В українському уряді вже неодноразово заявляли про плани реформування системи медико-соціальної експертизи (МСЕК), яка встановлює людині інвалідність. Діюча система дісталась нам у спадок від радянських часів і очевидно, що вона потребує суттєвих змін. Тим паче зараз, коли внаслідок війни в країні з’явились десятки тисяч людей з інвалідністю. Втім, поки в старих бурдюках ще хлюпоче старе вино і підтвердження статусу особи з інвалідністю в Україні створює безліч незручностей, яких можливо було б уникнути. Що не так з системою - досліджував "Апостроф".
Немає госпіталізації – немає групи
Згідно з законами та нормативкою уряду, шлях пацієнта, що має собі на меті оформити групу інвалідності, виглядає наступним чином: спершу людина провинна пройти лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) в місцевій лікарні. Потім ЛКК направляє пацієнта на проходження медико-соціальної експертизи, де і визначається група інвалідності.
Читайте: Проблеми зі здоров'ям – не завада: хто з інвалідністю може потрапити до армії
Обстеження пацієнта в рамках ЛКК повинно бути ґрунтовним.
"Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень", - зазначається в урядовій постанові "Питання медико-соціальної експертизи".
Більш того, МСЕК повинні фіксувати і доповідати "про випадки безпідставного направлення хворих лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності".
"Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я", - зазначається в тій же постанові.
Тобто головні лікарі відповідають "головою" за роботу ЛКК в їхніх медзакладах. Тому згідно з нормами усталеної практики, для проведення ЛКК "повного медичного обстеження" пацієнта госпіталізують.
Госпіталізація є цілком логічним заходом, якщо пацієнт отримує групу інвалідності вперше. ЛКК і справді повинна досконало обстежити хворого, щоб у МСЕК були всі необхідні дані.
Читайте: Встановлення групи інвалідності: які зараз критерії та що треба для отримання пенсії
Однак якщо людина лише переоформлює групу (наприклад, раз на рік), то необхідність госпіталізації кожен раз викликає багато питань.
"Зараз я знаходжусь в процесі переоформлення інвалідності, - розказує "Апострофу" киянка Маріанна. – Лікар, який направляє мене на МСЕК - це офтальмолог. Щоб отримати до нього направлення, я спершу звернулася до сімейного лікаря, яка сказала мені, що госпіталізація мені не потрібна. А офтальмолог запевнив, що МСЕК просто не оформить без госпіталізації інвалідність. Спробувати, звісно, без госпіталізації я можу, але лише втрачу купу часу. А госпіталізація, це зокрема й обхід всіх спеціалістів, які до мого захворювання ніяк не відносяться. Наприклад, ну навіщо мені хірург чи гінеколог, коли в мене не бачить одне око?"
До речі, ця проблема загострюється не вперше. "Це ж було вже" під час пандемії коронавірусу, коли більшість лікарень відмовились від планової госпіталізації, спрямувавши свої зусилля на допомогу інфікованим. У підсумку люди, що звертались за оформленням інвалідності, не могли цього зробити, адже немає госпіталізації – немає направлення на МСЕК. А немає направлення на МСЕК – немає групи. А немає групи – немає допомоги і пільг.
А у сусідній Польщі, наприклад, за словами українських переселенців, все набагато простіше.
"Чесно кажучи, в Польщі процедура підтвердження інвалідності мене приємно вразила, адже вона практично автоматична, - розказує "Апострофу" юрист Олег Полозюк. – Як це було у мене: свої медичні документи і довідки я просто переклав через Google і відніс їх до лікаря. Так, переклад був не дуже, але для фахівця він цілком зрозумілий. Далі лікар мене вислухав, обстежив, перечитав всі документи, зробив опис мого стану і відправив на комісію всі необхідні документи. Я був здивований, але ні на яку комісію мені їхати було не треба. Все відбулося заочно, без моєї присутності. Таким чином, вже через місяць я мав підтверджену інвалідність в Польщі".
То чому ж в Україні все так не просто?
Проблеми системи
В теорії госпіталізація потрібна саме для того, щоб відслідковувати зміни у здоров’ї пацієнта. Адже ступінь обмеження життєдіяльності впродовж часу дійсно може змінюватись, і можливо, людині, яка зараз має статус особи з інвалідністю, через рік чи два він вже може і не знадобитися. Але!
Що повинно призвести до таких позитивних змін у здоров’ї? Відповідь – реабілітація.
"Існує ж реабілітація і в теорії пацієнт може відновити свою працездатність завдяки реабілітації", - пояснює "Апострофу" заступник голови правління Всеукраїнського лікарського товариства Костянтин Надутий.
