25 червня закінчився термін виконання наказу Міжнародного трибуналу ООН з морського права щодо звільнення українських моряків, захоплених у полон російськими силовиками 25 листопада 2018 року. Трибунал зобов'язав Росію звільнити моряків і повернути Україні захоплені кораблі. Але в Росії заявили, що справа моряків не підпадає під юрисдикцію Трибуналу, тому виконувати наказ вони не будуть.
Чого далі чекати в епопеї з захопленими моряками, "Апострофу" розповів адвокат Микола Полозов, який представляє інтереси моряків в російському суді.
Ми прогнозували, що Росія відмовиться випускати полонених українських моряків (в якості жесту доброї волі після повернення російської делегації в ПАРЄ 25 червня, - "Апостроф"). Усі наші адвокати готові до подальших слідчих дій. По суті, слідство вже підходить до завершення, морякам з початку цього тижня почали висувати звинувачення в остаточній редакції. Ми готові до судів щодо продовження запобіжного заходу, які мають відбутися в середині липня. Далі буде стадія ознайомлення з матеріалами справи, і після цього саму справу буде передано для розгляду до суду.
Згідно з офіційною позицією Кремля їх звинувачують у кримінальній справі - про незаконне порушення державного кордону, організоване групою осіб. Російська влада не визнає за ними статус військовополонених і не забезпечує їм захист, передбачений положеннями Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Російська влада заперечує позицію України, озвучену в Міжнародному трибуналі з морського права, і саме попереднє слідство йде в суто побутовій кримінальній парадигмі. З огляду на те, що в Росії відсутній суд як інститут, то вирок зрозумілий заздалегідь - їх визнають винними.
Інше питання, якщо доведуть цю справу до суду - не буде політичного рішення, не домовляться раніше, - то питання про їхнє звільнення може бути відкладено ще, як мінімум, на півроку, а то й на рік. З огляду на те, що в справі - 24 фігуранти, це буде масовий судовий процес. Швидко може бути, тільки якщо моряки визнають свою вину, погодяться на особливий порядок судочинства, коли суд виносить свій вирок без дослідження доказів. Але позиція моряків полягає в тому, що вони не злочинці, вони військовополонені, і ніяких кримінальних злочинів не скоювали. І я не думаю, що вони підуть на те, щоб визнати вину в російському суді.
На наших моряків тиснули весь час, поки вони перебували під владою російських слідчих органів. Їх викликали на "неформальні бесіди" оперативники ФСБ, щодо деяких із них проводилася так звана "внутрішньокамерна розробка" - коли спеціальний в'язень повинен або вивідати якусь інформацію, або нав'язати якусь думку. Ці спроби були успішно нами відбиті - адвокати розповіли полоненим морякам, як поводитися в подібних ситуаціях. І звичайно, без адвокатів ніяких паперів вони підписувати не будуть, і ніяких дій юридичного характеру вчиняти теж не будуть. Їх намагалися "качати" від самого початку, бо, якби хоча б один із моряків визнав вину, уся зовнішньополітична конструкція їхнього захисту обвалилася б, і росіяни на всіх майданчиках демонстрували б ці свідчення.
Читайте: Захоплення моряків на Азові: люди Путіна брешуть на засіданні міжнародного трибуналу
Що стосується політичної сторони, варто зазначити, що передумови для позитивного завершення цієї справи, для звільнення моряків створено. Є резолюція ПАРЄ, є рішення Міжнародного трибуналу з морського права, наші юристи звернулися в дві структури ООН - комітет проти катувань та робочу групу з незаконних затримань. Крім того, в Європейському суді з прав людини з січня перебуває міждержавна скарга України проти РФ, яка стосується моряків. За великим рахунком, йдеться про прийняття політичного рішення Кремлем про звільнення моряків. Деякі експерти кажуть, що якісь зрушення можуть бути у зв'язку із зустріччю Путіна і президента США Дональда Трампа, яка планується на початку липня на саміті G20 в японській Осаці, але дії Кремля передбачити неможливо. З юридичної точки зору, ми готові до будь-якого розвитку подій, якщо політикам не вдасться домовитися, і почнеться судовий процес.
Якби позиція союзників України була послідовною, і невиконання січневої резолюції ПАРЄ спричинило серйозні санкції, а не ті, які були накладені в березні, може, це спонукало б російську владу шукати вихід із цієї ситуації. Зараз зовнішньополітичний контур для Кремля відносно безпечний, а російську делегацію повертають в ПАРЄ. Тепер мотиву йти на поступки у РФ немає. Я поки не бачу жодних аргументів для Кремля, як і інструментів, які могли б вплинути на їхні рішення.
З точки зору зовнішньополітичних обставин, українські полонені моряки - джерело проблем і свого роду баласт для РФ. Але й випустити їх Кремль теж не може, тому що там завжди в таких випадках щось хочуть взамін. І поки ми не бачимо сформульованого запиту, що ж там хочуть.
Я думаю, що спочатку плану брати моряків у полон не було. Були дії певних осіб на нижньому і середньому рівні прийняття рішень. Але оскільки архітектура прийняття рішень в Росії така, що неможливо "відкотити" назад без команди вищого керівництва, тепер це все змушений вирішувати безпосередньо Путін.
