Нещодавно “Апостроф” спілкувався з головою Держкомтелерадіо Олегом Наливайком, зокрема про боротьбу з пропагандистською книжковою продукцією, яка досі потрапляє на українські книжкові базари, в книгарні, інтернет. "Апостроф" вирішив більш детально розпитати Олега Наливайка про рейди та заборонений контент.
- Пане Олеже, коли був останній рейд щодо виявлення забороненої літератури?
- 19 березня Держкомтелерадіо у рамках моніторингу видавничої сфери держави-агресора, республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України було здійснено огляд товарного асортименту книжкової продукції магазину «Ера Водолія», розташованого в Києві по вул. Старовокзальній.
- Які книги були вилучені?
- Вилучення з обігу забороненої видавничої продукції стане можливим лише після прийняття Урядом постанови «Про затвердження Порядку вилучення з обігу видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або випущена у світ, та/або ввезена з території держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України, та/або внесена до Реєстру видавничої продукції антиукраїнського змісту і розповсюджується на території України, а також видавничої продукції, випущеної у світ державною мовою держави-агресора, що розповсюджується на території України без відповідного дозволу».
На сьогодні у випадку виявлення фактів розповсюдження забороненої видавничої продукції на стаціонарних об’єктах Держкомтелерадіо пропонує їх власникам зняти її з продажу. Знайти спільну мову, як правило, вдається. У даному випадку працівником Держкомтелерадіо було виявлено і на його вимогу знято продавцем з продажу лише декілька книг, зокрема “Многомерная медицина. Новые диаграммы и символы. Полный атлас”.
Інакше виглядає ситуація з об’єктами електронної комерції. І якщо з маркет-плейсами, які, володіють інформацією про продавців, що користуються їхніми платформами, Держкомтелерадіо плідно співпрацює, то значно складнішим є становище з інтернет-магазинами. Більшість із них працюють анонімно, не розкриваючи інформацію про власника, передбачену Законом України «Про електронну комерцію», що дає широкі можливості для різноманітних зловживань. Книжкові інтернет-крамниці не є винятком – так в Україні відбувається повсюди з усіма видами товарів.
За таких умов скласти протокол і притягнути порушника до відповідальності проблематично. Можливості встановлювати власників об’єктів електронної комерції має Національна поліція, однак на звернення Держкомтелерадіо керівництво цього органу відповіло, що може вчиняти такі дії лише в разі порушення кримінального провадження. Оскільки продаж російської видавничої продукції є не кримінальним, а господарським правопорушенням, розраховувати на допомогу правоохоронців не доводиться.
- Яку заборонену літературу найчастіше виявляють за результатами рейдів по книжкових магазинах, базарах, в Інтернеті?
- Про антиукраїнську літературу мова не йде. Її не виявлялося навіть до початку повномасштабного вторгнення, траплялися хіба що випадки розповсюдження книг з пропагандою на користь держави-агресора, та й то після початку війни вони припинилися – ніхто не хоче мати проблем.
- Багато критики здійнялося навколо нового підручника з історії України для 11 класу. Зокрема, щодо політичної заангажованості. Яка позиція Держкомтелерадіо?
- Це не зовсім наша сфера. Цим МОН займається. У нас якоїсь позиції немає. У нас друк. Наші підприємства друкують підручники. Але контент - це не наше.
- Держкомтелерадіо веде Перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. У ньому немає творів, наприклад, Олександра Пушкіна, Михайла Булгакова. Чому?
- Наш Реєстр - це література, яка має антиукраїнське спрямування, і в якій експертна комісія виявила ті чи інші питання, претензії. Тобто в Реєстрі тільки те, де є антиукраїнське, він не є дозволом чи забороною російськомовної літератури. Вона про те, де є антиукраїнські речі.
- Ви зазначали, що для вилучення книг Булгакова, Пушкіна потрібна дискусія. Як вона має виражатися?
- Якщо йдеться про видавничу продукцію держави-агресора - жодних дискусій. Відповідно до чинного законодавства, вся видавнича продукція держави-агресора знаходиться поза законом, у тому числі й та, що легально ввезена в Україну на підставі дозволів Держкомтелерадіо з травня 2017 року по лютий 2022 року.
За таких умов автор чи назва книги значення не мають. Згідно зі статтею 28-1 Закону України «Про видавничу справу», забороняється ввезення на митну територію України та/або розповсюдження на її території видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або випущена у світ, та/або ввозиться з території держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України (крім розповсюдження видавничої продукції, що має походження або виготовлена та випущена у світ на тимчасово окупованій території України до її тимчасової окупації), а також книжкових видань, що містять твори, автори яких є або були у будь-який період після 1991 року громадянами держави-агресора, за винятком колишніх громадян держави-агресора, які є (або на момент смерті були) громадянами України і не мають (на момент смерті не мали) громадянства держави-агресора.
Саме така продукція, а також видання, внесені до Реєстру видавничої продукції антиукраїнського змісту, та видавнича продукція, випущена у світ державною мовою держави-агресора, що розповсюджується на території України без дозволу Держкомтелерадіо, має вилучатися з обігу після прийняття урядової постанови, про яку говорилося вище.
