Традиційно зі зміною сезонів в Україні вступають в силу нові закони та урядові постанови, які будуть визначати правове життя українців у найближчі місяці. Що зміниться у березні, чи варто очікувати на зростання соціальних виплат, та що буде з тарифами в країні - з'ясовував "Апостроф".
Індексація пенсій
Це обіцяє стати головним нововведенням березня. Згідно закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", індексація пенсій повинна відбуватися щороку. З 1 березня традиційно піднімають виплати для непрацюючих пенсіонерів, а з 1 квітня для тих, хто продовжує працювати.
Читайте: До кінця року пенсії індексують три рази: коли та на скільки підвищать
Втім, в бюджеті на 2023 рік обов’язкової індексації не передбачено – у всьому винна війна. Дефіцит головного кошторису країни складає 38 мільярдів доларів. В такий ситуації хоча б виплатити наявні пенсії, не кажучи вже про їх підвищення. Однак в уряді запевняють, що індексацію все одно проведуть.
Як збільшиться розмір пенсій? Це також доволі цікаве питання. Згідно з законом, відсоток індексації пенсій розраховується як середнє арифметичне між показником споживчої інфляції і збільшенням середньої заробітної плати за попередній рік. За даними Мінекономіки, у 2022 році ціни "підскочили" майже на чверть: 26,6%. А от середня зарплата навпаки впала на 20%. Таким чином, пенсія повинна була б вирости всього на 3,3%. Однак в уряді обіцяють прибавку на рівні 20%.
Читайте: Пенсії з 1 березня не підвищать чотирьом категоріям українців: документ
Чи є на це гроші? В Мінсоцполітики запевняють, що коштів вистачить.
"З 1 березня буде плюс 20% за загальною формулою. Ми довго рахували, враховували нюанси і вважаємо, що вистачить. Середня доплата буде становити від 400 до 700 гривень", - повідомила міністр соціальної політики Оксана Жолнович.
Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум
А от інші маркери соціального добробуту українців на превеликий жаль не зростатимуть.
Так, мінімальна заробітна плата в Україні наразі складає 6700 гривень. Останнє її оновлення було в жовтні минулого року. Традиційно в мирний час мінімалка росла двічі на рік, однак цьогоріч в держбюджеті не заплановане підвищення.
Прожитковий мінімум спіткала аналогічна доля. Цей показник змінювався тричі на рік, однак в 2023 році він буде фіксованим – 2684 гривні для працездатних осіб. Нагадаємо, що прожитковий мінімум – база для нарахування низки державних виплат та пільг: допомоги по безробіттю, аліментів, виплати декретних, допомоги одиноким матерям тощо.
Таким чином, можна зробити висновок, що більшість державних виплат ні в березні, ні впродовж року індексуватись не будуть.
Тарифи
На щастя для більшості українців, з 1 березня тарифи на комунальні послуги залишаться незмінними. АЛЕ! В уряді вже достатньо прозоро натякають, що в кінці березня домогосподарствам варто готуватися до підвищення тарифу на електроенергію.
"Сьогодні тариф для побутових споживачів приблизно в чотири рази нижчий від реальної ціни енергії. І, підтримуючи цей тариф, держава дотує кожну кіловат-годину, незалежно від рівня доходів усіх споживачів. Сьогодні на такі дотації йде вже понад 140 мільярдів гривень на рік", - пояснював "Апострофу" радник прем’єр-міністра України Юрій Бойко.
До 31 березня чіпати тарифи на електроенергію ніхто не буде, адже саме до цієї дати діють чинні ставки:
- 1,44 грн (з ПДВ) за 1 кВт-год — для домогосподарств, які споживають до 250 кВт-год (включно) на місяць;
- 1,68 грн (з ПДВ) за 1 кВт-год — для домогосподарств, які споживають понад 250 кВт-год (включно) на місяць.
Однак надалі зростання тарифів не уникнути.
"Зараз розглядається кілька різних концепцій. Найбільш радикальна з них передбачає встановлення повністю ринкових цін на енергію. Решта - це різноманітні графіки підняття цін з метою пом’якшення економічних наслідків для споживачів. І, скоріше за все, навесні уряд ухвалить одну з цих стратегій, оскільки інакше кризу в енергетиці подолати не вдасться", - підкреслив Бойко.
А як же мораторій на підвищення цін на комунальні послуги, що діє у період воєнного стану? Тут, на жаль, мимо, адже мораторій стосується лише газу, гарячої води та опалення.
Зарплата військовим
З 1 лютого уряд України змінив правила нарахування додаткової грошової винагороди для військових. Таким чином, з 1 березня військові та силовики почнуть отримувати на руки вже оновлені зарплати, які для деяких категорій захисників стануть меншими.
Читайте: Залізти у кишені українців, або припинити красти: де взяти гроші на зарплати військовим
Так, 100 тисяч "бойових" будуть виплачувати практично так само як і раніше. А от надбавка в 30 тисяч, на яку мали право взагалі всі силовики, незалежно від місця служби, відтепер буде нараховуватися лиш тим, хто виконує бойові завдання:
- у складі діючих угруповань військ Сил оборони та пунктів управління Генштабу;
- з протиповітряного прикриття та наземної оборони об’єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
- із всебічного забезпечення діючих угруповань військ Сил оборони (АЛЕ!) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Мобільний зв'язок
В січні та лютому мобільні оператори "Київстар" та Vodafone вже встигли підняти свої тарифи для абонентів. В березні настала черга користувачів Lifecell.
Упродовж всього березня, та до 5 квітня Lifecell буде підвищувати тарифікацію в усіх індивідуальних тарифних планах передплаченого зв’язку та які обслуговуються на умовах договору.
За інформацією Lifecell, такий крок – вимушений "через вплив економічних чинників, зумовлених війною". У середньому тарифи Lifecell зростуть на 40-70 гривень, залежно від пакета послуг (зростання тарифів "Київстар" та Vodafone відбулося в цьому ж діапазоні). Втім у абонентів ще залишається час до 22 квітня, щоб безкоштовно змінити тарифний план, наприклад, на дешевший.
Закон про медіа
31 березня набуває чинності закон "Про медіа", який парламентарі ухвалили в грудні минулого року. Закон започатковує нові правила гри на медіаринку та за словами нардепів входить до так званого пакету євроінтеграційних законів.
Читайте: Блокуватимуть ЗМІ без суду: який закон про медіа протягують депутати
Втім експертна та медіаспільнота критикують схвалений законопроект. Справа в тому, що Нацрада з питань телебачення і радіомовлення отримує значні повноваження і може штрафувати та навіть видавати тимчасову заборону на розповсюдження онлайн-медіа. І це без рішення суду.
Звісно, щоб отримати таку заборону ЗМІ треба ще "постаратися", поширюючи заклики до насильницького повалення конституційного ладу, пропагувати тероризм або російський тоталітарний режим, говорити про напад росії як про "громадянську війну", тощо. Однак справа в тому, що Нацрада, яка і буде суддею контенту, на половину складається з квоти парламенту, і на половину з квоти президента. Зважаючи на існуючу конфігурацію ВР, коли в парламенті діє президентська монобільшість, всі члени Нацради можуть бути "президентськими" людьми, що може негативно вплинути на свободу слова в країні.
