В Україні відбувається хвиля українізації. Не так давно був ухвалений закон про квоти для української мови на радіо, тепер розглядається такий самий законопроект щодо мовлення на телебаченні. Настрої з приводу введення нових квот вельми різноманітні. Хтось вважає, що нав'язування української мови пригнобить права і свободи. Інші ж упевнені, що про те, чи обов'язкова українська мова в нашій країні, навіть міркувати недоцільно, бо це само собою зрозумілий факт.
Новий виток мовних реформ
Народні депутати Микола Княжицький і Вікторія Сюмар подали до Верховної Ради доопрацьований варіант законопроекту №5313, який забезпечить квоти для української мови на телебаченні.
Законопроект спрямований на те, щоб створити гарантії для використання української мови в ЗМІ, а саме на телебаченні, оскільки саме воно значно впливає на формування настроїв у суспільстві.
"Головна мета – закріпити за українською мовою квоти на телебаченні. Якщо для української пісні їх закріпили на рівні 30%, то для українського телебачення вони повинні бути закріплені на рівні 75%. Зараз такого немає, і канали можуть бути повністю російськомовними, що вони і роблять", - повідомив народний депутат Микола Княжицький "Апострофу".
Княжицький заявив, що законопроект користується підтримкою різних фракцій, тому нардеп сподівається, що Рада ухвалить закон.
Про те, що депутати ствердно проголосують за запропонований законопроект, нещодавно висловився і віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко.
"Потенціал у нинішньої Ради щодо ухвалення закону про державну мову є, і це не викликає сумнівів", - зауважив Кириленко.
Впевненості в ухваленні законопроекту №5313 явно додає і той факт, що за схожий закон про квоти для радіо проголосувало 268 нардепів.
Відзначимо, що зараз телерадіоорганізації можуть на власний розсуд обирати мову мовлення, тобто без будь-яких обмежень або квот, що регулюється чинним законом Колесніченка-Ківалова. У пояснювальній записці до проекту закону про квоти на телебаченні сказано, що закон Колесніченка-Ківалова знищував гарантії захисту інтересів держави та здійснення мовлення телерадіоорганізаціями українською мовою.
Що пропонує законопроект?
Законопроект Княжицького та Сюмар пропонує в статті 10 закону "Про телебачення і радіомовлення" прописати квоти для фільмів і передач українською мовою:
- на загальнонаціональних та регіональних телеканалах, які використовують радіочастотний ресурс (ефірні аналогові і цифрові телеканали), а також супутникових телеканалах, які ретранслюються провайдером більше, ніж для однієї області, передачі або фільми українською мовою повинні займати не менше 75% ефірного часу;
- на місцевих телеканалах, які використовують радіочастотний ресурс, супутникових телеканалах, які ретранслюються провайдером виключно для однієї області, передачі або фільми українською мовою повинні займати не менше 50%;
- всі телеканали повинні забезпечувати частку передач новин українською мовою не менше 75% від загальної тривалості всіх передач новин.
Ці квоти прописані для тижневого обсягу мовлення у кожному з проміжків часу: від 07:00 до 18:00 і з 18:00 до 22:00.
У проекті закону також заявлено, що місцеві телеканали повинні транслювати фільми та передачі, які є іноземним продуктом, тільки українською мовою (за винятком фільмів, створених до 1 серпня 1991 року). А фільми та передачі, які не дубльовані державною мовою, повинні транслюватися з україномовними субтитрами.
Доопрацьований варіант: послаблення або посилення
Вперше законопроект №5313 був зареєстрований у Верховній Раді ще 27 жовтня минулого року, але в кінці січня 2017 року проект відкликали, а вже 3 лютого презентували доопрацьований варіант.
У новій редакції законопроект дещо змінився, певні норми посилилися. Наприклад, якщо в попередньому, жовтневому, проекті тільки загальнонаціональні телеканали повинні були транслювати 75% україномовного контенту, а місцеві і регіональні – по 50%, то в підсумковому варіанті регіональних мовників прирівняли до загальнонаціональних, зобов'язавши показувати не менше 75% передач і фільмів державною мовою.
Ці зміни не зовсім виправдані, зважаючи на те, що на території України проживає багато різних народностей, вважає виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовлення Катерина М'ясникова.
"У цій редакції найгостріше стоїть питання щодо регіональних каналів, які майже прирівняні за нормами до загальнонаціональних каналів. На заході у нас є ситуація з компактним проживанням україномовного, російськомовного і румунськомовного населення. Тому прирівнювати регіональні телеканали до загальнонаціональних не зовсім виправдано", - пояснила вона в коментарі "Апострофу".
М'ясникова нагадала про інші мовні закони, які знаходяться на розгляді в українському парламенті.
"Є три законопроекти про мову, де у двох є пропозиції 100% мовлення українською мовою. Це означає, що для інших націй і народностей, які проживають у нас на території, взагалі не залишиться місця. Наприклад, якщо це місцева станція, яка мовить тільки для ромської, або польської, або кримськотатарської громади. Але незважаючи на те, що є деякі питання, цей законопроект все ж наближений до певного компромісу", - підкреслила виконавчий директор НАМ.
