Запеклі бої за Бахмут не припиняються вже вісім місяців. Росіяни намагаються захопити колись велике місто на Донеччині, перетворюючи його на руїни. Незважаючи на важку ситуацію, було ухвалене рішення утримувати оборону Бахмута. При чому на відміну від рф для України утримання Бахмута – питання стратегічне. Чому важливо утримувати місто, що було передумовою для виникнення такої ситуації в Бахмуті і як ситуація розвиватиметься далі - в етері Апостроф ТВ розповів військовий експерт ІГОР КОЗІЙ.
- Чому зараз розгортається така велика дискусія стосовно Бахмута? Називаються аргументи, чому потрібно утримувати місто. Кажуть, була якась дискусія між головнокомандувачами стосовно того, відводити чи не відводити зараз війська. Яка з приводу цього ваша думка? Яка там сьогодні ситуація?
- Бахмут мені дуже знайомий, я свого часу проходив там військову службу. Я можу сказати, що ми його, на жаль, здали за часів Кучми, коли розформували повністю мотострілецьку дивізію, яка знаходилася там. Так само, як це було зроблено і в Луганську, наслідки цього ми зараз бачимо.
Повертаючись до міста Бахмут, то це шлях до Костянтинівки, Краматорська, Словʼянська і Дружківки. Відповідно можливість вийти після захоплення Бахмута на інші траси – це буде з моральної точки зору підвищенням духу в російській федерації.
Читайте: Байден дав чіткий сигнал оточенню Путіна, війна може закінчитись миттєво - Андрій Піонтковський
Питання зараз стоїть в площині економічної витривалості. Чому? Слава Богу, нарешті ми повернулися до нашого оборонно-промислового комплексу, почали робити заяви виробники танків Leopard, що вони готові створювати підприємства для випуску танків і в Україні, і для України. Я сподіваюся, що ця тенденція буде продовжуватися, і ми звернемо свою увагу на таку країну як Швеція, яка зі своїм потенціалом випускає майже всю лінійку платформ – морські, повітряні і сухопутні. Україна має значно більший потенціал, відповідно нам треба створювати систему і наздоганяти той час, який, на жаль, свого часу був нами втрачений.
Бахмут – місто важливе. Воно є важливим з багатьох причин. Зі стратегічної точки зору необхідно утримувати це місто, але просто словами це не зробиш. Це однозначно потребує ресурсів, створення умов для проведення контрнаступальних дій і знищення все більшої і більшої кількості цих резервів, які рф може постачати.
- Відомо, що найманці ПВК "Вагнер" втратили в боях за Бахмут в пʼять разів більше людей, ніж українські захисники. Виникає питання, якою ціною ми зараз утримуємо це місто, і якою ціною його атакує ворог?
- Ще у 2014 році, коли питання лише назрівало, я говорив, що кримінальний елемент буде дуже широко в цьому задіяний.
Треба розуміти, що постачання ресурсу з колоній, тюрем російської федерації для збройних сил рф має необмежене коло прихованих можливостей. Що я маю на увазі? Дуже легко людей в рф посадити і тримати там, поки людина не підпише контракт на те, щоб піти в угруповання "Вагнера".
Чи випустити махрових бандитів? Я не думаю, що так звані "махровичі" в законі погодяться на цю аферу. Під все це будуть підпадати люди трошки нижчої ієрархії в кримінальному світі.
Російська федерація у такий спосіб вирішує декілька питань. По-перше, це зменшення навантаження на власний бюджет, а з іншого боку вона вирішує питання, повʼязане з постачанням гарматного мʼяса.
Що стосується безпосередньо збройних сил, то ми бачимо, що російській федерації дуже важко сьогодні мобілізувати людей і одразу їх не кидати в бій без підготовки. Ми бачимо, що, як правило, призвавши людей, їх одразу кидають безпосередньо в бойові дії, де вони гинуть так само безславно, як це відбувається з кримінальними колами.
