RU  UA  EN

Вівторок, 25 червня
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
25.95
Суспільство

Читайте нас у Telegram-каналі

Чекали, коли почне вибухати: дві головні версії пожежі на військовому складі під Ічнею

Військові спихають все на диверсію, а експерти кажуть про халатність

Військові спихають все на диверсію, а експерти кажуть про халатність Наслідки вибуху на військовому арсеналі поблизу міста Ічня Фото: УНІАН

В Україні знову горять склади з боєприпасами. Цього разу НП сталася в селищі Дружба Ічнянського району Чернігівської області. У ніч на 9 жовтня там загорівся 6-й арсенал Міноборони, загальна територія якого становить майже 700 гектарів. Що могло стати причиною пожежі і чому військові арсенали горять один за одним, розбирався "Апостроф".

Масова евакуація

За інформацією Міноборони, НП сталася близько 3:30 ранку 9 жовтня. "Надійшла інформація від начальника 6-го арсеналу, що в районі населеного пункту Ічня Чернігівської області стався вибух на технічній території", - повідомили в Міноборони.

До місця події виїхали начальник Генштабу Віктор Муженко, прем'єр-міністр Володимир Гройсман, перший заступник голови МВС Сергій Яровий, організовано роботу оперативного штабу. Повітряний простір над складами було закрито в радіусі 30 кілометрів, рух автомобільного та залізничного транспорту зупинено, почалася екстрена евакуація населення.

"Після Калинівки, Сватова, Балаклеї, ми просто таки чекали, коли ж почне вибухати у нас, - розповідає "Апострофу" житель Ічні Кирило. - Коли вночі почув вибухи, виглянув з балкона, а на горизонті заграва. Заліз в інтернет, а там бачу - вже почалося. Люди писали, що у них вікна почали вилітати, але мені пощастило. Розвитку ситуації чекати не став, схопив рюкзак, стрибнув у машину і поїхав до брата в Чернігів. Виїжджав годин у 8, і в цей час вже по трасі тяглися десятки машин в сторону Чернігова".

У ДСНС відрапортували, що станом на 14:00 вже встигли евакуювати близько 12 тисяч чоловік. Однак в Чернігівській ОДА підрахували, що всього в зону ураження потрапляють майже 19 тисяч місцевих жителів.

Читайте також: Вибухи боєприпасів під Ічнею: хто винен і до чого тут Путін

З небезпечної зони в районі палаючого складу боєприпасів в Чернігівській області евакуйовано близько 12 тисяч осіб Фото: kmu.gov.ua
1 / 1
Фото: kmu.gov.ua
1 / 1
Фото: kmu.gov.ua
1 / 1
Пункт перебування мешканців евакуйованих сіл Фото: kmu.gov.ua
1 / 1
Пункт перебування мешканців евакуйованих сіл Фото: kmu.gov.ua
1 / 1
Пункт перебування мешканців евакуйованих сіл Фото: kmu.gov.ua
1 / 1
Пункт перебування мешканців евакуйованих сіл Фото: kmu.gov.ua
1 / 1

Причини

Основних версій НП дві. Першу побічно озвучили у військовій прокуратурі, відкривши кримінальну справу за ч. 3 статті 425 кримінального кодексу "Недбале ставлення до військової служби". Однак в Міноборони запевняють, що ніякої недбалості і близько не було, мовляв, після вибухів в Балаклії була проведена робота над помилками, і для охорони 6-го арсеналу були здійснені посилені заходи безпеки: введена кінологічна служба, посилені загони воєнізованої охорони, встановлені сучасні засоби радіоелектронної боротьби для протидії БЛА.

"Була навіть спроба одного з телеканалів спровокувати і перевірити за допомогою безпілотника, що було зроблено в Калинівці. Але безпілотник був моментально посаджений, - розповів "Апострофу" прес-секретар ЗСУ Богдан Сенік. - Було зроблено велику кількість заходів безпеки: посилена охорона, технічна складова, розосередження боєприпасів і зберігання їх в більш закритих і захищених складах для забезпечення безпеки як особового складу, так і місцевого населення".

А якщо справа не в недбалості, то у диверсантах. Це і є друга версія. "За даними оперативної групи Генерального штабу, яка провела опитування вартових на постах, вони підтверджують факт підриву в чотирьох різних місцях арсеналу, внаслідок чого виникла пожежа", - заявив заступник начальника Генштабу ЗСУ Родіон Тимошенко.

"Вартові чітко чули вибухи. Слідчо-оперативною групою СБУ диверсія розглядається як одна з версій", - додав Богдан Сенік.

