Контрнаступ Збройних сил України не припиняється ні на мить. Таких швидких темпів, як при звільненні Харківщини, немає, але ЗСУ впевнено рухаються до мети - звільнення всіх українських земель. Великої потреби у особовому складі немає, тим паче, добровольці продовжують поповнювати лави Збройних сил, натомість українські бойові частини потребують ще більше озброєння та техніки. Також залишається висока потреба у дронах і безпілотниках, оскільки краще воювати БПЛА, а не ціною життя. Про це в ефірі Апостроф TV розповів прес-офіцер київської бригади територіальної оборони Збройних сил України, яка зараз воює на Донеччині, АНДРІЙ КОВАЛЬОВ.
– Давайте проаналізуємо заяву генерала Марка Міллі про те, що взимку з'явиться потенційна можливість для наступу. Чи дійсно зима може впливати на хід бойових дій і ближче до весни буде контрнаступ?
– Російські окупанти очікували, що погіршення погоди, настання зими, сльота на дорозі, непрохідні поля стануть запорукою того, що українці сповільнять свій наступ. Але, як бачимо, бойові дії тривають, їх інтенсивність не знизилась. Зараз ЗСУ на всіх фронтах володіють ініціативою. Російські окупанти намагаються наступати на Бахмутському напрямку, наприклад, але попри це ЗСУ володіють ініціативою і дають їм відсіч навіть під Бахмутом. Тому я погоджуюсь з думками американського генерала Міллі про продовження українського контрнаступу. Повільно, але впевнено наші війська тиснуть.
Читайте: Це буде не спринт, але скоро ЗСУ вийдуть на кордони 24 лютого – голова Луганської ОВА
Продовжується реалізація стратегії, яку ми бачили на херсонському напрямку, коли поволі, повільними кроками, але ЗСУ тиснуть на російських окупантів. Можливо, хтось хотів бачити швидкі наступи, швидку втечу орди як під час харківського контрнаступу. Але зважитись на потужні прориви – це означає великі втрати для ЗСУ, необдумані і непотрібні. Тому тактика, яку використовує головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний і підтримують командуючі угруповань військ - уповільнений, але впевнений наступ, щоб дати відсіч російським окупантам - себе виправдовує.
Скажімо, підрозділи піхоти, тероборони, взагалі сухопутних військ тиснуть на російських окупантів. Підрозділи артилерії дуже ефективно знищують склади, скупчення військ, авіації, завдають впевнених ударів по російських окупантах на різних напрямках. Фактично щодоби ми отримуємо зведення генерального штабу про ураження районів скупчення російських військ – це також частина реалізації стратегії повільного, але впевненого наступу.
Ми постійно бачимо факти утечі російських окупантів. На Донеччині чи Запоріжжі окупанти групками тікають разом зі зброєю. Інші окупанти розстрілюють своїх же дезертирів. Тому це все дуже симптоматично.
– А путін говорить, що дезертирства немає.
– Випадки дезертирства є щоденно. Самі ж російські воєнкори підтверджують факти дезертирства, пишуть як їм соромно.
– Почали ходити чутки про нову хвилю мобілізації в росії. Резніков сказав, що потреби мобілізації у нас немає. А що потрібно нам – більше зброї?
– Могилізація російського населення і не завершувалась. Кремль свого часу видав указ президента про початок часткової мобілізації населення рф. Ніхто його не скасував. Росіяни реалізують стратегію "бабы еще нарожают" і задались метою закидати кацапськими трупами українські землі. Армія в росії не велика, а довга. Нам треба цей шлях пройти і змусити їх до капітуляції.
Читайте: Росіяни воюють на своєму максимумі, у них снарядний голод – капітан ЗСУ
Що стосується України – на початку повномасштабної агресії прийшло так багато вмотивованих патріотичних киян і так само формувалась решта бригад територіальної оборони. Ми не відчуваємо потреби залучати нових військовослужбовців, але добровольці продовжують прибувати до ЗСУ, продовжують самі мобілізуватись. Я не бачу потреби якогось оголошення додаткової мобілізації, тому абсолютно погоджуюсь з паном Резніковим, що такої потреби немає. Відбою від охочих служити, вмотивованих патріотичних громадян, слава Богу, ЗСУ не мають.
