У вівторок вранці Київ вразила новина про чергове вбивство – в результаті потужного вибуху в автомобілі загинув високопоставлений співробітник Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Минулого тижня два учасники АТО стали жертвами вбивств у Києві. Вибухи, теракти, збройні напади в столиці стали сумною тенденцією останніх років. Експерти звинувачують у цьому погану роботу поліції і так звану кримінальну міграцію. Про те, чому в тилу стало небезпечно, і як боротися з проблемою, намагався розібратися "Апостроф".
Супернавантаження у слідчих
Тільки за останні дні в Києві відбулося три гучних вбивства. Уранці 27 червня підірвали Mercedes, за кермом якого перебував високопоставлений співробітник ГУР Міноборони Максим Шаповал. Подію було кваліфіковано як теракт. Минулого тижня, 22 червня, в центрі столиці від ножових поранень загинув засновник і голова Всеукраїнської організації ветеранів АТО і волонтерів, начальник розвідки 1-го батальйону 54-ї ОМБр ЗСУ Сергій Олійник. У той же день стало відомо про вбивство в Києві ще одного атошника – бійця 12-го окремого мотопіхотного батальйону ЗСУ "Київ" Дмитра Смирнова, якого викинули з 9 поверху. Крім того, 25 червня стався ще один кривавий інцидент: у столичному Гідропарку в ході конфлікту поранили ножем військовослужбовця, тепер він у важкому стані перебуває в лікарні.
Експерти пов'язують збільшення кількості злочинів у Києві та інших містах з бойовими діями на Сході України. "Декілька факторів, на мою думку, впливають на підвищення злочинності: складна економічна ситуація, яка підштовхує людей до вчинення злочинів, другий фактор – війна, яка йде на сході. І це відбивається на рівні злочинності, насичується злочинний ринок, чорний ринок зброї", - сказав у коментарі "Апострофу" радник голови Міністерства внутрішніх справ Ілля Ківа.
У вівторок, 27 червня, в Солом'янському районі Києва стався вибух у автомобілі "Мерседес", за кермом якого перебував військовослужбовець
Юрист і член комісії з відбору глави Держбюро розслідувань Денис Монастирський вказує на ще один фактор зростання злочинності – недосконалі реформи правоохоронної системи.
"Відбулися зміни в системі й структурі органів правопорядку, у першу чергу, це Національна поліція. На жаль, не були створені умови для розкриття злочинів за гарячими слідами. Наприклад, при крадіжці телефону встановити, де знаходиться цей телефон, раніше, до ухвалення КПК 2012 року, можна було за годину оперативним шляхом. На сьогодні це можна зробити за три дні, а при середній зацікавленості слідчого – за тиждень, а то і більше", - відзначає Монастирський.
Також, на його думку, негативно позначилося на криміногенній ситуації в країні суттєво підвищене навантаження слідчих Нацполіції, яке не дає їм можливості впоратися з усіма злочинами. "Вони розслідують понад 95% усіх злочинів, які відбуваються. 5% залишається на СБУ та інших органах, які займаються розслідуваннями. Середньостатистична норма злочинів, які може вести слідчий, розраховувалася ще за радянського періоду і для всіх країн приблизно однакова – від 20 до 40 справ. А в Києві зараз середнє навантаження на слідчого становить близько 200 кримінальних проваджень одночасно, у деяких слідчих досягає тисячі. Зараз пожежний режим, слідчі просто не можуть працювати якісно над усіма справами, вони виділяють 30-40, і найчастіше це – очевидні злочини, які швидко розслідуються. Наприклад, крадіжка, коли злочинець знайдений – і справу можна передати до суду. Коли суспільство говорить, що поліція женеться за показниками, то так – це правда. Але, з іншого боку, можливостей для серйозних розслідувань практично немає", - коментує юрист.
Утім, для цієї проблеми вже придумали рішення, яке поки апробується в Київській області: "На сьогоднішній день проводиться цікавий експеримент в Борисполі, який буде поширюватися ще на сім районів Київської області та на вісім регіонів України, - повідомив Монастирський. – Близько 80% оперативних співробітників переводять у слідчі, таким чином, збільшується штат слідчих в первинних підрозділах поліції, і вони можуть більш ефективно розслідувати злочини. Експеримент, який проводиться в Борисполі з початку цього року, вже показав, що в Бориспільському районі на 15-20% збільшився рівень розкриття і передачі справ до суду в порівнянні з аналогічними періодами минулих років".
