З нового, 2023 року в Україні діють нові правила військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Окрім звісно, самих військовозобов’язаних, чи не найбільше нові правила торкнулися роботодавців, яким додали нових обов’язків. Відтепер прийом на роботу та навіть звільнення з неї не залишаться без уваги військкоматів. Як нові правила обліку вплинуть на ринок праці в країні - досліджував "Апостроф".
Що змінилося
Відтепер роботодавець не має права приймати на роботу працівника без документів, які б підтверджували, що той стоїть на військовому обліку. Крім того, роботодавець зобов’язаний під підпис ознайомлювати з правилами обліку найманого працівника. Звісно ж після наказу про прийняття на роботу треба повідомити цю інформацію до військкомату. Те ж саме стосується і звільнення.
Якщо роботодавець все ж таки ризикне прийняти на роботу людину без військово-облікових документів, то йому загрожує адміністративна відповідальність: від 3400 до 5100 гривен штрафу за перше таке правопорушення і від 5100 до 8500 гривень за друге протягом року, або ж вчинене у особливий період (під час воєнного стану).
Також роботодавці тепер повинні сповіщати своїх працівників про черговий призов, виклик до військкоматів, та вручати повістки. Більш того, на роботі повинні проконтролювати, щоб їх працівник, який отримав повістку, таки дійшов до військкомату.
Читайте: Про безробітних чоловіків "доноситимуть" до військкоматів: у чому суть ініціативи
Крім того, на роботі тепер повинен вестись персональний військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Однак контролювати, сповіщати, облікувати – все це неабиякий пласт роботи. І хто ж її повинен робити?
Згідно з новими правилами, відповідають за ведення і організацію обліку керівники підприємств, а безпосередньо здійснюють таку роботу працівники служби персоналу, простіше кажучи – кадровики.
При цьому є певні норми. Якщо на підприємстві працює від 501 до 2 тисяч військовозобов’язаних, то за їх облік може відповідати один кадровик, якщо від 2001 до 4 тисяч, то потрібно вже мати в штаті не менше двох відповідальних осіб, від 4001 до 7000 військовозобов’язаних ведуть не менше трьох кадровиків.
При цьому, кадровики що ведуть персональний військовий облік, повинні постійно підвищувати свою кваліфікацію в закладах освіти, погоджених з Генштабом.
На перший погляд, нові правила обліку дійсно стають більш жорсткими, але як вони будуть працювати на практиці? Тому виникають…
Важливі питання
Тіньовий ринок праці
Адже очевидно, що в ситуації, коли прийом на роботу можливий лише через військкомат, то для деяких чоловіків виникне спокуса працевлаштуватися в тіні, щоб не ставати на облік.
"Звісно, може з’явитися певна кількість працівників чоловіків, які б не хотіли ставати на облік через працевлаштування, - пояснює "Апострофу" експерт ринку праці Тетяна Пашкіна. – Крім того, для перестрахування деяка кількість чоловіків може звільнитися і перейти на "темну" сторону, погодитися на неформальну зайнятість, аби лише не ставати на облік і не бути військовозобов’язаним в очах держави. Та хотілося б сподіватись, що таких людей буде не багато".
Читайте: Працювати чи вчитися не вийде: кому в Україні потрібно обов'язково ставати на військовий облік
Однак за словами президентки громадського об’єднання "Всеукраїнська асоціація кадровиків" Вікторії Ліпчанської, якщо роботодавець укладає з працівником тіньові трудові відносини, то це не залежить від військового обліку.
"Таким чином роботодавці просто намагаються уникнути оподаткування, навантаження щодо ЄСВ, який потрібно сплачувати за працівників і таке інше. В більшості ситуацій це стосується і працівників. Наприклад, працівнику кажуть, що ти будеш працювати в тіні, а замість того, щоб платити за тебе ЄСВ, ми краще це ЄСВ покладемо тобі до конвертика", - пояснює "Апострофу" Ліпчанська.
Зрештою експерти ринку праці не схильні до думки, що саме нові правила військового обліку якось суттєво вплинуть на ринок праці.
Що по ФОПам
Чи доведеться тепер і фізичним особам підприємцям, які мають найманих працівників, вести свій військовий облік?
Експерти відповідають однозначно.
"Як в старому порядку, так і в новому зазначено, що військовий облік ведуть підприємства, установи, організації. Фізичні особи підприємці в правилах прямо не зазначені. Це питання щодо ФОПів завжди було не визначене, - пояснює Ліпчанська. – Якщо б в правилах було хоча б визначення "роботодавець", тобто більш ширше поняття, то обов’язок щодо ведення військового обліку покладався би на всіх без виключення роботодавців, зокрема і на ФОПів. З моєї практики ФОПи роботодавці зазвичай військовий облік не ведуть".
Чи ЗМОЖУТЬ роботодавці вести облік
Бо все ж таки для цього потрібно наймати або ж окремих людей в штат підприємства, або ж покладати додаткове навантаження на вже існуючих працівників.
"Я впевнений, що на багатьох підприємствах після появи нових правил взялися за голову. На них покладені додаткові задачі, а люди ж і так не сидять без роботи", - коментує "Апострофу" адвокат Дмитро Бузанов.
Крім того, як виконувати, наприклад, зобов’язання вручати повістки, коли пандемія і велика війна значно змінили ринок праці.
"При нинішньому віддаленому форматі роботи на багатьох підприємствах, надати повістку людині, якої немає на робочому місті, звісно, буде проблематично", - додає Пашкіна.
Втім експерти запевняють, що підприємствам все ж доведеться впоратись.
"Тому що треба! – каже Тетяна Пашкіна. – На великих підприємствах є окрема людина, яка цим займається. На невеликих підприємствах це може бути вже додаткове навантаження на фахівця з кадрового діловодства, або ж на начальника відділу кадрів. Зараз може бути так, що почастішають перевірки. Тому певно підприємствам все ж таки знадобляться додаткові працівники, щоб вчасно виконати вимоги законодавства. З іншого боку, навантаження на кадровиків може суттєво і не збільшитися, адже не одночасно ж на підприємстві всі люди зараховуються на роботу, або ж звільняються".
Чи ЗАХОЧУТЬ роботодавці вести облік
Адже за великим рахунком, і старі правила зобов’язували підприємства вести облік військовозобов’язаних чоловіків. Так, зі значно меншою кількістю звітів і документів, але все ж таки. Однак часто такий облік був лише для проформи. В реальності ж військовий квиток або ж приписне не були критично необхідними документами для працевлаштування.
"Раніше на це дійсно дивилися крізь пальці, - каже Пашкіна. – Перевірки, звісно, були, але особливо ніхто не прискіпувався до обліку. Адже часто у військкоматів то необхідних бланків не було, то вимоги мінялися, то були такі черги, що люди приходили, дивилися на них і поверталися. Щоб стояти 2-3 тижні в чергах, а потім на прийомі тобі сказали, що немає бланків - не кожен роботодавець відпустить свого працівника".
Чи змінять ситуацію нові правила?
"Хто вів раніше військовий облік, той його буде вести і надалі. Хто його не вів і вважав, що це не потрібно, той його і не буде вести. Тому я вважаю, що навіть новий порядок суттєво не вплине на ведення роботодавцями військового обліку", - резюмує Ліпчанська.
