За океаном продовжує штормити. У середу, 6 січня, близько 15:00 за місцевим часом, учасники про-трампівських протестів у столиці США Вашингтоні несподівано подолали огорожу Конгресу й захопили будівлю на Капітолійському пагорбі. І хоча вже за кілька годин після сутичок з правоохоронцями протестувальників вдалося прибрати, скандал викликав величезний ажіотаж в усьому світі: такого ще в історії Сполучених Штатів Америки не було. "Апостроф" запитав у американських та українських експертів про те, що відбулося, про причини даної події та можливі наслідки.
Що відбулося?
Під час штурму у Конгресі йшов підрахунок голосів виборців – в цей день члени американського парламенту повинні були визнати Джо Байдена переможцем президентських виборів 2020 року.
Учасники акції встановили перед парканом Капітолію дерев'яний хрест, як символ традиційних цінностей. І хоча раніше Капітолій обгороджували спеціальними щитами, протестувальники, серед яких були молодики в костюмах вікінгів та ковбоїв, безперешкодно прорвалися всередину будівлі й окупували залу Сенату. Віце-президента Майка Пенса, який головував на зібранні, та інших політиків поспіхом евакуювали.
Майбутній президент США Джо Байден закликав натовп розійтися негайно. "Це кілька екстремістів, які не представляють всю Америку. Це не вираження інакшої думки. Це безлад і хаос", - сказав він.
І хоча акція була на його підтримку, чинний президент Дональд Трамп теж вирішив дати задню, заявивши про введення у Вашингтон Нацгвардії. Він поспішив дистанціонуватися від натовпу, закликавши протестувальників розійтися. "Я знаю, що вам боляче і вас це мучить. Ми виграли вибори з великою перевагою, які у нас вкрали. Але треба піти по домівках. Нам потрібен мир, нам потрібен правопорядок", - заявив все ще діючий голова Білого дому у відеозверненні.
Після цього будівлю американського парламенту швидко й професійно зачистили. Заколот тривав менше 3 годин. Історія закінчилася з мінімальними втратами. Правоохоронці затримали щонайменше 20 осіб у Капітолії, одній учасниці штурму влучили в шию із вогнепальної зброї - вона померла в лікарні.
Варто відзначити, що події розвивалися не за найгіршим сценарієм. 6 січня невідомі особи вийшли на зв'язок з авіадиспетчером в Нью-Йорку і повідомили, що сьогодні спрямують на будівлю Конгресу літак. Це нібито мало стати відплатою за убивство начальника іранських сил "Кудс" Кассема Сулеймані. Про всяк випадок, найвпливовіших американських парламентарів після штурму перемістили до найближчої військової бази "Форт-Макнейр" в окрузі Колумбія.
Член палати представників демократка Ільхан Омар у своєму Twitter вже заявила, що готує документи для імпічменту Трампа через безпорядки у Вашингтоні, звинувативши його в організації штурму. Зрозуміло, що часу для реалізації цієї задумки майже не лишилося - 20 січня має відбутися інаугурація Байдена і Трамп автоматично перестане бути президентом - але ця заява свідчить про вкрай серйозну напругу в політичних колах США. У Вашингтоні та сусідньому штаті Вірджинія ввели комендантську годину.
Спроба президентського держперевороту?
Більшість опитаних "Апострофом" експертів вважає, що у ситуації зі штурмом Капітолію винен Трамп. Саме його заяви та вчинки розпалили натовп.
Американці звикли до мирної передачі влади за будь-якого результату виборів, а заяви чинного президента і його команди поляризували суспільство і підривали довіру республіканського електорату до американських виборів, говорить "Апострофу" експерт з міжнародної політики Міжнародного центру перспективних досліджень Мія Віллард.
Протестувальники пішли на штурм, бо хотіли, аби вибори визнали недійсними, але цього не станеться. В суперечливих штатах типу Джорджії голоси були перераховані тричі, всі суди відмовилися розглядати позови і навіть голова штату Джорджії, на якого намагався тиснути Трамп, особисто визнав вибори дійсними, продовжує вона.
"Перед штурмом Трамп виступав перед натовпом у Вашингтоні з лозунгами "Ми не дозволимо їм змусити наші голоси замовкнути", "Ми ніколи не здамося, ми ніколи не поступимося". Таким чином він закликав натовп продовжувати мітингувати, якщо не особисто його організовував", - каже Віллард.