Дійсно, варіант з диверсією виглядає найбільш очевидним: не могли ж військові після вибухів в Балаклії на території 65-го арсеналу, і серії звільнень військових начальників, що мали місце після НП, не зробити висновків.

"Версія з диверсією в цьому разі виглядає найбільш вірогідною, - пояснює "Апострофу" військовий експерт Михайло Самусь. - По-перше, вибухи пролунали о 3:25 ночі. Це найбільш темний час, який можна вважати найвдалішим для здійснення нападів, атак і агресії. Якби це було вдень, коли проводилися роботи, можна було б списати все на недбалість. По-друге, загальний контекст: наближення свята Дня захисника України. Інформаційний ефект від вибуху на черговому арсеналі виходить максимальним, адже люди починають дивуватися, чому весь час відбувається одне й те ж".

У свою чергу екс-глава служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж зазначив, що хоч Росія і не відмовилася від планів з дестабілізації ситуації в Україні, черговий вибух на складі може не вписуватися в стратегію Кремля.

"Зараз їхні дії спрямовані на більш глибокі політичні акції плюс тактичні дії на рівні ООС. Це зараз їхня ключова тактика в Україні - їм краще дестабілізувати ситуацію в політичній, соціальній та релігійній сферах, на що вони й орієнтуються в плані зміни влади на президентських і парламентських виборах в Україні", - заявив "Апострофу" Маломуж.

З іншого боку, буквально за кілька днів перед інцидентом в Чернігівській області стало відомо, що Харківський апеляційний адміністративний суд поновив на посаді начальника зберігання озброєння на складі в Балаклії, та ще й ухвалив виплатити йому зарплату за час вимушеного прогулу роботи. Таким чином, якщо українські військові начальники не бояться відповідальності, то версія з халатністю не здається такою вже й неймовірною.

Але справа в тому, що версії, як з халатністю, так і з диверсією, можуть взаємно доповнювати одна одну. А та обставина, що диверсантам вдалося провести операцію, є наслідком недбалості.

"Міноборони повідомляє, що з відкритих майданчиків на цьому арсеналі було прибрано за останній час 50% боєприпасів. Тобто, 50% все ж залишалося на відкритих майданчиках, а це, природно, дуже проста мета для будь-яких диверсій. Боєприпаси повинні зберігатися в закритих приміщеннях, які охороняються. Очевидно, що цей арсенал на 100% не був готовий до того, щоб протистояти диверсіям, якщо 50% боєприпасів перебувало на відкритих площах", - додає Самусь.

Але чи можна в умовах війни повністю застрахуватися від операцій противника на стратегічних об'єктах Міноборони? Михайло Самусь вважає, що можна.

"Якби наші арсенали охоронялися за стандартами НАТО: абсолютно захищена технічними засобами територія з периметром, до якого не можна наблизитися на значну відстань, повний контроль повітряного простору. У цьому випадку противник шукав би інше вразливе місце, а не такі арсенали. У системі безпеки противник завжди шукає вразливі місця", - резюмував він.

Втім, військовий експерт Олег Стариков запевняє, що корінь проблеми з пожежами на складах варто шукати в керівництві оборонних відомств.

"Найголовніша причина - кадрова робота Міноборони і Генштабу. У всі часи в армії на посади призначали людей, які в змозі виконати бойове завдання. Командир, якого призначили на посаду начальника арсеналу, прекрасно розумів, що він буде атакований з боку РФ дронами і ДРГ (журналіст Ольга Решетилова повідомляла, що за день до НП над складами очевидці помітили дрони, - "Апостроф"). Він прекрасно розумів, що повинен проводити заходи з охорони об'єкта, навчання особового складу, недопущення НП. Але склад вибухнув, а це значить, що начальник арсеналу не відповідає своїй посаді. Той, хто його призначав - не відповідає посаді. Командний штаб, який повинен вести контроль - не проконтролював, що відбувається в частині. В результаті, ці особи - починаючи від начальника арсеналу, і закінчуючи заступником міністра оборони з озброєння - несуть персональну відповідальність за те, що сталося", - підкреслив він "Апострофу".

А поки правоохоронці ведуть слідство і шукають винних, експерти попереджають, що подібні НП можуть повторитися на інших арсеналах Міноборони. Під загрозою знаходиться, наприклад, 47-й арсенал у Хмельницькій області, 222-а артилерійська база боєприпасів в Черкаській області або 1322-а артилерійська база боєприпасів в Житомирській області.

