В ніч на вівторок, 9 жовтня, біля містечка Ічня у Чернігівській області відбулася надзвичайна подія - сталася детонація на великих складах боєприпасів. Про причини і наслідки цієї НП "Апострофу" розповів екс-глава Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України МИКОЛА МАЛОМУЖ.
- Сьогодні вночі на військових складах на Чернігівщині відбулася надзвичайна подія: вибухнули склади з боєприпасами. Вже прозвучали кілька версій, основною з яких є диверсія. Як ви вважаєте, причетна до цього Росія чи це все ж недбальство?
- Як відомо, військова прокуратура порушила справу про недбальство. І цю версію розглядають як першочергову. Я зараз не можу дати повну кваліфікацію події, але цю версію треба розглядати, тому що у нас фактично не працює модель, яка повинна гарантувати безпеку і оборону військових об’єктів від підпалів, зумисного чи неумисного пошкодження боєприпасів.
Зрозуміло, що наразі найголовнішою є версія про теракт або диверсію. Але не треба відкидати і внутрішні розбірки між представниками Збройних сил України.
В даній ситуації ми повинні розглядати всі версії: і в форматі можливого ослаблення нашої обороноздатності, і, особливо, в форматі перед Днем захисника України. Тобто в даній ситуації ми повинні ці версії розглядати рівно, поки не виявимо ознак конкретних фактів і ознак тої чи іншої версії.
Але мушу зазначити, що після таких подій протягом 3-4 років, особливо в період бойових дій на Сході, абсолютно зрозуміло, що не працює модель, яка рекомендувалася і нами, експертами, і військовими, і представниками спецслужб щодо унеможливлення таких подій. Повинна працювати комплексна система, яка передбачає надзвичайно глибокий комплекс заходів. Цю систему не створено і ми маємо черговий неприємний інцидент. Зрозуміло, що навіть після рішень РНБО з цього питання, засідань колегії і Генштабу ЗСУ ця модель не спрацювала. Тим паче, з цього складу здійснювалася ефективна поставка боєприпасів на фронт. І це ще один підрив нашої обороноздатності, не дивлячись на причину цієї події.
І те, що ми не попередили ці дії, вказує на те, що не спрацювала сама модель безпеки і охорони Міноборони, військової контррозвідки, яка повинна виявляти диверсантів, недбальство та інші порушення з функціювання режимного об’єкта. Наприклад, якісь люди могли зумисно влаштувати підпал, щоб приховати якісь розкрадання.
Дивіться також: Люди ховаються за будинки: з'явилося моторошне відео, зняте поблизу масштабної пожежі з вибухами під Ічнею
- Вибухи на складах ми спостерігаємо щороку. Чи є в цьому вина керівництва держави, яка не карає винних у цих злочинах?
- Знаючи систему безпеки і оборони у багатьох країнах світу, я хочу зазначити, що висококласна система безпеки і оборони забезпечує недопущення диверсантів, безпілотників, і тим більше проникнення на склади сторонніх осіб. Коли належним чином працює електронна, фізична, бойова системи безпеки, то такі події, які ми спостерігаємо в Україні, не мають жодних шансів на реалізацію. У багатьох країнах Заходу (Велика Британія, Франція, Німеччина та інші країни-члени НАТО) є напрацьована модель безпеки, яку ми могли б узяти. В нашій країні така система не запущена, хоча вже понад чотири роки вона є дуже актуальною. Це, відповідно, велике недбальство з боку керівників Міноборони та й держави в цілому. Чому? Тому що рішення РНБО не виконується. Зрозуміло, що за це мають нести відповідальність посадові особи вищого рівня, тому що це не конкретна разова подія, а системна проблема.
- Хто в такому разі повинен реально вийти і заявити: я винен, мене карайте...
- Це перші особи Міноборони. Якщо в Німеччині міністр оборони пішов у відставку за плагіат 20-річної давнини, то тут за ці події відповідальність лежить на міністрі оборони України – це його пряма компетенція, а також компетенція керівників Генштабу. Тому ці посадові особи, в першу чергу, повинні відповідати за комплекс проблем, оскільки це вже система. Вона показує, що на найвищому рівні Міноборони і Генштабу не створено систему оборони, яка має забезпечувати збереження боєприпасів. Це підриває обороноздатність держави і несе величезні мільярдні збитки. Не маючи заводів з виробництва патронів і снарядів, втрачаючи військовий потенціал, ми підриваємо обороноздатність держави.
Дивіться також: Рука Кремля або недбалість? Соцмережі бурхливо обговорюють вибухи на військових складах під Ічнею
- Тоді ключове питання. Чому не караються ті, хто має нести за це відповідальність? З року в рік вибухи продовжуються, але люди залишаються на своїх посадах...
- Найголовніше, що на посади не призначають відповідальних професіоналів високого рівня. Особисто я рекомендував це всім нашим президентам – і Кравчуку, і Кучмі, і Ющенку, і Януковичу, і Порошенку, і Турчинову, коли той був виконувачем обов’язків президента. Цього не робилося, тому що підбираються кадри за квотною складовою, за складовою особливої довіри, які будуть надійними політичними партнерами керівників держави. На це робиться ставка, тому ці люди є недоторканими. Відповідно знаходять стрілочників на низах, які вже несуть відповідальність.
- Якщо все ж припускати, що це диверсія Росії, чи вигідно зараз Кремлю таким чином розбурхувати ситуацію в Україні?
- Росії зараз вигідно формувати політичне підґрунтя для зміни ситуації. Локальні диверсії вони могли б провести, але якщо перевірити, що вони такі акції провели – а немає гарантій, що їх не можна виявити – то стає зрозуміло, що це ще один потужний бумеранг Росії з боку не лише українців, а й світових лідерів. Якщо таке виявляється, фіксується і доводиться, то це надзвичайна подія вже на світовому рівні. Адже до Росії прикута надзвичайна увага за кібератаки, отруєння, диверсії. І ще одна диверсія зі сторони Кремля означає серйозний виклик всьому світу.
Якщо припустити, що Путін абсолютно втратив голову, тоді цю версію можна розглядати. Однак в даній ситуації це абсолютно не потрібно Путіну, бо це означатиме моментальний підрив позицій Росії на стратегічному рівні. Я передбачаю, що вони на даному етапі не будуть проводити подібних акцій, оскільки зараз їхні дії спрямовані на більш глибокі політичні акції плюс тактичні дії на рівні ООС. Це зараз їхня ключова тактика в Україні – їм краще дестабілізувати ситуацію в політичній, соціальній і релігійній сферах, на що вони і орієнтуються в плані зміни влади на президентських і парламентських виборах в Україні.
