Під завісу 2022 року український уряд провів масштабний апдейт правил військового обліку. Відтепер центри комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати) стають "кращими друзями" як чоловіків, так і жінок деяких окремих професій. Намагання уряду максимально упорядкувати військовий облік зрозумілі, адже на росії насувається нова хвиля мобілізації, яка, вочевидь, вимагатиме і від України ще більших мобілізаційних зусиль. Що передбачають нові правила обліку, та як вони будуть працювати - дізнавався "Апостроф".
Три рівні обліку
Оновлений порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів - це постанова Кабміну № 1487.
В тексті документу зазначається, що мета військового обліку – визначити наявний людський мобілізаційний ресурс для якісного укомплектування ЗСУ та правоохоронних органів.
Читайте: Решті – чекати на повістки: кому з чоловіків можна виїхати з України у 2023 році
Головна вимога до системи військового обліку – це зібрати достовірні данні про кількість і якість призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Збирати такі данні повинні органи державної влади, місцеве самоврядування, а також підприємства та організації, де призовники працюють або навчаються.
Згідно з документом, військовий облік має три рівні: персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний – це облік, який ведуть військкомати за зареєстрованим місцем проживання людини. Однак військкомати можуть і не знати, якщо людина залишила офіційне місце проживання. Тому вводиться другий рівень обліку:
Персонально-первинний. Його повинні вести за місцем проживання людини у відповідній адміністративно-територіальній одиниці місцеві органи влади. Ці дані, звісно, також потрапляють у військкомат.
Персональний – найнижчий рівень обліку, який ведеться за місцем навчання чи роботи.
Читайте: Звільнення зі служби під час війни: хто з військових має право
Таким чином, держава намагається систематично охопити українців військовим обліком.
Нові правила, відповідно і нові обов’язки. То що ж змінюється…
Для місцевої влади та роботодавців
Так, місцева влада повинна буде виявляти і направляти до військкоматів військовозобов’язаних, які проживають в місті чи селі, але не стоять на обліку. Яким чином це робити? Наприклад, шляхом подвірного обходу за розпорядженням сільського, селищного або міського голови. А якщо призовник не дослухається до місцевої влади, то примусовий привід Нацполіцією до військкомату і статті адміністративного кодексу зі штрафами ніхто не відміняв.
Значний пласт обов’язків відтепер покладається і на підприємства. Під час прийняття на роботу чи навчання роботодавець повинен в обов’язковому порядку перевірити військово-облікові документи людини (приписне або військовий квиток). Якщо документів немає, то і приймати на роботу таку людину не можна. Коли ж працівника прийнято на роботу, або ж навпаки звільнено, то упродовж семи днів про це потрібно повідомити військкомат. Теж саме стосується і студентів – якщо вони завершили навчання, або відраховані раніше строку, то керівництво навчального закладу повинно поставити до відома воєнкома.
Читайте: Повістка - не вирок: скільки українців відправляють до армії прямо "з вулиці"
Крім того, навіть якщо людина і не має роботи, а тільки шукає її, центри зайнятості повинні повідомляти військкомати про реєстрацію нових безробітних.
На органи Держстату покладається обов’язок кожного року звітувати військкоматам про кількість підприємств та органів влади, розташованих в тому чи іншому населеному пункті із зазначенням кількості працюючих. А самі органи влади районного рівня відтепер щомісяця звітуватимуть воєнкомам, скільки в них відкрилось і закрилось підприємств.
Ба більше, під час проведення призовної кампанії, керівники лікарень повинні ставити до відома військкоматів, скільки в них громадян призовного віку перебувають на стаціонарному лікуванні. Таким чином, вже точно жодна "муха" повз воєнкома не пролетить.
Для призовників
А також для військовозобов’язаних та резервістів забороняється змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу військкомату.
Читайте: На війну не заберуть: кого не торкнеться мобілізація у 2023 році
Якщо ж такий дозвіл є, то спочатку потрібно особисто прибути до військкомату щоб знятись з обліку, а потім, переїхавши на інше місце проживання, протягом семи днів прийти в інший військкомат, щоб знову стати на облік.
