Уже другим після вбивства Олександра Захарченка виконуючим обов'язки голови ДНР замість Дмитра Трапезнікова призначили Дениса Пушиліна. Це ще одне свідчення триваючої боротьби між двома російськими спецслужбами – ФСБ і ГРУ, а також спроба помічника президента РФ Владислава Суркова зберегти свій вплив на окупованих українських територіях. Таку думку висловив "Апострофу" військовий експерт Олександр Коваленко.
Для України призначення Пушиліна не змінює рівно нічого. Пушилін, як і Захарченко, не має повної влади в ДНР і є виключно маріонетковим персонажем Кремля. Він не вирішує абсолютно нічого.
Призначення Пушиліна – це прояв протистояння між ФСБ і ГРУ, яке особливо загострилося на окупованих територіях Донбасу в останні дні. Саме призначення Дениса Пушиліна виконуючим обов'язки голови ДНР – це спроба Суркова перетягнути на себе ковдру в протистоянні з ФСБ. Оскільки усунення Захарченка – це в першу чергу удар фесів по Головному розвідувальному управлінню Міністерства оборони РФ і безпосередньо Суркову.
Зрозуміло, Пушилін – це людина Суркова. Його кандидатуру Сурков просуває у високих кабінетах Кремля, і я не виключаю, що Пушилін буде брати участь у так званих "виборах", які призначили на 11 листопада.
Мене більше цікавить подальший розвиток цієї ситуації в контексті протистояння двох спецслужб. Воно вже ведеться не тільки в Україні та Сирії – його відгомони відчуваються навіть у Центральноафриканській Республіці, де приватні військові кампанії, якими опікується ФСБ, просто розправляються з журналістами, які у свою чергу працюють під заступництвом ГРУ. Цікаво, як ця ситуація розвинеться на окупованих територіях Донбасу? Захарченка ліквідовано, і ФСБ нібито перехопила в цьому плані ініціативу. Але її не упускають Сурков і його люди, які поки що вирішують у ДНР певні завдання. Буде серйозне загострення між двома спецслужбами – ось що мене цікавить найбільше.
Так звані "вибори", які ніхто, крім "республік", не визнає, призведуть до додаткових санкцій проти Росії. І поки дві спецслужби між собою буцаються за лавровий вінок, громадяни Російської Федерації в економічному, фінансовому та соціально-суспільному плані "вигрібають" за повною програмою – якраз завдяки обмеженням, які спричинить це протистояння на Донбасі.
В усуненні Захарченка, як і багатьох інших лідерів незаконних збройних формувань на Донбасі, в першу чергу звинувачують якісь міфічні українські диверсійно-розвідувальні групи, які нібито проводили свої операції. У разі загострення ситуації на Донбасі через внутрішні розбірки звинувачувати будуть якісь українські диверсійні групи. Тільки в цьому плані може бути загострення обстановки, що спричинить і ризик для життя людей, які все ще проживають на окупованих територіях.
Кандидатура Трапезнікова, який не має репутації чи авторитету, найбільше, як мені здається, підходила для якоїсь напівзаконної спроби інтегрувати незаконні утворення в Україну. Це, можливо, навіть був би варіант якогось політичного напівлегального повернення Ахметова на велику політичну арену з миротворчою риторикою. Але, як ми бачимо, це йому навряд чи світить. Бо все зводиться, знову ж таки, до протистояння спецслужб. Сурков не хоче віддавати без бою останні важелі свого впливу на Донбасі. І поява Пушиліна, який на всі 146% залежить від помічника президента Росії, фактично закриває дорогу для подальшого розвитку ситуації з тим же Трапезніковим.
