Масованими ракетними ударами по містах України росія по суті зробила постріл у ногу. Такий акт тероризму не лише не залякав українців, а й посилив підтримку Заходу. Україна вже отримала систему IRIS-T із Німеччини, а незабаром надійдуть також і NASAMS із США. Крім того, у Брюсселі відбулося шосте засідання у форматі "Рамштайн", де також посилили оборонну підтримку Україні.
Якою буде відповідь Заходу на ракетний обстріл, чи зустрінуться Зеленський і путін на саміті G20 у листопаді, чому важливі заяви генсека НАТО Єнса Столтенберга та якої допомоги чекати від Альянсу - в ефірі Апостроф TV розповів політтехнолог і письменник МИХАЙЛО ШЕЙТЕЛЬМАН.
– Що ви можете сказати про нового генерала Суровікіна? Я так розумію, що це небаченої жорстокості людина, як про нього відгукуються навіть у самій росії.
– На мою думку, все це перебільшення. В якому сенсі? Перебільшується роль цього генерала. Згадайте, скільки разів за час війни нам повідомляли, що тепер військами командує такий-то генерал? До речі, Суровікін якось у цих списках уже фігурував. Просто раніше він був неофіційно, а тепер Шойгу його призначив офіційно. І таких генералів було дуже багато.
Давайте чесно скажемо, всі рішення по ракетним ударам ухвалював путін і, що найдивовижніше, він цього навіть не приховує. Він же днями сказав, що: "Я, порадившись із Міноборони, за їхньою рекомендацією, ухвалив рішення завдати цих ударів". Тож який Суровікін, хто він там такий взагалі?
Генералу Суровікіну доручено командувати фронтом, а не ухвалювати рішення, як бомбити Київ. Ці рішення приймає путін. Це політичні рішення, і вони несуть за собою політичні наслідки. А зараз кажуть, якийсь злий генерал. А в Бучі були добрі російські генерали? Ми бачимо, що всі російські військові абсолютно однакові. Це все збоченці, злодії, ґвалтівники, там немає інших військових. Не варто думати, що є добрі та погані.
Такі політичні рішення, і, головне, відповідальність за них нестиме путін, він сидітиме на лаві підсудних. Але якщо брати не такі віддалені перспективи, то, наприклад, набуде статусу країни-терориста.
– Що змінить для росії набуття статусу країни-терориста?
– Є кілька змін, почнемо з першої, якої так не хоче путін. Чому останні кілька місяців не було ударів по містах у тилу, Києву, Львову? Путін боїться статусу держави-терориста, бо він втрачає дипломатичний статус. Це означає, що людина, яка може приїхати на саміт G20, за американським законодавством стає там розшукуваним злочинцем і якісь ЦРУ можуть його заарештувати. Його можуть просто викрасти, бо він терорист, як Усама бен Ладен. Він цього боїться, і це все пошириться на решту керівництва. Це перший практичний наслідок.
Друге – будь-які українські громадяни можуть подавати до американських судів майнові вимоги. Наприклад, діти, викрадені сьогодні і вивезені в росію, можуть потім все життя подавати вимоги до американського суду щодо компенсації, яка довічно виплачується від росії. Путін не думає про такі наслідки, але Німеччина розплачувалась ще зі слов'янськими країнами, де вона викрадала дітей, і досі платить їм пенсії. Росія 80 років виплачуватиме українцям компенсацію.
Третій наслідок – вторинні санкції. Зараз, коли накладаються санкції, це стосується транзакцій, платежів та бізнесу з американськими компаніями та громадянами. Коли це держава-терорист, США можуть вимагати від третіх країн виконувати ці санкції. Тобто США кажуть, що ми накладаємо ембарго на торгівлю нафтою і далі вимагаємо, наприклад, від Індії, щоб вона припинила торгувати нафтою з росією.
– Лавров заявив, що якщо на саміт G20 приїдуть путін та Зеленський, то глава Кремля буде не проти провести переговори. Як ви ставитеся до такої перспективи, і чи є про що говорити з путіним?
– Я не став би відкидати цю можливість, адже зустрічі бувають різного формату, різної тривалості. Я не вірю в якісь багатогодинні переговори, як бували між путіним та Байденом. Але, чи вірю я в п'ятихвилинну розмову між ними, призначену Байденом - вірю. Тому що, я думаю, у Байдена зараз є одна турбота, заради якої він може поговорити з путіним, тільки заради однієї речі – ядерна зброя.
Знаєте, як Зеленський, коли він ще тільки йшов на вибори, в одному з інтерв'ю на запитання, чи готові ви розмовляти з путіним, відповів: "Я готовий з чортом лисим розмовляти, якщо це принесе світ в Україну". Ось так само Байден готовий з чортом лисим розмовляти, якщо питання йде про застосування ядерної зброї. Але знову-таки, зустрінеться не заради того, щоб вести переговори, а продиктувати умови та попередити про наслідки.
– А якщо уявити, що Зеленський та путін зустрінуться в кулуарах, який сценарій може бути? Якщо зважати на те, що вже підписано указ про неможливість вести переговори з чинним президентом росії.
– Я маю сумнів, що Зеленський ще погодиться поїхати на цей саміт, бо це далеко. Росіяни можуть скористатися відсутністю українського президента. Я просто бачив, як росія здійснила переворот в одній невеликій країні просто тому, що її лідер у цей час летів у літаку через океан. Ось росія це розрахувала і в цей момент розпочала атаку. Тому, я думаю, що Зеленський не зважиться на такий крок.