Фінансові втрати

Однією з перших серйозних НП на військових складах України цього століття стала пожежа на військових складах Артемівська (нині Бахмута) Донецької області 10 жовтня 2003 року. Тоді вогонь знищив 10 з 17-ти складів: вибухнуло близько 3 тисяч тонн боєприпасів, було пошкоджено 66 багатоквартирних і 120 приватних житлових будинків, а також 5 шкіл і 3 лікарні. Поранення отримали 2 людини. Збитки від пожежі на складах оцінили приблизно в 40 мільйонів гривень.

Менш ніж через рік - 6 травня 2004 року - пожежа з подальшою детонацією боєприпасів сталася на складах в Новобогданівці Запорізької області. Вибухи гриміли кілька днів, було знищено близько 90 тисяч тонн боєприпасів, у тому числі для систем "Град", "Смерч" та "Ураган". Не обійшлося без жертв - 5 людей загинули, понад 80 отримали поранення. Були зруйновані 2 десятки житлових будинків, а також пошкоджено 4 кілометри газопроводу. Збиток склав близько 4 мільярдів гривень.

Після цього пожежі з вибухами у Новобогданівці відбувалися ще тричі - в липні 2005 року, в серпні 2006 року і в травні 2007 року. У 2005 році поранення отримали 5 осіб. У 2006 році були поранені 4 чотири людини, збиток оцінили приблизно в 600 тисяч гривень. А 18 травня 2007 року пролунав вибух під час знищення боєприпасів - здетонували пошкоджені під час попередніх пожеж снаряди. Двоє людей загинули, одну було поранено.

Черговий інцидент стався 27 серпня 2008 року в військовій частині міста Лозова - загорівся склад, на якому зберігалося 95 тисяч тонн снарядів. Пожежу гасили 3 дні, при цьому вибухи тривали до 11 вересня. Через пожежу вибухнула газорозподільна станція, яка знаходилася неподалік. Дві третини арсеналу складу були розміновані в попередні роки, тому було знищено незначну кількість боєприпасів. Також були зруйновані кілька будинків і школа. На щастя, обійшлося без жертв. Загальний збиток оцінювався в 50 мільйонів гривень.

В результаті пожежі і вибухів на складах в Сватовому Луганської області 29 жовтня 2015 року загинули 4 людини - троє військових і одна місцева жителька. Були пошкоджені 59 багатоповерхових будинків, 581 приватний будинок і 21 об'єкт соціальної сфери. Боєприпасів було знищено на більш ніж 130 мільйонів гривень. Загальний збиток склав близько 150 мільйонів гривень.

23 березня 2017 року прогриміли вибухи на військових складах в Балаклії Харківської області, після чого почалася пожежа, яку вдалося загасити лише до 26 березня. Роботи з розмінування тривали майже місяць. 2 людини загинули, ще 5 отримали поранення. Були зруйновані 5 житлових будинків, пошкоджені - понад 300. Міністр оборони України Степан Полторак повідомив, що пожежа знищила 70% боєприпасів. За різними оцінками, загальний збиток склав близько 300 мільйонів гривень.

Попередній подібний інцидент стався трохи більше року тому - 26 вересня 2017 року місті Калинівка Вінницької області. На складах зберігалося 188 тисяч тонн боєприпасів, включно з ракетами систем залпового вогню "Смерч", "Ураган" та "Град", а також артилерійські снаряди та патрони для стрілецької зброї. Секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник заявив, що було знищено близько 40 тисяч тонн боєприпасів. За його словами, загальний збиток від пожежі і вибухів склав 800 мільйонів доларів (за іншими даними збиток склав 600 мільйонів доларів). При цьому місцева влада оцінили збиток для прилеглої території (зруйновані та пошкоджені будівлі) приблизно в 50 мільйонів гривень. Таким чином, загальний збиток склав близько 20 мільярдів гривень.

Підсумовуючи, можна говорити, що збитки України від пожеж на складах склали близько 25 мільярдів гривень.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Що приготував Путін для України - американський генерал назвав головні загрози

Україна повинна посилити свої позиції на Чорному морі - Азов і Одеса зараз найбільше цікавлять Росію

Активний наступ на Донбасі коштуватиме Україні десятки тисяч війскових - генерал

Генерал Романенко рекомендує Зеленському поговорити з Путіним по телефону

Вбивство 5-річної дитини: топ-5 гучних злочинів поліції за останні 5 років

Резонансне вбивство 5-річної дитини у Переяслав-Хмельницькому: хто з топ-чиновників повинен відповісти за цей жахливий злочин

Новости партнеров

Загрузка...