Західні партнери намагаються якомога швидше допомогти Україні протистояти дронам-камікадзе Shahed 136, які використовують рашисти. США терміново замовляють розробку засобу протидії подібним дронам, та разом з Німеччиною поставляє сучасні засоби ППО. Однак Україна і сама просунулася у виробництві потужних дронів, які допомагають ЗСУ долати ворога на передовій.
Про нові зразки зброї від Заходу, навчання наших військових та українських розробників дронів - в ефірі Апостроф TV розповів головний редактор Defence Express, експерт з озброєнь ОЛЕГ КАТКОВ.
– Пентагон хоче замовити розробку засобу для протидії дронам-камікадзе. Щоб вони з'явилися, потрібно пройти бюрократичні процеси, укласти контракти, чекати на виготовлення і лише тоді вони потраплять в Україну.
– Конкурс на закупівлю цих засобів, який буде оголошений, матиме вкрай жорсткий термін. Тому що такий засіб має бути розроблений у найкоротші терміни, щоб його отримати якомога скоріше.
Shahed 136 – це примітивний дрон з доволі низькою вартістю. Їх можна виробляти сотнями і одночасно запускати. Навіть якщо збити 90% цих дронів, 10% прорвуться і виконають свою задачу. У "шахідах" немає нічого військового, окрім самої бойової частини. Вони не мають оптичної камери, а просто летять по супутниковій навігації. І існує ризик того, що з цією загрозою можуть зіштовхнутися будь-які європейські чи американські міста, де може статися теракт саме за допомогою такого засобу.
Протидіяти йому вкрай складно. Ніхто не буде на хмарочосах встановлювати кулеметні установки. Потрібно знайти рішення, яке буде економічно вигідним. Бо витрачати на знищення Shahed 136, які коштують 20-50 тисяч доларів, ракету, що коштує мільйон доларів, – жодних ракет не вистачить.
– Була інформація, що поставлені до України системи ППО, зокрема IRIS-T, збивають 9 із 10 ракет. Протидронні засоби будуть посилювати ці системи чи працюватимуть окремо?
– Система ППО – це комплекс. Вони працюють на різній дальності, по різних цілях. Це велика кількість засобів знищення повітряних об’єктів, починаючи від С-300 і завершуючи людьми, які оперують ПРЗК, артилерійськими зенітними системами, на кшталт ЗУ-232 чи просто зенітними кулеметами, секторними прицілами. Все це працює у вкрай складній системі, щоб права рука знала, що робить ліва, і боєць знав, звідки летить, що саме летить і був готовий до його знищення.
Для розуміння складності: летить крилата ракета, боєць вже на ногах та готовий до стрільби, коли ракета наближається, і все це займає 7 секунд. Якщо забаритися ще на 7 секунд, ракета виходить за дальність ураження його ПЗРК. Тобто вчасна реакція у протиповітряній обороні вимірюється в секундах. І завдяки високій організації у нас хлопці збивають ракети, що ще рік тому вважалось на межі з фантастикою.
– США можуть надати нам системи ППО Hawk. Також знаємо, що NASAMS чи вже є, чи скоро будуть в Україні. Чим хороші ці системи?
– NASAMS вже виготовлені й передані до уряду США, невдовзі про це буде офіційно оголошено. Це найсучасніша система, яка працює на середній дальності та використовує три типи ракет. Важливо, що десь місяць тому компанії-розробники NASAMS Raytheon і Kongsberg Defence & Aerospace провели вкрай корисний тест. Він полягав у тому, щоб покращити алгоритм NASAMS для того, щоб перехоплювати масовий запуск крилатих ракет. Тобто розподілити ракети в пускових установках, алгоритми знищення цих загроз таким чином, щоб перехопити максимальну кількість можливих цілей одночасно. Ця задача виконана і нові алгоритми вже закладені у ті установки NASAMS, які будуть передаватись.
NASAMS - це найсучасніше, що є у своєму класі. Але в нього не передбачено захоплення балістичних ракет на кшталт "Іскандеру". Для цього в країнах НАТО та США використовуються інші системи.
Відносно МIM-23 Hawk, який також буде передаватися, то ця система не належить до нового покоління, вона була розроблена у 60-х роках, але вже пережила чотири масштабні ітерації – тобто оновлення всього комплексу в принципі. Останнє і наймасовіше – це FAS-3, яка з’явилась наприкінці 70-х – початку 80-х років, і була на озброєнні в США до середини 90-х. Зараз вона залишається на озброєнні у близько 10 країн світу. Це був наймасовіший комплекс країн НАТО та найпопулярніший західний ЗРК часів холодної війни. Щодо наявності ракет до цієї системи, їх випущено понад 40 тисяч одиниць, тому дефіциту не має бути. Єдине, що їх треба розконсервувати і привести до бойового стану. Водночас існує можливість його подальшої модернізації, що буде проведена шляхом оновлення радіолокаційних станцій.
