Останні тижні ознаменувалися гучними подіями у росії. Спочатку російський диктатор виступив перед федеральними зборами, заявивши про зупинення участі росії в ДСНО, потім підписав цей документ. Не обійшлося і без "бавовни" – кілька міст нібито атакували безпілотники, а в Пітері навіть довелося закривати повітряний простір. Що відбувається в росії, як змінилася підтримка України з боку західних союзників за рік війни і чи продаватиме Китай зброю рф - в ефірі Апостроф TV розповів політолог і публіцист, що вже багато років проживає у Вашингтоні, АНДРЕЙ ПІОНТКОВСЬКИЙ.
- Днями у Росії була велика атака безпілотниками. З'явилася інформація, що кремль не реагуватиме на це, бо “червоні лінії” ще не перейшли. Що буде далі?
– А як він взагалі збирається на щось реагувати? У російських пропагандистів про атаки безпілотників нічого. Навпаки, одразу кілька відомих пропагандонів отримали, мабуть, спеціальні темники і попереджають, що не треба шапкозакидальних настроїв, зараз взагалі бездоріжжя, найближчими місяцями ніяких великих наступів не варто чекати, ми вимотуємо ворога, перемелюючи його живу силу і техніку в запеклих оборонних битвах. Ось така остання установка кремля, вона дуже цікава.
Дивіться: Лаврова висміяли в Індії: ніс нісенітницю про війну Росії з Україною, відео
- Біля Санкт-Петербурга закривали повітряний простір, аеропорт Пулкове, бо було якесь "НЛО", як вони це називають. Це штатна ситуація? Нічого не відбувається, все за планом, правда?
- Це поки що дитячі саморобні українські хлопавки, а наші героїчні союзники ніяк не можуть наважитися надати нам далекобійні ракети. Я маю на увазі ATACMS з дальністю 350 км. Щоправда, дуже позитивним був розвиток між 8 та 9 “Рамштайном” – різко збільшилася вогнева дальність HIMARS – всі помітили – з 80 км до 160 км, що дозволяє зараз вражати цілі супротивника практично на всій окупованій території України, крім півдня Криму. Перешийок та північну частину Криму дістає. Це великий прогрес.
Але ми маємо ще чудові британські союзники, які готові скинути з себе всі табу і першими дати далекобійні ракети. А це Storm Shadow дальністю до 1 тисячі кілометрів. Так от, коли над Москвою та Петербургом літатимуть Storm Shadow, я думаю, що Москва дозріє до нового жесту доброї волі.
- А вони там літатимуть?
- Почалася, на мою думку, серйозна розмова з нашими союзниками. Ми всі ставили запитання. По-перше, ми нескінченно вдячні за цю величезну допомогу, без цієї зброї ми не могли б завдавати такої шкоди ворогові. Але все ж таки розуміють і на Заході, що Україна не лише захищає себе, а й захищає весь західний світ, цивілізований світ. Але все ж таки ми бачимо, що передаючи нам нові пакети дуже сучасного озброєння – останнім часом це сотні танків, бронетанкової техніки і, що найголовніше, нові ракети, які вдвічі збільшують дальність впливу HIMARS – все-таки, продовжує Захід обмеження на себе накладати. Що стосується сьогоднішнього дня, то це ракети ATACMS та літаки F-16.
Я довго запитував себе, чим пояснити таку стриманість? Були різні теорії змов, різні люди ходили українськими студіями і розповідали, що Байден з путіним про все домовилися, і Байден дає лише, як вони говорили, "піпетну" допомогу. Це не "піпетна", а шлангова. Все нові та нові зразки зброї надаються. Але все-таки щось їх стримує.
Мені здається, я знайшов розгадку у тій фразі Столтенберга, яку я чи не кожне інтерв'ю у вас цитую, вона справді змінила позицію Заходу. Я маю на увазі його заяву у листопаді на нараді міністрів закордонних справ, коли відповідаючи на запитання, чи не витрачаємо ми надто багато грошей на Україну, він відповів: “Так, ми платимо грошима, а українці платять кров'ю, і якщо вони не встоять, нам доведеться платити цю ціну, нам доведеться платити кров'ю”. Нам сподобалася ця фраза, бо вона показала розуміння місії, яку виконує Захід. Це, якщо хочете, моральний обов'язок Заходу перед Україною. І ця заява відіграла свою роль, позиція НАТО стала зовсім іншою і допомога розширилася. І зараз уже відверто кажуть, що Україна вступить до НАТО.
