Одного із найбагатших українців Костянтина Жеваго підозрюють в ухиленні від сплати податків на мільярди гривень. У зв'язку з цим на підконтрольних йому підприємствах проводяться обшуки, повідомило Бюро економічної безпеки. Сам олігарх зараз перебуває за кордоном – чи то через порушену проти нього кримінальну справу, чи, як стверджують у його прес-службі, "у зв'язку з особистими та медичними обставинами". "Апостроф" з'ясовував, в чому вітчизняна Феміда звинувачує олігарха-втікача, і чи можна сьогодні говорити про те, що влада почала системно боротися з олігархічною системою в Україні.
Бюро економічної безпеки (БЕБ) України взялося за олігарха Костянтина Жеваго.
Днями БЕБ повідомило, що проводить обшуки на двох гірничо-збагачувальних комбінатах (ГЗК), керівництво яких підозрюється в ухиленні від сплати податків на 10 мільярдів гривень.
"Ці ГЗК та ще десяток товариств належать до групи пов’язаних суб’єктів господарювання. Їхнім єдиним кінцевим бенефіціарним власником є один із найбагатших олігархів України, який фактично знаходиться у Князівстві Монако", - йдеться у повідомленні.
Читайте: Путін не готовий віддати Крим, але є умови – американський депутат
Правоохоронні органи у подібних випадках традиційно не називають імен, проте неофіційно підтверджується, що йдеться про Костянтина Жеваго.
Кредит без фінансів
Костянтин Жеваго є власником фінансово-промислової групи "Фінанси та Кредит", ключовий елемент якої - однойменний банк. Довгі роки банк "Фінанси та Кредит" був однією з системоутворюючих фінустанов України, однак він досить важко переніс наслідки світової фінансової кризи 2008-2009 років, а в 2015 році, через фінансові проблеми, що накопичилися (передусім, через дії керівництва самого банку), був визнаний Національним банком України (НБУ) неплатоспроможним. На сьогодні фінустанова перебуває у стані ліквідації.
Крім банку "Фінанси та Кредит" головним болем для Костянтина Жеваго є підприємство з виробництва автомобільних шин "Росава", розташоване у Білій Церкві Київської області. Колись успішна компанія, у 2018 році "Росава" стала банкрутом, а в серпні 2022 року її майновий комплекс було виставлено на продаж. За даними джерел "Апострофа", Жеваго має намір поборотися за свій колишній актив, при цьому головним претендентом на підприємство сьогодні є підсанкційний бізнесмен Павло Фукс, який відомий тим, що вміло "підбирає" проблемні, але потенційно прибуткові активи, попередньо скуповуючи їхні борги.
З "Росавой" тісно пов'язане ще одне підприємство - Білоцерківська ТЕЦ, яка забезпечує електричною та тепловою енергією це підприємство, а також частину міста Біла Церква. Костянтин Жеваго також втратив контроль над теплоелектроцентраллю, оскільки вона була майновим поручителем перед НБУ за зобов'язаннями збанкрутілого банку "Фінанси та Кредит". Знову-таки, джерела "Апострофа" повідомляють, що олігарх намагається повернути контроль над ТЕЦ, вдаючись для цього до різноманітних маніпуляцій, у тому числі шляхом нав'язування дружнього йому менеджменту.
Також є інформація, що на Білоцерківську ТЕЦ претендує згаданий раніше Павло Фукс, що, загалом, було б логічним з огляду на зв'язку теплоелектроцентраль – завод "Росава". Однак це, швидше, із області припущень, а не фактів.
Несерйозний розшук
І банк "Фінанси та Кредит", і завод "Росава", і Білоцерківська ТЕЦ обтяжені боргами, які їхній колишній власник не поспішає погашати. Наявність цих боргів стала підставою для судових позовів проти Костянтина Жеваго.
Проте вітчизняна Феміда не обмежується лише стягненням боргів з олігарха. У 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження щодо можливої причетності Жеваго до розкрадання 2,5 мільярда гривень із банку "Фінанси та Кредит". Невдовзі олігарха оголосили в міжнародний розшук у зв'язку з його систематичними неявками на допити.
Утім, прес-служба Костянтина Жеваго не втомлюється повторювати, що інформація про міжнародний розшук олігарха є невірною.
Мабуть, тому він колесить світом, не побоюючись бути виданим Україні. Так, нещодавно він був помічений у Монако, про що йдеться у повідомленні БЕБ. При цьому, як кажуть обізнані джерела "Апострофа", більшу частину часу Жеваго проводить у Лондоні.
