Президент Польщі Кароль Навроцький ветував закон, яким, крім іншого, передбачені виплати непрацюючим українським біженцям з дітьми. При цьому статистика говорить про те, що відсоток українців у цій країні, які через ті чи інші причини не працевлаштовані, досить малий. Більше того, українські громадяни в буквальному сенсі забезпечили Польщі стабільне економічне зростання, і обсяг коштів, які вони принесли польській скарбниці, вже багаторазово перевищив допомогу, яку їм надають.
Президент Польщі Кароль Навроцький, який перебуває на посаді менше місяця (склав присягу 5 серпня), займає дедалі більше антиукраїнську позицію.
Як стало відомо 25 серпня, він наклав вето на закон, яким, зокрема, передбачалися грошові виплати українським біженцям у цій країні.
Польського президента насамперед обурило те, що в поданому йому на підпис законопроєкті збереглася норма про державну допомогу на дітей, зокрема тим українцям, які не мають роботи.
У Польщі всі сім'ї з дітьми, незалежно від їхнього доходу, отримують допомогу від держави у розмірі 800 злотих (9010 грн). Ця програма допомоги відома як Rodzina 800+.
За словами Навроцького, всі політичні сили країни начебто погодилися з тим, що допомогу на дітей мають отримувати лише працюючі українці.
"Я переконаний, і я був переконаний протягом усієї виборчої кампанії, що всі основні політичні кола, включаючи Рафала Тшасковського (мер Варшави, основний конкурент Навроцького на минулих президентських виборах – "Апостроф"), чітко заявляють, що допомога 800+ має бути надана біженцям, які беруть на себе зобов’язання працювати. Закон про допомогу громадянам України, який я отримав на свій стіл, не містить цієї поправки, яка була предметом громадського обговорення", – заявив глава польської держави.
Слід зазначити, що редакція закону, який ветував Кароль Навроцький, передбачає, крім іншого, продовження терміну тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2026 року.
Втім, президент Польщі має намір подати до парламенту свій варіант закону, в якому, мабуть, буде відсутня норма про виплати за програмою Rodzina 800+ для непрацюючих українців з дітьми.
Крім того, Навроцький, за його власними словами, у тому ж законопроєкті має намір ініціювати збільшення мінімального часу проживання у Польщі, необхідного для набуття її громадянства, з трьох до десяти років. Ця норма, до речі, також побічно спрямована проти українців, навіть тих, хто працює, сплачує податки та примножує ВВП цієї країни – адже багато хто з них на сьогодні може, якщо вони мають таке бажання, претендувати на польське підданство.
Вистріл собі у ногу
З початком російського вторгнення Польща прийняла на себе основну хвилю біженців із України. Далеко не всі, хто в'їхав на її територію, залишилися в ній, але й тих, хто лишився, чимало. Станом на кінець лютого 2025 року, за даними Управління у справах іноземців Польщі, тут постійно мешкало 1,55 мільйона українських громадян.
При цьому біженців, тобто тих, хто має статус тимчасового захисту, у Польщі близько 1 мільйона. З них минулого року легально було працевлаштовано близько 700 тисяч людей. З огляду на те, що серед наших біженців багато дітей, це дуже високий показник.
Також добре відомо, що українці фактично допомогли Польщі закрити серйозний дефіцит на ринку праці.
Крім того, вони роблять значний внесок у збільшення польського ВВП (у 2024 році він зріс на 2,9%, тоді як, наприклад, у Німеччині економіка впала на 0,2%).
За даними дослідження, проведеного провідною міжнародною аудиторською компанією Deloitte для Управління верховного комісара ООН у справах біженців, за минулі три роки внесок українців у польську економіку становив понад €75,7 млрд.
Для порівняння – за той самий період польський уряд витратив на підтримку наших біженців €7,16 млрд. Таким чином, неважко підрахувати, що Польща отримала від українських біженців удесятеро більше, ніж на них витратила.
Так, не всі українці, яким дала притулок Польща, знайшли роботу, однак показник працевлаштованих біженців можна порівняти з рівнем зайнятості серед корінного населення (70% проти 75%).
Очевидно, що позбавлення виплат 800+ вдарить по найуразливіших громадянам, насамперед, по жінкам із дітьми, які опинилися на чужині одні, без чоловіків.
Можливо, хтось із цих одиноких матерів вирішить влаштуватися на роботу, щоб зберегти виплати, проте будуть і ті, хто поїде в інші країни Європи – Німеччину, Нідерланди, Швецію, Данію, туди, де соціальну допомогу, як і раніше, платять.
Але, найголовніше, не виключено, що Польщу, яку, схоже, все більше захльостує націоналістичний популізм, почнуть залишати й ті українські громадяни, у яких робота є, оскільки вони не захочуть миритися з антиукраїнськими настроями, що набирають обертів.
Є великі сумніви, що від цього виграє сама Польща, яка, як виявилося, заробила на українських біженцях і точно не особливо на них витратилася.
