону до сховищ необхідно закачати 15 мільярдів кубометрів газу.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль у липні говорив, що для проходження осінньо-зимового періоду Україні потрібно мати 19 мільярдів кубів газу, а такої цифри можна буде досягти лише за наявності імпорту.
Для проходження опалювального сезону Україні потрібен не лише газ, але й вугілля. За словами Дениса Шмигаля, на кінець серпня на складах було накопичено 2 мільйони тонн вугілля, що "майже втричі більше, ніж на відповідну дату минулого року".
При цьому планується до зими довести запаси до 2,5 мільйона тонн. Уряд розраховує виключно на вугілля власного видобутку. По-перше, як і у випадку з газом, на його закупівлю за кордоном потрібні значні кошти, по-друге, на відміну від газу, вугілля може доставлятися до нашої країни тільки морем, проте навіть зараз, коли українські порти розблоковані, вони використовуються переважно для вивезення вітчизняного експорту.
Втім, Україна все ж таки отримає невеликі обсяги імпортного вугілля. З Австралії до нас має надійти загалом близько 80 тисяч тонн. Постачання здійснюються залізницею (з Польщі, куди вугілля доставляється морем), і в цьому випадку йдеться не про імпорт, а про гуманітарну допомогу – тобто наша країна за австралійське вугілля не платить. Цього вугілля зовсім небагато, але воно зайвим точно не буде.
Зазвичай опалювальний сезон в Україні розпочинається у середині жовтня та триває до середини квітня. Але наступний осінньо-зимовий період може початися пізніше, ніж зазвичай, а закінчитися раніше. З метою економії енергоносіїв.
Коли саме розпочнеться опалювальний сезон, зараз сказати важко, оскільки це, очевидно, залежатиме від погодних умов. Якщо жовтень виявиться відносно теплим, можна не сумніватися, що опалення в будинках включать не раніше листопада.
Але, навіть коли тепло з'явиться в квартирах українців, воно буде досить умовним – влада вже попередила, що температура в приміщеннях цієї зими очікується на кілька градусів нижче за норму. За словами Юрія Вітренка, вона буде на рівні 17-18 градусів.
Крім того, в деяких нежитлових приміщеннях частково можуть взагалі відключити опалення. Наприклад, у школах та інших навчальних закладах, оскільки у низці регіонів України влада ухвалила рішення про дистанційний режим навчання.
Газ без котельні - гроші на вітер
Проте, попри всі заходи економії, постає питання, чи дійсно вистачить накопичених ресурсів для проходження опалювального сезону?
" Виходячи з того, що повідомляє уряд, хоча повної інформації немає, та й, напевно, її й не варто видавати в ефір, (запасів) має вистачити, тому що споживання різко впало через падіння промислового сектору", - сказав у коментарі "Апострофу" президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар.
При цьому, за його словами, невідомо, наскільки суворою буде зима.
"Головна проблема - це температурні екстремуми, особливо, якщо вони будуть у другій половині зими. Тоді доведеться більше використовувати імпорт (перш за все, газу - "Апостроф"), а це означає, що буде гостро стояти питання грошей, тому що ціна навряд чи сильно відрізнятиметься від того, що ми маємо сьогодні".
Нагадаємо, зараз на тлі різкого скорочення постачання газу з боку росії ціни на нього знаходяться біля позначки 3000 доларів 1000 кубометрів, а взимку не виключені стрибки до 4000 і навіть 5000 доларів за 1000 кубів.
"Можна мати запаси, а взимку отримати зруйновану інфраструктуру. І тоді запаси, скільки б їх не було, значення не матимуть, - каже Михайло Гончар. - Найгірший сценарій – це коли запаси є, але ними не можна скористатися".
Керівник спеціальних проєктів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев також вважає, що нинішніх обсягів газу та вугілля для споживання під час осінньо-зимового періоду цілком достатньо.
