Україна посилює оборонні позиції на фронті. За даними британської розвідки, ведеться активна робота з будівництва різноманітних фортифікацій і оборонних споруд. Бо ж краще пізно, ніж ніколи. Яка зараз ситуація на лінії фронту та як довго може тривати війна - в етері Апостроф TV спробував відповісти військовослужбовець Кирило САЗОНОВ.
- Чи все гаразд з оборонними укріпленнями на лінії фронту там, де ви перебуваєте?
- На Сумщині і Запоріжжі почали дуже активно будувати укріплення. І навіть серед росіян почалася істерика, що ЗСУ готують страшні укріплення і мабуть там будуть сидіти іноземні найманці. Але я порадив би росіянам боятися не найманців, а хлопців з ЗСУ - бо це набагато гірше для них.
Читайте: "Лінія Сирського"? Чи зможуть нові укріплення стримати наступ окупантів
Що стосується Куп'янського напрямку, де працює наша 41-ша бригада, тут з самого початку приділили достатню увагу укріпленням. Зариваємося у землю, навіть мерзлу. Де є можливість, працює техніка. На жаль, не скрізь є така можливість, бо ворог завдає ударів по техніці. Там, де немає можливості задіяти техніку, хлопці працюють з лопатами. Всі знають, що треба заритися якомога глибше в землю - це можливість вижити. Це захист від дронів, арти і мінометів. Без цього ніяк.
Те, що зараз зосередились на укріпленнях, стратегічно означає, що ми будемо тримати оборону на цих рубежах дуже міцно. При цьому наші арта, ракетники і дронщики будуть бити по логістиці ворога і їх базах. А далекобійна зброя, як ми бачимо, завдає ударів по нафтопереробній галузі ворога. І так буде виглядати війна, доки ми не зберемо достатньо сил і ресурсів для наступу і звільнення (територій).
- Не секрет, що за останні місяці українська артилерія працювала в режимі економії. Але буквально сьогодні вранці чеський президент Петр Павел сказав, що найближчими тижнями до українського війська надійде до 800 тисяч артснарядів. На скільки цього може вистачити і чи буде уього достатньо, щоб хоч якось налаштувати паритет з російською артилерією?
- Що стосується снарядів, я процитую одного з товаришів по службі, який сказав: "Достатньо снаряді - це коли вбитий останній кацап і в нас ще залишилось трохи снарядів". В усіх інших випадках, поки хоч один бігає, снарядів недостатньо - треба ще.
Щодо снарядів і мін для мінометів, про які не завжди згадують, хоча це дуже важливо у піхотних боях. Ми вийшли десь на паритет влітку. Потім було трохи гірше. Зараз ми дуже чекаємо ці 800 тисяч снарядів з Чехії. Але потрохи до нас йдуть і снаряди, і ракети, і ФАБи.
Взагалі як, коли і звідкіля приходять до нас боєприпаси - це військова таємниця. Ми й самі не знаємо деталей - привезли і на цьому добре. Головне - снаряди вже йдуть. А зі США чи Чехії - це, за великим рахунком, значення не має. Звісно, треба значно більше, як снарядів, так і мін.
Є й українські снаряди, нехай їх виробляють у Польщі чи Румунії. Так чи інакше, це виробництво зброї і це дуже важливо. Бо навіть коли ми росіян проженемо до кордонів, війна не закінчиться. Ми бачимо, що у світі вже багато гарячих точок, і маємо казати вже не про україно-російську війну, а про третю світову. З одного боку цивілізований світ, а з іншого союз диктаторів. Це Росія, Іран, Еритрея, КНДР тощо. І ця війна не буде швидкою. Тому снаряди, навчені досвідчені вояки - це все буде дуже потрібно найближчі десять років. Тому вкладатися у виробництво зброї, у підготовку воїнів - це у перспективі дуже важливо.
Читайте: Росіяни почали активніше застосовувати боєприпаси з отруйною речовиною: в ЗСУ розкрили подробиці
Тим паче, що вся зброя, яку виробляють союзники або Україна - ми перевіряємо у бойових діях. І ми бачимо, що важка бронетехніка, як танки - не так важлива, бо її розбивають ще на підходах. Можна працювати на різній техніці - ми вискакуємо на ворожі позиції на баггі і джипах. Тому що вони швидкі і по них важче влучити.
Беремо дрони. Хто п'ять років тому міг передбачити, що дрони стануть настільки важливою зброєю, навіть одним з ключових факторів на фронті.
- Як позначився на фронті російський літакопад, який спостерігався у лютому?
- Росіяни самі в шоці від втрат літаків і, що важливо, втрат досвідчених екіпажів. Адже підготувати гарний екіпаж на сучасний літак - це не три місяці і навіть не півроку. Тобто ці втрати вагомі.
Але ворог продовжує скидати КАБи - і на Херсонщині, і на Авдіївському напрямку, і тут, на Куп'янському. Росіяни ризикують. Я не ппошник, але кажуть, що росіяни понесли такі втрати, тому що стали підлітали занадто близько до лінії фронту. Плюс кажуть і те, що у нас з'явилась якась зброя, яка дуже влучно працює по літаках, до чого росія була не готова. Але це якщо й буде озвучено, то не зараз і точно не нами.