Але все-таки, вдумайтеся, є ж і жахлива сторона. Він же каже, що українці платять кров'ю, а, не дай Боже, нам доведеться?! Ось вони готові допомагати зброєю, але союзник не готовий ризикувати своїм життям, щоб допомогти одній країні, яка захищає всіх. Ось ця стриманість усе пояснює. Вони щоразу ніби прощупують грунт. Вони збільшують масштаб своєї допомоги. Довгий час вони дійсно боялися і багато про це говорили, ядерного удару. Зараз вже зрозуміло, що жодної ядерної зброї путін не застосує. До речі, Захід дуже чітко його попередив, що буде у відповідь на це. І навіть китайські товариші йому пояснили.
Вони бояться іншого, що з масштабом збільшення цієї допомоги росіяни вдарять зрештою… Що означає дати F-16? До речі, я сподіваюся, що вони будуть надані найближчими місяцями. Вони базуватимуться на румунських, польських аеродромах, злітатимуть звідти, і росіяни в один “прекрасний” день вдарять по території НАТО. А НАТО вже скільки разів стверджувало, що за кожен дюйм території НАТО вони боротимуться? Вони вдарять по російських цілях, це страшний день для росіян. Якщо НАТО особисто втрутиться, воно може все це російське угруповання в Україні за кілька днів знищити. Але при цьому можуть загинути сотні західних військовослужбовців. А може, росіяни вдарять ще по якомусь місту і загинуть тисячі мирних жителів на Заході? Це ціна, яку Захід вважає неприйнятною за перемогу над росією.
Захід готовий забезпечити перемогу України і робить для цього, але без пролиття західної крові, без ризику пожертвувати своїм життям. І треба говорити про це відверто, що ми це бачимо. По-перше, це аморально, звісно. Але, з іншого боку, зрозуміло, західні лідери мають дбати про безпеку своїх громадян, своїх країн. Але врешті-решт може їм скажемо, що може і не вистачити цієї української крові?! Скільки можна лити, адже кожне суспільство має якусь межу своєї стійкості. Потрібно їм пояснити, що їм треба йти на цей ризик.
- Я думаю, що вони чудово розуміють це. Дуже легко торгувати чужою кров'ю саме тому, що вона чужа. Коли говорять про те, що путіну все одно, він може знищити і 300 тисяч людей, це дуже смішно - порівнювати 140-мільйонну країну і 40-мільйонну. Ми не можемо пожертвувати і ці втрати для нас неприпустимі. З одного боку, тому що ми не ставимося до своїх людей як до м'яса, а з іншого боку цієї крові може просто не вистачити. Але градус підвищується, раніше ми говорили про атаки безпілотників на аеродроми, а сьогодні він упав у Підмосков'ї. Там до кремля 90-100 кілометрів, можна за 40 хвилин долетіти. І цих безпілотників буде більше, події підуть далі, чи я правильно розумію?
- Звичайно. Україна, безумовно, здобуде перемогу. Вона вже здобула стратегічну перемогу. Але ж момент, коли рухне режим, залежить від свідомості людей. Ці удари по Москві, Санкт-Петербургу впливають на свідомість путінського оточення, російської верхівки незрівнянно більше, ніж будь-яке просування на Донбасі або на півдні України. Вони близькі до розуміння своєї поразки.
Ось остання промова путіна – звернення до зборів. Це людина, яка ще кілька місяців тому погрожувала всьому світу, кричала у своєму зверненні про початок “операції” 24 лютого, що якщо якісь країни посміють втрутитися, перешкодити їхнім планам, то “ми обрушимо на них такі катастрофи, які вони ніколи в життя не відчували”. Він явно шантажував світ використанням ядерної зброї. Нині вже це неможливо.
До чого він закликав у своєму останньому виступі? Він обіцяв, що учасників "СВО" через кожні півроку відпускатимуть на двотижневу відпустку. Тобто він бачить цю війну як якусь рутинну, затяжну, яка нескінченно триває. І тому він не може її програти. Він говорив про надої молока, врожаї зернових, прокладання автомобільних доріг у Казані. Ну, ще йде "СВО", і збільшено материнський капітал, а крім того, учасників "СВО" відправлятимемо раз на півроку на два тижні. Тобто він уже приземлив усі свої грандіозні геополітичні цілі, зрозумів нездійсненність, безглуздість і б'ється лише за одне: будь-що не визнати поразки. А Лукашенко – його холуй – два дні повторює те саме, що необхідно терміново укласти мир, інакше буде пізно.
