Три удари по російських аеродромах на початку тижня показали, що у росії відсутня система ППО як така. Москву вони ще можуть закрити, а от інші міста - ні. Що стосується можливого нападу з території Білорусі, то зараз і час для росіян несприятливий, і відповідних сил на території Білорусі немає. А недавній візит Шойгу в Мінськ може означати те, що путін просить у Лукашенка техніку і зброю. Про це в ефірі Апостроф TV розповів капітан ЗСУ, журналіст, блогер, публіцист, громадсько-політичний діяч та співзасновник партії "Демократична сокира" ВІКТОР ТРЕГУБОВ.
- Насамперед давайте розберемось з терористом Гіркіним. Чому він відбув з Донбасу? Скінчилась його місія?
- Це дуже смішна історія, якась вежа Кремля, що пропихує Гіркіна у щілину, змагається з іншою, що намагається його не допустити, щоб він там не нив і не псував вже вибудовану концепцію. Перемагає та, що хоче його випхати.
Дуже смішно було читати той папірець, що він опублікував. Звання полковник, а посада гранатометник. Полковник-гранатометник – це дуже круто, це приблизно як генерал-майор-водій чи фельдмаршал-кашевар. Тому він намагався хоч чучелом прорватися, навряд чи він хотів реально служити гранатометником. Очевидно, він був якоюсь інформаційною закладкою. Але у інших людей, серед тих, хто ухвалює рішення в російській армії для спеціальних служб, була щодо цього своя думка, і тому – загін не помітив втрати бійця.
Читайте: Сподіванки на "м'ясо": як Путін стискає зашморг навколо ший білорусів
- Гіркін писав багато критики на адресу рашистських міністерств нападу та іншого. Зараз за це з нього не спитають? Нестиковки: він поїхав до Москви, яку критикує, і де його можуть притягти до відповідальності.
- Будь-яка критика – на користь когось. Якщо людина мочить когось, то очевидно, що цього "когось" можуть замінити на іншого "когось". Можливо, людина, яка мочить, працює в інтересах того, хто мітить на цю посаду. Відповідно, має дах.
Щодо Гіркіна – він публічна особистість, і його взяти і прибрати у черзі за кефіром не дуже зручно. Тому поки що він використовує свій статус першого великого російського авантюриста і це працює. Якби його хотіли грохнути, то зробили б це ще кілька років тому. Бо ниє він вже років шість, досить огидно, але досі з його здоров’ям нічого не трапилось.
- Він нібито перебував у бойових підрозділах. На сході ситуація дуже складна. Чи міг він просто втекти?
- Не думаю, що він злякався. Він бачив війну, і навряд чи втік, коли б поряд розірвався снаряд. У Слов’янську теж розривались снаряди, але втік він далеко не одразу. Скоріше за все, це не його рішення, а результат певних суперечок у російському керівництві.
- До речі, там внутрішньої критики вистачає і без Гіркіна. Удари по російських аеродромах викликали хвилю критики на адресу мінагресії росії та зіпсували їм свято нового обстрілу, а вони ж так довго готувались до нього. Які можуть бути подальші дії на Московії?
- Проблема – для них звісно – в тому, що в них немає одного сценарію дій, що якось би серйозно допоміг ситуації. Вони не зможуть воювати краще, ніж зараз. Вони не зможуть одразу реформувати не те що армію, а спосіб мислення, організації сил, розподілу грошей. Гадаю, буде все абсолютно те саме.
Після того, як затонула "Москва", були зміни? Не дуже. Після того, як українські дрони знищили кілька кораблів у Севастопольській бухті? Теж не дуже. І зараз літачки. Росіяни воюють на максимумі своїх потужностей, і їм цього максимуму недостатньо, щоб здолати ЗСУ.
- Їх занепокоїла відстань, на якій їх аеродроми знаходяться від України. Вони вже зрозуміли, що це не іграшки, війна серйозна і не на їхньому боці все?
