Українські чоловіки, які перебувають за кордоном, стали сьогодні вкрай активно "штурмувати" посольства та консульства з метою оновити чи продовжити українські документи. Цьому передувало розпорядження міністра закордонних справ Дмитра Кулеби про обмеження консульських послуг, тим, хто не стане на військовий облік або не оновить свої дані до ТЦК. Цю норму передбачає закон щодо посилення мобілізації. Але він ще не набрав законної сили. Наскільки законними є дії глави МЗС, чи це допоможе повернути чоловіків в Україну і як це може позначитися на відносинах України з іншими країнами, розбирався "Апостроф".
Поспіх Кулеби
У понеділок, 22 квітня, в соцмережах почали циркулювати чутки про те, що консульські установи за кордоном призупинили надання послуг чоловікам призовного віку. Йшлося як мінімум про консульства у Польщі, Іспанії та Німеччині. Достовірність цієї новини викликала сумнів, оскільки закон про посилення мобілізації, підписаний Зеленським, де така норма була передбачена, ще не набрав законної сили, це відбудеться 18 травня.
Але сумніви щодо цього розвіяло повідомлення Центру обслуговування громадян "Паспортний сервіс". На їхньому сайті вранці 23 квітня з'явилася інформація, що закордонні підрозділи державного підприємства "Документ" перестали видавати готові документи українцям.
"На жаль, з технічних причин призупинено видачу готових документів у закордонних підрозділах ДП "Документ". Подання заяв-анкет на оформлення паспортних документів здійснюється у звичайному режимі. Видача паспортів можлива для дітей до 12 років у зв'язку з відсутністю необхідності біометричної верифікації", - йшлося у заяві.
Читайте також: Українських чоловіків за кордоном чекає сюрприз із 23 квітня: що трапилося
Там також пообіцяли, що закордонні філії повідомлять усіх користувачів про поновлення роботи систем видачі документів на всіх офіційних ресурсах ДП "Документ".
Однак одразу після цього з'явився пост у соцмережі Х міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, який заявив, що 22 квітня доручив вжити заходів щодо відновлення "справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном".
"Захист прав та інтересів громадян України за кордоном завжди був і залишається пріоритетом МЗС. Водночас в умовах повномасштабної російської агресії головним пріоритетом є захист Батьківщини від знищення. Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку поїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходять, а потім приходить та хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в Україні війна", - написав він.
"Якщо ці люди вважають, що хтось там, далеко на фронті, воює і віддає свої життя за цю державу, а хтось посидить за кордоном, але при цьому отримуватиме послуги від цієї держави, - то це не працює. Перебування за кордоном не звільняє громадянина від обов'язків перед Батьківщиною. Саме тому я вчора доручив вжити заходів щодо відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном. Це буде чесно", - продовжив голова МЗС.
За словами міністра, незабаром його відомство надасть уточнені роз'яснення щодо порядку отримання консульських послуг у межах законодавства для чоловіків мобілізаційного віку у закордонних дипломатичних установах з наближенням набрання чинності законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" та після набрання чинності.
У зв'язку з цим виникає питання, наскільки законними є дії міністра закордонних справ, адже закон ще не набув чинності.
"На мій погляд, це порушує ст. 25 Конституції України, - зазначив у коментарі "Апострофу" експерт-міжнародник, дипломат Ярослав Войтко, - Я не роз'яснюватиму її сенсу, кожен може прочитати сам".
А ось політолог Віталій Кулик висловився з цього приводу більш предметно.
"Не можна своїми розпорядженнями регулювати міжнародні відносини. Міністр закордонних справ, як мінімум, перевищив свої повноваження, - пояснює "Апострофу" Кулик, - Кулеба мав звернутися за роз'ясненнями до Конституційного суду. Але Банкова це робити боїться. Я не член Конституційного суду і не хочу на цій темі спекулювати".
"На мою думку, це порушення конституційних прав громадян, - продовжує експерт, - Чи можуть вони обмежуватися під час військового стану? Можливо – так. Але це має пояснити Конституційний суд. Крім того, я не бачу у цьому рішенні права громадян на його оскарження. Припускаю, що з цього приводу виникнуть позови до Європейського суду з прав людини".
Чого чекати далі
"Хоча влада і каже, що потрібно просто оновити дані військового обліку, насправді мета – повернути чоловіків в Україну", - каже Віталій Кулик. Однак, на думку експерта, це навряд чи вдасться.
"Тепер чоловіки шукатимуть інші виходи зі становища, звертаючи увагу на громадянство інших країн", - наголосив Кулик.
Такої думки дотримується і юрист Микола Гольбін.
"Ця норма про обмеження ніяк не може вплинути на тих, хто проживає за кордоном. Створити незручності може. Тепер ті, хто за кордоном можуть задуматися про отримання другого паспорта, але не України, а паспорта іншої країни", - зазначає у коментарі юрист.
"Змоделюємо ситуацію. У громадянина України через рік закінчується термін дії паспорта і його обмежили у праві на продовження, оскільки він не має військово-облікових документів. Що йому заважає стати громадянином держави Молдова? Все легально. Термін відновлення в громадянстві республіки Молдова на підставі коренів від 6 до 12 місяців. Це один із найшвидших способів стати резидентом держави. При цьому не треба відмовлятися від громадянства України", - зазначає Гольбін.
Про те, що ця ідея призведе до фактичної відмови від українського громадянства багатьох чоловіків за кордоном, говорять і в дипломатичному середовищі.
"Насправді це дуже делікатне питання, і тут потрібно шукати якісь гнучкі консульські рішення, - зазначає у коментарі "Апострофу" кандидат політичних наук, провідний спеціаліст Дипломатичної академії України Станіслав Желиховський, - Зворотний бік питання полягає в тому, що громадяни будуть відмовлятися від українського громадянства”.
"Звичайно, є конституційний обов'язок захищати країну, але водночас виникає ймовірність втратити наших громадян", - каже Желиховський.
За словами експерта, українці можуть реально отримати паспорт Польщі.
"Там потрібно лише певний час легально працювати, легально проживати, платити податки і потім звернутися за громадянством. Польща прихильна до наших громадян, а влада, окрім деяких маргінальних партій, виступає за їх залишення в країні. Українці близькі за мовою, менталітетом, а Польщі потрібні робочі руки. Польща не зацікавлена у поверненні наших чоловіків в Україну", - пояснив експерт.
"Думаю, що громадянство нашим чоловікам готові надати Угорщина, Нідерланди, Швеція, - каже Віталій Кулик, - країни ЄС не загонять наших людей у "сіру зону". Їм важливе дотримання прав людини".
І ще одна обставина, на яку звернув увагу політолог.
"Своїми діями українська влада влаштовує сегрегацію населення. Вже зараз виникає питання: "Де ти був у роки війни?". І із закінченням війни ця сегрегація тільки посилиться. Українці, які перебували в Україні, захочуть обмежити права тих, хто повернеться в Україну з-за кордону. Чи повертатимуться вони в такому разі?", - ставить риторичне запитання Віталій Кулик.
Читайте: Багато хто запитує, чи буде новий наступ на Київ - офіцер Сил оборони