Крім того, під час чергового призову на строкову службу аргумент "не дійшла повістка" вже не пройде, адже громадяни призовного віку повинні самі прийти у військкомат в десятиденний строк з дня оголошення призову.
Для українців за кордоном
Про них уряд, звісно, також не забув. Відтепер дипломатичні установи (посольства, консульства) також повинні вести військовий облік українців за кордоном, та повідомляти військкомати про факти взяття або ж зняття з консульського обліку.
Українські представництва за кордоном зобов’язані інформувати громадян призовного віку про початок чергового призову на строкову військову службу. А у разі проведення мобілізації та у воєнний час (що і діє зараз) - повертати військовозобов’язаних та резервістів в Україну.
Для жінок
Відтепер учбові заклади незалежно від рівня освіти (професійно-технічна, вища), які навчають жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю, за два місяці до завершення навчання повинні подавати у військкомати списки своїх студенток. Якщо жінка присутня в такому списку, то їй видається тимчасове посвідчення військовозобов’язаного. Посвідка діє 30 днів, але протягом семи днів з моменту її отримання жінка повинна прийти до військкомату і стати на облік.
Жінки, що вже мають медичну освіту, до 2026 року ще зможуть працевлаштовуватися як невійськовозобов’язані, а потім вже ні. Тим не менш, роботодавці все одно повинні повідомляти військкомати про таких працівниць.
Навіщо це потрібно
Звісно, всієї повноти українських реалій життя нові правила обліку не охоплюють. Наприклад, в тіньовому секторі економіки (який за довоєнними оцінками Мінекономіки складав близько 30% ВВП) запитувати військовий квиток при прийомі на роботу, вочевидь, ніхто ніколи не буде.
Крім того, правила мають і суто процедурні недоліки. Наприклад, взяття на облік громадян з тимчасово окупованих територій здійснюється після отримання ними статусу ВПО. А жоден закон України не зобов’язує громадян оформлювати такий статус.
Багато питань і до військового обліку українців за кордоном. По-перше, диппредставництва раніше не виконували таких функцій, а по-друге, виглядає дещо дивним примусове повернення українців в Україну під час воєнного стану, супроти їх бажання.
Тим не менш, уряд принаймні спробував "замазати" якомога більше шпарин в законодавстві і охопити військовим обліком якомога більшу кількість людей. Нові правила стають більш системними та жорсткими. Військкомати тепер будуть знати про кожен крок військовозобов’язаних, про кожне переміщення країною, зміну місця роботи, навчання.
Але чому це раптом стало аж так актуально. Адже заяви військового керівництва свідчать про те, що проблем з мобілізацією в країні немає.
За словами військового експерта Михайла Жирохова, справа не в проблемах з мобілізацією, а в тому вакуумі, який утворився на місці військового обліку.
"Ще з 2014 року було зрозуміло, що військового обліку в країні як такого не існує. Радянська система була зламана, а на її місце нічого ефективно нового не прийшло. Облік досі ведеться на картках, ніякого системного електронного обліку немає. Особисто в мене було так, що у військкоматі просто не знаходили картку обліку військовозобов’язаного і заводили нову. Переформатування військкоматів, постійна реорганізація – негативно вплинули на формування списків військовозобов’язаних. Повномасштабна війна актуалізувала необхідність привести військовий облік до ладу, - пояснює Жирохов "Апострофу".
Експерт додав, що й кількість військовозобов'язаних по військкоматах невідома.
"Потрібно точно знати, скільки військовозобов’язаних в даний конкретний момент в конкретному військкоматі. А цієї цифри не скаже ніхто, навіть ті, хто відповідає за мобілізацію. А не маючи таких цифр, Генштаб не може планувати будь-яку мобілізацію. А ми ж розуміємо, що завтра війна не завершиться і мобілізація буде тривати", - підсумував Михайло Жирохов.
