Схоже, в Кремлі відчули, що "спецоперація" в Україні впевнено рухається до свого ганебного для Росії завершення, незважаючи на всі потуги біснуватого карлика кинути нове гарматне м'ясо та розконсервовану зі старих складів техніку. Лякаючи світ ядерною війною, Москва витягає зі своїх рукавів останні козирі, пробуючи організувати новий удар проти України, цього разу з південного заходу. Розхитування ситуації у дружній Молдові та провокації з метою втягнути у війну проти України так звану "ПМР" - виклики, з якими нам доведеться мати справу найближчі кілька днів. Про те, як Росія хитатиме наше прикордоння та чи становлять такі дії справді велику загрозу - читайте в матеріалі "Апострофа".
Відволікаючий маневр?
Кілька днів тому назад командування Центрального воєнного округу Росії заявило про "другу фазу" війни проти України. Військам рашистів наказали захопити увесь Донбас і південь України до Придністров’я, а в. о. командувача округу Рустам Міннекаєв прямо заявив, що Кремлю потрібен сухопутний коридор в окупований Крим.
Після цього на території Придністров'я сталося кілька вибухів. Так, 25 квітня будівлю "Міністерства держбезпеки" у Тирасполі обстріляли з РПГ, також були пошкоджені дві радіовежі, які транслювали російське радіо. Окрім цього, сталися вибухи на аеродромах у Тирасполі.
Президент Молдови Майя Санду оперативно зібрала нараду Ради безпеки, після чого зробила низку заяв. На її думку вибухи у Придністров'ї пов'язані з протиборчими силами всередині регіону, які зацікавлені у дестабілізації ситуації, а те, що відбувається в регіоні, означає ескалацію. За її словами, Молдова не планує блокаду Придністров'я, а виступає за мирний діалог та дипломатичні рішення. Разом з тим, Молдова підвищує рівень готовності та посилює безпеку державних установ, у тому числі щодо забезпечення громадського порядку.
Уже після засідання молдовського Радбезу стало відомо про удар російськими ракетами по мосту через Дністровський лиман у Затоці, після чого фактично відрізаними від України виявились 3 райони півдня Одеської області: доступ до них тепер можливий лише через Молдову.
Уже увечері 26 квітня в ГУР Міноборони заявили, що Росія готує ракетний удар по "ПМР" з жертвами серед мирного населення. За інформацією військових розвідників жителі невизнаної "республіки" отримують SMS від імені начебто Збройних сил та спецслужб України. В них міститься попередження про "ракетний та артилерійський удар по території "ПМР" та заклик до негайної евакуації.
За словами експерта Національного інституту стратегічних досліджень Артема Філіпенка, події в Придністров'ї є прогнозованими.
"З одного боку, це своєрідне попередження Молдові. Як відомо, Кишинів не приєднався до антиросійських санкцій, проте на законодавчому рівні заборонив використання літер Z та V та так званої "георгіївської стрічки", що було негативно сприйнято в Москві. Відповідно, зростання напруження - це намагання дестабілізувати ситуацію в самій Молдові", - каже експерт.
Він відзначає, що провокації в невизнаній "республіці" є ще й намаганнями створити точку напруження у тилу України, відволікти її увагу і сили. Придністровська верхівка, попри свою відверту проросійськість, намагалися утриматися від втягнення у російсько-українську війну. Для так званої "Придністровської республіки" втягнення у війну означатиме її цілковитий крах. Це розуміють у холдингу "Шериф", який де-факто керує цим регіоном. До того ж, мета провокацій - представити Україну агресором для виправдання необхідності створити "південний коридор" від Сходу України до Придністров'я. Врешті Молдова, як і Україна, очевидно є ціллю російської агресії.
Фактично підтвердив слова експерта "президент ПМР" Вадим Красносельский.
"Організатори терактів у Придністров'ї хочуть втягнути Тираспіль у конфлікт в Україні, але це не вийде", - заявив він. Крім того, він закликав керівництво Молдови "не піддаватися на провокації".
На думку президента аналітичного центру Watchdog.MD Валеріу Паша, події, які відбулись у Придністровї є класичними провокаціями, до того ж абсолютно провальними. Диверсантам, наприклад, не вистачило спритності та розуму аби зрозуміти, що на другий день після Великодня стрілянина ведеться по порожній будівлі: такі ж недолугі провокаціії мали місце на Донбасі перед початком широкомасштабної агресії Росії.
"В телеграм-каналі "Придністровець", який афілійований з ФСБ, йдуть повідомлення, що нібито з дронів скинули натовські міни на аеропорт у Тирасполі. Я, звичайно, людина не військова, але сама ідея кидати міну дронами здається мені ідіотською. Але цікаво, що вдарили саме у будівлі КДБ, таку собі філю ФСБ, яка повністю під контролем російських спецслужб. Тоді ж по телеграм-каналах, афілійованих до ФСБ, запускалися абсолютно шалені вкиди про те, що на Придністров'ї хочуть напасти Туреччина і Румунія", - каже експерт "Апострофу".
За його словами, згадана інформаційна кампанія — класичні методи ФСБ, розраховані на те, що вдасться змістити увагу з боку влади України, яка буде змушена посилювати угруповання військ, яке прикриває придністровську ділянку кордону і, як наслідок, не використовувати ці резерви на Сході України.
Чи буде "другий фронт"?
Що ж до цілей подібних провокацій щодо Молдови, то йдеться про створення додаткової напруги та паніки в суспільстві, щоб на цьому фоні спробувати розгойдати внутрішню ситуацію, спровокувати масові протести. Зважаючи на все, в Москві сподіваються, що це призведе до дострокових виборів у Молдові або до відставки президента.
У зв'язку з цим доречно згадати про недавнє дослідження британського аналітичного центру Royal United Services Institute (RUSI). У цьому аналізі вони посилаються на внутрішні документи ФСБ, де згадується діяльність спецслужбістів, пов'язаних з опальним генералом-полковником ФСБ Сергієм Бесєдою, щодо якого, подейкують, ведуться внутрішні перевірки в рф. Підручні цього високопоставленого "фсбшника" з 11-го відділу 5-ї служби ФСБ, які займалися країнами пострадянського простору, намагаються створити історію успіху у Молдові після того, як вони все завалили в Україні.
Схоже на те, що росіяни з одного боку хочуть політично дестабілізувати Молдову, а з іншого – спробувати змусити владу Придністров‘я вступити в війну, чого "президенту ПМР" Красносельскому зовсім не хочеться. Насправді влада "ПМР" зацікавлена в тому щоб зберегти нинішній статус-кво, який дозволяє певній групі людей заробляти надприбутки, мати паспорти Молдови і при цьому вважатися опорою Кремля в регіоні.
Що ж до військового аспекту, то за оцінками експертів армія "ПМР" це приблизно 10-11 тисяч чоловік та російський контингент, який складає близько 3 тисяч. Головна затримка у початку введення "республіки" в війну – не лише небажання реального керівництва ПМР брати участь у війні, але й повне небажання жителів "ПМР" воювати (втікачів на цей випадок там точно буде багато).
Чи вдасться Кремлю таки втягнути Тирасполь у війну - поки сказати важко. Керівництво Молдови поки боїться відкривати другий фронт, та йому, власне, нічим це робити. Зрештою, ключова роль в рішенні Молдови належить кільком європейським країнам: чи захочуть вони "вписатися" за Молдову і дати Кишиневу певні гарантії захисту. Якщо так, Київ радо прийде на допомогу сусідці, одночасно надовго убезпечивши свій тил. Чекати розвитку подій довго не доведеться…