Але в цьому є певна закономірність. І публічний розстріл нашого воїна – це зайвий раз свідчення того, що рф намагається вирішувати не лише зовнішню ситуацію, але й внутрішню. Мається на увазі, що основне в цьому розстрілі – це не залякати, абсолютно ні. Залякати нас такими речами – безперспективно. Основне – це викликати ту лють, яка дозволить нам опуститися на той самий рівень "людяності", на якому знаходяться збройні сили рф. Вони цього чекають, вони цього хочуть, бо Україну потім буде легше дискредитувати і буде легше показати для внутрішнього споживання картину того, що "бачите, що роблять з російськими військовополоненими". Ясно, що це треба розслідувати.
Номінально людський ресурс в рф є. А от питання оснащення і навчання ресурсу – це проблема. І ми повинні розуміти, що Україна сьогодні робить дуже серйозну і потужну роботу, яку не було виконано під час "домашнього завдання". Це такі речі, як створення сучасних Збройних сил, оснащених сучасною зброєю. Я радий, що втрати озвучують у співвідношенні 1:5, але для нас, на мій погляд, це неприпустимо. Ми повинні сьогодні працювати, щоб ці втрати були значно меншими, а бажано – взагалі відсутніми. Цього можна досягти тільки шляхом постачання необхідної кількості сучасного озброєння, сучасних безпілотних платформ різного базування.
- Ви згадали за особовий склад противника. Кажуть, що в росії зараз немає належних механізованих сил для просування за межі Бахмута. Аналітики ISW зазначають, що створення оперативного ефекту неможливе, і, ймовірно, це швидко досягне кульмінації в разі захоплення Бахмута. Ми щодня бачимо втрати ворога у зведеннях Генштабу. Наскільки в них можуть виникнути складнощі в вирішенні тих оперативних задач, які вони перед собою ставлять? Я так розумію, основа задача зараз для них – це вихід на адмінкордони Донецької області.
- Абсолютно правильно ви розумієте, але це не єдине завдання. Є ще завдання для утримання Криму. Я би сказав, що рф не поспішає саджати своїх людей на пересувні платформи. Ми з вами кожного дня бачимо, як дуже легко знищуються танки і броньовані машини, БМП, БТРи. Це сьогодні, на мій погляд, є викликом для збройних сил рф. Вони чітко розуміють, що ціль стає дуже видимою, її легко знищити, а разом зі знищенням однієї бойової машини знищується, як правило, від 8 до 10 осіб піхоти.
Сьогодні, на мій погляд, значно важливіше звертати увагу на відновлення оборонно-промислової системи рф. Це санкції з метою фактично зупинення можливостей для виготовлення сучасних платформ. Я маю на увазі ракети в першу чергу і в другу чергу – безпілотні платформи різного базування. Тут значно складніша робота. Вона не менш складна, ніж Бахмут, але складніша з точки зору того, що сьогодні мають робити МЗС, Кабмін, розвідувальне співтовариство з метою того, щоб сучасне озброєння не надходило до лав збройних сил рф. Нехай вони сідають на застарілу техніку, в них ще її вистачає. Тоді буде легше знищувати їх.
Однак це розуміють і в генштабі рф, тому тут є над чим попрацювати і над чим подумати не тільки Збройним силам. Я б сказав, що сьогодні Збройні сили роблять все можливе і неможливе з точки зору тактичного і оперативного застосування військ. Питання стратегії вже знаходиться в ракурсі економіки, в галузі здатності наших розвідувальних систем, підсистем, щоб своєчасно зупиняти військово-економічні можливості рф.
Наскільки мені відомо, ми ще не здатні дістати до Уралу, до Москви нашими бойовими комплексами. Сподіваюся, що це питання буде вирішене найближчим часом, і ми зможемо не лише спостерігати, як білоруські партизани знищують такі системи як А-50.
- Не знищують, а пошкоджують – поки така інформація.
- Там основне – це радіолокаційна станція. Коли ми зможемо на різних відстанях, починаючи від західного кордону, закінчуючи Тихим океаном знищувати всі підприємства, які випускають цю продукцію, тоді ми зможемо дихати на повні груди. А поки що, на жаль, 1 до 5.
І ці 1:5, я думаю, кожен день роблять нас нервовими, що ми постійно знаходимося в певному емоційному стані. Ясно, що це велика проблема. Я сподіваюся, що все таки з останніми проявами і бажанням зробити оборонно-промисловий комплекс України, зʼявиться і більш раціональний підхід.