Путін зрозумів, що він програє. І ось сьогодні військові експерти на всіх шоу отримали вказівку пояснювати, що найближчі два місяці ніякого наступу не буде, а там українцям підвезуть танки, далекобійну зброю та подивимося, що там буде. Вони вже приречені. І питання у тому, скільки української крові доведеться за це заплатити. І це питання зараз Захід собі вирішує.
- Bild, наскільки я пам'ятаю, писав, що Україні дали півроку, щоб повернути свої території, а потім Захід намагатиметься змусити Київ до мирних переговорів.
- Спочатку подібна інформація з'явилася в лівій газеті New York Times, вони весь час гидоту пишуть такого роду. Потім Wall Street Journal, а потім тисячу разів було спростовано всіма. Це одна із спецоперацій Москви, щоб переконати Україну прямо зараз піти на переговори. Подібні джерела постійно вкидають вигідні російській пропаганді тези.
Насправді ми розуміємо, що Байден та Столтенберг чудово до України ставляться. Вони всією душею бажають Україні перемоги, надають їй усіляку допомогу. Але так, щоби не пролилося ні крапельки західної крові.
Але є рішучіші союзники, які готові йти на певний ризик. Це насамперед Велика Британія. Фантастичну промову промовив Ріші Сунак на Мюнхенській конференції. Він йшов у розріз з усіма цими табу, накладеними Байденами та Столтенбергами. Ми першими дамо танки, ми першими дамо далекобійні ракети, ми першими дамо літаки, ми вже навчаємо українських льотчиків. Українські льотчики на тих-таки F-16 тренуються і в Британії, і в Польщі, і в Штатах.
Потрібно повернутись до ідеї Бориса Джонсона – так званої коаліції охочих. У найважчі часи, на початку війни Борис бачив, що Захід не готовий багато на що, він закликав створити коаліцію країн, які готові далі піти. Велика Британія, Польща, країни Балтії допомагають поза офіційними рамками НАТО. Потім НАТО підтяглося, і ця ідея стала менш актуальною. Потрібно зараз до неї повернутися.
І відкрився один новий несподіваний фронт для коаліції охочих, і українська дипломатія чудово використовує його. Це позиція лідерів Республіканської партії. Ми ж звикли, що робить Республіканська партія. Там якась трампістська наволоч – 30-40 осіб – сидить у Палаті представників, увесь час звинувачуючи Байдена в тому, що він розв'язує Третю світову ядерну війну, і треба припинити допомогу Україні. То це 30-40 чоловік.
А зараз лідери Республіканської партії різко виступили, це друзі України. Завжди ним був Мітч Макконелл – лідер Республіканської партії у Сенаті. І дуже чудова молода людина – новий голова комісії із закордонних справ палати представників Майкл Маккол. Вони почали критикувати Байдена через те, що він недостатню допомогу надає Україні. Це абсолютно змінює політичний порядок денний у США.
Нині вже розпочалася президентська кампанія. У республіканців уже у серпні будуть так звані дебати кандидатів. І якщо трампісти обрали стратегію атакувати Байдена за те, що він надає допомогу Україні та веде до світової війни, то більшість республіканців, класичне керівництво партії, вирішили атакувати з протилежної позиції, і це дуже важливо. У цій атмосфері спільними зусиллями англійців, республіканців, проукраїнського крила всередині байденської адміністрації ми змусимо колективного Байдена зняти останнє обмеження з “файтерами”, а під цю справу й англійці дадуть нам Storm Shadow, щоби ми турбували Санкт-Петербург не нашими безпілотниками, а Storm Shadow.
- Путін підписав закон про зупинення участі у договорі про скорочення СНТ. А це йому допоможе?
- Путін зробив дві заяви: я не збільшуватиму ядерну зброю і я не проводитиму жодних випробувань. Це його сигнал Заходу, що “давайте зі мною домовлятися, я не божевільний, бачите, який я раціональний, я вже все зрозумів, шантажем я вже не займаюся, давайте змусимо цих українців погодитись на мир зі мною”.
- Але захід це всерйоз не прийняв. А в чому тоді користь?
