Перший міністр Шотландії Нікола Стерджен заявила про необхідність повторного референдуму щодо самостійності Шотландії до 2021 року. Аналізуючи ситуацію в Британії, “Апостроф” дізнався, що цілком реальним наслідком Brexit може стати розпад Сполученого Королівства.
Шотландці хочуть залишитися в ЄС
Питання незалежності Шотландії, здавалося мало б бути закрите надовго після провального референдуму 2014 року, але у шотландців є доволі вагомий аргумент щодо проведення повторного референдуму. Мовляв, якби ми знали, що Великобританія залишить ЄС внаслідок Brexit, то голосували б інакше.
“У Шотландії був референдум, але він провалився - незалежність підтримали 43%. Чому так мало? Тому що всі розраховували на те, що буде зміна балансу влади на користь Шотландії, коли Британія буде в Європейському Союзі. Тож і вирішили - яка різниця, залишитися в складі Сполученого Королівства чи вийти, якщо ми все одно в ЄС? У Британії чи поза нею - вони вільно пересуваються Європою та почувають себе при цьому нормально. Це вже майже як незалежність в складі Європейського союзу. Тепер вони (шотландці та англійці - “Апостроф”) повернуться до 1992 року в своєму геополітичному положенні. Британії треба пережити виклики внутрішньої єдності країни, а це величезне завдання. Процес виходу з ЄС може прискорити процес розпаду Великої Британії, тому що лінія розлому уже чітко вималювалась" - розповів "Апострофу" конфліктолог-міжнародник, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця.
Нагадаємо, що майже дві третини шотландців — 62% - проголосували проти виходу з ЄС під час референдуму 2016 року, під час якого громадяни Великої Британії вирішували питання виходу з ЄС. І саме членство в ЄС тепер пов’язують з питанням незалежності шотландські самостійники. Втім, не лише вони. Адже Brexit, який ніяк не може відбутися, загрожує Британії величезним валом проблем, що слідом за шотландцями вишикувалась вже ціла черга кандидатів “на вихід” зі Сполученого Королівства.
Проти єдності Королівства
"Brexit, фактично, це не криза для ЄС – скоріше це криза для політичної та конституційної системи Сполученого Королівства, яка веде за собою розпад союзу чотирьох народів – Англії, Вельсу, Шотландії та Північної Ірландії", - зазначиву розмові з "Апострофом" Поль К'єр, професор університету Copenhagen Business School.
У Північної Ірландії причин залишити Об’єднане Королівство в разі Brexit чи не більше, ніж у шотландців. Цей регіон найбільш залежний від членства у ЄС, адже тільки завдяки ньому вдалося встановити стабільні та тісні зв’язки з рештою Ірландії та завершити кривавий конфлікт між IRA та протестантськими радикалами. Також важливим для Белфасту - колись центру промислового суднобудування, а тепер глибоко дотаційного регіону було і фінансування за програмами регіонального розвитку ЄС. Не випадково саме північноірладнська проблема стала ключовою темою переговорів Лондону та Брюсселю щодо угоди по Brexit. І в разі жорсткого виходу Британії з ЄС націоналістам буде цілком по силам реалізувати сценарій виходу з Об’єднаного Королівства та об’єднання з Ірландією.
Не залишається осторонь “сепаратиських” процесів в Британії і Вельс. Нещодавно на з’їзді провідної валлійської партії Plaid Cymru її лідер Адам Прайс заявив, що референдум щодо незалежності Вельсу буде проведено до 2030 року. За міркама тихого та спокійного Вельсу — це доволі радикальна позиція.
