RU  UA  EN

Субота, 22 лютого
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
24.20
Суспільство

Ліга чемпіонов 2019/20: новини, результати, відео

Комфортний пішохідний мурашник: як зміниться Київ

Київська влада підготувала новий Генплан столиці

Київська влада підготувала новий Генплан столиці Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

Київська міська державна адміністрація (КМДА) представила проект нового Генерального плану міста. Чинний Генеральний план був розроблений до 2020 року, але він майже повністю втратив свою актуальність. Його розгляд почався ще в 2009 році, проте з багатьох причин його прийняття постійно гальмувалося. "Апостроф" розбирався, як зміниться Київ в наступні два десятки років та які "підводні камені" заховані в новому Генплані.

Для чого потрібен Генплан

Генеральний план розвитку Києва є основним містобудівним документом, який визначає принципові напрямки розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста.

Проект нового Генерального плану розроблений на 7 років із перспективними напрямками розвитку на 20-річний термін. Громадські слухання та внесення пропозицій до проекту Генерального плану Києва стартують на початку 2020 року.

"У столиці Генеральний план не оновлювали майже 20 років. Сьогоднішній Генплан повністю втратив свою регулюючу функцію, він не дає повноцінної реалістичної картини міста. Цю тенденцію змінить прийняття нового Генплану", - повідомив "Апострофу" начальник комунального підприємства "Київгенплан" Сергій Броневицький.

За його словами, вже практично завершена підготовка Історико-архітектурного опорного плану, який має узгодити Міністерство культури. Цей план є частиною Генерального плану міста, без нього неможливо прийняти Генплан в цілому.

Броневицький також повідомив, що в Генплані були відображені побажання киян, активістів та міжнародних експертів.

"Розробка проекту нового Генерального плану ведеться в умовах зміни державних будівельних норм та законодавства, яке регулює планування та забудову територій", - зазначив під час презентації головний архітектор столиці Олександр Свистунов.

За словами Свистунова, розробники Генплану врахували всі рекомендації та зауваження та продовжують консультації з експертами Ради Європи, Світового банку, а також планувальниками міста Лейпцига - побратима Києва.

Для прийняття Генплану необхідно провести обговорення з громадськістю. Після завершення цих процедур, проект нового Генерального плану буде розглянутий на архітектурно-містобудівній раді, пройде експертизу, а після отримання експертного висновку його розгляне Київрада.

Київ - комфортний мурашник

У новому Генплані затверджені основні принципи розвитку Києва: розширення міста, пріоритет для пішоходів, а також комфортне для життя киян зонування забудови.

Особливу увагу приділено розвитку Київської агломерації з населенням до 5,2 млн осіб. Проект передбачає створення інфраструктури, яка дозволить дістатися з передмістя до центру Києва за 40 хвилин. Це призведе до формування єдиного транспортного каркаса, сполученню аеропортів, електропідстанцій, очисних споруд, сміттєпереробних заводів та іншої інфраструктури.

Для такого об'єднання, необхідно провести деякі законодавчі зміни. Через відсутність відповідного закону було створено юридичну особу "Київська агломерація", яка дозволить громадам на підставі договірних відносин визначати загальний розвиток міст.

За словами заступника голови КМДА Марини Хонди, прилеглі громади сприймали агломерацію як поглинання та ліквідацію місцевого самоврядування. Вона зазначила, що для подальшого об'єднання з іншими територіальними громадами потрібно проводити активну інформаційну кампанію та пояснити жителям населених пунктів, що агломерація принесе лише позитивні зміни.

Для розширення міста також заплановано активне будівництво житлової інфраструктури.

"У проекті Генплану передбачено комплексний підхід до формування нового житлового середовища. Передбачається і комплексна реконструкція кварталів застарілої забудови - так званих "хрущовок". Підприємства, які завдають шкоди екології міста, необхідно переносити за межі столиці", - зазначив Сергій Броневицький.