- Вони говорять, що це ураження було нанесене переобладнаним розвідувальним радянським дроном. Теоретично це можливо. Вони справді старі, і фотоапаратура займала в них дуже багато місця і ваги через те, що була дуже стара. Якщо її замінити на бойову частину, там буде непоганий бабах. Але цей дрон розміром із невеличкий літачок. І виникає питання, якщо це саме ті дрони, то як вони летіли взагалі через територію росії? Це ж велетенська пташка розміром із винищувач.
Це означає лише те, що у росіян все ППО вже безпосередньо в Україні. І поки це летіло від України до Саратовської та Рязанської областей, ніхто його не побачив і не збив. Немає в росії ППО. Москву ще можуть перекрити, а от інші міста вже ні. Це викликає великі питання щодо спроможності росії воювати не те що з НАТО, а навіть Україною.
- Бавовна, що сталась на аеродромах стратегічної авіації... Чи можна говорити, що зараз починається новий етап цієї війни?
- Не те, що принципово новий. З українського боку вже були сюрпризи для москви. Але так - Україна знову продемонструвала технічну перевагу над росією і те, що будь-яка схема, яку росія вибудує, буде знищена. На неї знайдеться протидія впродовж короткого часу.
- Чи не відмовились вони від планів наступати з півночі?
- Шойгу наніс візит перевірити боєготовність. Це хороша ідея. Бо чомусь усюди, де з’являється Шойгу, з боєготовністю виникають якісь проблеми. Щодо наступу з Білорусії – поки досі малоймовірно. Безумовно, росія схиляє Білорусь до цього. Але навіщо повторювати історію, яка тобі вже не вдалась за значно сприятливіших умов? Якщо вони, як говорив наш шановний побратим маршал, один раз отримали тягла, у значно кращій для себе ситуації, то навіщо їм це повторювати навіть руками білорусів. Спробують ще раз – втратять велетенську кількість людей і техніки. Техніка наполовину перейде до рук українців. Навіщо? Я не бачу сенсу, а мої колеги на бачать відповідного ударного угруповання на території Білорусі.
- Чи могли домовлятися про передачу білоруської техніки до російської армії?
- Це дуже ймовірно – і техніка, і боєприпаси. Росіяни вже мають снарядний голод. Звертаються навіть до Північної Кореї. Це ганьба. Так само як і тренування росіян проходять у Білорусі: там і тренувальних баз багато, і українці по території Білорусі не б’ють.
- Але ж Білорусь – це не так далеко, і іноді шкода, що не можна нанести удару по Білорусі.
- Техніка є, але політичне рішення – не нападати поки що на суверенну територію Білорусі.
- Лукашенко поки не готовий надати війська для підсилення російської армії. Чи його вже майже переконали?
- Швидше за все, і не буде готовий. Якщо тільки не відчує безпосередню загрозу своєму життю. Бо безпосередньо така атака і буде загрозою його життю. Він не сидить у такому глибокому бункері, як путін, щоб українці не могли його вбити. Він явно не хоче, щоб путін загрібав жар його руками, ще й з ризиком для його сім’ї. Але може його так залякають, що він вирішить пожити ще кілька днів і піде на таку дурість. Поки що такого свідоцтва немає.
- Те, що сталось з їх міністром закордонних справ – це не могло бути натяком для Лукашенка від його "старших братів"?
- Тут не маю поняття, тож не буду коментувати.
- Чи можуть робити такі впливи на Лукашенка?
- Вплив на Лукашенка роблять уже десятки років. Тиснуть різним чином і засобами. Дуже сильна агентура рф у силових органах Білорусі. Там є певні зв’язки із старшим сином, якого він сам не любить. Але поки він цьому тиску плюс мінус опирався. Здавав позиції, але не ключові.
- Хто ще в союзниках у путіна?
- Якщо ми беремо дипломатію, в них є Куба і Нікарагуа. Але у військовому плані – це все (Білорусь, Іран, Північна Корея).