Загрози цілісності Великої Британії йдуть не лише з національних окраїн, але і від загравання лондонського політикуму з англійським націоналізмом. “Опитування неодноразово показували, наскільки сильно англійські консерватори віддають перевагу досягненню Brexit над підтримкою Шотландії та Північної Ірландії. Це перешкоджає оновленню принципів єдності Королівства, яку оголошували Борис Джонсон та Джеремі Хант, які змагаються за пост лідера партії. Джонсон особливо погано ставиться до шотландських політичних активістів будь-яких відтінків, виходячи з властивої йому зневаги до їхніх інтересів та політичної ставки на внутрішні регіони Англії. Незважаючи на його зобов'язання щодо захисту принципів справедливого союзу, найімовірнішим є наростання англійського націоналізму, через потребу консерваторів змагатися з партією Brexit Найджела Фараджа", - зазначив політичний експерт видання The Irish Times Пол Гіллеспі.
Острах викликають не лише ідейні маневри консерватори, але і позиції їх основних конкурентів — лейбористів. Їх лідер Джеремі Корбін вже давно сповідує принцип “баба з возу — кобилі легше” і заявляє, що не проти проведення шотландського референдуму вже в 2021 році та об’єднання Північної Ірландії з Ірландською республікою.
Розпад чи "федералізація"?
Таким чином, електризація відносин між центральним урядом і національними меншинами Британії внаслідок Brexit ставить Об’єднане Королівство в дуже важке становище, подібне до того, яке існувало в 90-ті, в період глибокої кризи національної ідентичності в Британії. Між іншим, саме тоді були закладені механізми, які створили законний механізм виходу з Об’єднаного Королівства через референдум. Але на будь-які кроки шотландців, валійців та ірландців все одно повинен дати згоду лондонський парламент, який є парламентом в першу чергу англійським. І значною мірою від його рішень та дій залежатиме, чи відбудеться розпад Об’єднаного Королівства та чи буде це розлучення мирним.
Крім того, надзвичайно важливу роль відіграватимуть економічні чинники. Шотландія, через доступ до нафтогазових родовищ Північного Моря та наявність розвинутого економічного центру в Глазго має всі шанси на становлення самостійної економіки, особливо в разі інтеграції з ЄС. Північна Ірландія вже тісно пов’язана економічними, культурними і сімейними зв’язками з Ірландською Республікою, яка завдяки членству в ЄС з відсталої та бідної країни перетворилася на цілком успішну європейську державу. А от перед Вельсом, глибоко дотаційним “британським Донбасом” стоїть серйозна фінансова дилема. Поки що від Лондону валлійці щорічно отримують до 20 млрд фунтів дотацій, в той час як перспективи Євросоюзівського фінансування там оцінюють у максимум 2 млрд фунтів.
Яке ж майбутнє чекає розділені Британські острови? Як це не дивно, наслідком виходу Британії як єдиної держави з ЄС може стати ще більш тісна інтеграція з Євросоюзом уже в статусі суверенних держав. “Brexit будували на ідеї повернення до минулого (імперського), якого тепер не існує. Він виник через із самого початку неправильне розуміння місця Британії у світі і її потужності. Я передбачаю, що через 20 років Британія буде ще більш інтегрована у ЄС, ніж зараз", - висловив переконання Поль К'єр.
Також вірогідним результатом самостійних прагнень шотландців, ірландців та валлійців може стати не розпад Британії на повністю самостійні держави, а конституційні перетворення Об’єднаного Королівства в дусі федералізації. Такої думки дотримується Вернон Богданор, професор Лондонського Королівського Коледжу та автор книги “Після Brexit: назустріч британській конституції”. “У своєму звіті щодо Brexit комітет Палати лордів заявив, що ЄС "фактично був клеєм, який тримає Великобританію разом з 1997 року". Цей клей тепер зникає. Членство в ЄС замінило нам кодифіковану конституцію через договори, що обмежують і уряд, і парламент. Через Brexit у Британії знову повернеться ситуація, в якій наші права як громадян та відносини між різними частинами Сполученого Королівства будуть віддані на розсуд суверенного парламенту, який, за винятком тих випадків, коли є опозиційний уряд, знаходиться під контролем виконавчої влади. То чому б Brexit не стати поштовхом для Британії слідувати всім іншим демократіям, приймаючи конституцію? Чому б Brexit’у не стати початком нашої конституції?” - зазначив Вернон Богданор.