"Але проблема в тому, що теплова та електрична енергія, яка буде вироблена з цього вугілля і газу, не зможе дійти до споживача через пошкодження енергетичної інфраструктури. Адже у нас зараз вісім з 15 ТЕС не працюють. Багато з них, або там (на тимчасово окупованих територіях), або у безпосередній близькості від них. Тому є дуже великі сумніви в тому, що туди поставлятимуться вугілля та газ", - сказав експерт у розмові з виданням.
За словами Рябцева, далеко не факт, що цієї зими тепло і світло будуть навіть у всіх районах Київської області. А, наприклад, у Чернігівській області, ситуація ще гірша. Так, в обласному центрі, за даними влади міста, пошкоджено до 70% житлового фонду: "А це означає, що під питанням централізоване теплопостачання у Чернігові. Навіть якщо для Чернігівської ТЕЦ буде ресурс, то, по-перше, чи запрацює вона до початку опалювального сезону, тому що там були дуже серйозні пошкодження? Друге питання – чи дійде тепло до багатоквартирних будинків?"
Ще більші проблеми очікуються у Харкові, Миколаєві, Запоріжжі, Дніпрі, містах Донецької області, які продовжують зазнавати масованих обстрілів. Очевидно, що ворог прагнутиме завдати максимальних збитків інфраструктурі цих та інших міст. Попри те, що відновлювальні роботи в них ведуться постійно, інфраструктура продовжує руйнуватися через нові обстріли.
"Зрозуміло, що на Салтівці (великий спальний район Харкова, який найбільше у місті постраждав від руйнувань – "Апостроф") жодного опалювального сезону не буде", - заявив Геннадій Рябцев, додавши, що така сама ситуація буде приблизно на чверті території України.
Вся влада міським радам
Уряд попередив громадян, що зима буде найважчою за всі роки Незалежності, при цьому запевняє, що влада вживає всіх необхідних заходів для до опалювального сезону. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль запевняє, що ведуться роботи з відновлення зруйнованих котелень, а там, де це зробити проблематично, планується розгорнути модульні котельні, які можуть працювати на різних видах палива.
Однак оцінити ступінь готовності до зими інфраструктури, як постійної, так і мобільної, на сьогодні неможливо.
Геннадій Рябцев вважає, що є серйозні проблеми у підготовці до опалювального сезону на рівні центральної влади.
"Фактично, Кабінет міністрів дезертував із цієї сфери відповідальності. Він все віддав органам місцевого самоврядування, які, маючи досить обмежені ресурси, зараз намагаються щось зробити".
За його словами, мабуть, із цим пов'язані нещодавні алармістські заяви мерів Києва та Львова Віталія Кличка та Андрія Садового.
Нагадаємо, в середині серпня Віталій Кличко заявив, що в столиці цієї зими не виключені перебої з опаленням і газопостачанням, і закликав у зв'язку з цим киян запастися теплим одягом та ковдрами.
Буквально за кілька днів після цього львівський градоначальник Андрій Садовий виступив із аналогічною заявою, порадивши мешканцям міста підшукати буржуйки та забезпечити достатній запас дров.
Втім, іронізує Геннадій Рябцев, не виключено, що в уряді всі дуже напружено працюють над підготовкою до зими, "але нікому нічого не говорять". "У такому разі це проблема комунікації", - додав експерт.
У підсумку він зазначив, що для Києва, Львова та багатьох інших міст у центральній та західній частинах України серйозних проблем із проходженням опалювального сезону бути не повинно. "Проте дуже високими є ризики відсутності тепла та електроенергії у більшості районів, які знаходилися в зоні бойових дій, або зараз знаходяться у безпосередній близькості від них, - сказав Рябцев. - Для більшості регіонів, які розташовані на лівому березі Дніпра, ризики дуже великі" .
Таким чином, можна констатувати, що питання запасів енергоресурсів, в першу чергу, газу та вугілля, про які браво рапортує уряд, цієї зими буде другорядним. Значно важливішим є стан житлово-комунальної інфраструктури, яку необхідно не тільки відновлювати, а й захищати від обстрілів ворога.
"Проходження зимового сезону залежатиме від того, наскільки ефективно працюватиме наша протиповітряна оборона", - резюмував Михайло Гончар.
