Народні депутати внесли суттєві зміни до пенсійного законодавства. Парламент ухвалив закон, згідно з яким українці, що втратили роботу після широкомасштабного вторгнення росії, все одно зможуть накопичувати на пенсію в рамках солідарної системи і не втрачати страховий стаж. Більше того, парламентарі створили інститут пенсійних благодійників, завдяки якому можна буде задонатити кошти на будь-якого учасника пенсійної системи. Як це працює – з'ясовував "Апостроф".
Нові правила
За даними Мінекономіки, щонайменше 5 мільйонів українців унаслідок війни втратили свої робочі місця. Багато бізнесів і підприємств були змушені піти у простий або зовсім закритися. Потрібно було пристосовуватися до нових реалій, тому ще в березні ВР ухвалила закон "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного часу". Відповідно до статті 13 цього закону, роботодавці в односторонньому порядку отримали право припиняти дію трудових договорів на весь період дії воєнного стану.
Компенсувати заробітну плату, гарантійні та інші виплати працівникам у такому разі має держава, яка здійснює збройну агресію проти України. Тобто у найближчій перспективі – ніхто.
Читайте: Є лише один вихід: українцям розповіли, чому пенсії найближчим часом не зростатимуть
Під час припинення трудового договору чи відпустки власним коштом, зарплата українцям, природно, не виплачується. Немає зарплати – немає бази нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) до Пенсійного фонду. Адже саме з ЄСВ фінансуються пенсії та лікарняні у солідарній системі.
Ненадходження ЄСВ від працівника означає, що на час невиплат йому припиняється нарахування страхового стажу. А від страхового стажу залежить час виходу на пенсію та сам розмір пенсійних виплат. Водночас, самостійно платити ЄСВ, щоб зберегти страховий стаж під час втрати робочого місця, українці не могли. Докуповувати страховий стаж, якого бракує, могли, а ось покращити свої позиції в солідарній системі за рахунок підвищення ЄСВ – ні.
"Бувють ситуації, коли людина не може вплинути на розмір своєї пенсії, оскільки ЄСВ оплачувалося виключно підприємством і людина отримує ту пенсію, яку за формулою їй нарахує Пенсійний фонд", - пояснює автор законопроекту, нардеп від "Слуги народу" Леся. Забуранна.
Саме цю ситуацію нардепи і вирішили змінити: ВР ухвалила законопроект 7649, згідно з яким українці віком від 16 років отримали право на добровільну оплату страхових внесків. Для цього потрібно лише укласти договір із Пенсійним фондом, наприклад, через "Дію" або сайт ПФУ. Таким чином, страховий стаж продовжить "капати" і пенсійні виплати не втрачатимуться.
"Зараз багато жінок перебувають за кордоном без збереження заробітної плати, відповідно страховий стаж у них не йде. Новий закон дозволяє людям, які перебувають за кордоном і мають можливість оплачувати хоча б мінімальний ЄСВ, робити це за спрощеною системою, наприклад через "Дію" і відповідно не втрачати свій страховий стаж", - зазначає Забуранна.
Інша справа, що якщо тимчасово звільнений працівник не має зарплати, то й платити добровільно ЄСВ йому просто нема з чого. Втім, тіньовий сектор економіки ніхто не скасовував.
Крім того, у владі наголошують, що можливість добровільно платити ЄСВ позитивно вплине на баланс Пенсійного фонду та скоротить його дефіцит.
Читайте: На пенсію у 2023 році виходитимуть по-новому: що зміниться і кого торкнеться
Втім, експерти запевняють, що з грошима Пенсійний фонд поки що особливих проблем не має. Вони будуть у майбутньому.
"Ситуація з Пенсійним фондом цього року, загалом, сприятлива, у зв'язку з тим, що великі внески виплачуються із зарплат військових. На передовій військові одержують високу зарплату: 100 тисяч гривень і вище, вона офіційна, тому з неї виплачуються високі внески. Тому на даний момент ситуація непогана. Але! Це погіршує ситуацію на багато років уперед, оскільки збільшення внесків від людей, які воюють, спричинить у майбутньому збільшення для них пенсій", - додає "Апострофу" президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.
