19 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №8371 "Про внесення змін до деяких законів України про діяльність в Україні релігійних організацій", розроблений з метою запобігання діяльності в нашій країні релігійних організацій, керівний центр яких перебуває в державі, що здійснює збройну агресію проти України. Що може змінитись у законопроєкті до другого читання, і коли підсумковий документ може бути ухвалено, з'ясовував "Апостроф".
Зауваження та доповнення
У пояснювальній записці до законопроєкту, який був підготовлений урядом України та внесений до парламенту 19 січня 2023 року, наголошується, що документ необхідний для "забезпечення духовної незалежності, недопущення розколу в суспільстві за релігійною ознакою, сприяння консолідації українського суспільства та захисту національних інтересів".
Росія, як держава, яка здійснює збройну агресію проти України, у законопроєкті прямо не називається, але всі й так чудово розуміють, що в документі йдеться насамперед про заборону діяльності Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). І багато українців одним із головних мінусів ухваленого у першому читанні документа вважають саме відсутність конкретики.
"Складається певне враження, що влада просто хоче "випустити пару". Діяльність відповідних релігійних організацій, згідно з текстом законопроєкту, може бути припинена в судовому порядку, але уявіть, скільки в УПЦ МП різних юридичних осіб. Їх тисячі! І процес запобігання діяльності в Україні проросійської церкви може розтягнутися на довгі роки", – каже "Апострофу" член парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, колишній голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.
Читайте: За крок від заборони УПЦ МП: за що саме голосувала Рада, яка реакція церкви і яким буде механізм
Ще наприкінці минулого року було підготовлено аж чотири законопроєкти, мета яких – підвести законодавчу базу під рішення РНБО від 1 грудня 2022 року "Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні та застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Для внесення до парламенту було обрано документ від Кабінету Міністрів. І такий стан справ передбачає, що до другого читання до законопроєкту буде внесено чимало поправок.
"В урядовому законопроєкті був зроблений акцент на російський вплив, у другому більше уваги приділялося майновим питанням. У третьому – максимальному приведенню до Томосу, у четвертому був максимально докладно виписаний процес переходу релігійних громад від однієї церкви до іншої. І тепер побажання депутатів повинні бути враховані, щоб підсумковий документ було успішно ухвалено. Все залежить від політичних домовленостей", – розповідає "Апострофу" священник Православної церкви України Георгій Коваленко.
Російська істерика
Слід зазначити, що ухвалення у першому читанні законопроєкту, в якому УПЦ МП ніяк не згадується, вже викликало істерику як у лавах проросійської церкви в Україні, так і в її безпосередніх кураторів.
"Закон дуже спокійний, можна сказати, беззубий. Light version, я сказала б. Але при цьому – крику влаштували невідповідний. Воно й зрозуміло: чи то на злодії шапка горить, чи то рильце в пушку. Не свободу віросповідання вони захищають, а свою мошну. У вищих патріархів УПЦ МП - храми та землі, у простих сільських батюшок — парафія і поросята. І всі бояться втратити своє багатство. Не духовне, а матеріальне. А взагалі важливо усвідомлювати, що заборона УПЦ московського патріархату — це питання не релігії, а національної безпеки", – каже "Апострофу" завідувач відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди Людмила Філіпович.
Щоб було доведено зв'язок релігійної організації з країною-агресором, потрібні певні критерії – чіткий статут, прозоре фінансування. Як сказала в ефірі національного інформаційного телемарафону народний депутат Євгенія Кравчук, "УПЦ МП має можливість відмовитися від цього зв'язку, тоді все буде добре". Однак у це віриться важко.
"Вони ще 27 квітня 2022 року переписали свій статут – прибрали всі згадки про РПЦ. Але сліди залишилися: сказано, що у своїй діяльності вони, як і раніше, керуватимуться грамотою, яку видав Олексій II. І в цілому, будемо дивитися не лише на статут", – каже Людмила Філіпович.
На її думку, після ухвалення законопроєкту №8371 (Людмила Філіпович вважає, що це відбудеться до Нового року) безумовно, буде ще більше криків, апеляцій та судів, але це вже агонія. Те, що у першому читанні документ підтримали 267 парламентаріїв (проти – 15, двоє утрималися, не голосували 17), свідчить багато про що.
"Під час ухвалення законопроєкту у другому читанні, може, буде якась сутичка, все можливо. На жаль, лобістів російських попів у нинішньому парламенті не те щоб багато, але вони є. Однак сили нерівні", - каже Володимир В'ятрович.
Згідно з регламентом, усі поправки до законопроєкту №8371 мають бути внесені до документа до 2 листопада.
"Сподіваюся, протягом наступного місяця тему буде доведено до кінця", – резюмує священник ПЦУ Георгій Коваленко.