Щоправда, влітку цього року ДБР надіслало запит про екстрадицію олігарха до "відповідних країн ЄС". Однак поки що абсолютно незрозуміло, чи буде на цей запит якась реакція, і, якщо буде, то яка. Не кажучи вже про те, що якщо постійним місцем проживання олігарха зараз справді є Лондон, то запит на його екстрадицію до "відповідних країн ЄС" не має взагалі жодного сенсу, оскільки Велика Британія вже майже два роки як не в Євросоюзі.
Утім, не виключено, що вітчизняні правоохоронці не надто й прагнуть домогтися реальної екстрадиції олігарха-втікача. Розчулює те, що ДБР схаменулося після розслідування, яке провели журналісти видання "Українська правда" – саме вони засікли Костянтина Жеваго на його яхті в монакській бухті. Журналістське розслідування стосувалося так званого "Батальйону Монако", який складається з військовозобов'язаних ВІП-громадян України. Очевидно, що Жеваго опинився в цьому "батальйоні" досить випадково, оскільки залишив батьківщину задовго до російського вторгнення та запровадження в Україні воєнного стану та загальної мобілізації.
При цьому прес-служба олігарха прогнозовано відреагувала на повідомлення про запит на його екстрадицію, заявивши, що інформація про те, що його може бути затримано за кордоном та передано Україні, не відповідає дійсності. Там також зазначили, що Жеваго з 2019 року перебуває за кордоном у зв'язку з "особистими та медичними обставинами", які є "поважною причиною для перебування за кордоном відповідно до чинного законодавства України".
Можна припустити, що саме з цієї, а не з іншої причини, Костянтин Жеваго утримується від візитів на батьківщину.
Збагачувальний бізнес
Через вимушене перебування за межами України олігарх здійснює управління своїм бізнесом дистанційно, і його справи, незважаючи на описані вище проблеми, треба сказати, йдуть досить непогано.
Костянтин Жеваго, до речі, досі залишається одним із найбагатших людей в Україні, посідаючи у різних авторитетних рейтингах "призові" місця. У лютому 2022 року журнал Forbes оцінював статки Жеваго в 2,1 мільярда доларів. Війна зробила його, як і багатьох українців, біднішим, і в червні його статки вже становили 1,1 мільярда доларів (проте, наприклад, статки найбагатшого українця Ріната Ахметова з початку року "схудли" більш ніж утричі - з 13,7 мільярда доларів до 4,3 мільярда доларів).
На сьогодні головним діючим активом Костянтина Жеваго є зареєстрована в Швейцарії компанія Ferrexpo AG, до складу якої входять кілька гірничо-збагачувальних комбінатів.
Ключове підприємство Ferrexpo - Полтавський ГЗК у місті Горішні Плавні під Кременчуком. Там же знаходяться підконтрольні Ferrexpo Єристівський ГЗК (здійснює видобуток на однойменному гірничорудному родовищі) та Біланівський ГЗК (веде промислову розробку Біланівського та Галещинського родовищ).
Історія приватизації Полтавського ГЗК досить туманна, як, втім, багатьох підприємств, які у 1990-ті роки доводилися до банкрутства, після чого скуповувалися майбутніми українськими олігархами за безцінь.
Однак саме Полтавський ГЗК та пов'язані з ним гірничорудні підприємства сьогодні є головним джерелом збагачення Костянтина Жеваго. За твердженням співрозмовників "Апострофа", до війни доходи олігарха від ГЗК нібито становили до 1 мільярда доларів на рік.
Податкове провадження
Донедавна правоохоронці не звертали своїх поглядів на гірничо-металургійний бізнес Костянтина Жеваго.
Щоправда, час від часу суди заморожували акції Полтавського ГЗК, але ці дії були пов'язані з тією ж справою про розтрату в банку "Фінанси та Кредит". До того ж, юристи Жеваго домагалися зняття арешту з акцій, та й підприємство продовжувало працювати без перебоїв.
Ще однією неприємністю для олігарха є спроби колишніх акціонерів Полтавського ГЗК відсудити у нього 40% акцій підприємства, проте досі йому вдавалося відбиватися від цих претензій у судах.
Утім, останнім часом ситуація навколо олігарха дещо змінилася. У вересні цього року Бюро економічної безпеки відкрило кримінальне провадження щодо однієї з компаній, підконтрольних Жеваго, за підозрою в ухиленні від сплати податків майже на 95 мільйонів гривень. І цього разу йшлося вже безпосередньо про гірничорудне підприємство.
І, як виявилося, то була, скажімо так, розминка, оскільки в останній справі вже йдеться про податкове ухилення на 10 мільярдів гривень.
Тому не виключено, що зверху надійшла команда взятися за олігарха всерйоз.