- Користь? Кажуть, у росії немає антивоєнного руху. Парадоксально, але антивоєнним рухом є сьогодні найвідчайдушніші прихильники війни: всі ці Гіркіни, Пригожини та інші. Вони ж репетують на весь голос.
Я читав днями текст "легендарного" військового кореспондента, я сподіваюся, його повісять після нашої перемоги як військового злочинця, звуть його "воєнкор кошеня". І ось це "кошеня" вимагало розстріляти всіх у міністерстві оборони в званні, починаючи з підполковника і вище, тому що вони всі зрадники, вони розікрали всю армію, вони бездарні полководці і всіх їх треба змінити. Це і є антивоєнний рух об'єктивно, тому що за таких настроїв війну продовжувати об'єктивно неможливо.
Путін хоче вилізти з цієї війни, але він змушений якось лебезити перед цією фашистською публікою. І перед ними Путін зробив два такі чудові жести: я вийшов із договору СНО і вийшов із договору про заборону випробувань.
- Він також заявив, що у військових діях в Україні підрозділи фсб брали пряму участь. Я не знаю, які втрати були у цих підрозділів, проте федеральна служба безпеки на війні в Україні – чи це не дивно?
– У них є воєнізовані частини. Вони величезну роль грали, гадаю, у перші дні, їх завданням було захопити центри управління та зв'язку. Фсб – це озброєна організація, вони мають літаки, у цьому нічого дивного немає.
- Днями у Білорусі невідомими партизанами, невідомими безпілотниками А-50 начебто обнулили. Лукашенко має якось реагувати.
- Він не відреагував, до Китаю поїхав просити у товариша Сі гарантії його територіальної цілісності. У цьому випадку я вірю версії про білоруських партизанів. Ви знаєте, в Україні два дуже серйозні підрозділи білоруських воюють на боці ЗСУ.
І потім ми знаємо стан білоруського суспільства, ми бачили той масштаб протестів проти обрання Лукашенком і ту репресію, яку він обрушив. А Лукашенко жодного дня не проживе після падіння путіна. Білорусь негайно приєднається до європейського вибору.
Але в мене якесь дивне почуття та впевненість знаєте у чому? Що вже коли путін здаватиметься чи стрілятиметься, однією з останніх політичних акцій, які він здійснить – він уб'є Лукашенка. Він стільки крові з нього випив протягом останніх 30 років, петляючи. Потрібно віддати йому належне. Тож Лукашенко вже не жилець.
- Ми часто говорили про дзвінки Макрона путіну, меми випускали. А тут у путіна нарікали, що ні Макрон, ні Шольц давно не телефонували, забули. Що це за смуток?
- Ми ж багато чого пережили тижнів зо два перед річницею. Була ціла серія драматичних подій. Ми бачили тріумфальний візит Зеленського до європейських столиць, Мюнхенську конференцію, два візити Байдена історичних – до Києва та Варшави. Захід дуже різко визначився у своїй позиції.
Ми цілий рік аналізували боротьбу всередині байденської адміністрації між прихильниками перемоги України та прихильниками так званого непоразки України. Тепер Захід ставить дуже чітко на перемогу України, розуміючи, що із цим негідником треба кінчати. А Байден та Харріс в останніх заявах назвали Путіна військовим злочинцем, звинувативши у військових злочинах.
Повертаючись до питання про дзвінок Макрона. Захід свідомо відрізав можливість якихось розмов з ним. Захід зберігає контакти та сигнали для оточення путіна. До речі, звинувачення у воєнних злочинах і на цю ситуацію працюють. Здайте путіна – ми не всіх вас посадимо на лаву підсудних. Такий приблизно був сигнал оточенню путіна.
Це безперечний плюс у рішучості Заходу. Але я повертаюся до того ж мінусу, який ми повинні пояснити нашим друзям. Пояснювати їм, яка ціна може бути. Вони хочуть без найменшого ризику для себе, не спровокувати росію на удар по своїй території, що дуже погано закінчилося б для путіна. Пам'ятаєте, що наші чудові друзі Байден та Салліван, я не іронізую, говорили до війни? Вони щоранку виходили і пояснювали, що не робитимуть: не буде військ НАТО на українській землі. Ми знали, що цього не буде, навіщо це було повторювати щоранку? Кожна така заява посилювала віру путіна у його безкарність.
