Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала членам НАТО надати Україні гарантії безпеки на шляху до членства в Альянсі. Ймовірно це питання буде розглянуте на Саміті НАТО, який відбудеться 11-12 липня у Вільнюсі. На які саме гарантії може розраховувати Україна, чому мова не за членство в НАТО і як Україна може посилити Альянс - розповів німецький політолог, директор Ініціативного Центру "Європейська Стійкість" СЕРГІЙ СУМЛЕННИЙ.
– Роз'ясніть, будь ласка, цей зріз щодо гарантій безпеки та НАТО. В даному разі це консолідована позиція Європейського Союзу чи все ж таки щось інше?
– Звісно, коли говорить Урсула фон дер Ляєн, та вона говорить це на офіційному заході і як голова Єврокомісії. Звісно, що в неї є там її певні особисті історії – вона була міністром оборони ФРН, можна говорити про те, які в неї подальші плани, але це позиція від Єврокомісії.
Читайте: Членство України в НАТО вирішить проблему ядерного шантажу РФ - депутат Європарламенту
Тут треба сказати, що в ЄС насправді теж є формат колективного захисту і безпеки – він прописаний в Лісабонському договорі про функціонування Європейського Союзу. Наскільки він дієвий – це вже інше питання. Ми всі знаємо, що ніколи цей механізм не використовувався.
Як ці європейські норми працюватимуть - ми не знаємо. Далі ми можемо говорити про те, що саме вважається гарантіями безпеки та іншими механізмами, тому що ми знаємо, що часто на папері вони виглядають набагато більш переконливо.
– З Будапештським меморандумом ми точно вже обпеклися.
– Так, абсолютно. І якщо ви пам'ятаєте, постійно коли українці та українки згадують про Будапештський меморандум, то з західного боку часто їм говорять, що там не було жодних гарантій, там були тільки запевнення (assurance). А запевнення – це типу "ми нікому нічого не повинні".
Читайте: В НАТО поки ні: Дуда розповів, що чекати Україні від липневого саміту в Вільнюсі
Тут насправді цікаво, тому що Будапештський меморандум був укладений в трьох примірниках: українською, англійською і російською мовами. І кожен із цих примірників має однакову цінність і є остаточним. Так от, саме в українському і в російському примірниках там було слово “гарантії”.
– Повернімося до заяви фон дер Ляєн. Складається враження, що вона більше дотримується позиції Франції і Німеччини, вам так не здається?
– Дивіться, навіть якщо в Україні будуть надані усі гарантії того самого формату, що є у НАТО, то це теж не до кінця все гарантує. Якщо ми відкриємо устав НАТО і почитаємо, що там стоїть в цій 5-й статті, то там сказано, що якщо у вас здійснився напад, причому він повинен бути обмежений географічними рамками, це не значить, що інші країни зобов'язані прийти на допомогу. Там сказано, що країна може скликати засідання, на якому вона скаже, чого вона очікує. А хто там її допоможе після цього – ніхто не знає насправді.
Найменша гарантія, яку може отримати Україна – це запевнення в безпеці, типу ми вам допоможемо. Це не означає нічого. Далі йдуть саме гарантії безпеки і письмові гарантії надати військову допомогу у випадку збройного нападу. Це краще, але це теж не багато чого значить, тому що завжди можна сказати, що немає доказів, що це військовий напад. Хто ці люди і все таке – ми це все проходили.
Читайте: НАТО вперше з часів Холодної війни розробляє секретний план дій в разі нападу Росії — Reuters
Третє – це озброєння України за стандартами НАТО і фактично перетворення України в країну, на яку некомфортно нападати. Четверте – повна інтеграція в НАТО, повне членство в НАТО, плюс озброєння НАТО, плюс в кращому випадку – розташування на території України хоча б в форматі символічному певних представництв просунутих армії НАТО. Тобто на бойовому чергуванні стоїть ППО, інколи літаки на чергуванні літають – це те, що ми зараз бачимо в країнах Балтії. Це один-два батальйон, вони нічого не вирішать, але вони там присутні. І якщо там щось відбудеться, то вони безпосередньо візьмуть участь, і вони вже перетворять цей конфлікт з локального, від котрого можна відсторонитися, до конфлікту з прямим залученням Бундесверу, армії США тощо. Це стримує ворога від того, щоб на них нападати.