Дійсно, згідно з наказом МОЗ про "Інструкцію про встановлення груп інвалідності", "після прийняття експертного рішення про групу інвалідності, складається індивідуальна програма реабілітації, де зазначаються конкретні заходи щодо реабілітації інваліда, передбачається їх послідовність, комплексність і терміни виконання, очікувані результати та критерії оцінки ефективності реабілітаційних заходів".
"Та от питання: чого насправді варта реабілітація? Чи доступна вона абсолютно кожному?" - додає Надутий.
Здебільшого програма реабілітації, що надається медико-соціальними експертизами особам з інвалідністю – ритуальний документ. Бо так вимагає закон.
"Така програма надається, але що там? Ну, наприклад, написано, що потрібно обстежуватись у офтальмолога раз на декілька місяців чи не навантажувати очі, виключити роботу з загрозою травми здорового ока. Ось і вся реабілітація. З моїм діагнозом ніякі медичні маніпуляції вже не допоможуть", - пояснює киянка Маріанна.
"Тому якщо реабілітація не відбувалася і не зафіксовано, що людина зробила відповідний внесок у своє здоров’я, то звідки ж взятися здоров’ю після того, як воно було втрачено? Так, можуть бути природні процеси відновлення здоров’я, але в більшості випадків це малоймовірно. Все ж таки, потрібні спеціальні зусилля медиків. А якщо ми не вкладаємо в реабілітацію, то чому ми очікуємо, що раптом за рік людина стане здоровою і їй вже не знадобиться статус особи з інвалідністю", - резюмує Надутий.
Таким чином, госпіталізація пацієнта для повного медичного обстеження при переоформленні інвалідності - не більше ніж ще один ритуал. Адже без якісної системи реабілітації марно очікувати змін у здоров’ї особи з інвалідністю.
Втім, навіть якщо б система реабілітації працювала ідеально, існують випадки, коли хворому вона вже ніяк не зарадить.
"Є перелік станів, за яких переосвідчення інвалідності не потрібно, адже це стабільний стан. Наприклад, відсутність кінцівки", - пояснює Костянтин Надутий.
Дійсно, згідно з тією ж інструкцією про встановлення груп інвалідності, пацієнт має право отримати групу пожиттєво.
"Група інвалідності без зазначення строку переогляду встановлюється громадянам при анатомічних дефектах і прирівняних до них станах, стійких необоротних морфологічних змінах та порушеннях функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів", - зазначається в тексті документу.
Тобто теоретично, людина, наприклад, без кінцівки отримує статус інвалідності раз на все життя і їй не потрібно кожного разу лягати в лікарню, щоб переоформити групу. Держава начебто про це подбала, зробивши такий законодавчий запобіжник.
А от на практиці…
"В мене така хвороба, яка просто не лікується, бо я народилась так. Ніде в світі не пересаджують сітківку ока. Тим не менш, МСЕК не хоче давати мені інвалідність пожиттєво, бо кажуть, що якраз під час госпіталізації лікарі повинні мені дати заключення, що моя хвороба невиліковна. А лікарі на госпіталізації не пишуть таке заключення, кажучи: "навіщо ви тоді лягаєте до нас на госпіталізацію, коли хвороба невиліковна?" Та я і сама цього не розумію – навіщо? Але ж треба, бо без госпіталізації МСЕК не дасть мені групу. Замкнене коло. Виходить так, що я просто витрачаю гроші бюджету", - резюмує киянка Маріанна.
Вищеперелічені проблеми є наслідком комплексного паралічу системи медико-соціальної експертизи.
"Чому МСЕК так хоче переосвідчувати інвалідність? А вони ж хочуть. Тут питання до індикаторів діяльності МСЕК. Якість роботи МСЕК оцінюється за кількістю встановлених станів інвалідності. І якщо вони виходять за межі "лімітів", то починаються розбірки, а це нікому не потрібно. Крім того, відбувається примус людини пройти всі кола аду, щоб вона добре подумала і зробила певні грошові висновки на користь МСЕК", - підкреслює Надутий.
Дійшло вже до того, що МОЗ офіційно нагадував громадянам, що проходження МСЕК безкоштовне. Тож якщо реформи МСЕК так і не відбудеться, а шляхи пацієнтів залишаться незмінними, країна зіткнеться з суттєвою кризою.
Увага! Якщо ви постраждали на війні та потребуєте протезування кінцівок або інших частин тіла, просимо вас заповнити заявку EnableMe Ukraine за посиланням. Наші волонтери зв'яжуться з вами та допоможуть отримати безкоштовний біонічний протез.
