Керівництво України має бити в усі дзвони, щоби була жорстка реакція світу, яка примусить Росію відпустити українських військовослужбовців, незаконно затриманих прикордонними силами РФ 25 листопада у Керченській протоці. Для цього західні партнери повинні ввести найжорсткіші санкції проти Росії - лише це примусить агресора піти на поступки. Таку думку в бліц-інтерв'ю "Апострофу" висловив експерт з питань безпеки, ветеран зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант ВАСИЛЬ БОГДАН, коментуючи "морський бій" в Азовському морі.
- Чому наші військові не відповіли вогнем на ураження, коли російський десант здійснював штурм катерів і баркаса 25 листопада?
- Це питання до вищого військово-політичного керівництва держави і командувача ВМС України. Я так розумію, що зараз домінує стратегія вирішувати всі питання, які зав’язані на російську агресію, політико-дипломатичним шляхом. Це вірна стратегія, тому що сил у нас, на жаль, недостатньо. І зрозуміло, що корабельно-катерна група Росії в Азовському і Чорному морях в рази переважає ті сили, що маємо ми. Якщо слідувати букві міжнародного законодавства, морського права та, навіть, двосторонньої угоди між Україною і РФ, то наша країна має право направляти через Керченську протоку військові кораблі, цивільні судна і так далі.
Тому з цієї точки зору треба віддати належне, що наші максимально намагалися діяти стримано з метою нероздмухування конфлікту і ескалації в цьому регіоні.
Хоча якщо це бойові одиниці і вони слідують відповідно до міжнародного права і двосторонніх угод, а на них чиниться піратський провокаційний тиск, то, очевидно і закономірно, що якісь дії у відповідь повинні були б здійснитися. Але це наше бажання, нехай і правильне. Зараз же треба бити в усі дзвони, щоб була відповідна жорстка реакція світу, від якої Росії буде дуже важко. Хотілося б в це вірити.
Але є й інше питання. Коли нашу корабельно-катерну групу направляли через Керченську протоку, то повинні були спрогнозувати такий варіант, який трапився. І на цей випадок мали б бути спланованими якісь заходи з української сторони. І очевидно, що щось і не продумали.
Направлення (в Азовське море) українських кораблів було правомірним і законним, але Росія не хоче створення в Маріуполі військово-морської бази України, тому що вони там зараз домінують. З іншого боку, такі катери можна було доставити до Маріуполя сухопутним шляхом – залізницею або фурами. Однак я розумію, що українська сторона хотіла продемонструвати, що має на це право і діє в межах законодавства. Але за великим рахунком потрібно було мати більш достовірну інформацію – це вже питання до військової і зовнішньої розвідки – щоб наперед прогнозувати такі дії і мати план Б, якщо така ситуація відбуватиметься.
Хоча зрозуміло, що дії Росії не вписуються у жодні міжнародні і морські правила. Якщо світова спільнота і союзники недостатньо реагуватимуть на них, то нам буде нелегко в цій ситуації, коли ми тільки починаємо формувати Військово-морські сили, які були фактично знищені.
- Який ви прогнозуєте подальший розвиток подій?
- Якщо буде згуртована єдина позиція Європейського Союзу, НАТО і США, то ескалації на Азовському морі не буде, оскільки ми зараз неспроможні вести там якісь бойові дії. Зрештою, ситуація повинна завершитися тим, що катери і буксир повинні бути повернуті українській стороні і слідувати у тому напрямку, куди вони йшли.
- Якщо Росія їх не віддасть, що тоді?
- В такому разі повинні бути введені відповідні санкції, тому що це вже стосується не лише України. І я хотів би нагадати заяву Держдепу США, що Україна є центром геополітичної боротьби за майбутнє Європи. Якщо декларуються такі речі, то за цими словами повинні бути дії. Це вселяє в нас надію в те, що на Заході є розуміння шаленої загрози, яку несуть агресивні дії Росії щодо її сусідів. Адже за Україною можуть бути країни Балтії, Центральна Європа тощо. Це зрозуміло людині, яка більш менш розуміється в стратегії і, особливо, історії Росії як такої, починаючи з Московії і закінчуючи Радянським Союзом і путінською Росією.
- Чи можемо ми сподіватися на те, що загострення військового конфлікту в Азовському морі не буде?
- Це взагалі не військовий конфлікт, а провокація. Адже з боку української сторони не було жодних бойових дій, зброя не застосовувалася, а, відповідно до міжнародного права, Україна направляла кораблі в Азовське море на законних підставах. Правда на нашій стороні. І на нашій стороні має бути міжнародна підтримка. Принаймні це все випливає з цього.
А підстав для загострення конфлікту зараз немає. Це можливо лише в тому разі, як країни-партнери задіють свої військово-морські і військово-повітряні сили. Але для цього потрібні відповідні домовленості – а поки що ні Європейський Союз, ні США на це не наважаться. Натомість буде застосовано політико-дипломатичні і санкційні кроки, які, очевидно, будуть досить жорсткими.