– А в чому є потреба?
– Очевидно, є потреба в нових видах озброєння. Наші бійці дуже швидко освоюють нову зброю. Для країн заходу – це національний інтерес: підтримувати Україну, боротись з російськими окупантами на нашій території. Тому що ця війна може стати третьою світовою. В їх інтересах постачати Україні зброю.
Війна в Україні відкрила кризову ситуацію в країнах НАТО. Вони вкотре провели інвентаризацію своїх запасів зброї і усвідомили, що членство в НАТО трохи їх розслабило. Зрозуміло, що кожна країна в НАТО повинна мати певний функціонал. Наприклад, Туреччина розвиває свої військово-повітряні сили, і буде гарантом для інших країн у тому, щоб допомагати з авіацією. Багато країн навіть не замислювались про розвиток своєї протиповітряної оборони. Вони були впевнені, що ППО буде поставлена з США.
Тому коли ми вимагаємо дати нам допомогу, то варто розуміти, що в цих країнах може не бути такої зброї. Бувають ситуації, коли зразки зброї є, але вони сповідують лицемірний принцип і не хочуть надавати їх Україні. Не хочуть зараз – доведеться пізніше, адже це їх власний національний інтерес. Попри все, наші стратегічні партнери доклали зусиль на роззброєння ЗСУ з 1994 року, наприклад, не лише рф долучалась, але й країни НАТО. Роззброїли нас тоді – доведеться озброювати зараз.
– Наскільки можуть змінити хід війни українські безпілотники?
– Російська агресія стала війною безпілотників, дронів, артилерії. Ми бачимо, як розвивається військове мистецтво, науково-технічне устаткування. І однозначно, що майбутнє за дронами. Це не лише безпілотники на суходолі, але й на морі, що дуже важливо. Ми спостерігали, як методично, повільно військово-морські сили ЗСУ зачищали Чорне море від присутності російських окупантів. Це стосується кораблів, що підходили близько до Одеси, Очакова, операції зі знищення російського крейсера "Москва", і звільнення острову Зміїний.
Поволі, але дуже ефективно наші морські сили очищають Чорне море і відсувають росіян далі. Не так давно рашисти обстрілювали Одесу та інші міста з кораблів. Коли окупанти думали, що в Криму їм безпечно, російський корабель отримав добрячої прочуханки в Севастопольській бухті. Тепер окупанти мають вкотре усвідомити, що Крим – це Україна.
Коли дезертири тікали з лівого берегу Херсонщини, Генічеська, Скадовська, Лазурного в напрямку Криму, то сподівались, що там сховаються. У цій ситуації флот морських безпілотників надзвичайно потрібний, оскільки забезпечить домінування на морі. Для нас, на відміну від росіян, життя кожної людини важливе, тому краще воювати дронами, а не ціною власного життя. Армія морських дронів – це добре. І це остаточно може знищити гегемонію, і зокрема в питанні повернення Криму.
– Наш секретар РНБО Данілов сказав, що вже цієї весни ЗСУ будуть у Донецьку, Луганську і Севастополі. Враховуючи ці вибухи на авіабазах, які відбувались у рф, вони змушені пересунути частково свої засоби оборони. Чи може це послабити оборону та створити передумови для деокупації цих міст?
– Потрібно розуміти, що ті вибухи, що були на російських авіабазах, стосуються стратегічних ракетоносців і бомбардувальників. Вони з території рф чи Білорусі наносили удари по Україні, особливо по критичній інфраструктурі. Путін і Суровікін розпочали війну проти трансформаторів. Вибухи на цих базах стосуються цих стратегічних ракетоносців, які однозначно потрібно виводити з ладу, бо це підступна зброя. Вони не залітають у повітряний простір України, їм достатньо піднятись досить високо.
Білорусь продовжує підтримувати агресію, надає свою військову інфраструктуру, повітряний простір для продовження російської агресії. Тому стратегічне знищення цих ракетоносців важливе, щоб вони не могли загрожувати Україні.
Будь-які удари по критичній інфраструктурі згідно конвенцій та міжнародного законодавства є військовим злочином. Однозначно російське командування відповість у міжнародному трибуналі за злочини, вчинені під час повномасштабної російської агресії.
