Народні депутати планують ввести в Україні "податок на цукор". Відповідний законопроект був зареєстрований в парламенті на початку березня. Обкласти податком пропонується мінеральні та газовані води з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин. Якщо нардепи проголосують за цей законопроект, то очевидно, що солодкі газовані напої на прилавках магазинів стануть дорожче. Навіщо це потрібно - з'ясовував "Апостроф".
Що пропонується
Автори законопроекту №9032-1 пропонують змінити діючі норми Податкового кодексу, та віднести до переліку підакцизних товарів - поряд з тютюном, спиртом, пальним, пивом - "води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин".
Читайте: Податок на квартиру по-новому: кому і скільки доведеться платити у 2023 році
Маркувати акцизною маркою солодку водичку не треба, однак ставку акцизного збору депутати планують встановити у розмірі 0,1 євро за 1 літр напою. Формально платниками податку будуть виробники та імпортери напоїв. Але ж очевидно, що компанії перекладуть це навантаження на кінцевого споживача, "зашиючи" податок у вартість свого продукту.
Для чого це потрібно
У депутатів два основних аргументи.
Перший аргумент – турбота про здоров’я українців. За даними інформаційного бюлетеню ВООЗ, 28,3% дорослих українців декілька разів на тиждень вживають солодку воду.
"А на відміну від цукру з продуктів харчування, цукор із напоїв (особливо газованих) засвоюється занадто швидко, що негативно впливає на роботу підшлункової залози та печінки, а з часом підвищує ризики розвитку діабету", - зазначається в пояснювальній записці до законопроекту.
Як саме цукор з напоїв виконує шкідливу "роботу" в нашому організмі, "Апострофу" пояснила дієтолог Альона Юдіна.
"Цукор - це швидкі вуглеводи. Каші, крупи, деякі овочі – повільні вуглеводи. Коли ми споживаємо повільні вуглеводи, то рівень глюкози в крові піднімається повільно і не дуже високо, і так само повільно знижується. Якщо ми споживаємо швидкі вуглеводи, то рівень глюкози в крові дуже швидко підстрибує, як ракета, і так само швидко знижується. Чим більше таких стрибків протягом дня, ти вище ризик розвитку цукрового діабету", - пояснює Юдіна.
В Україні на цукровий діабет хворіє близько 1,3 мільйонів громадян. У більшості випадків діабету можливо було б уникнути, за умови правильного харчування. Надмірне споживання цукру, звісно, цій умові не відповідає.
Крім того, статистика ВООЗ свідчить, що 91% смертей в Україні - це смерті від неінфекційних хвороб.
"Проблема, з якою стикнулася медицина – велика кількість неінфекційних запальних захворювань. До них відносяться серцево-судинні захворювання, хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, надлишкова вага і ожиріння, порушення нервового розвитку у дітей, харчові алергії, порушення статевого розвитку", - пояснює "Апострофу" лікар-дієтолог Наталя Суслова.
Від загальної кількості неінфекційних хвороб, 63% – внаслідок серцево-судинних захворювань, які спровоковані, зокрема цукровим діабетом. І знову "привіт" здоровому харчуванню.
"Система харчування стала агресивною на такі напої, які крім цукру і барвників містять ще велику кількість стабілізаторів і ароматизаторів. При чому спостерігається хронічне зловживання такими продуктами, починаючи з дитячого віку. Такі напої замінили фізіологічні, такі як звичайна вода, чаї, морси, відвари. Це створило таку пандемію і за даними ВООЗ до 2035 року кожна п’ята людина буде хвора на цукровий діабет, кожна третя на ураження печінки. Тому ті ризики, які несуть солодкі напої, йдуть в контексті подібного акцизу на тютюн і алкоголь", - додає лікар-дієтолог.
Чи спрацює це?
Гаразд, напої З надлишком вільних цукрів - дійсно харчова бомба уповільненої дії. Та чи підвищення ціни на солодку воду в середньому на 4 гривні за літр відлякає її споживачів?