Патрулі з ветеранів
Аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич радить не нарікати виключно на правоохоронні органи. Він вважає, що поки Національна поліція перебуває на стадії реформування, громадянам варто самим організовуватися для свого захисту. "Зміна кадрів у будь-якій структурі тягне за собою погіршення якості роботи. Природно, розкриття буде падати, тому потрібен час, щоб це запрацювало. І дай Бог, щоб це відбулося роки за два-три. Коли держава трохи не справляється, є можливість у суспільства самоорганізуватися. Потрібно частину повноважень делегувати громадянам. Згадаймо постмайданні перші дні, коли бажаючі кияни відправлялися патрулювати Київ. Чому б зараз із тих же самих ветеранів АТО, які знають, що таке держава і що таке відповідальність, із бажаючих киян не створити варту? Я знаю, що подібні структури існують, але вони існують на пташиних правах, і поки що централізовано ними ніхто не займається", - стверджує експерт.
Слід відзначити, що цього року під патронатом МВС якраз запустили проект "Безпека життя", у межах якого до патрулювання міста залучають ветеранів АТО. За словами Іллі Ківи, проект був розроблений на основі досвіду інших країн в поствоєнні періоди.
У Київській області бійці АТО долучилися до патрулювання вулиць
"Нам не потрібно було вигадувати велосипед, ми просто взяли – і на базі Нацполіції створили воєнізовану охорону безпосередньо для учасників АТО, тобто фактично для ветеранів. На сьогодні армія ветеранів, які вже повернулися з війни, - близько 150 тис. людей. І для того, щоб ці люди не скотилися до лав злочинців і не зміцнили злочинність, а продовжували служити українському народові, виконуючи свій обов'язок перед батьківщиною, ми дали їм можливість і під них створили воєнізовану охорону Нацполіції. Це фактично нові або допоміжні органи для патрульної поліції, функції якої зможуть виконувати ветерани АТО. І ось маємо одне з вирішень питання зменшення вуличної злочинності та наведення в країні ладу", - розповів Ківа.
Пілотний проект уже працює в декількох містах. "Тільки в четвер ми закінчили з усіма документами. Пілотний проект ветеранських патрулів у нас вже є в Ірпені, у Бучі, у Броварах. Ці патрулі будуть в кожному місті", - пообіцяв Ківа.
Право на захист
А тим часом в суспільстві тривають дискусії щодо дозволу на збройний самозахист для громадян. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков уже не раз висловлювався проти надання кожному права на володіння зброєю. При цьому глава МВС не скупився, роздаючи нагородні пістолети бійцям АТО, народним депутатам та іншим топ-політикам. Саме з нагородного пістолета нардеп Сергій Пашинський поранив киянина В'ячеслава Хімікуса, із яким у нього виник конфлікт на дорозі. Випадок з Пашинським відродив в українському суспільстві суперечки про право громадян захищатися зі зброєю в руках.
Проект закону 1135-1 про цивільну зброю і боєприпаси був зареєстрований у Верховній Раді ще в грудні 2014 року, ініціаторами законопроекту виступили 32 депутати від різних фракцій і груп. Документом передбачається легалізація вже існуючої зброї, а також надається право на збройний самозахист. Однак законопроект вже два роки припадає пилом в парламенті, й поки ухвалювати його не поспішають.
Глава Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін, який є одним з лобістів цієї ініціативи, стверджує, що у зв'язку з частими випадками правопорушень українцям просто необхідно дати право самим захистити себе. "Злочинці нахабніють, коли розуміють, що ніхто не може дати їм відсіч. До кожного громадянина України, жителя Києва приставити поліцейського неможливо, а ми вже втомилися розповідати громадянам, що ми – країна, де немає в законодавстві норми про практичну можливість збройного самозахисту, тому що людина повинна мати можливість, право й усі законні інструменти для того, щоб захистити себе саме в той момент, коли у неї виникає в цьому потреба", - упевнений Учайкін.
