Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендувала перейменувати місто Запоріжжя і поставила місцевій владі ультиматум: або за півроку довести доцільність назви обласного центру, або запропонувати свій варіант. Інакше місто перейменує Верховна рада за рішенням комісії. Наскільки виправдане подібне рішення, і кому воно вигідне – з'ясовував "Апостроф".
Перевірочне слово
Національна комісія зі стандартів державної мови, пояснюючи своє рішення, посилається на виконання закону №7253 "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізації топонімії". Мовляв, назва "Запоріжжя" опинилась у переліку назв сіл, селищ та міст, які "можуть не відповідати лексичним нормам української мови, зокрема, стосуватися російської імперської політики (російської колоніальної політики)".
На запитання "Апострофа", яким чином лексичні норми можуть бути пов'язані з імперською політикою, начальник відділу стандартів державної мови та забезпечення оцінки рівня володіння державною мовою Нацкомісії Юлія Шевцова не відповіла, рекомендувавши переглянути прес-конференцію на цю тему (вона відбулася 28 червня).
Проте проблема полягає в тому, що голова Національної комісії зі стандартів державної мови Володимир Мозгунов на прес-конференції нічого не прояснив.
Читайте: Чим не догодило Запоріжжя? В Україні вибухнув скандал навколо пропозиції перейменування
"Наголошую, що рішення Нацкомісії – це лише рекомендації органам місцевого самоврядування. Ми розбили їх на три групи. Назви сіл, селищ, міст, що не відповідають правописним, словотворним та словозмінним нормам української мови. Слова, які не відповідають лексичним нормам української мови, зокрема, що стосуються російської імперської політики. І назви, які можуть не відповідати цим нормам та стосуватися імперської політики", – сказав під час прес-конференції Володимир Мозгунов.
Єдине, що стало зрозуміло, так це те, що у Національній комісії зі стандартів державної мови абсолютно не розуміють різниці між правописними, орфографічними та лексичними нормами.
"Найпоширеніші порушення лексичних норм - це тавтологія (повторення слова або загальнокорінних слів в одному реченні), використання в одному реченні двох слів, що мають загальне значення, вживання зайвих слів", - розповідає "Апострофу" філолог, старший контент-редактор компанії Uteka Наталія Шевчук.
В принципі, одним із видів лексичних помилок в українській мові є калька з російської. Наприклад, "на протязі" замість "протягом" або "рицар" замість "лицар". Проте назва "Запоріжжя" в жодному разі не пишеться "Запорожьє". За порогами – запоріжжя, "о" переходить в "і", бо там закритий склад. А літери "г" та "ж" також чергуються відповідно до українських мовних норм.
"Рішення Національної комісії шокує. Це просто нісенітниця. Назва "Запоріжжя" - ідеальна з точки зору української мови. Її можна навіть використовувати для виявлення російських шпигунів, як слово "паляниця", - каже "Апострофу" письменник, творець видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га" Іван Малкович.
Небільшовизм на марші
Виникає питання – як так вийшло, що в той час, коли в країні ось уже майже 500 днів триває повномасштабна війна, державні чиновники засмучують, м'яко кажучи, мешканців цілої прифронтової області та її столиці, і ллють воду на млин російським пропагандистам? Невже національній комісії зі стандартів державної мови більше нічого робити?
"Те, що зараз робить комісія - я б назвав "необільшовизм на марші". На півдні США нікому на думку не спаде боротися зі спадщиною конфедератів, а в Іспанії - згадувати поганим словом Франко. А ось у сучасній росії (як це до речі було і в СРСР), регулярно змінюють історію. І, на жаль, зараз до них намагається приєднатися Україна. Я б не підозрював Національну комісію у прямій роботі на Кремль, але латентні лінгвонацисти з комісії нічого доброго не роблять. Добре, якщо б займатися перейменуваннями в мирний час, але під час війни… Під час неї стирається межа між помилкою та дурістю, і дурість вже близька до зради", – каже "Апострофу" політолог, директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко.
На його думку, якщо Національну комісію зі стандартів державної мови не поставити на місце, то наступною її жертвою може стати Львів – перейменують його на Лемберг (хоча німецькою це "Левина гора"). Мовляв, Львів – не дуже вдала назва, бо так місто за совєтів називали.
"Це або саботаж, або людям нічого робити. У будь-якому разі це погано. Назва міста Запоріжжя чудово співвідноситься з українською історією, зокрема з історією козацтва. І вже має свою нову заслужену історію. Мені здається, тих, хто готував таке рішення, і хто його підтримав, необхідно звільнити", – каже у розмові з "Апострофом" політичний аналітик Олександр Палій.
Але тут треба зазначити, що звільняти, якщо що, доведеться багатьох. І не лише із Нацкомісії. Окрім Запоріжжя, до переліку міст та сіл, які рекомендують перейменувати, увійшли ще 1400 населених пунктів. (У Запорізькій області, наприклад, це такі села, як Плодородне, Укромне та Кирпичне). А у створенні цього списку брали участь історики та філологи із 17 вищих навчальних закладів.
Якщо влада не прийде до тями, то через півроку Запоріжжя справді можуть перейменувати. При цьому колишню назву Олександрівськ навряд чи залишать – це за царя назву дали. До речі, рішення Нацкомісії зі стандартів державної мови вже викликало жарти у соціальних мережах, на кшталт "Тільки не перейменовуйте Запоріжжя, як Дніпропетровськ".
Читайте: Саша, натисни кнопку: як Путін намагається зіпхнути на Лукашенка "ядерну палицю"
