Однією з найважливіших подій тижня, що минає, став женевський саміт 16 червня між президентами США Джо Байденом і РФ Володимиром Путіним. На ньому Байден фактично легітимізував режим російського лідера Володимира Путіна і дав йому більше простору для маневру. Це вже само по собі небезпечно, оскільки довіряти Путіну не можна. Американський президент продовжує робити помилки, які колись робив в адміністрації Барака Обами.
Такі думки в інтерв'ю "Апострофу" висловив ад'юнкт-професор університету Джона Хопкінса, колишній кореспондент Financial Times в Москві ДЕВІД САТТЕР, автор книг "Століття божевілля" і "Менше знаєш - краще спиш".
- Які у вас враження від зустрічі Джо Байдена і Володимира Путіна?
- Мені здається, що ця зустріч послабить позиції Америки в її відносинах з Росією. І найголовніше - може дати хибне уявлення Путіну, що Америка не готова до серйозного опору. Хоча можливо, це враження є правильним.
Наприклад, як вони кажуть, найважливішим досягненням цієї зустрічі є те, що американський посол повернеться в Росію, а російський - у Вашингтон. Але всі забувають, що країни відкликали своїх послів після того, як Байден сказав, що Путін - вбивця. Ну і що тепер? Повернення послів означає, що Путін вже не вбивця? Чому таке відбувається? Американці вважають, що кілька місяців без посла США в Москві - це серйозне покарання за вбивства? Я так не думаю.
І ще один момент - Путін і Байден обмінялися подарунками. Але навіщо? Якби я зустрічався з вбивцею, я б так не зробив. Цікаво, що в російському інтернеті факт обміну подарунками - це найголовніша новина.
І плюс, Путін сказав, що його задовольнило пояснення Байдена з приводу висловлювання, що Путін - вбивця. Що це означає? Як можна задовольнити людину, яку ви раніше назвали вбивцею? Хіба що вибачитись перед нею?
Як би вам це правильно пояснити... Це все відбувається в якомусь вимірі нереальності, в режимі якогось бюрократичного автоматизму. Фактично не було порушено жодного питання, яке варто було б обговорити на вищому рівні.
Єдине, що зробила ця зустріч на вищому рівні - вона дала легітимність режиму, який цього не заслуговує. Путінський режим буде використовувати цю легітимізацію у власних інтересах, щоб внутрішньо зміцнити свої позиції. Чому це має бути в інтересах Америки, я абсолютно не розумію.
- Під час прес-конференції Байден теж ухилявся від незручних запитань на кшталт "так чи є Путін вбивцею" і "чи побачили ви душу в його очах цього разу".
- Так. При цьому, він почав розповідати Путіну якісь історії про свою матір. Це все дитячий садок. Важко уявити, що до цього саміту взагалі готувалися.
Я з гіркотою помічаю, що у американців є якийсь психологічний блок в розумінні того, як слід ставитися до пострадянських країн, які вийшли або не вийшли з-під комуністичного управління. Вважаю, що ця зустріч, в кращому випадку - втрата часу.
- Як ви вважаєте, як дана зустріч позначиться на Україні?
- Щодо України - Донбасу та Криму - такі жести тільки ускладнюють ситуацію. Тому що все-таки є якісь вимоги справедливості. І, якщо рано чи пізно ситуація перейде в рамки дотримання норм міжнародного права і вимог глобальної безпеки, то ці обміни подарунками, неспроможність в звинуваченнях, виправдання Путіна як вбивці, будуть тільки ускладнювати завдання тих, хто захоче її відновити.
Президент США Джо Байден зустрічається з президентом Росії Володимиром Путіним
Читайте також: Росія хоче зберегти Донбас для України з однією зрозумілою метою - письменник з США про Путіна
- Ще я зрозумів з риторики Байдена, що він намагається "встати на місце Путіна". Він повторював: "А як ви себе почували, якби ваша країна порушувала міжнародні норми?", "А як ви себе почували під санкціями?". Такий підхід в Білому домі допоможе краще зрозуміти Росію?
- Так. Так. Можливо, Путін ображений зараз? Це жарт зараз був.
Я не знаю, що думає Байден. Але ви абсолютно правильно помітили - Байден не розуміє, що він має справу з абсолютно іншим типом людини. Він автоматично, ритуально приписує певні реакції людині, яка не буде їх мати. Це ще один приклад американського провінціалізму. Ми не розуміємо, що люди можуть бути різні, що вони можуть мати інший історичний досвід. Вони можуть вважати, що вбити людину - це абсолютно нормальний спосіб вести справи. Відсутність уяви і розуміння емоцій інших людей прирікають нас на дуже поверхневий підхід щодо Росії.
Чи увінчається спроба зрозуміти Путіна успіхом? Хіба що для самого Путіна. Це дає йому більше можливостей маніпулювати. Якщо ми визначаємо успіх як вміння керувати поведінкою Путіна, результат буде нульовий.
Треба мати на увазі, що Байден - дуже досвідчений політик. При Обамі він вісім років худо-бідно займався цими питаннями. Але видно, що за цей час Байден так нічому і не навчився. Він повторює всі ті ж помилки, які робив і він, і вся адміністрація Обами під час так званої політики "перезавантаження".
Тому я думаю, що нічого хорошого від цього не вийде. Покращення поведінки Путіна чекати не доводиться. Американські інструменти впливу стають менш ефективними.
- Якщо порівнювати прес-конференцію Байдена і Путіна, хто виглядав сильніше, переконливіше?