Ми навіть жартуємо, що коли нам нарешті дадуть F-16, то ворога в повітрі не буде, бо наша ППО всіх зіб'є.
- Ще один політичний аспект війни. До так званих виборів путіна залишилося менше тижня. І багато хто припускає, що після інавгурації путіна можуть посилитися бої на фронті, збільшиться мобілізаційний резерв і загалом у путіна ніби як розв'яжуться руки. Військові на фронті стежать за такими новинами?
- Як є час, то стежимо за новинами, спілкуємось, навіть дискутуємо.
Що стосується путіна, хтось каже, що після виборів він активізується, хтось каже, що йому треба хоч якась перемога до виборів. В будь-якому разі, легко не буде. Але вони вже півроку напирають, штурмуючи наші позиції. Тому і зараз буде важко, і далі буде важко - загалом буде так, як було.
Що стосується мобілізації на росії, то по 2023 року вони закривали більше половини потреб за рахунок найманців з депресивних регіонів рф. До речі, полонені вже нічого не вигадують про маневри, заблукали і таке інше, а прямо кажуть "у нас стільки не заробиш, хочу купити квартиру, маю борги, тому підписав контракт і пішов воювати". Іноземців вони теж вербують за зарплату і російський паспорт (особливо мігрантів). Тобто вони кадрові питання закривають не мобілізацією, а найманцями.
Нам теж треба про це думати. І вже є багато розмов в експертному середовищі, що нам теж є сенс робити ставку на найманців. Мобілізацію, звісно, ніхто не скасовує і сподіваємося, що цього тижня почнуть розглядати законопроект.
Ми дуже чекали депутатів на фронті. Вони так обіцяли, але до нас не доїхали, на жаль. Мабуть тут їм нудно, чи немає де фоткатися. Нам хотілося донести до них реальну ситуацію. Я б показав їм хлопців, які в 21-23 роки пішли добровольцями на контракт - як вони вправно воюють. І кричати, що в 25 років людина не готова воювати - це неправда, бо воюють хлопці дуже добре.
Показав би їм також хлопців, яким вже за 50 і які часто не витягують ці навантаження. Тому людей з категорії 50+ я б взагалі не мобілізовував, а брав лише добровольців, якщо вони потрібні і зможуть впоратися з тою роботою і посадою, на яку вони йдуть.
Читайте: "Війна тільки для бідних": у Третій штурмовій жорстко відповіли на бронювання за гроші
Що стосується норми, що бронь отримує той, хто має білу зарплату від 35 тисяч - я би це взагалі не розглядав. Уявляєте, яка буде соціальна напруга, як працюватиме російська ІПСО - мовляв, бідні будуть вювати за багатих. У нас ітак з мобілізацією не все добре, а ми ще підкидуємо дровець росіянам. Тому ця норма - не дуже гарна ідея.
- Є ще одна цікава ініціатива від нардепів. Можливість мобілізації засуджених. Як військовослужбовці ставляться до цього? Як ви сприймете поруч ув'язненого чи засудженого?
- Цілком нормально. Мені 48. Багато моїх побратимів - за 40-50 років. У багатьох з нас у минулому щось, та було. Хтось побився і має умовну судимість, хтось потрапив у ДТП і теж має умовну. Таке є - і у багатьох.
Тому дайте людям шанс. Може хтось хоче піти добровольцем. Тому варто дати людині другий шанс. Звісно, той хто скоїв державну зраду, підвів своїх хлопців - нехай сидить. А хто залетів за дрібниці - не бачу проблеми.
Я не хочу бачити поруч вбивць і гвалтівників. Не хочу на фронті атмосфери в'язниці і якихось понять. Але якщо людина зробила помилку одного разу і хоче свою вину закрити таким чином - ласкаво просимо.
Ще один важливий момент. Я боюсь, що сюди можуть хлинути корупціонери, бюджетні крадії тощо. Багато хто з них з вищою освітою, військовою кафедрою, грішми і вмінням домовлятися. Так от боюсь, що вони прийдуть не до нас в окопи, а в штаби. І почнуть не користь приносити ЗСУ, а заважати. Тобто поповнять українську паперову армії і почнуть влаштовувати якісь перевірки, бюрократію. Це те, що заважає і цього не хотілося б бачити. Плюс хтось крастиме як звик.
Тобто якщо ви з в'язниці добровільно хочете до війська, то ласкаво просимо на передову. Тут є чим зайнятися. Але точно такі не потрібні у штабах, щоби не множити бюрократію, бо її й так з головою.
До прикладу, звільнення Київщини. У мене з собою було посвідчення добровольця і два папірці, підписані комбатом і замкомбрига ТРО. Один про те, що у мене є автомат, з яким я цілодобово переміщуюсь по території області. І другий про те, що я власне авто використовую в цілях виконання бойових завдань і на ньому пересуваюсь по області.
Далі пішла купа журналів. Навіть журнал обліку журналів - і такий є. І зараз ми вже жартуємо щодо того чи іншого журналу. І з цим треба якось боротися, бо насправді це дуже заважає. Умовно на одну грошову виплату на поїздку у відпустку треба три рапорти писати. І я бачу, як наш діловод 24/7 заповнює якісь папірці. На це йде дуже багато часу і це дуже заважає.
Читайте: На Волині жінка вигадала "лайфхак" зі спасіння ухилянтів: що з цього вийшло