Не будемо забувати також, що на початку листопада під націоналізацію, разом з низкою інших підприємств, потрапив підконтрольний Костянтину Жеваго Кременчуцький автомобільний завод ("АвтоКрАЗ"), на якому виготовляються вантажівки, зокрема військового призначення. Останнім часом КрАЗ занепадає і практично нічого не виробляє, а тому для олігарха, як кажуть, невелика втрата (яка, до того ж, не безповоротна, тому що після війни націоналізовані активи обіцяють або повернути власникам, або викупити у них).
Однак, за інформацією джерел видання, готується новий список підприємств, що підлягають націоналізації на час дії воєнного стану, і ймовірність потрапляння до нього ГЗК Костянтина Жеваго досить велика.
А це вже дещо інший розклад. Одна річ, коли в тебе забирають підприємство, яке нічого не виробляє і, відповідно, не приносить прибуток, до того ж цілком можливо, що після війни його тобі віддадуть навіть у більш пристойному стані, ніж сьогодні. І зовсім інше, коли тебе позбавляють по суті єдиного джерела доходу. До того ж, як було сказано вище, дуже значного.
Неочевидна перспектива
Життєвий шлях Костянтина Жеваго є досить типовим для вітчизняних олігархів. Тут і каламутна історія накопичення початкового капіталу, і тривале перебування народним депутатом у Верховній Раді, що традиційно забезпечує надійний захист бізнесу, і різні схеми, пов'язані з офшорами та оптимізацією податків.
Вимушений від'їзд із країни у зв'язку з кримінальним чи політичним переслідуванням також не є чимось екстраординарним. У подібній ситуації опинялися, наприклад, олігархи Ігор Коломойський та Дмитро Фірташ, що не заважало їм через довірених людей у владі не лише продовжувати заробляти, а й впливати на певні політичні процеси в Україні.
У зв'язку з цим є великі сумніви, що останні "рішучі" слідчі дії щодо Костянтина Жеваго закінчаться чимось значимим.
"Якщо є факти, що комбінати (підконтрольні Костянтину Жеваго) не сплачували податки, це потрібно однозначно розслідувати, збирати доказову базу, доводити в суді, і має бути вердикт суду. І поки вердикту суду немає, і, якщо це справа на якому- то етапі закриється, то виникне питання: чи незаконно "наїхали", чи не було достатніх підстав для відкриття кримінальної справи, чи, можливо, відкупився. А тому на даному етапі про це говорити складно", - сказав у коментарі "Апострофу" керівник аналітичного напрямку мережі "АНТС" Ілля Несходовський.
До того ж, за його словами, до роботи БЕБ у принципі є чимало претензій.
"Результати досить погані, при тому що надії на цей орган покладалися значні", - заявив експерт.
Інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса, у свою чергу, дуже скептично оцінює кримінальне провадження проти ГЗК Костянтина Жеваго.
"Самі претензії досить смішні. Подібні претензії раніше пред'являлися "Метінвесту" (Ріната Ахметова) та ArcelorMittal (компанії індійського бізнесмена Лакшмі Міттала, якій належить "Криворіжсталь" – "Апостроф"), і вони відбивалися в судах, - сказав він у размові з виданням. - Тому навряд чи є якась перспектива у цих справ (стосовно Костянтина Жеваго) з боку БЕБ".
Бій з "тінню"
Нинішня українська влада неодноразово заявляла, що хоче викорінити олігархат як клас. Для цього навіть було ухвалено спеціальний закон.
Але закон про олігархів якраз і не сприяє вирішенню заявленого завдання, переконаний Ілля Несходовський.
"Він дає владі інструмент вручну визначати, хто є олігархом, а хто ні. По суті – це підміна судової гілки влади та ефективно працюючих державних інститутів. Коли державні інституції продовжують залишатися чи корупційними, чи під впливом конкретних осіб, то цей закон стає чистою профанацією" , – пояснив експерт.
Тому перше, що має зробити влада, - це забезпечити незалежність державних інститутів – Антимонопольного комітету, регулюючих та правоохоронних органів, судів.
"Доки буде можливість на них впливати, олігархат продовжуватиме отримувати ренту завдяки тому, що він делегує у владу своїх людей, які через законодавчу чи виконавчу вертикаль забезпечують їм надприбутки", - каже Несходовський.
Сергій Фурса погоджується з тим, що у боротьбі з олігархами головним є встановлення верховенства права та мінімізація корупції.
"Якщо є верховенство права, то залишаються просто великі бізнесмени, що нормально. Потрібно просто проводити реформи, ті, які нам прописував МВФ, ті, які є в меню з євроінтеграції. І, якщо зробити ці реформи, рівень впливу олігархів знижуватиметься" , – резюмував експерт.
