Українських безробітних навчать IT-спеціальностям, після чого їх обіцяють працевлаштувати. Експеримент почнуть з Києва, після чого, у разі успішності, його поширять на всю країну. "Апостроф" розбирався, наскільки дана ініціатива уряду доцільна та життєздатна.
Київських безробітних безкоштовно навчать IT-спеціальностям з гарантією подальшого працевлаштування. Таке рішення було прийнято на засіданні Кабінету міністрів України 20 січня.
Поки щи йдеться про експеримент, який почнеться зі столиці. Якщо він виявиться успішним, дану практику поширять на інші міста України.
Участь в експерименті є суто добровільною, головна умова - безробітні громадяни мають бути зареєстровані в центрі зайнятості. Правда, для того, щоб стати учасником програми навчання, потрібно буде пройти тестування та співбесіду.
Читайте: Росія чи Європа: куди їздять українські заробітчани
В експерименті також візьмуть участь роботодавці з IT-бізнесу і профільні освітні установи. Останні повинні мати достатню матеріально-технічну базу та досвід роботи на ринку не менше п'яти років.
Навчання буде безкоштовним, більш того, на час його проведення виплати допомоги по безробіттю збережуться.
Після завершення навчання роботодавець, який бере участь в експерименті, буде зобов'язаний працевлаштувати відповідного безробітного мінімум на рік із заробітною платою в розмірі не менше двох мінімальних зарплат (нагадаємо, з 1 січня 2021 року "мінімалка" становить 6000 гривень).
Чому в плані перекваліфікації вибір припав на IT-сектор? У Кабміні вважають, що роботодавці в сфері інформаційних технологій відчувають брак фахівців з необхідними навичками.
Що стосується коштів, за які буде проводитися навчання, то їх виділять з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Постановою Кабміну передбачається, що вартість навчання однієї особи не може перевищувати 30 тисяч гривень. При цьому, якщо безробітний припинить навчання з неповажної причини, або його відрахують за невиконання навчального плану з його вини, йому доведеться компенсувати витрати на навчання в бюджет Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Також доведеться повернути гроші, якщо закінчивший курс навчання безробітний відмовиться працевлаштуватися в визнечену для цього компанію або розірве договір про найм в ній протягом року.
Якщо ж компанія, що надає освітні послуги, не виконує свої зобов'язання, то тоді вона відшкодовує центру зайнятості повну суму витрат на навчання.
У свою чергу, якщо роботодавець відмовляється прийняти на роботу безробітного, який пройшов навчання, або звільняє його раніше, ніж через рік, не маючи на те підстав, то компенсація витрат на навчання лягає на нього.
Безробітні бувають різні
В українській столиці, згідно з даними Київського міського центру зайнятості, не мають роботу трохи менше 100 тисяч людей працездатного віку (показник за дев'ять місяців 2020 року - 95,4 тисячі людей). Відповідно до методики Міжнародної організації праці, в Києві рівень безробіття становить близько 7%. Це, до речі, один з найнижчих показників безробіття в країні (середній показник по Україні в третьому кварталі 2020 року був 9,7%).
Але далеко не всі безробітні зареєстровані в центрі зайнятості. Станом на 1 січня 2021 року на обліку перебувало всього 22,2 тисячі киян. Тобто приблизно кожен четвертий, що не має роботи.
Однак, якщо порівнювати з 2019 роком, то цей показник виріс в 2,5 рази (на 1 січня 2020 року в Києві було зареєстровано 8,8 тисячі безробітних).
Дані Київського міського центру зайнятості
При цьому безробітних жінок в півтора рази більше, ніж безробітних чоловіків (62% проти 38%).
Також слід зазначити, що переважна більшість зареєстрованих безробітних киян (82%) - люди з вищою освітою.
А ось у віковому розрізі ніяких перекосів немає: приблизно третина всіх, хто знаходиться на обліку в київському центрі зайнятості - люди молодше 35 років, приблизно стільки ж - ті, кому більше 45-ти (відповідно, 33% припадають на вікову групу 35-45 років) .
Перспективи є
Фахівці вважають ініціативу уряду цілком розумною.
За словами експерта з ринку праці Анни Шкумат, IT-сектор, на відміну від багатьох інших сфер української економіки, не постраждав від пандемії коронавірусу. Більш того, галузь останнім часом навіть зросла і гостро потребує фахівців.
"Ця сфера і надалі, як очікується, буде розвиватися. При цьому до неї є інтерес і з боку шукачів роботи, тому що вони бачать в ній перспективи та можливості", - сказала вона в розмові з "Апострофом".
Шкумат зазначила, що багато українців хотіли б пройти навчання за будь-якої IT-спеціальності, але не мають такої можливості, перш за все матеріальної: "Це не найдешевше навчання, особливо, якщо це гарне навчання".
Однак стосовно до анонсованого експерименту, поки незрозуміло, як буде проводитися відбір на курси, хто зможе претендувати на навчання, скільки осіб отримають нові спеціальності в рамках цієї програми (з быльш ніж 22 тісяч безробітних киян).
Експерт ринку праці Тетяна Пашкіна також вважає ініціативу влади розумною та своєчасною.
"IT-галузь - одна з небагатьох галузей, яка стабільно приростає на17-20% вакансій в рік, при цьому існує жорсткий дефіцит фахівців з різними кваліфікаціями та компетенціями. Тому, думаю, що роботодавці поповненню потенційних кандидатів будуть раді", - розповіла вона в коментарі виданню.
Але зворотнім боком медалі є якість викладання: "Наскільки залучені практики, а не люди, які 23 роки викладали Fortran, а тепер методичку прочитають і почнуть викладати Python. На жаль, безробітні не зможуть оцінити, якої якості контент їм втюхують".