Правда, в новому варіанті законопроекту з'явилися і деякі послаблення, не прописані раніше. Тепер в україномовних передачах допускається використання інших мов без дублювання або озвучення:
- у репортажах з місця події;
- в інтерв'ю, виступах, коментарях запрошених на передачі гостей (у попередньому варіанті це дозволялося лише за умови, що поява одного і того ж гостя носить епізодичний, а не регулярний характер. Зараз таке обмеження прибрали);
- в музичних кліпах;
- в музичних творах, які використовуються в передачах лише як звуковий супровід;
- в будь-яких творах, виступах і т. д. кримськотатарською мовою;
- у виняткових випадках за письмової згоди з секретарем РНБО в передачах будь-якою іншою мовою, які спрямовані на запобігання і нейтралізацію потенційних загроз національним інтересам у сфері свободи слова та інформаційної безпеки.
(Не)реальні терміни виконання
Закон повинен набути чинності через місяць з наступного дня після його ухвалення. Такі терміни виглядають практично нереально, особливо для тих телеканалів, мовлення яких зараз повністю здійснюється російською мовою.
"Є канали, які практично не помітять цього переходу, тому що мовлення у них і так відбувається переважно українською мовою, але є ті, хто не впорається за місяць, адже треба хоча б знайти і навчити провідних. Я розумію всі ці аргументи, що за 25 років незалежності потрібно було вивчити українську мову, але навіть фізично зняти людину з ефіру і знайти нову – це не так просто. Ми теж будемо звертатися, щоб продовжити перехідний термін, тому що місяць для впровадження нової програмної політики – це занадто мало", - говорить Катерина М'ясникова.
Нагадаємо, що ще влітку депутати проголосували за схожий закон про квоти для українізування радіо. Закон передбачає не менше 35% пісень державною мовою протягом доби і не менше 60% загального ефірного часу українською мовою. Але на його втілення виділили чотири місяці з дня ухвалення. До того ж, збільшення відсотка українських пісень відбувається поступово – 25% протягом першого року, 30% – протягом другого і 35% в подальшому.
Але навіть незважаючи на тривалий термін, виділений для радійних квот, впровадити це нововведення виявилося не так просто.
Проблемна трансформація
Приклад застосування радійних квот показав, що трансформація мовлення стикається з безліччю проблем.
"За радійними квотами видно, що перехід на нове регулювання буде дуже непростим, хоча б з точки зору трактування законодавства. Є ситуації, у яких ти не знаєш, як рахувати. Наприклад, коли в радійній сфері половина пісні українською, а половина польською мовою, то пісня вважається україномовної чи ні? Якщо всі герої фільму розмовляють українською, а якийсь негативний персонаж НКВДіст розмовляє російською – це україномовний фільм чи ні? Або ми хочемо, щоб він розмовляв чистою українською мовою? Тут багато нюансів, із якими стикнуться як виробники, так і мовники, якщо цей законопроект ухвалять", – роз'яснює ситуацію Катерина М'ясникова. Згідно з новим законопроектом, фільми і передачі вважаються україномовними тільки за умови, що всі розмовляють державною мовою.
Інше питання, яке потрібно вирішити, – це брак контенту українською мовою. Якщо на радіо це було не так відчутно, то на телебаченні це і зовсім загрожує перерости в істотну проблему. Важливо створити якісний продукт, який би сприймався глядачами цілком природно і без роздратування.
"Держава захищає національну мову – це правильне рішення. Єдине, для популяризації української мови потрібно, щоб був якісний контент, перехід на який глядачі б не сприймали як насильство над собою. Банальний приклад – це дубляж фільмів українською мовою в кінотеатрах. Спочатку всі виступали проти, але, коли з'ясували на практиці, що він набагато якісніше, антагонізм майже зник. Через це я вважаю, що Україні потрібно як мінімум 5 років для того, щоб перевести мовлення медіа на українську мову. Потрібен чіткий план, наприклад, виробляєш український контент – отримуй пільги від держави", – каже в коментарі "Апострофу" Олександр Глущенко, медіаексперт та член експертної комісії з питань поширення і демонстрації фільмів.
Радійні квоти своєї мети досягли, порівняно з минулими роками частка україномовних пісень в ефірі значно зросла. В ідеалі так мало статися і на телебачення, якщо закон все ж таки ухвалять. Щоправда, залишається питання, якої якості буде створений продукт.
Українізація повинна пройти так, щоб глядачі не сприйняли її негативно, вважає медіаексперт Олександр Глущенко.
"Є такий термін – лагідна українізація. От коли вона буде такою, тоді населення краще сприйме українську мову. Тому що всяка маячня з приводу комісій або поліції, яка буде перевіряти чистоту української мови, сприймається тільки негативно. Я вважаю, що тільки пільги і чіткий план дій допоможуть створити якісний контент, який глядач буде сприймати і платити за нього гроші. Всі 25 років незалежності український контент майже ніхто не розвивав. А в останні 15 років ми бачимо засилля російської контенту, до якого глядач просто звик. Якщо ми візьмемо Україну в 1995-1997 роках, тоді був вибух української мови і культури. Тоді з'явилася "Територія А", і виявилося, що в Україні є щось схоже на шоу-бізнес, і пісні українські нормально сприймаються, і на концерти люди почали ходити. Усе в історії спіральне, і така ситуація буде повторюватися, але держава повинна допомогти", - висловив свою думку Глущенко.
Не секрет, що мовна ситуація в Україні часто стає предметом спекуляцій та політичних маніпуляцій. Новими законопроектами про мову, які зараз знаходяться на розгляді в парламенті, депутати намагаються забезпечити державну підтримку української мови. Але здійснити такий перехід надто різко – не представляється можливим.
При правильному впровадженні закону про квоти в ефірі він може послужити відмінним стимулом для українських виробників телепродукту. Але також він може зіткнутися з безліччю проблем, для усунення яких потрібно чіткий план, лояльність і зацікавленість усіх сторін – влади, виробників і глядача.
