Вже у жовтні в Україні можуть суттєво зрости податки, які необхідні для фінансування армії. "Апостроф" розбирався, як це податкове підвищення позначиться на зарплатах українців.
Верховна Рада готується розглянути у другому та остаточному читанні законопроєкт про підвищення податків. Не виключено, що документ буде винесено на голосування до сесійної зали вже наступного тижня. Влада пояснює такий непопулярний крок необхідністю забезпечити додаткові доходи бюджету, щоб фінансувати війну проти російського агресора.
Навіть якщо парламент ухвалить закон, умовно, до 10 жовтня, пройде ще якийсь час, перш ніж він набуде чинності – спочатку його повинен буде підписати президент, а потім його текст з'явиться в офіційній пресі, і лише наступного дня після цього документ, власне, і стане законом.
У будь-якому випадку, він не набуде, а, точніше, вже не набув чинності з 1 жовтня, як це планувалося спочатку.
Однак, як стверджує перший заступник голови комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, фактично, закон, або, принаймні, якісь його положення, набудуть чинності заднім числом.
Дискусії в Раді з цього приводу продовжуються, і, швидше за все, все стане зрозумілим лише після того, як нардепи проголосують за нього в сесійній залі.
Податкові консультанти, з якими поговорив "Апостроф", зізнаються, що поки що не розуміють, як нова система діятиме у жовтні. Станом на початок цього місяця вони рекомендували своїм клієнтам платити податки за старою моделлю.
Зарплата та ж - грошей менше
Новий закон передбачає підвищення різних податків і зборів як для бізнесу, так і для населення, але ми розглянемо докладніше, як воно позначиться на зарплатах найманих працівників.
Формально податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) не зміниться і залишиться на рівні 18%. Однак підвищиться – і це вже практично вирішене питання – військовий збір. Він збільшиться з нинішніх 1,5% до 5%. Таким чином, із зарплат тепер утримуватимуться (ПДФО + військовий збір) не 19,5%, а 23%.
Тож податок на зарплати зросте одразу на 3,5%. І, відповідно, на такий же відсоток поменшає сама зарплата "чистими".
Наприклад, якщо в людини зарплата 10 тисяч гривень, після набуття законом чинності на руки вона отримуватиме 7700 гривень замість 8050 гривень. Якщо розмір зарплати ("брудними") 20 тисяч – відповідно, - 15,4 тисячі замість 16,1 тисячі, якщо 30 тисяч – 23,1 тисячі замість 24,15 тисячі, і так далі.
Якщо норма про підвищення військового збору все ж таки набуде чинності з 1 жовтня, українці, які отримують зарплату, збідніють уже цього місяця. Якщо збільшення податкового навантаження перенесеться на листопад, то відповідно скорочення доходів громадян також відбудеться у листопаді. Ну, а якщо набуття чинності цією нормою відкладуть на 2025 рік (у що віриться слабо), урізані зарплати українці отримають уже у січні.
Підвищення військового збору відчують на собі насамперед бюджетники, адже їхні зарплати виплачуються "в білу". Наскільки вони збідніють, описано вище, очевидно, що йдеться про втрати до однієї тисячі гривень, а іноді й більше.
Багато приватних компаній також платять зарплати абсолютно легально, а тому і їхні співробітники стануть дещо біднішими внаслідок підвищення військового збору.
Проте чимало роботодавців використовують "сіру" схему, коли офіційно сплачується (із зарахуванням на банківську картку) лише мінімальна зарплата, а решта видається у конверті. Співробітники таких компаній також відчують зниження доходів. "Мінімалка" на сьогодні становить 8000 гривень, тому якщо зараз "чистими" з неї виходить 6440 гривень, то після підвищення військового збору буде вже 6160 гривень. Різниця невелика – всього 280 гривень, але все ж таки. Можливо, роботодавці вирішать компенсувати таку втрату за рахунок збільшення "конвертної" частини зарплати, але це вже вирішуватиметься на індивідуальному рівні. У будь-якому випадку описана вище схема оптимізації податків, незалежно від ставки військового збору, є протизаконною.