- Взагалі, прес-конференції - це дуже поганий інструмент з'ясувати правду. Через те, що Путін відповідав на запитання людей, які не знали фактів і не розуміли його ментальність, він міг сказати все що завгодно. Наприклад, Путін почав розповідати американським журналістам про подробиці Мінських угод. Ніхто з них не знає про те, що це таке, деякі - в кращому випадку - десь щось про це чули. Говорячи про Америку, Путін виставив себе дуже великим захисником прав людини. Але це ж просто цирк!
Таким чином, Путін був звільнений від обов'язків говорити правду, у нього дивні внутрішні цінності, які люди просто не можуть зрозуміти, а тому він має набагато більше свободи, ніж Байден.
Такі люди, як Путін, не повинні мати права організовувати прес-конференції. Не можна дозволяти їм створювати враження, що ви маєте справу з нормальним відповідальним світовим лідером.
Американський президент, в свою чергу, намагався створити враження позитивного результату саміту. Але оскільки Байден все-таки не міг безпосередньо брехати, він виглядав як людина слабка.
- Путін сказав, що питання України обговорювали "мазком", а вступ України в НАТО навіть обговорювати нічого. Як ви вважаєте, чи дійсно Україна займала так мало уваги на цьому саміті?
- Ми не знаємо точно, що там обговорили. Але я боюся, що справа не пішла далі яких-небудь ритуальних висловлювань від обох сторін. Навряд чи був досягнутий якийсь прогрес.
Найбільш оптимістичним варіантом було б, якби Байден зміг переконати Путіна, що в разі прямої агресії проти України їй буде надана вся можлива військова допомога, все необхідне обладнання, вся інформація від розвідки, щоб протистояти та перемогти. Він навряд чи зробив таку заяву. Але тільки така позиція могла б стати фактором для тих рішень, які будуть ухвалені щодо російсько-української ситуації.
Джо Байден
- Путін говорив про якісь "зарниці довіри". Чи призведе це до позитивних результатів?
- Довіра... Є люди, яким можна довіряти. Довіряти можна керівникам Данії або Ісландії, або Великобританії. А довіряти такій людині як Путін, який має стільки крові на руках - це просто дурість. Але як можна довіряти людині, яка дала наказ - я в цьому абсолютно впевнений - відкрити вогонь по школярах та їхнім батькам в Беслані. Хто ще міг організувати вбивство Бориса Нємцова? Є безліч матеріалів, які свідчать про те, що це було організовано саме службою охорони президента. І, звичайно ж, знищення малазійського "Боїнга".
Краще вимагати пояснень і відплати в цих випадках, ніж говорити про довіру. Тільки дурень може розраховувати на довіру, коли він має справу з таким, як Байден правильно сказав, вбивцею.
Такі заяви про довіру робили і інші американські лідери. Але коли у них не має вибору, вони діють інакше. Але сам простір для маневру, який створює для Путіна дана ситуація, сам по собі може стати небезпечним.
- Якщо порівнювати цю прес-конференцію і прес-конференцію Дональда Трампа і Путіна - яка з них була сильнішою?
- У Трампа була прес-конференція разом з Путіним - цього разу вирішили, мабуть, зробити не так, як при Трампі. Це дуже важливо в нашій внутрішній політиці.
Колишній президент США - людина екстравагантна. Він, звичайно, зайшов дуже далеко в вихвалянні Путіна і демонстрації довіри до нього. Але зараз Байден з Трампом добре конкурує.
Втім, колишній глава Білого дому все-таки мав практичний склад розуму. Він має достатній досвід відносин з шахраями, щоб розуміти, коли люди намагаються його "переграти". А Байден ухвалює конкретні рішення, наприклад, щодо "Північного потоку-2", який послаблює позиції України і фактично послаблює позиції Заходу і Америки.
- Взагалі кажуть, що Байден сподівається, що Путін вплине на повернення Ірану в ядерну угоду. Як ви вважаєте, це станеться?
- Питання зараз стоїть - на якій підставі Іран почне переговори. У довгій історії російсько-ірансько-американських відносин Москва працювала тільки заради зміцнення позиції Тегерана. Якщо Байден вважає, що Путін йому допомагатиме, він просто ігнорує всю цю тривалу історію. Росія завжди сприяла ядерному розвитку Ірану.
- Чи можна припустити, що Байден здав Україну Росії в обмін на угоду з Іраном?
- Ні, я не думаю, що можлива така відверто цинічна угода. Навряд чи американська позиція зазнала якісь змін.
Взагалі, я не думаю, що ця зустріч буде якось впливати в одному напрямку або в іншому. Вона може створити тимчасовий психологічний фон. Але основні проблеми нікуди не щезнуть. Поведінку росіян так просто не зміниш.
- Путін постійно говорить, що хоче "нову Ялту". Пропонує ядерним державам поділити світ на сфери впливу. Чи можна цю прес-конференцію вважати початком такого процесу?
- Ніхто не буде ділити сфери впливу з Путіним. Навіть самий наївний американський лідер розуміє, що, як глава найсильнішої держави, він відповідає за збереження безпеки, яка базується на глобальних принципах. Тому він не буде ділити світ з бандитом.
Це все більше схоже на якийсь незграбний, не дуже обдуманий спектакль. Він нічого особливого не приніс. І ми можемо лише сподіватися, що він не завдасть великої шкоди для справ України, Америки і світу в цілому.