Посилення ППО України – вкрай важливе завдання. Все працює наперед. Радянських систем більше не стає, і окрім рф їх ніхто не виробляє. Тому варто переходити на західні ЗРК, і перебирати в цій ситуації Україна не може. Треба брати все, що є.
– А як проходить навчання військових, адже керувати цими комплексами треба вчитися з нуля?
– Звісно. Це вкрай складна високотехнологічна зброя і навчання навіть досвідчених зенітників – це питання місяців. Але інших варіантів не існує.
Звичайно, хотілося б, щоб нам передали сотню цих NASAMS, але у світі просто не існує такої кількості, і в нас немає іншого виходу, ніж брати те, що дають. Тому у нас буде так званий "зоопарк", буде багато різноманітних ЗРК, можливо, зі схожими характеристиками, можливостями, але з різними ракетами, радарами та системами. Але перевага натівських ЗРК – вони автоматично можуть об’єднуватись у єдину автоматизовану систему управління, тобто вони одночасно інтегруються одна до одної через так званий link-16.
– Наші західні партнери передають нам системи протиповітряної оборони замість засобів протиракетної оборони. Наскільки це нам ускладнює можливість протидії?
– Щодо протиракетної оборони – то це світовий дефіцит. Польща ще у 2018 році замовила за майже п'ять мільярдів доларів чотири ЗРК Patriot, які можуть знищувати балістичні ракети. Лише декілька тижнів тому вони їх отримали й почали випробування. Тобто за чотири роки Польща не поставила їх навіть на бойове чергування. Країни стоять у величезній черзі за протиракетними системами і витрачають на це астрономічні кошти. Саудівська Аравія замовила комплекси THAAD для знищення ракет середньої дальності, і за неповний склад там цінник у два мільярди доларів.
– Днями з’явилась новина, що за допомогою застосунку єППО вперше збили ракету "Калібр" з ПЗРК "Ігла". Чи можна закликати людей допомагати військовим за допомогою додатків?
– Вкрай важливо вміти користуватись цим додатком. Радіолокаційні станції, якими б вони не були потужними, мають обмеження – радіогоризонт. Радар не може дивитись на низьковисотні об’єкти на сотні кілометрів. Дальність радіогоризонту в середньому складає 40 кілометрів. Ракету, яка летить на висоті 50-100 метрів, навіть найпотужніший радар може виявити на дальності близько 57 км.
Рф постійно проводить розвідку і розуміє, де знаходяться наші радіолокаційні станції. Враховуючи, що крилаті ракети чи "шахіди" не летять строго по прямій, то це дозволяє їм обходити так звані радіолокаційні поля. І коли людина бачить щось і повідомляє, починають просто уважніше дивитись у те місце, щоб максимально точно ідентифікувати ціль. Насправді ця система – це ноу-хау у світі, ніхто до цього раніше такого не робив. Якщо є можливість – варто повідомляти.
– Українська компанія презентувала безпілотник Shark, розробкою якого зайнялися після 24 лютого. Це повністю український безпілотник від ідеї – до виробництва. Може вести глибоку розвідку і коригувати американський РСЗВ HIMARS. Що ви можете сказати про виробничий потенціал України, зокрема, відносно таких безпілотників?
– Розквіт безпілотної кампанії почався ще у 2014 році. Величезна кількість компаній – "Укрспецсистемс", яка окрім Shark відома як розробник БПЛА PD-2. Це доволі потужний дрон, який постійно і вкрай ефективно використовується вже багато років, постійно модернізується і оновлюється. В Україні створена потужна школа безпілотників, всі вони мають різне призначення і ефективно використовуються.
Наприклад, ми можемо розробити дрон по типу Shahed 136. Але яка його ціль? Знищити місто. Якщо ми воюємо за стандартами НАТО, то для них важко знайти ціль, окрім Бєлгорода чи Воронежа. Але може Україна розроблятиме дрони-камікадзе на кшталт ізраїльських зразків – Harpy, що візуально схожа на Shahed 136. Але замість атаки за координатами в них буде пасивна радіолокаційна головка, яка дозволяє наводитись на РЛС противника. Це ефективна і відносно дешева концепція використання дронів-камікадзе. Вірю, що Україна розробить щось подібне в короткі терміни.