При цьому в Україні є люди, які справді отримують мінімальну зарплату без жодних додаткових "конвертів", і для них, безумовно, майбутнє податкове підвищення буде досить болючим.
Податки на війну
За даними статистики, зарплати в Україні продовжують зростати. Пов'язано це не з якимись економічними успіхами країни, які навряд чи можливі в умовах війни, а з нестачею трудових ресурсів – через мобілізацію та, хай і тимчасову, еміграцію значної частини працездатного населення.
Тому сподіватимемося, що багатьом українцям підвищення військового збору компенсують збільшенням зарплат. Найскладніше буде бюджетникам – як відомо, 2025 року уряд не планує збільшувати розмір мінімальної зарплати, до якої прив'язані виплати працівникам бюджетної сфери, відповідно їм навряд чи варто чекати зростання зарплат.
У принципі, під час війни дискусії про збільшення доходів населення виглядають дещо недоречно, адже світовий досвід красномовно говорить про те, що війни завжди несуть із собою прикрощі та поневіряння. Так, до речі, було і в Україні, принаймні 2022 року, коли споживчі ціни різко зросли, а асортимент магазинів суттєво збіднів. Багато людей, насамперед, у прифронтовій зоні, залишилися без роботи, а отже, і без засобів для існування.
Згодом як бізнес, так і населення в цілому, адаптувалися до умов воєнного часу, наскільки це взагалі можливо, і зараз влада всіляко заохочує ділову активність у країні, яка приносить доходи до бюджету у вигляді податків та зборів.
А внутрішні доходи нашого бюджету, нагадаємо, використовуються для фінансування армії, оскільки, за погодженням із союзниками, на неї не можуть спрямовуватись кошти їхньої фінансової допомоги.
Таким чином, підвищення податків під час війни виглядає як цілком виправданий захід (наприклад, у США під час Другої світової війни податки доходили до 90%).
Хотіли як краще...
Інша річ, які податки підвищувати.
В травні цього року, коли тема збільшення податків лише з'явилася у публічній площині, обговорювалася можливість підвищення податку на додану вартість (ПДВ) з нинішніх 20% до 22-23%. Однак пізніше влада відмовилася від цієї ідеї, що, на думку багатьох експертів, було великою помилкою, про що також писав "Апостроф".
Суть у тому, що ПДВ стягується з усіх товарів та послуг, що продаються в країні, через що від його сплати практично неможливо ухилитися. Так, товари та послуги у разі підвищення ставки ПДВ подорожчали б – на ті ж 2-3% (і то необов'язково, оскільки бізнес в окремих випадках міг би знайти способи цього не робити за рахунок оптимізації витрат та зниження прибутку).
Проте бюджет став би регулярно отримувати більші доходи, які б працювали на нашу перемогу.
За даними Ярослава Железняка, 2025 року 1% ПДВ принесе бюджету 45,6 мільярда гривень, 1% військового збору, відповідно, - 30,7 мільярда гривень. Як бачимо, різниця у півтора рази.
Як було зазначено вище, ПДВ сплачують усі, а військовий збір – лише ті, хто працює, причому легально. І можна навіть не сумніватися, що ті, хто отримують зарплату за "сірою" схемою, не захочуть виходити на "світлу" сторону, керуючись принципом "навіщо платити більше?". Ба більше, деякі працівники, звичайно, за узгодженням зі своїми роботодавцями, підуть повністю в "тінь" (ця схема вже використовується тими, хто ухиляється від мобілізації).
Таким чином, підвищення військового збору, можливо, принесе бюджету менше коштів, ніж очікує влада. Отже, країна матиме менше грошей для фінансування армії.
Єдине, що можна додати до всього цього зі знаком "плюс", це те, що підвищення військового збору, коли б воно не відбулося, і в якому розмірі, не вплине на наших Захисників та Захисниць – адже їх звільнено від його сплати.