Добре, він не збирається сьогодні передавати F-16, за місяць все одно передасть. Але навіщо говорити про це? Путін же харчується цією інформацією, кожна заява породжує в ньому безліч сподівань, що Захід здригнеться, “він мене боїться”. Треба працювати вже на його психіку, щоб там не залишалося жодних надій уникнути відповідальності. Це ми маємо зараз відверто пояснювати нашим друзям.
- Що сильніше діє на психіку: конкретні заяви чи постачання озброєння та удари безпілотниками? Це ж сильніше відчуєш, ніж "ми допомагатимемо"?
- Взагалі, не треба на цю тему розмовляти. Треба постачати і все, хай зброя зненацька з'являється. Вони роблять багато, запрацювали ж ракети великої дальності по Маріуполю? Це ж величезна різниця: HIMARS б'ють на 80 км або 160. Мізки їм треба вибивати. Треба вибивати й усі військові об'єкти, але передусім треба вибивати мізки, щоби там не залишалося жодної надії на порятунок. Об'єктивно для цього є всі дані.
Наразі українське керівництво це зрозуміло. Його не бентежать заяви Байдена про те, що він не передаватиме F-16. Зеленський зустрічається з Республіканською партією та їх просить у Конгресі провести. Я в неділю слухав інтерв'ю Маккола і він каже, що "ми поставимо у Конгресі закон про надання F-16, щоб зобов'язати Байдена". Потрібно використати все.
- Бен Ходжес у Twitter описав, як він бачить нейтралізацію російських військ на території Криму. Він пише, що скептики вважають, що для цього потрібна дорога, масштабна сухопутна атака. Але він так не вважає, треба бити, поки Крим не стане непридатним для росії, ССО зроблять все інше. Ось і весь рецепт успіху. Що ви думаєте про це?
- Він уже про це говорить кілька місяців, наш чудовий друг. А що говорив генерал Залужний? Він те саме казав: я перебуваю за 84 км від Мелітополя і я готовий пройти цей шлях. Для чого? А я звідти хреначитиму по Криму – ось, що він сказав. Але пам'ятайте, він сказав, що йому для цього потрібно 300 танків – йому вже дали 1000, 700 бронемашин та 700 гаубиць. Все це вже дали і набагато більше.
Крім того, він говорив, що "коли я дойду до Мелітополя, я звідти хреначитиму з HIMARS по Криму". А він зараз уже може це робити, бо дальність збільшена вдвічі. Все на нашому боці зараз. Усе питання в тому, скільки часу та скільки української крові пролляється. І те, й інше зараз залежить від Байдена та Столтенберга. А може, від Ріші Сунака, який виконає свою обіцянку, першим дати Україні далекобійні ракети. У англійців гени великої держави вони завжди трохи ревно ставляться до своїх молодших американських братів і хочуть бути попереду рішень великих геополітичних проблем.
Велика Британія – це двигун нашого союзу, звичайно. Ми ж бачили це у найважчий час.
- Пішов другий рік війни. За цією логікою, як, на вашу думку, виглядатиме пік підтримки Заходу? Раніше говорили, що танки не дадуть нізащо. Наразі пілоти проходять навчання на винищувачах F-16. Табу для Заходу – це жива сила. Як може виглядати пік?
- Поки що вони утримуються від живої сили. Але якщо вони дадуть літаки, англійці дадуть Storm Shadow, цього достатньо для перемоги. Але чому вони вагаються? Саме тому, що передача літаків може спровокувати росіян на удари по цих літаках, а це вже означає пряме зіткнення, в якому російська армія в Україні буде знищена за кілька днів. Але наші західні союзники втратять кілька сотень солдатів, офіцерів, а може й тисячі мирних жителів. Ось для них це нестерпні втрати, їх треба зрозуміти.
- Кілька тижнів тому Симоньян побудувала своє звернення навколо того, що треба вмирати, але не тут, а там, в Україні, за якісь ідеї – не зрозуміло, які саме. Я називаю це цивілізацією смерті. Я не можу не спитати, мені хочеться, щоб це знайшло якесь своє покарання, як це має виглядати в цивілізованому суспільстві?
- По-перше, філософія смерті – це фейк. Їхні дітки стрибають у Дубаї, якийсь генерал займається онанізмом публічно, вмирати вони не збираються. Є лише один справжній фашист - Дугін, який підірвав власну дочку заради своєї великої фашистської справи. Він думав, що ця сакральна жертва змусить прокинутися фюрера і розпочати ядерні атаки на Заході, і він помре. Але це один на росію, більше у них справжніх фашистів немає. Інші прикидаються.
