В п'ятницю, 6 січня, у США відбулась надважлива подія - лідера республіканців у Палаті представників Конгресу США Кевіна Маккарті з 15-ї (!) спроби було обрано її спікером. Про що свідчить такий виборний "марафон", який тривав майже два місяці після довиборів, та як вплине криза в обох американських партіях влади на допомогу Україні, читайте в матеріалі "Апострофа".
Спікер - на розтяжці?
Період міжвладдя у Палаті представників завершився. У результаті голосування лідер республіканської більшості Кевін Маккарті отримав 216 голосів, а його основний суперник - демократ Хакім Джефріс - 212. У попередньому турі голосування Маккарті набрав стільки ж голосів, але їх забракло для перемоги. В останньому ж турі шестеро конгресменів не голосували за жодного з кандидатів і це забезпечило перемогу Маккарті.
Востаннє ситуація, коли спікера Палати представників не вдавалося обрати у першому турі, виникала 100 років тому, у 1923 року. Тоді щоб обрати кандидатуру, знадобилося дев'ять турів. Президент США Джо Байден назвав те, що відбувалось у Конгресі протягом кількох днів "ганьбою", проте зрештою привітав Маккарті з обранням і висловив готовність "працювати з республіканцями" в міру можливостей.
Тут варто нагадати, що спікер Палати представників – фактично третя людина в ієрархії влади у США. Після віце-президента він є наступним у черзі на пост президента. Як і у Верховній Раді, спікер, його заступники та голови комітетів визначають, які законопроекти розглядатимуть і голосуватимуть. Вони встановлюють порядок денний та визначають правила, що регулюють дебати.
Очікувалося, що Маккарті обійме посаду ще у вівторок, але голосування за кандидатуру спікера палати довелося проводити 15 разів, бо група радикальних республіканців, які орієнтуються на Дональда Трампа, відмовлялася підтримати однопартійця. Дехто змінив свою позицію після розмови з Дональдом Трампом. На думку експерта Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександра Краєва, ключовим є питання, що саме наобіцяв Маккарті республіканцям, чим поступився трампістам і наскільки сильно зараз останні будуть впливати на порядок денний.
Читайте: Німці не хотіли передавати нам танки Leopard, але тепер все зміниться - Сергій Згурець
"Дуже серйозним кроком стала пропозиція Маккарті дозволити починати голосування про відставку спікера за поданням навіть одного конгресмена. Цим він максимально послабить свою позицію і фактично зробить себе заложником партії, і цим явно будуть постійно шантажувати трампісти, отримавши купу неформальних важелів контролю над спікером, а отже і над порядком денним та пропонованими законопроектами", - вважає Краєв.
У свою чергу, директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова Володимир Дубовик підтверджує, що на тлі голосувань за спікера можна казати про розкол в Республіканській партії. Розбіжності між групами трапляються часто, але зазвичай вдається владнати розбіжності до голосування, цього разу це зробити не вдалось.
"В результаті Маккарті трохи принижений зараз і точно ослаблений. Ухвалено правила, за якими ініціювати його відкликання може один член палати. Думається, що буде ще чимало нагод нагадати йому про те, як важко він потрапив на цю посаду. Рішення ухвалювати буде важче, не лише через стосунки між фракціями, а і в середині республіканської фракції", - каже Дубовик "Апострофу".
Експерт звертає увагу, що Трамп хоч і підтримав Маккарті, але зробив це в такий спосіб, що його прихильники не були певні, що він дійсно цього хоче.
"Публічні сперечання членів його крила партії з колишнім президентом були незвичними. Подивимось чи це означає, що Трамп втрачає свій вплив навіть серед своїх найближчих прихильників. Демократам вдалося зберегти єдність. Але попереду в них ще боротьба з більшістю в Палаті представників", - додає Дубовик.
На думку професора Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка Сергія Галаки, глибока криза в середовищі республіканців була очевидна вже давно, розкол між республіканським істеблішментом і трампістами поглибився після відходу Дональда Трампа від влади. Тепер він продемонстрував свій вплив, можливості вимагати лояльності та поваги до себе.
Допомога Україні лишиться стабільною
Утім, для українців найважливішим є, звісно, вплив обрання Маккарті на підтримку України Конгресом.
"Прямої загрози двопартійній підтримці України наразі я не бачу, хоча прагнення деяких трампістів ставити спікеру умови можуть призвести до сповільнення деяких процедур в Конгресі. Вони "вибили" собі деякі процедурні привілеї, але навряд це критично", - каже Сергій Галака.
Володимир Дубовик акцентує увагу на тому, що допомога Україні вже затверджена у бюджеті на 2023 рік. Що ж до наступних баталій у зв'язку з новими пакетами допомоги, то вони будуть ще не скоро, і опоненти України не такі вже й численні. До того ж на "чорний день" є як мінімум, запас ленд лізу, вважає експерт.
Повністю поділяє оптимізм колег і Олександр Краєв, який нагадує, що підтримка України, окрім того що є стратегічним курсом для цієї президентської адміністрації та цього Конгресу, має також і низку технічних запобіжників. Саме завдяки ним подібні кризові ситуації в цілому не можуть вплинути на співпрацю Вашингтона і Києва. Розуміючи всю складність поточної ситуації та можливих внутрішньо та зовнішньополітичних криз, раніше вже були ухвалені рішення, які зараз мають вберегти нас від "побічних ефектів".
"По-перше, вже ухвалено федеральний бюджет із більш як 44 млрд доларів для допомоги Україні та союзникам. По-друге, відповідні бюджети закладені в оборонний бюджет США. А найголовніше - і це пункт номер три - ми маємо закон про ленд ліз. Він планувався як запасний механізм якраз на випадок таких ситуацій. Якщо раптом Конгрес не зможе адекватно працювати та ухвалювати нові рішення (як от зараз), розпоряджатися збройовою та фінансовою допомогою для України може особисто Байден. Своїм виконавчим указом він може без залучення Конгресу асигнувати Україні нові пакети допомоги будь-якого характеру. В цьому і є суть сучасного ленд лізу", - каже експерт.
Звісно, на тлі можливого російського наступу та мобілізації у Росії ми потребуємо більш активної позиції та активної реакції від західних партнерів, натомість Конгрес може запровадити певні посилені процедури контролю за допомогою. Сергій Галака нагадує, що попри це, США залишаться нашим основним партнером та силою, яка підштовхує та мобілізує інших на підтримку України – про це свідчать анонси про надходження в Україну бронетехніки зі США, Франції та Німеччини, що, очевидно, говорить про багатосторонню домовленість та координацію з боку американців.
Утім, в ЗСУ та Міноборони зберігаються сподівання на збільшення підтримки з боку партнерів, а також відмову від зволікань з поставками, адже це напряму впливає на ситуацію на фронті.
"Питання тільки в часі і в ціні, яку ми платимо за зволікання Заходу з цим. Тобто, допомога дозована. Загалом, ситуація після голосування в Конгресі неблискуча, але підтримка України на цьому етапі не заслабне критично", - резюмує Сергій Галака.
