Головне управління розвідки Міністерства оборони України раніше повідомляло, що російські окупанти готують теракт на заводі "Кримський титан" у захопленому Армянську. На щастя, поки що нічого страшного не сталося, але від агресора, як показав теракт на Каховській ГЕС, можна очікувати будь чого. Тим більше, на тлі нещодавнього підриву так званого "Кримського мосту", вибухів боєприпасів на Старокримському полігоні, а також знищення Збройними силами України нафтобази та складів ЗС РФ у Червоногвардійському районі півострова. Наскільки небезпечними можуть бути наслідки терористичного акту на найбільшому хімічному заводі тимчасово окупованої Автономної республіки Крим – з’ясовував "Апостроф".
Читайте також: Типова тактика росіян: військовий експерт попередив про загрозу нового теракту РФ в Криму
Шкідливе виробництво
Основна продукція "Кримського титану", містоутворюючого підприємства Армянська - діоксид титану (2% світового виробництва). Крім того, завод виробляє мінеральні добрива та сірчану кислоту. А в технологічних процесах використовується 200 тонн аміаку – легкозаймистого токсичного газу, який викликає подразнення дихальних шляхів, шкіри та очей. Високі концентрації аміаку можуть спричинити смерть людини унаслідок ураження легень.
Для роботи "Кримського титану" у штатному режимі для технологічних потреб потрібно 49 тис. кубометрів води на добу. Більша частина цієї води бралася з Північно-Кримського каналу. Зараз, після теракту на Каховській ГЕС, коли рівень води у водосховищі опустився нижче за водонабір каналу, виникає резонне питання – а чи працює підприємство взагалі та чи є на його території 200 тонн аміаку?
"Завод працює. Він і після 2014 року, коли канал був перекритий, працював: вода бралася з двох ставків – водосховищ, а також з двох артезіанських свердловин глибиною в 275 метрів. А після викиду в серпні 2018 року в атмосферу з відстійника-кислотонакопичувача хімічних речовин, пробурили ще чотири свердловини такої ж глибини", – каже експерт мережі захисту національних інтересів ANTS Олег Листопад.
Як він розповідає, хімічні відходи виробництва зливали у відстійник площею 42 квадратні кілометри (для його створення просто перегородили греблею частину затоки Сиваш). Нормальний рівень кислотонакопичувача (щоб відходи змішувалися з водою та не сильно випаровувалися) повинен становити 1,7 метра, але у 2018 році була сильна спека, тому відстійник обмілів до рівня 1,1 метра. У цьому районі російські окупанти проводили навчання й артилерійські снаряди падали в кислотонакопичувач, пошкодивши плівку на воді. Тим самим спровокувавши потужні випари в атмосферу таких вкрай небезпечних для дихальних шляхів та серцево-судинної системи речовин, як оксиди вуглецю, формальдегід, діоксид азоту та особливо сірчистий ангідрид.
Викиди на заводі "Кримський титан" у 2018 році знищили виноградники
"Концентрація шкідливих речовин в атмосфері перевищувала норму в п'ять разів, частину місцевого населення було евакуйовано. У принципі, подібний обстріл російські окупанти можуть здійснити і зараз, знову спровокувавши хімічні викиди. Але вибух підприємства з аміаком набагато небезпечніший", – розповідає "Апострофу" доцент кафедри екологічного аудиту та технологій захисту навколишнього середовища Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Олександр Дятел.
Якщо завтра теракт
Одним словом, "Кримський титан" працює, отже, 200 тонн аміаку там є. Що підтверджується й даними української військової розвідки. Тоді постає питання – наскільки велика територія може постраждати у разі теракту на такому великому хімічному підприємстві?
"Для кожного об'єкта, заводу, розроблялася документація з ліквідації аварійної ситуації. Санітарно-захисна зона, зона небезпеки, для "Кримського титану" була встановлена в 50 км. А що там буде далі - все залежить від погоди", - розповідає "Апострофу" старший науковий співробітник галузевої науково-дослідної лабораторії "Охорона довкілля" Максим Сорока.
У 2013 році на заводі "Стирол" стався прорив аміакопроводу, внаслідок чого у відкрите повітря потрапило 600 кг аміаку. Тоді загинуло шість співробітників підприємства, а 25 було госпіталізовано.
"У разі вибуху 200 тонн аміаку на заводі "Кримський титан", а це буде в цехах, у приміщенні, жертв серед співробітників буде набагато більше. А радіус ураження з можливими смертельними наслідками серед місцевого населення від отруєння складе 5-7 км", - розповідає "Апострофу" голова громадської організації "Агенція з хімічної безпеки" Денис Павловський.
За його словами, у разі потрапляння в повітря 200 тонн аміаку, уражена територія буде відносно невеликою, радіус – до 50 км за безвітряної погоди. Але, залежно від погодних умов та сили вітру, може досягти й 100 км.
"Аміак легший за повітря, він добре з ним змішується, а тому концентрація зменшується. Протягом тижня або трохи більше аміак повністю розсмокчеться. Це якщо буде хороша сонячна погода. Якщо дощ або просто висока вологість, це прискорить процес, оскільки аміак змішується з водою і виходить гідроксид амонію, по-простому - нашатирний спирт. Це нешкідливо, але коли він вступає в реакцію з киснем, виходить діоксид азоту, вибухонебезпечний у великих концентраціях отруйний газ (використовується в якості окислювача в рідкому ракетному паливі, навіть у невеликих концентраціях він подразнює дихальні шляхи, а у великих концентраціях викликає набряк легень). Своєю чергою, при вступі діоксиду азоту в реакцію з водою утворюється азотна кислота. І над постраждалими від викиду аміаку територіями можуть пройти кислотні дощі. Залізні дахи будинків іржавіють, дерева та рослини жовтіють, у людей – алергія", – каже Денис Павловський.
До речі, слід зазначити, що саме зараз виробляє "Кримський титан", достеменно невідомо. "Були непідтвердженні повідомлення, що вони переробляють частину хімікатів на вибухівку", – каже Максим Сорока.
З аміаку можна зробити тільки одну вибухонебезпечну речовину – аміачну селітру (яка використовується як мінеральні добрива). Саме вона вибухнула у серпні 2020 року у порту Бейрута. Аміачної селітри було 2750 тонн, в епіцентрі вибуху утворилася вирва діаметром 70 метрів. 210 людей загинуло, 6 тис. поранено, було зруйновано та пошкоджено будинки на відстані до 10 км.
200 тонн аміаку, які є на "Кримському титані", можуть послужити у технологічному процесі для виробництва близько 1000 тонн аміачної селітри. Тобто близько третини від того, що вибухнуло в Бейруті.
Як вважає Максим Сорока, терористичний акт на "Кримському титані" російські окупанти зроблять лише у разі відступу вглиб Криму під час тиску Сил оборони України з боку Херсона та Нової Каховки, а поки вони в Армянську, то себе підривати не стануть.
"Підрив Каховської ГЕС остаточно показав, що вони повністю відбиті на всю голову. Їм начхати на своїх, на чужих, на навколишнє середовище, - каже еколог. - Жодного військового сенсу у підриві "Кримського титану" немає, перерізати дорогу на Крим це не допоможе. Постраждає лише місцеве населення".
Читайте також: Стане другим Чорнобилем: до чого може привести підрив окупантами хімзаводу "Кримський титан"