Допомогти мамі
Проте особливий інтерес викликає депутатське ноу-хау із створенням інституту пенсійних благодійників. Новий закон визначає одним із джерел наповнення Пенсійного фонду благодійні пожертвування фізичних та юридичних осіб.
Такі пожертвування може бути як персоналізованими – адресованими конкретному пенсіонеру, так і безособовими.
Безособові пожертвування на 100% зараховуються до Пенсійного фонду, а персоналізовані лише на 30%. Інші 70% персоналізованих пожертв надсилаються для виплати конкретному пенсіонеру.
Але! Навіщо взагалі комусь жертвувати гроші до Пенсійного фонду?
"Навіщо мені вносити за когось гроші до пенсійного фонду, якщо ці ж гроші можна, наприклад, мамі давати без жодних зборів? Який дурень це робитиме? Логіки немає. Якщо хтось хоче зробити благодійний внесок на рахунок іншої особи, то навіщо це робити через Пенсійний фонд, якщо це можна зробити безпосередньо людині", - додає екс-міністр соціальної політики Андрій Рева, коментуючи ситуацію "Апострофу".
Читайте: Як оформити пенсію, перебуваючи за кордоном: українцям дали пояснення
Втім, у владі запевняють, що певний сенс у пенсійній благодійності все ж таки є.
По-перше, заплатити гроші до Пенсійного фонду за маму - не те саме, що перевести їх на банківський рахунок мами. Адже кошти, що надійшли до ПФУ, зараховуються як страховий внесок, а отже, впливають на строки отримання майбутньої пенсії та її розмір.
"Якщо людині хтось допомагає, наприклад, діти або родичі, вони можуть за нього сплачувати соціальний внесок і потенційно збільшувати його майбутню пенсію. Фактично, таким чином можна впливати на розмір пенсії і регулювати свій страховий стаж. Адже пенсія нараховується за відповідною формулою, і чим довше накопичується ЄСВ, тим більше це розтягується в часі. Ці гроші впливають на загальний розмір пенсії в майбутньому, а отже, акумулюють її. Людям важливо мати гарантії та впевненість у завтрашньому дні, а не лише отримати якусь суму коштів сьогодні", - пояснює Леся Забуранна.
Читайте: Пізніше вийшов - більше одержав: українці можуть самі вирішувати, коли йти на пенсію
Це фактично інструмент приватних пенсійних фондів.
"Але ризикованість приватних пенсійних фондів на сьогоднішній день досить висока. А так людина оплачуватиме внески до гарантованого державою Пенсійного фонду", - зазначає нардеп.
По-друге , "Це може бути інструментом для того, щоб Пенсійний фонд міг фінансуватися нашими західними партнерами, адже зараз передбачено лише ЄСВ як джерело фінансування ПФУ, - зазначає Тарас Козак. - Економіка зараз падає у зв'язку з постійними відключеннями електроенергії. Можливо ситуація погіршиться, і тоді з'явиться величезний дефіцит Пенсійного фонду і нам потрібно буде десь брати гроші, бюджету не вистачить і можуть з'явитися якісь країни чи міжнародні фонди, які робитимуть ці внески і таким чином відкривається Пенсійний фонд для цих коштів".
У владі не заперечують і таку філософію пенсійної благодійності.
"Ми плануємо створити реєстр пенсіонерів, у кого маленька пенсія. І люди цільовим способом зможуть допомагати комусь конкретно. Не обов'язково родичу. Це соціальний та економічний ефект", - резюмувала Забурана.
Щоправда, така благодійність може бути пов'язана з корупційними ризиками, адже нічого не завадить "меценату" прикупити перед виборами кілька сотень голосів пенсіонерів на округах, оформлюючи їм цілком законно надбавку до пенсії.
Або "допомогти" дідусю через Пенсійний фонд, легалізуючи кошти сумнівного походження, адже разом із ухваленням нового пенсійного законодавства, нардепи підправили і закон "Про протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом". Суб'єкти первинного фінансового моніторингу (банки, кредитні спілки, фінансові організації, нотаріуси, бухгалтери, контори азартних ігор) при здійсненні платіжних операцій повинні надавати повну інформацію про платника та одержувача. Однак до операцій із переведення страхових внесків на систему обов'язкового державного пенсійного страхування ці правила не належать.
