Міжнародний Аеропорт "Київ" імені Ігоря Сікорського чекає на своїх пасажирів третій рік поспіль. Повномасштабне вторгнення Росії поклало край безтурботним мандрівкам українців та візитам закордонних туристів. Українці та все українське у цій війні стали символом незламності для всього світу. Так само й аеропорт "Київ»". У вимушеному простої, мовчазний, але величний та нескорений - аеропорт готується відзначити своє сторіччя. Так-так, перший рейс тут прийняли сто років тому, наприкінці травня 1924 року. Докладніше про історичний шлях летовища, читайте в матеріалі "Апострофа".
Сьогодні площа аеропорту складає 265 га. Він є одним із найбільших в Україні. На його території розташований також один із найбільших у світі "музеїв авіації" з величезною кількістю зразків цивільної та військової авіатехніки просто неба.
Державний музей авіації України ім. О.К. Антонова
Та 100 років тому, а саме 25 травня 1924 року, це був невеличкий аеродром, який прийняв перший рейс із Харкова – тодішньої столиці України. Його виконав легкий транспортний літак Укрповітрошляху Dornier Komet, який мав назву "Червоний хімік".
Літак "Червоний хімік"
Переліт тривав 3 години 20 хвилин. Вантажопідйомність літака була вкрай обмеженою – він міг брати на борт не більше ніж 5 пасажирів. Тож перед рейсом всіх і все ретельно зважували: і пасажирів, і їхній багаж. Тоді ж відкрили ще один регулярний рейс "Харків – Єлисаветград (сьогодні – Кропивницький) – Одеса".
Відкриття цих рейсів стало можливим завдяки створенню в березні 1923 року першої авіакомпанії цивільної авіації на теренах України – Укрповітрошлях. За рік вона ж і поклала початок регулярним пасажирським авіаперевезенням в Україні.
Це було недешеве задоволення: переліт за маршрутом "Харків – Полтава – Київ" коштував пасажиру 46 рублів 80 копійок, на той час чималих грошей. Але був приємний бонус: у вартість квитка входило безкоштовне перевезення до 5 кг багажу, а також трансфер пасажира авіарейсу просто з дому.
"Швидкість, зручність польотів і невисока ціна безумовно мають привернути суспільну увагу і розвинути повітряне пересування", – так рекламували цей рейс в газетах того часу. Тож у червні 1924-го розпочалися регулярні авіарейси і за цим маршрутом – загалом двічі на тиждень. До кінця року кількість авіарейсів сягнула 60-ти, ними скористались близько 200 пасажирів.
Втім, тоді на цьому місці аеропорту ще не існувало. Це було лише військове льотне поле біля Жулян. Звідти і широко відома загалу стара назва аеропорту "Жуляни".
Перша інфраструктура Аеропорту "Київ"
Регулярно літаки з Харкова літали сюди 2 роки, а потім летовище почало приймати лише окремі авіарейси.
1933 року повітряними воротами Києва став Броварський аеропорт "Київ", який побудували в передмісті столиці – в Броварах. З нього були авіарейси не лише до Полтави, Харкова, Одеси, Запоріжжя, Сум, Дніпропетровська, а й до різних куточків СРСР: до Москви, Ленінграда, Ростова тощо. Однак цей аеропорт зруйнувала німецька авіація наприкінці червня 1941 року. А після закінчення другої світової війни влада вирішила його не відновлювати. Після звільнення Києва від німецьких загарбників 1943 року розпочалося поступове відновлення авіасполучення регіонів зі столицею, і авіарейси знову почав приймати "аеропорт на Чоколівці", як його тоді називали, повернувши собі колишній статус.
Після завершення другої світової війни цей колишній військовий аеродром став хабом для цивільної авіації. Тут відновили смугу з бетонних плит довжиною 1200 метрів, а авіарейси – як внутрішні, так і міжнародного сполучення – виконували літаки Іл-14, Іл-12, Лі-2. Річна кількість пасажирів на цих рейсах сягнула понад 60 тисяч людей.
Вже 1949 року тут побудували комплекс аеропорту, який міг приймати до 200 пасажирів на годину. Проєктом опікувався архітектор Віктор Єлізаров, який спроєктував чимало відомих споруд Києва: станцію метро "Хрещатик", монументальну скульптуру "Батьківщина-Мати", готелі "Дніпро" та "Київ" тощо.
Київський аеропорт став головними повітряними воротами не лише столиці, а й України.
В 1960-х, з появою реактивного пасажирського літака підвищеної місткості Ту-104, збудували новий аеропорт – "Бориспіль". Інфраструктура у "Жулянах" не дозволяла приймати такі повітряні судна, а для розширення аеропорту необхідно було знести деякі будинки. Зрештою, такі проєкти з розширення заблокували державні служби.
Наприкінці 50-х смугу подовжили до 1800 метрів. Та все одно можливості приймати великі літаки були обмежені, тож це завдання залишили для аеродрому в Борисполі.
Власне у "Жулянах»" 1962 року взялися випробовувати радянський гвинтовий літак Ан-24. Він почав виконувати регулярні рейси і став основним типом літаків для цього аеропорту на кілька десятків років.
