В Україні знову горять склади з боєприпасами. Цього разу НП сталася в селищі Дружба Ічнянського району Чернігівської області. У ніч на 9 жовтня там загорівся 6-й арсенал Міноборони, загальна територія якого становить майже 700 гектарів. Що могло стати причиною пожежі і чому військові арсенали горять один за одним, розбирався "Апостроф".
Масова евакуація
За інформацією Міноборони, НП сталася близько 3:30 ранку 9 жовтня. "Надійшла інформація від начальника 6-го арсеналу, що в районі населеного пункту Ічня Чернігівської області стався вибух на технічній території", - повідомили в Міноборони.
До місця події виїхали начальник Генштабу Віктор Муженко, прем'єр-міністр Володимир Гройсман, перший заступник голови МВС Сергій Яровий, організовано роботу оперативного штабу. Повітряний простір над складами було закрито в радіусі 30 кілометрів, рух автомобільного та залізничного транспорту зупинено, почалася екстрена евакуація населення.
"Після Калинівки, Сватова, Балаклеї, ми просто таки чекали, коли ж почне вибухати у нас, - розповідає "Апострофу" житель Ічні Кирило. - Коли вночі почув вибухи, виглянув з балкона, а на горизонті заграва. Заліз в інтернет, а там бачу - вже почалося. Люди писали, що у них вікна почали вилітати, але мені пощастило. Розвитку ситуації чекати не став, схопив рюкзак, стрибнув у машину і поїхав до брата в Чернігів. Виїжджав годин у 8, і в цей час вже по трасі тяглися десятки машин в сторону Чернігова".
У ДСНС відрапортували, що станом на 14:00 вже встигли евакуювати близько 12 тисяч чоловік. Однак в Чернігівській ОДА підрахували, що всього в зону ураження потрапляють майже 19 тисяч місцевих жителів.
Читайте також: Вибухи боєприпасів під Ічнею: хто винен і до чого тут Путін
Причини
Основних версій НП дві. Першу побічно озвучили у військовій прокуратурі, відкривши кримінальну справу за ч. 3 статті 425 кримінального кодексу "Недбале ставлення до військової служби". Однак в Міноборони запевняють, що ніякої недбалості і близько не було, мовляв, після вибухів в Балаклії була проведена робота над помилками, і для охорони 6-го арсеналу були здійснені посилені заходи безпеки: введена кінологічна служба, посилені загони воєнізованої охорони, встановлені сучасні засоби радіоелектронної боротьби для протидії БЛА.
"Була навіть спроба одного з телеканалів спровокувати і перевірити за допомогою безпілотника, що було зроблено в Калинівці. Але безпілотник був моментально посаджений, - розповів "Апострофу" прес-секретар ЗСУ Богдан Сенік. - Було зроблено велику кількість заходів безпеки: посилена охорона, технічна складова, розосередження боєприпасів і зберігання їх в більш закритих і захищених складах для забезпечення безпеки як особового складу, так і місцевого населення".
А якщо справа не в недбалості, то у диверсантах. Це і є друга версія. "За даними оперативної групи Генерального штабу, яка провела опитування вартових на постах, вони підтверджують факт підриву в чотирьох різних місцях арсеналу, внаслідок чого виникла пожежа", - заявив заступник начальника Генштабу ЗСУ Родіон Тимошенко.
"Вартові чітко чули вибухи. Слідчо-оперативною групою СБУ диверсія розглядається як одна з версій", - додав Богдан Сенік.
Дійсно, варіант з диверсією виглядає найбільш очевидним: не могли ж військові після вибухів в Балаклії на території 65-го арсеналу, і серії звільнень військових начальників, що мали місце після НП, не зробити висновків.