За 20 років в Києві планується побудувати 28,6 млн кв. м. нового житла. У перерахунку на квартири - це близько 350 тис. одиниць, при середньому метражі у 80 кв.м. У планах столичної влади - досягнення середньої житлової забезпеченості не менш 29 кв. м. на людину. У Генплані також передбачена реконструкція 1500 га "хрущовок".

Також в проекті йдеться про розвиток транспортної інфраструктури: швидкісних видів рейкового транспорту, подовження існуючих ліній метрополітену, будівництво нової гілки, створення транспортних вузлів та перехоплюючих парковок. Передбачено і будівництво нових транспортних переходів через Дніпро, а також добудова Великої окружної дороги.

Зокрема, протяжність ліній метрополітену за 20 років повинна збільшиться в 1,5 рази, оскільки передбачено будівництво четвертої Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену (на Троєщину) та перспективної п'ятої. Залізниця буде включена в єдину систему метрополітен-швидкісний трамвай, з новими вузлами пересадок.

Також задекларований пріоритет громадського транспорту перед приватним та пішоходів - перед автомобілями.

Підводні камені Генплану

На папері Генеральний план виглядає доволі ідеалістично. Однак під час його подальшої реалізації можуть виникнути проблеми.

Співрозмовники "Апострофа" з департаменту містобудування та архітектури КМДА зазначили, що новий Генплан сформований за "оптимістичним" сценарієм замість "реалістичного".

"Багато цифр взято з повітря, багато моментів розраховані, виходячи з існуючих документів, а не з реальної забудови на місцях. Фактично, новий Генплан абсолютно не враховує нелегальні будівництва, які порушують плани забудови, але не підлягають ліквідації, бо там вже живуть люди", - повідомив співрозмовник з департаменту.

Нюанси з цифрами справді є. Столиці усього світу весь час розширюються, незважаючи на світові тенденції відтоку людей з великих міст. Згідно з новим Генпланом, через 20 років в Києві будуть постійно проживати 3,8 млн людей. Станом на 2019 рік у столиці зареєстровано 3,36 млн людей і через 20 років ця цифра може подвоїтися за рахунок збільшення забудови спальних районів на околиці. У Генеральному плані ця тенденція не відображена.

Реальні обсяги будівництва доріг, промислових та бізнес-центрів також не відображені. За словами колишнього заступника голови КМДА Іллі Сагайдака, презентація Генплану Києва показала прагнення міста підтримати розширення та автомобілізацію, хоча розвинений світ працює в зворотному напрямку. "Будівництво в агломерації не зменшується, при цьому приміське залізничне сполучення щорічно приходить в повний занепад, що потенційно є проблемою столиці, яка забезпечує агломерацію роботою та навчанням", - написав він у соціальній мережі Facebook.

Багато моментів сформульовані на основі прогнозів попереднього Генплану. Однак відхилення від прогнозів полягає у приєднанні до Києва 64 тис. га земель області, внесення близько 2000 змін функціонального призначення земельних ділянок за рахунок рішень міської ради, перевищенні прогнозної чисельності населення, невірного прогнозу структури населення міста, збільшенні кількості автомобілів майже в 2 рази, відставання інженерного забезпечення від житлового будівництва та громадських об'єктів.

Всі ці фактори вказують на те, що черговий Генеральний план розвитку стане "фількіною грамотою", яка жодним чином не вплине на поліпшення життя в столиці.

Новости партнеров

Читайте також

"Нульовий Кличко": чому мер столиці ніяк не може добудувати метро

Мер Києва Віталій Кличко провалив будівництво метро в Києві - чи вийде виправити ситуацію

Боксер в третій раз: як Кличко знову бере Київ

Мер Києва зумів знайти спільну мову з новоспеченим главою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Ймовірно це дозволить йому втретє обратися міським головою столиці

На руїнах індустріальної епохи: як вмирає промислова архітектура Києва

Заради збереження культурної української спадщини, чиновники мають знайти компроміс з бізнесом

Новости партнеров

Загрузка...