Між місцевою владою та бізнесом на Харківщині загострюється податковий конфлікт. Підприємці не розуміють, чому в чиновників зростають зарплати, а бізнесу, який ризикнув продовжувати роботу під постійними російськими обстрілами, відмовляють у зниженні податкового навантаження. Детальніше про це читайте в матеріалі "Апострофа".
Якщо ти підприємець і на свій страх і ризик залишився працювати в Харкові та області, то будь готовий виживати за всяку ціну. Постійні обстріли, зменшення частки ринку, падіння споживчого попиту, проблеми з бронюванням співробітників, розірвані логістичні ланцюжки – це ті труднощі, з якими доводиться стикатися бізнесу в більшості прифронтових регіонів. А на додачу до цього з кінця 2022 року на бізнес Харківщини повісили також і повне податкове навантаження.
Прифронтова Харківщина платить як тиловик
Усі області та громади України, де тривали чи зараз ідуть безпосередні бойові дії, поділили на три типи: зони активних бойових дій; окуповані росією території та зони можливих бойових дій. Бізнес на тих територіях, які потрапляють до перших двох зон, автоматично звільняється від сплати низки місцевих податків. Мова йде про екологічний податок, плату за землю та податок на нерухомість.
Восени 2022 року під час успішного харківського контрнаступу українським військовим удалося звільнити більшу частину регіону. І практично відразу з початку цієї операції, у вересні того ж року, Харківська обласна військова адміністрація переводить регіон із зони активних бойових дій до зони можливих бойових дій. На перший погляд такий крок міг здаватися суто формальністю чи бюрократичною необхідністю, проте насправді це спричинило серйозніші наслідки. Бізнес регіону знову був вимушений повернутися до повного податкового навантаження. Тобто сплачувати стільки ж податків, скільки сплачують у тилових областях, де загрози обстрілів менші, а можливості для розвитку та купівельна спроможність населення – більші.
Бюджетом можна пожертвувати
Вікторія Кінзбурська, мажоритарний народний депутат від Харківщини (фракція "Слуга народу"), член профільного комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, здивована таким рішенням керівництва Харківської області та мерії Харкова. Вона каже, що отримала вже безліч звернень та скарг від бізнесу із цього приводу.
"Ситуація, якщо її добре осмислити, не те щоб обурює, але добряче злить. Поясню це так: ми всі звикли до усвідомлення того, що війна – це надовго. Не буде швидкого і казкового. Харків знаходиться за 40 кілометрів від росії, а довжина українсько-російського державного кордону в межах території Харківської області складає 315 кілометрів – ми поруч територіально, час прильоту ракети 30-40 секунд. У такій атмосфері у Харкова і Харківщини є всі шанси стати "сірою зоною" в плані економіки, адже населення як виїжджало, так і виїжджає, а отже ринки збуту товарів та послуг зменшуються", – зазначає Кінзбурська.
Читайте також: Росіяни ракетним ударом знищили один з найкращих дитячих пансіонатів у Харкові, фото
Регулярні обстріли Харкова та області, які тривають і досі, призводять до загибелі десятків людей та серйозних руйнувань житлових будинків, підприємств, бізнесів та іншої інфраструктури. З початку повномасштабного вторгнення вже загинули понад 2400 мирних жителів регіону, і, на жаль, ця цифра зростає щодня.
Все це призвело й призводить надалі до великого відтоку бізнесу з регіону. За даними голови Координаційної Ради Харківського офісу "Європейської Бізнес Асоціації" Ігоря Балаки, вже понад 4300 фізичних осіб-підприємців вийшли з Харкова, а 1200 підприємств переїхали до інших регіонів. Загалом, за оцінками низки експертів, майже 70% усього бізнесу Харківщини та Харкова переїхали за кордон чи в тилові області, де їм запропонували максимально вигідні умови роботи.
На думку нардепа Кінзбурської, зараз необхідно будь-якими способами створювати найкращі економічні умови в регіоні, надавати максимальні пакети пільг та послаблень, що однозначно зменшило б відтік підприємців та простимулювало зростання бізнес-активностей.
Наприклад, такими логічними способами мають стати зниження ставки місцевих податків та надання бізнесу індивідуальних податкових пільг. Щоправда, цього зараз не роблять ані мер Харкова Ігор Терехов, ані більшість інших керівників громад на Харківщині.
Більше того, як зазначає Кінзбурська, в Харкові міська рада звернулася до голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетьманцева й попросила його взагалі не повертати регіон до переліку зон бойових дій. Мовляв, це може спричинити бюджетну кризу.
У грудні минулого року з цього питання у Києві збиралася робоча група, куди ввійшли віце-прем'єрка – міністерка з питань реінтеграції ТОТ Ірина Верещук, нардеп Кінзбурська, колишній очільник Харківщини, а нині керівник Державної регуляторної служби Олексій Кучер, представники податкової служби, Мінфіну та яка рекомендувала Харківській ОВА таки подати регіон до списку зон активних бойових дій. Щоправда, цих закликів голова області Олег Синєгубов поки що чомусь не почув.
Кінзбурська не розуміє, чому місцева та обласна влади не готові піти на допомогу бізнесу, як це зробили зокрема на Сумщині, Львівщині, Рівненщині та на Дніпропетровщині. Вона запевняє, що відмова від сплати екологічного податку, податків за землю та нерухомість ніяк не позначиться на державному бюджеті. Водночас втрати місцевих бюджетів будуть мінімальними – на рівні 5-7%. Тому така "жертва" є цілком прийнятною, щоб зберегти бізнес у регіоні.
Подвійні стандарти
У ситуації довкола податкового протистояння між бізнесом та чиновниками Ігор Балака бачить певний парадокс. Він не розуміє, чому місцеві чиновники можуть отримувати офіційні надбавки до зарплати за роботу в небезпечному прифронтовому регіоні, яким є Харківщина, а бізнесу не можуть надати пільги та, ба більше, продовжують витрачати бюджетні кошти на непріоритетні напрямки.
"Тобто, парадокс, податки підприємцям зменшувати не можна, а зарплати комусь підвищувати – запросто! Чи чому була відмінена оренда комунального майна? А плата за цими договорами більше у 4,5 разів оплати землі! Чи чому металеві конструкції на проспекті Гагаріна (в Харкові – ред.) міняються, коли вони встановлювалися пару років тому і в нормальному стані? Чи чому восени висаджуються одноліткові квіти чи закупаються дерева на величезні гроші? Тобто на це усе гроші є, а на зниження податків немає?", – запитує Балака.
Потрібно переглянути критерії
Досі залишаються розбіжності в юридичному розумінні того, які території відносити до зони активних бойових дій, а які – до зон можливого ведення бойових дій. Через це частина українських підприємців, у яких потужності постраждали від обстрілів, бойових дій чи під час окупації, не можуть скористатися своїм законним правом на звільнення від сплати місцевих податків.
Тому ситуація, як показує історія податкових протистоянь на Харківщині, потребує більш системного підходу. Логічним рішенням тут може бути перегляд критеріїв включення території до зони бойових дій, які включатимуть і прифронтові території, що постійно страждають від російських обстрілів, і деокуповані території. Це дасть змогу на офіційному та юридичному рівні надати бізнесу аналогічний пільговий пакет, щоб у подальшому виключити подібні історії.
Сьогодні ж недалекоглядна політика влади може привести Харків та область до економічного та соціального гетто, де такими темпами не буде ні прогресивного бізнесу, ні робочих місць, а відтак і зменшуватимуться податкові надходження до бюджетів усіх рівнів.
Читайте: Від Бєлгорода до Владивостока: чи можна врятувати українців в Росії