"Версія з диверсією в цьому разі виглядає найбільш вірогідною, - пояснює "Апострофу" військовий експерт Михайло Самусь. - По-перше, вибухи пролунали о 3:25 ночі. Це найбільш темний час, який можна вважати найвдалішим для здійснення нападів, атак і агресії. Якби це було вдень, коли проводилися роботи, можна було б списати все на недбалість. По-друге, загальний контекст: наближення свята Дня захисника України. Інформаційний ефект від вибуху на черговому арсеналі виходить максимальним, адже люди починають дивуватися, чому весь час відбувається одне й те ж".
У свою чергу екс-глава служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж зазначив, що хоч Росія і не відмовилася від планів з дестабілізації ситуації в Україні, черговий вибух на складі може не вписуватися в стратегію Кремля.
"Зараз їхні дії спрямовані на більш глибокі політичні акції плюс тактичні дії на рівні ООС. Це зараз їхня ключова тактика в Україні - їм краще дестабілізувати ситуацію в політичній, соціальній та релігійній сферах, на що вони й орієнтуються в плані зміни влади на президентських і парламентських виборах в Україні", - заявив "Апострофу" Маломуж.
З іншого боку, буквально за кілька днів перед інцидентом в Чернігівській області стало відомо, що Харківський апеляційний адміністративний суд поновив на посаді начальника зберігання озброєння на складі в Балаклії, та ще й ухвалив виплатити йому зарплату за час вимушеного прогулу роботи. Таким чином, якщо українські військові начальники не бояться відповідальності, то версія з халатністю не здається такою вже й неймовірною.
Але справа в тому, що версії, як з халатністю, так і з диверсією, можуть взаємно доповнювати одна одну. А та обставина, що диверсантам вдалося провести операцію, є наслідком недбалості.
"Міноборони повідомляє, що з відкритих майданчиків на цьому арсеналі було прибрано за останній час 50% боєприпасів. Тобто, 50% все ж залишалося на відкритих майданчиках, а це, природно, дуже проста мета для будь-яких диверсій. Боєприпаси повинні зберігатися в закритих приміщеннях, які охороняються. Очевидно, що цей арсенал на 100% не був готовий до того, щоб протистояти диверсіям, якщо 50% боєприпасів перебувало на відкритих площах", - додає Самусь.
Але чи можна в умовах війни повністю застрахуватися від операцій противника на стратегічних об'єктах Міноборони? Михайло Самусь вважає, що можна.
"Якби наші арсенали охоронялися за стандартами НАТО: абсолютно захищена технічними засобами територія з периметром, до якого не можна наблизитися на значну відстань, повний контроль повітряного простору. У цьому випадку противник шукав би інше вразливе місце, а не такі арсенали. У системі безпеки противник завжди шукає вразливі місця", - резюмував він.
Втім, військовий експерт Олег Стариков запевняє, що корінь проблеми з пожежами на складах варто шукати в керівництві оборонних відомств.
"Найголовніша причина - кадрова робота Міноборони і Генштабу. У всі часи в армії на посади призначали людей, які в змозі виконати бойове завдання. Командир, якого призначили на посаду начальника арсеналу, прекрасно розумів, що він буде атакований з боку РФ дронами і ДРГ (журналіст Ольга Решетилова повідомляла, що за день до НП над складами очевидці помітили дрони, - "Апостроф"). Він прекрасно розумів, що повинен проводити заходи з охорони об'єкта, навчання особового складу, недопущення НП. Але склад вибухнув, а це значить, що начальник арсеналу не відповідає своїй посаді. Той, хто його призначав - не відповідає посаді. Командний штаб, який повинен вести контроль - не проконтролював, що відбувається в частині. В результаті, ці особи - починаючи від начальника арсеналу, і закінчуючи заступником міністра оборони з озброєння - несуть персональну відповідальність за те, що сталося", - підкреслив він "Апострофу".
А поки правоохоронці ведуть слідство і шукають винних, експерти попереджають, що подібні НП можуть повторитися на інших арсеналах Міноборони. Під загрозою знаходиться, наприклад, 47-й арсенал у Хмельницькій області, 222-а артилерійська база боєприпасів в Черкаській області або 1322-а артилерійська база боєприпасів в Житомирській області.
