У Сінгапурі 12 червня відбулася історична зустріч між президентом США Дональдом Трампом і лідером КНДР Кім Чен Ином. Які наслідки матимуть ці переговори, чому проведення такого саміту можна вважати успіхом північнокорейської дипломатії і як інші країни можуть відреагувати на поведінку влади США в питаннях ядерних програм Ірану та Північної Кореї, в інтерв'ю "Апострофу" розповів ГЕОРГІЙ КУНАДЗЕ, дипломат, заступник міністра закордонних справ Росії (1991-1993), посол Російської Федерації в Південній Кореї (1993-1997), екс-заступник керівника апарату уповноваженого з прав людини в Росії.
- Чим можна пояснити те, що Дональд Трамп так помітно змінював свою позицію перед зустріччю з Кім Чен Ином?
- Трамп свою позицію, наскільки я розумію, не міняв, хоча хтось із помічників явно намагався відрадити його. Він погодився на зустріч з Кімом, потім скористався невдалою заявою віце-президента, на яку Пхеньян відповів лайкою, щоб демонстративно її скасувати. А, отримавши тим самим тактичну перевагу, дав північним корейцям себе умовити.
- Чи можливі денуклеаризація регіону і "нові відносини" між США і КНДР за збереження такої різниці політичних режимів?
- Справа не у відмінності політичних режимів, а в тому, що ядерна зброя – по суті, єдина гарантія виживання КНДР і її головний козир у зовнішній політиці. Переконаний, що в силу цього КНДР не відмовиться ні від ядерної зброї, ні від засобів її доставки. Потворне слово "денуклеаризація" придумане для того, щоб ввести світ в оману.
- Які, на ваш погляд, цілі північнокорейської дипломатії і товариша Кім Чен Ина?
- Головна стратегічна мета КНДР – забезпечити збереження свого політичного режиму, об'єктивно уразливого і нежиттєздатного. Усе інше – тактика. Навпаки, цілі модернізації КНДР, на мою думку, перед собою не ставить.
- Чи можна вважати успіхом влади КНДР сам факт такої зустрічі?
- Звичайно, це величезний успіх північнокорейської дипломатії. Ні дід, ні батько Кім Чен Ина навіть мріяти не могли про зустріч з президентом США (дід – Кім Ір Сен, батько – Кім Чен Ір, – "Апостроф").
Зустріч Трампа з Кім Чен Ином відбулася в Сінгапурі, 12 червня 2018
- Що являє собою політичний режим у КНДР?
- За формою правління – спадкова абсолютна монархія з жорстоким репресивним режимом, номенклатурною аристократією і максимальною закритістю від зовнішнього світу. З приходом Кім Чен Ина з'явилися паростки господарської лібералізації на низовому рівні, які офіційно заборонені, але неофіційно допускаються державою.
Читайте також: Шоу божевільних: чого чекати світу після зустрічі Трампа та Кім Чен Ина
- Чому США за попереднього президента особливо не йшли на зустрічі такого рівня з КНДР?
- Попередні президенти США не бачили сенсу "нагороджувати" КНДР зустрічами на найвищому рівні без узгодження великих політичних домовленостей, якими можна було б обґрунтувати необхідність таких зустрічей.
- Були вже в історії домовленості між США і КНДР щодо ядерної зброї або балістичних ракет?
- У 1994 році США і КНДР прийшли до так званої "рамкової домовленості", згідно з якою КНДР поверталася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, припиняла напрацювання збройового плутонію, а США в межах міжнародного консорціуму брали на себе зобов'язання безоплатно побудувати в КНДР легководний ядерний реактор, на якому напрацювання збройового плутонію було неможливе. До введення цього реактора в експлуатацію США зобов'язувалися на безоплатній основі щорічно поставляти в КНДР 500 тисяч тонн топкового мазуту. Наприкінці 1990-х років КНДР впіймали на здійсненні програми збагачення урану у військових цілях. З приходом до влади у США президента Буша "рамкова домовленість" ним була розірвана.
- Який сигнал подає Дональд Трамп іншим авторитарним і демократичним режимам світу своєю зустріччю з Кім Чен Ином?
- Відповіді поки немає. Якщо Трампу вдасться домогтися повної ліквідації військової ядерної програми КНДР і накопичених запасів ядерної зброї, сигнал буде позитивним. Якщо, що більш імовірно, цього не станеться, сигнал буде негативним. Рано чи пізно з'являться й інші країни, охочі шантажувати світ своїми ядерними програмами військового призначення.
- Враховуючи поведінку Дональда Трампа щодо угоди з Іраном і зустріч із главою КНДР, чи може це в комплексі спровокувати країни, які де-факто не входять до ядерного клубу, спробувати туди увійти?
- Думаю, так і є. Формально кажучи, картина така: порогову країну - Іран - піддають жорстким санкціям, країну, яка вже володіє ядерною зброєю, - КНДР - улещують і умовляють.