На початку 1970-х аеропорт відправляв майже 1,3 млн пасажирів щорічно. Зростання пасажиропотоку вимагало зведення нового терміналу. Та Київський міськвиконком не давав на це згоди – мовляв, такий об'єкт варто перенести за межі міста. Зрештою, збудований 1950-го аеровокзал, який був розрахований на 200 пасажирів на годину, обслуговував до 7000 людей на день.
1990 року міська влада нарешті дозволила будувати в "Жулянах" новий аеровокзал, та зведення нової будівлі зупинилось, щойно розпочавшись. Все через кризу, яка набирала обертів. Частково побудований новий термінал поступово занепадав.
Нове життя об'єкт отримав через роки. В першій половині 2009 року тут завершили реконструкцію злітно-посадкової смуги. Її подовжили на 510 м, тож з'явилася можливість приймати більш важкі літаки, зокрема Boeing 737 і Airbus A320.
З травня 2009 року аеропорт запрацював цілодобово.
Старий термінал в Міжнародному Аеропорту "Київ" 27 березня 2011 року
Ще одним поштовхом для розвитку авіаційної інфраструктури в країні став Чемпіонат Європи з футболу Євро-2012. Напередодні, 2011 року, ТОВ "Мастер-Авіа" стало переможцем конкурсу Київради на право оренди майна Аеропорту "Київ" строком на 49 років.
Новий управлінець зніс недобудований аеровокзал та у рекордні строки, лише за 10 місяців, побудував на його місці новий термінал для міжнародних рейсів "А", з пропускною здатністю 320 пасажирів на годину.
Завдяки роботі ТОВ "Мастер-Авіа", повітряні ворота Києва стали сучасними, зручними та затишними, справжньою візитівкою для гостей чемпіонату Євро-2012. "Київ" повернув собі статус серця столиці та найулюбленішого аеропорту.
А вже 2013 року ввели в експлуатацію термінал для внутрішніх рейсів "D" і бізнес-пасажирів "B".
У березні 2018 року Київська міська рада присвоїла аеропорту "Київ" ім'я авіаконструктора Ігоря Сікорського.
Пам'ятник Ігорю Сікорському
Того ж року аеропорт обслужив найбільшу за час свого існування кількість пасажирів – 2,8 мільйона людей. Для порівняння, 2010 року, до приходу ТОВ "Мастер-Авіа", пасажиропотік був на рівні 29 тисяч людей.
У жовтні 2018 року ТОВ "Мастер-Авіа" оголосили про початок нового етапу розбудови летовища. 2019-го тут завершили розширення площі основного терміналу "A" на 9,5 тис. кв. м, це дозволило збільшити його пропускну спроможність удвічі. Аеропорт став хабом для найбільшого у світі лоукостера авіакомпанії WizzAir. Завдяки цьому польоти до Європи стали зручнішими та доступнішими.
Загалом, тут базувалося близько 40 авіакомпаній, серед яких також були LOT, Alitalia, Ernest, Buta та SkyUp.
За 13 років діяльності в аеропорту, ТОВ "Мастер-Авіа" інвестувало понад 4 млрд грн в його інфраструктуру, створило близько 10 тис робочих місць в авіаційній та супутніх сервісно-обслуговуючих галузях, сплатило понад 500 млн грн податків, ставши першим державно-приватним партнерством у галузі та яскравим прикладом для наслідування.
Попри те, що Міжнародний Аеропорт "Київ" дуже складно пережив пандемію коронавірусу, наприкінці 2021 року він увійшов у трійку найбільших в Україні, разом з аеропортами "Бориспіль" та "Львів".
Напередодні повномасштабної війни в Україні ТОВ "Мастер-Авіа" будувало амбітні плани з розвитку аеропорту. Була заплановала реконструкція злітно-посадкової смуги, яку хотіли подовжити на 460-500 метрів, щоб приймати сучасніші літаки з більшою пасажиромісткістю. Також у планах було підвищити категорію аеродрому, що дозволило б приймати літаки в більш складних погодних умовах. А ще керівництво аеропорту мало на меті розвивати вантажний напрямок та будувати необхідну для цього інфраструктуру. Втіленню всіх задумів завадила російська військова агресія.
В нещодавньому інтерв’ю виданню Українські Новини, Голова Ради директорів Аеропорту Денис Костржевський запевнив: Міжнародний Аеропорт "Київ" зможе приймати пасажирів вже за місяць після відкриття повітряного простору над Україною, а плани з масштабної реконструкції аеродромного комплексу обов’язково здійсняться:
"Ті пошкодження, всі ті заходи, які були зроблені для унеможливлення використання аеродрому супротивником, можна досить швидко усунути. Можу з упевненістю сказати, що ми будемо готові приймати пасажирів через місяць з моменту, коли буде прийнято рішення про відкриття повітряного простору над Україною, – зазначив він, – Наші плани стосовно реконструкції аеродрому і розвитку підприємства, про які я казав, неодмінно справдяться. Україна матиме оновлений Аеропорт "Київ", кияни будуть пишатися повітряними воротами столиці, а пасажири – насолоджуватися відмінним сервісом".