Фінансові втрати
Однією з перших серйозних НП на військових складах України цього століття стала пожежа на військових складах Артемівська (нині Бахмута) Донецької області 10 жовтня 2003 року. Тоді вогонь знищив 10 з 17-ти складів: вибухнуло близько 3 тисяч тонн боєприпасів, було пошкоджено 66 багатоквартирних і 120 приватних житлових будинків, а також 5 шкіл і 3 лікарні. Поранення отримали 2 людини. Збитки від пожежі на складах оцінили приблизно в 40 мільйонів гривень.
Менш ніж через рік - 6 травня 2004 року - пожежа з подальшою детонацією боєприпасів сталася на складах в Новобогданівці Запорізької області. Вибухи гриміли кілька днів, було знищено близько 90 тисяч тонн боєприпасів, у тому числі для систем "Град", "Смерч" та "Ураган". Не обійшлося без жертв - 5 людей загинули, понад 80 отримали поранення. Були зруйновані 2 десятки житлових будинків, а також пошкоджено 4 кілометри газопроводу. Збиток склав близько 4 мільярдів гривень.
Після цього пожежі з вибухами у Новобогданівці відбувалися ще тричі - в липні 2005 року, в серпні 2006 року і в травні 2007 року. У 2005 році поранення отримали 5 осіб. У 2006 році були поранені 4 чотири людини, збиток оцінили приблизно в 600 тисяч гривень. А 18 травня 2007 року пролунав вибух під час знищення боєприпасів - здетонували пошкоджені під час попередніх пожеж снаряди. Двоє людей загинули, одну було поранено.
Черговий інцидент стався 27 серпня 2008 року в військовій частині міста Лозова - загорівся склад, на якому зберігалося 95 тисяч тонн снарядів. Пожежу гасили 3 дні, при цьому вибухи тривали до 11 вересня. Через пожежу вибухнула газорозподільна станція, яка знаходилася неподалік. Дві третини арсеналу складу були розміновані в попередні роки, тому було знищено незначну кількість боєприпасів. Також були зруйновані кілька будинків і школа. На щастя, обійшлося без жертв. Загальний збиток оцінювався в 50 мільйонів гривень.
В результаті пожежі і вибухів на складах в Сватовому Луганської області 29 жовтня 2015 року загинули 4 людини - троє військових і одна місцева жителька. Були пошкоджені 59 багатоповерхових будинків, 581 приватний будинок і 21 об'єкт соціальної сфери. Боєприпасів було знищено на більш ніж 130 мільйонів гривень. Загальний збиток склав близько 150 мільйонів гривень.
23 березня 2017 року прогриміли вибухи на військових складах в Балаклії Харківської області, після чого почалася пожежа, яку вдалося загасити лише до 26 березня. Роботи з розмінування тривали майже місяць. 2 людини загинули, ще 5 отримали поранення. Були зруйновані 5 житлових будинків, пошкоджені - понад 300. Міністр оборони України Степан Полторак повідомив, що пожежа знищила 70% боєприпасів. За різними оцінками, загальний збиток склав близько 300 мільйонів гривень.
Попередній подібний інцидент стався трохи більше року тому - 26 вересня 2017 року місті Калинівка Вінницької області. На складах зберігалося 188 тисяч тонн боєприпасів, включно з ракетами систем залпового вогню "Смерч", "Ураган" та "Град", а також артилерійські снаряди та патрони для стрілецької зброї. Секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник заявив, що було знищено близько 40 тисяч тонн боєприпасів. За його словами, загальний збиток від пожежі і вибухів склав 800 мільйонів доларів (за іншими даними збиток склав 600 мільйонів доларів). При цьому місцева влада оцінили збиток для прилеглої території (зруйновані та пошкоджені будівлі) приблизно в 50 мільйонів гривень. Таким чином, загальний збиток склав близько 20 мільярдів гривень.
Підсумовуючи, можна говорити, що збитки України від пожеж на складах склали близько 25 мільярдів гривень.