– Німецький канцлер Олаф Шольц заявив, що будь-які майбутні гарантії безпеки для України, які надасть Захід, повинні відрізнятися від статусу європейських членів НАТО. Посадовець зазначив, що ці гарантії повинні бути розроблені таким чином, щоби забезпечити Україні необхідну безпеку від загрози нападу, щоб вони могли одночасно стабілізувати нашу державу. Водночас президент Франції Макрон підтримав сильніші, конкретні, дуже чіткі гарантії безпеки для України, додавши що проведе переговори з цього питання із Шольцем у Потсдамі. Ви особисто чого очікуєте від саміту в Вільнюсі, і про які все ж таки гарантії ми тоді говоримо, якщо не про вступ до НАТО?
– Україна продемонструвала протягом цих 15 місяців, що вона може дивувати. Україна має стійкість, Україна може перемогти. І ми пам'ятаємо, що кожна така неочікувана з боку Заходу перемога України давала якийсь новий шлях інтеграції: і статус кандидата у Європейський Союз, і потужну зброю і артилерію. Потім – танки. Це все відбувалось не до того, як Україна перемогла, а після. Це трошки нездоровий підхід, але що маємо, то маємо. Якщо зараз Україна демонструє щось хороше, потужне, то це мотивує прислухатися до прихильників української інтеграції саме всередині НАТО. Ми знаємо, що країни Балтії, Польща, декілька інших країн підтримують членство України в НАТО.
Україна посилить НАТО, вона стане для НАТО важливим фактором безпеки. Українська армія мотивована, добре натренована. Це єдина армія з країн НАТО, що має досвід повномасштабної війни з країною ядерною. Навіть американська армія, що звісно є більш потужною за українську, не має досвіду прямого прямого бойового контакту з армією ядерної держави. Тому українська армія посилить НАТО. Ми знаємо, що в Литві вже оговорюють, що треба укласти рішення про те, що ми підтримуємо членство України. Очевидно, що з боку країн Балтії, з боку Польщі буде тиск на те, щоб розробити й хоча б укласти рішення про якусь дорожню карту, про якийсь термін.
– Британський премʼєр заявляв, що він теж підтримує майбутнє членство України в Альянсі. Видно, що є фронт одностайної підтримки різних країн. А от у Німеччини і Франції дещо інша позиція. Раніше сенат Чехії схвалив резолюцію щодо якнайшвидшого вступу України до НАТО. У постанові йдеться зокрема про те, що Чехія підтримує навчання, надання зброї, іншого військового обладнання для України у координації з союзниками. Бачимо, що долучаються інші країни і підтримують вступ України в НАТО.
– Фактично це буде абсолютна протилежність саміту в Бухаресті в 2008 році, коли Україну та Грузію фактично відштовхнули від НАТО, і коли Ангела Меркель заблокувала процес їхнього прийняття, і коли було сказано, що країни, в яких є територіальні суперечки з сусідами, не можуть бути членами НАТО. Росія це дуже добре зрозуміла, і після цього напала на Грузію. Після цього – росія напала на Україну.
Зараз ми звісно очікуємо абсолютну протилежність – очікуємо декларацію про членство України в НАТО. Наскільки потужним буде цей фронт всередині саме НАТО, ми не знаємо. Те, що Україна там братиме участь в форматі гостя цього заходу – це дуже круто. Ми знаємо, що навіть по країнах, які мають набагато менше проблем з точки зору їх конфліктів – Швеція та Фінляндія – була суперечка. І от Фінляндію прийняли швидко, а по Швеції там Ердоган дуже довго торгувався. Звісно, що по Україні там буде і позиція Туреччини, і позиція Угорщини.
– Ви бачите якісь варіанти переконання цих країн, тому що не можна ж сказати, що всі-всі члени НАТО будуть цілком одностайні в цьому питанні?
– Коли створювали ці міжнародні організації, то закладався безпековий механізм того, що є право вето. Тобто фактично наявність права вето гарантувала країнам-членам те, що їхні права не будуть порушені, ними ніхто не буде нехтувати. Зараз це право вето створює загрозу, тому що достатньо однієї країни…
– До того моменту, коли буде стояти питання про вступ України, право вето навряд чи скасують.
- Я не думаю що його скасують, але ми вже бачимо, що в Європейському Союзі точаться розмови про те, щоб його обмежити. Наступного року Угорщина має бути головою Європейської Ради. І вже зараз іде мова про те, що "давайте ми щось зробимо інше". Я думаю, що коли питання піде про безпеку всього НАТО і членства України як найбільш потужної континентальної армії, яка посилить НАТО, то або на цих хвилі українських перемог і українського успіху Угорщину просто дипломатично дотиснуть, або буде укладено рішення просто фактично про те, що не може бути членом Альянсу країна, що постійно блокує рішення Альянсу.
Читайте: Вступ України до НАТО: у Німеччині підписали важливу декларацію