"Це - спроба державного перевороту, підтримана президентом США та деякими його найближчими прихильниками. Я б сказав, що Трамп сам підбурював людей до державного перевороту. Це дуже небезпечний момент. Трампа треба прибрати з офісу просто негайно. Якщо ні, то ще більше його поплічників отримають стимул до насильницьких дій", - висловлює "Апострофу" своє занепокоєння доцент Американського університету Вашингтона, експерт в питаннях президентських повноважень у сфері національної безпеки Кріс Едельсон.
А ось відомий американський журналіст, письменник, співробітник кабінету 40-го президента Рональда Рейгана і нагороджений державною відзнакою колишній офіцер-розвідник ЦРУ Пол Скаузен впевнений, що провина лежить також і на демократах.
"Звісно, корупція є з обох боків. Але демократи вважають, що це добре – вдаватися до неї, якщо ти шукаєш справедливості. Насправді ж вони просто шукають влади. І їх проблема в тому, що опинившись при владі, демократи не поспішають розслідувати обман і протиправну поведінку своїх провладних соратників. Натомість, коли республіканці при владі, демократи плетуть плітки про нібито протиправну поведінку своїх опонентів", - каже він.
Також Скаузен не виключає, що до штурму Капітолію можуть бути причетні демократи та їхні соратники. Вони могли спровокувати це, аби змінити законодавство у США, каже він. Колишнього розвідника турбує перспектива запровадження про-лівими демократами жорсткої командної економіки та інших малоприємних атрибутів соціалізму у Штатах.
Прихильник Трампа в будівлі Капітолія
Чим все закінчиться
"Події 6 січня насторожують. Вони можуть стати жахливим прецедентом для майбутніх президентських виборів. Хочеться сподіватися, що ці події стануть тривожним сигналом для прихильників президента Трампа, яким навіть подобалася його агресивна риторика", - каже "Апострофу" американський політолог, доцент з Університету Дейтона Крістофер Дівайн.
Однак, більшість експертів вважає, що штурм Капітолію не матиме значимих результатів для США і не призведе до громадянської війни чи масових виступів. Головне зараз для Америки – здійснити розворот від політики Трампа.
"Штурм Капітолію не матиме глобальних наслідків, але можливі подальші акції, особливо 20 січня в день інавгурації Байдена. Все це буде далі дестабілізувати США, роблячи їх більш вразливими як до зовнішніх, так і до внутрішніх загроз. Винен у цьому Трамп. Він переходить усі межі", каже Мія Віллард.
"За Трампа Республіканська партія втратила. Він - один з небагатьох президентів, які вилетіли після першого терміну, попри надзвичайно сильну економіку. Партія втратила обидві палати Конгресу. А починала з контролем над обома палатами. За Трампа була колосальна кількість скандалів, які представила республіканську партію в невигідному світлі. Трамп догрався до імпічменту. За Трампа розкол в суспільстві сягнув небачених глибин. Країна поділена а-ля "стінка на стінку". І найголовніше - Трамп залишає офіс, заробивши ненависть однієї частини суспільства і фанатичну, культову любов іншої", - каже "Апострофу" асоційований професор Університету Північної Кароліни в Грінсборо, уродженець України, який живе у США протягом останніх 20 років, Василь Тарас.
Експерт припускає, що Трамп буде ще довго встромляти палиці в колеса американській політиці і діяти методами саботажу за принципом "аби як, лише б їм гірше".
"Ми ще далекі від громадянської війни. Але те, що сталося сьогодні, закріпить думку на роки про Дональда Трампа як про найгіршого президента у цій країні. Республіканська партія має зрозуміти, як перегорнути цю сторінку і відмовитися від його спадщини, хоч це буде й нелегко", - сказав "Апострофу" професор політології та директор Школи громадянства і публічної політики ім. Д. Максвелла при Сіракузького університету Грант Ріхер.
"Ці події не є тригером для громадянської війни, - погоджується з ним Скаузен. - Ці протиправні дії повернуть американський народ проти екстремістів, які їх вчинили, і американці почнуть вимагати повернення цивілізованості, яку наша система права та справедливості забезпечувала протягом 200 років".