Але якщо він туди поїде, то просто дипломатичні служби обох країн зроблять усе і домовляться з організаторами, щоб їхні президенти там не перетиналися. Тому я не вірю, що вони зможуть біля туалету зустрітися.
– Єнс Столтенберг заявив, що перемога росії в українському конфлікті стане поразкою НАТО. Наскільки радикальнішими стають заяви Столтенберга та Альянсу в цілому?
- Столтенберг вразив мене цією заявою. Це, мабуть, головна сенсація, що сталася останніми днями, після бомбардувань України. Його слова означають одну річ: якщо щось стане поразкою НАТО, отже Альянс бере участь у цій війні.
Тобто Столтенберг сказав, що НАТО є учасником війни, це сторона конфлікту. Столтенберг ніколи не робив жодної легковажної заяви, він завжди стриманий у своїх висловлюваннях. Тобто він, безумовно, думав над цими словами всю ніч. І не один, з ним ще десятки радників, а ще він міг обдзвонити всіх 30 міністрів оборони та ще когось. Тому це абсолютно програмна заява.
НАТО воює з Росією. Все, що говорила російська пропаганда останні кілька місяців, що вони воюють із НАТО, стало правдою. І для нас з боку Альянсу серйознішого кроку ще не було. Нам зброю поставляє не НАТО, а країни-учасниці Альянсу. Але НАТО ж - дипломатично-політична структура в цьому сенсі, і ось ця заява найнеймовірніша за останні 8 місяців війни.
- Якщо саме так розцінювати слова Столтенберга, виходить, що путін програв. Адже він розпочинав своє так зване СВО, зокрема, щоб не допустити розширення НАТО до кордонів росії.
- Абсолютно вірно. Цими бомбардуваннями, шкода, що шляхом жертв українців, але путін зробив страшну помилку. Вони постійно роблять помилки, які зводять нанівець усі їх будь-які зусилля. І ось цей удар по мирному населенню, по центрах міст - це страшний удар по росії, я сподіваюся. Ще ніхто не робив так боляче і погано росії під час цієї війни, як путін своїми рішеннями. Вони стріляють собі в ногу.
- Ця ракетна атака може стати якимось переломним моментом?
– Я не сказав би, що це переломна точка. Таких точок за війну було сім-вісім, у середньому раз на місяць вони таке роблять. Коли вони розбомбили ТРЦ у Кременчуці у розпал робочого дня, це була такого ж рівня подія, раніше була Буча, був удар по Вінниці. Ось бувають такі події, а бувають просто політичні заяви, коли заступник голови держдуми рф каже, що головною метою нашого ядерного удару буде Лондон. Такі заяви, вони ж не клоуном сказані, рівні за силою цим бомбардуванням.
– У контексті заяв Столтенберга, якої підтримки Україна може очікувати від НАТО?
– НАТО нічого не повинно робити, воно дає благословення, як Папа Римський. Ось Столтенберг для країн НАТО, як Папа Римський для католиків. Ось він уже зробив свою заяву, і 30 країн-членів Альянсу збільшать нам підтримку, бо розуміють, що це війна НАТО. Він благословив усі країни НАТО на будь-яку допомогу Україні, оскільки це питання поразки чи перемоги Альянсу.
Є програма мінімум, по суті її вже оголосив Зеленський на позачерговій зустрічі лідерів G7 – це отримання Україною сучасних систем ППО, щоб захистити небо. Я думаю, це прохання буде задоволене.
Але я думаю, що це не все, що він просив. Я сподіваюся на ще один крок, а саме на надання Україні літаків F-15, які вміють перехоплювати ракети. Наші льотчики, про що відомо з відкритих джерел, чи проходять, чи вже пройшли навчання на цих літаках. США мають ці літаки, вони готові стоять в ангарах. Це не послабить американську армію, бо це списані літаки та перебувають на довгостроковому зберіганні.
Завдяки путіну, хоч би як це цинічно звучало, у нас з'явився новий аргумент: ці літаки могли б врятувати життя людей, які загинули при ракетній атаці на Україну 10-11 жовтня, і нашу енергосистему теж.
– Ось про атаки на українську енергосистему. Росія тепер використовуватиме ракети не на полі бою, а щоб і надалі бити по критичних об'єктах інфраструктури, щоб залякати українців та залишити нас без тепла та світла взимку?
– А вони не мають такої можливості. Вони мають таку можливість щодо прифронтових міст, бо там вони стріляють ракетами С-300, які летять на пару десятків кілометрів. А на більш далекі відстані, як було 10 жовтня, вони використовують два типи ракет: високоточні "Калібри", якими були ТЕЦ, і ракети класу Х, якими били по центру Києва. Ракетами класу Х неможливо влучити по ТЕЦ, вони не точні. І ось щоб і надалі руйнувати нашу енергосистему, їм потрібні "Калібри". Цих ракет у них не так багато, вони їх місяць копили, щоб нас так масово обстріляти.
Вони не можуть робити так щодня, як на початку війни. Тоді вони могли собі дозволити бити "Калібрами" щодня, але вони витратили всі високоточні ракети. Так, ракет класу Х у них дуже багато, тероризм вони можуть влаштовувати щодня. Але високоточною зброєю бити в глибокому тилу щодня вони не здатні.