Якість навчання хвилює і роботодавців.
"Навчання цим спеціальностям - це ж не вчити цвяхи забивати, це - досить тривалий і складний процес", - сказав в коментарі "Апострофу" підприємець і громадський діяч, президент холдингу Internet Invest Group Олександр Ольшанський.
При цьому, за його словами, експеримент повинен зацікавити IT-бізнес: "Потреба в кадрах є, і у людей є потреба в перекваліфікації. І тут Кабмін на 100% прав. Головне, зробити це якісно".
Молодим усюди в нас дорога
Ще одна проблема, яка може звести нанівець експеримент, - готовність або, скоріше, неготовність багатьох роботодавців надати роботу тим, хто навчиться на курсах в рамках оголошеної програми.
"Не кожен роботодавець готовий брати "джунів" (прийнятий розподіл в середовищі програмістів на "джунів", "мідлів" та "сеньйорів" - новачків, фахівців середнього рівня та просунутих від англійського, відповідно: Junior, Middle та Senior - "Апостроф"). Скільки буде людей - 20? Стільки працевлаштувати можна, якщо будуть у уряду з деякими організаціями меморандуми або контракти. Якщо ж це буде 200 людей, то потрібно задуматися, куди вони будуть працевлаштовуватися", - говорить Анна Шкумат.
При цьому великі труднощі з працевлаштуванням є у "айтишників", які вже мають кваліфікацію, особливо, якщо йдеться про все тих же "джунів". Кілька людей на умовах анонімності (вони не залишають надії отримати роботу в цій сфері) розповіли "Апострофу" свої сумні історії про марні пошуки роботи.
Окрім того, що є, в принципі, проблема з працевлаштуванням таких фахівців, навіть, якщо їх беруть на роботу, то частіше за все, вона виявляється стажуванням, нерідко неоплачуваним, або мова йде про випробувальний термін - іноді також без оплати (або з символічною оплатою ), який триває кілька місяців.
Вчитися ніколи не пізно
Українські роботодавці, з одного боку, воліють наймати людей з досвідом, але при цьому молодих. У зв'язку з цим в нашій країні став популярним жарт про те, що в оголошеннях про вакансії потрібні працівники не старше 25 років з досвідом роботи не менше десяти років.
Втім, реальність від жарта відрізняється несильно. При цьому, як зазначила Тетяна Пашкіна, класичний український безробітний, який стоїть на обліку в центрі зайнятості, - це людина з вищою освітою у віці 45-55 років: "І наш ейджизм, навіть, незважаючи на дефіцит в IT, почне цвісти махровим цвітом".
У той час, як на Заході вже досить давно вважається нормою, коли люди в 50 років і старше освоюють нові професії. "Тому доведеться вести роз'яснювальну роботу з роботодавцями", - зазначила експерт.
Але є проблема іншого роду. Справа в тому, що далеко не всі здатні стати програмістами (при цьому, як вірно зауважила Тетяна Пашкіна, IT - це не тільки програмування, а й UX-дизайн, діджитал-маркетинг, тестування і багато іншого). А це означає, що багато хто або взагалі не наважаться пройти таке навчання, або, якщо наважаться, не отримають потрібної кваліфікації після його закінчення. В цьому випадку наймання на роботу такого "спеціаліста" стане для роботодавця справжнім "головним болем", принаймні протягом року.
Навряд чи така перспектива обрадує бізнес, а тому його участь в експерименті під великим питанням.
Інша справа, якщо експеримент виявиться вдалим - при грамотному підході це цілком можливо.
Але це стане зрозуміло лише з часом. Тому цілком логічно, що фінансування експерименту здійснюється за рахунок державних коштів, так як саме держава в особі уряду несе за нього відповідальність, вважає Тетяна Пашкіна. "Але, якщо все вийде, то тоді, думаю, і роботодавці, знаючи рівень (підготовки) не відмовляться платити", - додала вона.
Багато професій хороших і різних
Насправді, столичний центр зайнятості вже може похвалитися успішними програмами перенавчання безробітних.
За словами Тетяни Пашкіної, подібні програми, зокрема, стосувалися таких професій, як механіки, зварювальники, швачки. "І роботодавці, що називається, стояли в черзі, оскільки попит на такі спеціальності традиційно великий", - зазначила експерт.
Так може, в такому випадку, має сенс вчити безробітних саме робітничим спеціальностям?
У цьому логіка, безумовно, є. "З одного боку, ми йдемо в напрямку країни у смартфоні, а для цього потрібно розвивати IT-технології. З іншого боку, самі банальні, необхідні для щоденного використання речі страждають", - зазначає Анна Шкумат.
Однак, з огляду на те, що переважна більшість безробітних - це люди з вищою освітою, далеко не всі з них готові перекваліфікуватися в робітників. Крім того, багато хто з них вже не в юному віці, а тому для них важка фізична праця може стати проблемою.
"Тим більше, якщо людина, дійсно, здатна створювати продукт інтелектуальної власності, краще її навчити IT-спеціальності, а не відправляти, умовно кажучи,"точити болванки", - говорить Тетяна Пашкіна.
Також, незважаючи на чималий попит, пропоновані зарплати за багатьма робочими вакансіями досить низькі. Прикладом тому - розрекламована урядом програма, в рамках якої зарплати передбачалися на рівні 6-8 тисяч гривень на місяць.
"Не дивлячись на брак таких фахівців, заробітні плати неконкурентні. Навіть, якщо оголосять безкоштовне навчання на таких фахівців, я впевнена, що бажаючих будуть одиниці, - каже Анна Шкумат. - Такі фахівці швидше, поїдуть за кордон, де вони зможуть заробити більше".
Тим більше, що, як відомо, наших заробітчан в Європі цінують та чекають.