"Хіба після введення акцизу на тютюнові вироби менше стали палити? Не сказав би, що дуже сильно (Україна в топ-20 рейтингу країн за кількістю курців, – "Апостроф"). Те саме стосується і постійного збільшення акцизів на алкоголь. В даній ситуації навряд чи акциз відіграє роль обмежування споживання солодких напоїв", - пояснює "Апострофу" член економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
"Тут так само як і з сигаретами, люди, які хочуть споживати ці продукти, споживатимуть їх незалежно від вартості", - додає Суслова.
Однак автори законопроекту мають іншу думку.
"За оцінками ВООЗ, зростання ціни на солодкі напої на 20% за рахунок оподаткування може привести до скорочення їх споживання приблизно на ті ж самі 20%", - зазначається в пояснювальній записці.
До прикладу наводиться Мексика, яка ввела подібний акциз ще в 2014 році. У перший же рік дії нового податку, споживання солодкої води впало на 5,5%, а в другий рік майже на 10%.
Гроші до бюджету
Другий аргумент парламентарів на користь "солодкого акцизу" - наповнення бюджету. За підрахунками нардепів, оподаткування цукрових напоїв принесе бюджету додатково від 5,1 до 7,8 мільярдів гривень на рік.
За словами одного з авторів законопроекту, голови парламентського комітету з питань здоров’я нації Михайла Радуцького, розподілити ці гроші парламентарі планують 50 на 50.
Одна частина грошей піде на програми профілактики та лікування захворювань, які спровоковані вживанням солодких напоїв. Того ж цукрового діабету. Друга частина коштів, отриманих з нового податку, піде на удосконалення дитячого харчування в школах, щоб в меню учнів було якомога більше натуральних продуктів.
І саме економічні аргументи, а не піклування про здоров’я нації, на думку експертів, і є справжньою мотивацією на користь введення нового акцизу.
"Це загальноєвропейський світовий мейнстрім, який говорить про скорочення споживання цукровмісних напоїв, з метою зменьшення захворюваності діабетом. Та це все зовнішня картинка, якою пояснюють необхідність ухвалення законопроекту. Я думаю, що справжня мета – знайти джерела наповнення державного бюджету. З точки зору наповнення бюджету, пошук красивих аргументів цілком може бути. Медичних, або якихось інших видів ефекту навряд чи варто очікувати", - додає Пендзин.
Дійсно, швидкого позитивного впливу на стан здоров’я українців від "солодкого" акцизу очікувати не варто. Автори законопроекту зазначають, що ефект звісно буде. Але як швидко - не уточнюють.
"Є дослідження, які показують, що близько 15 років цукор виводиться з організму", - пояснює Юдіна.
А от економічний ефект повинен настати значно швидше. Наприклад, в сусідній Польщі, де такий податок діє з 2021 року, за рік вдалося зібрати понад 1,42 млрд злотих (близько 11,7 млрд грн).
Варто зазначити, що бюджет сфери охорони здоров’я в Україні на 2023 рік виглядає вкрай сумно: 174 мільярди проти 194 мільярдів гривень в минулому році. Видатки на Національну службу здоров’я, яка фінансує лікування українців, скорочені на 9%. Зрозуміло, що в подібній ситуації, додаткові гроші для МОЗ зайвими не будуть. Та чи вдасться їх зібрати?
Подібні "солодкі" податки діють у багатьох країнах Європи: в Ірландії, Латвії, Франції, Португалії, Бельгії, Монако, Норвегії, Фінляндії. І там така схема оподаткування працює. А як буде в Україні?
"Це своєрідне мавпування західного досвіду. В розвинених багатих країнах дійсно є такий податок, тому що там податкова лінійка практично повністю вичерпана, розширювати базу вже нема куди, адже економіка заможна і споживач має можливість сплачувати такі податки, - пояснює "Апострофу" економіст Олексій Кущ. – Але в реаліях України це виглядає дивно. У нас катастрофічна економічна криза і всі виробництва, які ще працюють, навпаки треба підтримувати, а не забивати новими податками. Попит і так пригнічений, у людей немає грошей, величезна інфляція. Збільшуючи ж податки, ми додатково стимулюємо інфляцію. Тому для України це непридатне рішення".