– Ви згадали про цього генерала, який знімає свої голі відео. Чому їх ніяк не карають за це, що взагалі відбувається?
- Ніяк не карають. Пам'ятаєте виступ Камали Харріс? Вона каже: "Я ж прокурор, знаю, як збирати докази і як звинувачувати, як карати за тисячу злочинів проти людяності". Із цим генералом вони (росіяни) самі розберуться. Нам доведеться розбиратися з усіма пропагандонами, їх дуже багато. Вони ж нещодавно святкували, що вийшли з Ради Європи та застосовуватимуть смертну кару. Ну добре, гаразд, будемо застосовувати смертну кару, вмовили.
- Ми сміємося, але це не смішно, це скочується у дрімуче заболоття, і саме цього боїться Захід. Це буде безхазяйне болото, стадо, але з ядерною зброєю. З ким домовлятися, щоб вилучити це? Краще залишити когось договороздатного. За такою логікою діють?
– Це один аргумент. А є другий аргумент, що раптом він таки вдарить по НАТО і нам доведеться пожертвувати своїми солдатами. Вони ж бліднуть на тлі того, що відбувається в Україні. Вони захоплюються героїзмом, але це тисячі загиблих і поранених українців.
У росії ціна людського життя інша, вона в 10 разів може бути меншою, але росія все-таки втричі більша. Там сподіватися, що народ перестане йти на мобілізацію, годі й говорити. Ми ж бачили всі ці нещасні звернення мобіків – їх женуть беззбройними як гарматне м'ясо.
Усе закінчиться травнево-червневою наступальною операцією української армії. Багато залежатиме від того, чи будуть передані літаки. Тому що наступ без літаків – це складна річ. Треба дуже відверто поговорити з нашими західними союзниками, ми зробили все для людства. Ви уявляєте, якби Україна програла? Мало, як би склалися обставини при спробі взяти аеропорт "Гостомель". Звісно, Україна б чинила опір, партизанський рух і так далі, але вони вийшли б у ореолі перемоги, розмахуючи ядерною зброєю, на кордони країн Балтії та Польщі і повторили б Заходу: "збирайте монатки".
Захід сьогодні – зовсім інший, ніж рік тому. Україна його багато чому навчила. Той Захід річної давності злякався б. Україна вже зробила більше, ніж можна заради людства.
Зрештою, була Корейська війна, США воювали, захищали Південну Корею. А СРСР допомагав Північній Кореї. Льотчики радянські неофіційно, але воювали, збивали американські літаки і це допомогло північнокорейцям: війна закінчилася нічиєю, а не поразкою Північної Кореї.
Тому якщо завтра 600 натовських льотчиків за штурвалами літаків F-16, а ще краще – F-35 рушать на захист свого героїчного союзника, війна закінчиться за кілька днів або навіть кілька годин.
- Наразі Китай включився у плані допомоги росії. Чи зупинять Пекін публічні попередження Блінкена та інших?
– Це торгівля. Китай свідомо довів до таких витоків, адже немає жодного свідчення, що передається зброя. Китай сподівається, що за відмову постачати зброю росії величезні економічні преференції отримає у США. Там же зараз торгівля з багатьох питань: квоти, податки. Це серйозні люди, там трильйонний масштаб торгівлі.
Не схоже, що китайці поставить під загрозу свій економічний розвиток заради сумнівного задоволення – порятунку путінського режиму. А навіщо йому рятувати режим? І так росія у Китаю в кишені. У будь-якому разі росія буде після війни зовсім слабеньким васалом Китаю – з путіним чи без. І зараз Китай купує нафту за низькими цінами, його все влаштовує. Тому вони залякують американців щодо торгових переговорів.
- Ви казали, що під кінець путін може ліквідувати Лукашенка. Кого він може забрати з собою? Чи доживуть всі до перемоги України?
- Існує величезний розрив між путіним та його оточенням. Путіну немає життя після поразки, а оточення може врятуватися здаванням вождя, грамотним та швидким відступом на кордон 1991 року. Цей сигнал надсилає колективний Захід. Здавайте путіна – і ми зможемо домовитись. Шапіро та Скабеєву ми, звичайно, відправимо на лаву підсудних. Але Мішустін і Собянін, можливо, керуватимуть перехідним урядом.
