У середу, 18 жовтня, припинила дію резолюція ООН щодо Ірану, яка передбачає заборону експорту цією країною ракетного озброєння. Ембарго вводилося для забезпечення ядерної угоди з Тегераном: Іран мав відмовитися від реалізації власної ядерної програми в обмін на відміну широкого списку санкцій проти нього. Росія, яка купувала іранські дрони, після початку повномасштабного вторгнення заявляла про бажання закупити іранські балістичні ракети для ударів по Україні. Однак тоді це питання зависло. Про те, як тепер може розвиватися ситуація, розбирався "Апостроф".
Резолюцію ООН № 2231 щодо Ірану було ухвалено20 липня 2015 року через ядерну програму Тегерана на період до 18 жовтня 2023 року. Під ембарго, серед іншого, потрапили продажі та купівлі ракет.
"З 18 жовтня 2023 року відповідно до резолюції 2231 Радбезу ООН припиняються всі обмеження, несправедливо накладені на діяльність, пов'язану з балістичними ракетами, та їх постачання в/з Ісламської Республіки Іран", – йдеться у заяві представника МЗС Ірану Багері Кані.
Також Кані додав, що країна "більше не підлягає жодним обмеженням" у контексті рішень Ради Безпеки ООН.
Читайте: Зимові обстріли України будуть: до чого готуватись силам ППО
У зв'язку з цим варто зазначити, що минулого року газета Washington Post з посиланням на двох співробітників розвідки з країни-союзника США повідомляла, що Росія хоче отримати у Ірану ракети балістичні ракети "Фатех-110" та "Золфагар" дальністю 300 та 700 кілометрів для того, щоб бити ними Україною. Однак цього поки що не сталося. Але у зв'язку із закінченням терміну санкцій ООН щодо Ірану, угода може й відбутися.
Експерт Центру близькосхідних досліджень AMES Ігор Семиволос у коментарі зазначив, що тепер Тегеран зможе продавати ракетну зброю.
"За продаж цієї зброї не буде жодних санкцій. Це було в рамках Резолюції 2015 року так званої "ядерної угоди". І згідно з цією Резолюцією, були передбачені терміни, на які накладаються на Іран обмеження щодо продажу, з початку 2018 року звичайного озброєння, а потім ракетної зброї. 18 жовтня закінчується термін дії Резолюції. Іран може продавати ракетну зброю всім, кому він забажає", - сказав Семиволос.
Такої думки дотримується і політичний експерт-міжнародник Володимир Воля.
"Резолюція ООН більше не діє, а тому Іран може продавати ракетну зброю комусь захоче, - зазначив Воля в коментарі "Апострофу", - А щодо санкцій щодо нього, то тепер вони залежатимуть від позиції окремо взятої країни".
"Санкції, напевно, не будуть зняті, ні США, ні європейськими країнами. Однак частина країн, звичайно, з радістю скаже, що тепер ми не зобов'язані дотримуватися санкцій ООН і ми їх знімемо. Росія вже сказала, що вона скасовує всі санкції", - зазначив у коментарі завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак.
І справді, у Раді Європейського союзу вже заявили про продовження ембарго на експорт для Ірану ракетного озброєння.
"Рада вирішила вжити необхідних заходів для збереження обмежувальних заходів у рамках режиму нерозповсюдження ЄС щодо Ірану", – наголошується в релізі Ради Євросоюзу.
Брюссель пояснює рішення утриматися від зняття цих обмежень 18 жовтня 2023 року невиконанням Іраном своїх зобов'язань щодо Спільного всеосяжного плану дій (СВПД), про що повідомляло Міжнародне агентство з атомної енергії з 2019 року.
"Рада також погодилася зберегти секторальні та індивідуальні заходи, які існують у рамках режиму санкцій ЄС, зокрема, пов'язані з розповсюдженням ядерної зброї Ірану, а також ембарго на постачання зброї та ракет", – йдеться у заяві.
Також на тлі закінчення терміну дії обмежень ООН на ракетну діяльність Ірану відповідно до резолюції Ради безпеки санкції щодо цієї країни ввели 18 жовтня та США.
Обмеження поширюються на групу осіб та компаній, що базуються в Ірані, Китаї, Гонконгу та Венесуелі, пов'язаних із розробкою Тегераном балістичних ракет та безпілотників.
Повідомляється, що під санкції потрапили іранські фірми з виробництва обладнання та їх директора, гонконгський дистриб'ютор електронних компонентів, кілька іранських чиновників, зокрема аташе з оборони у Венесуелі Джабер Рейхані, а також судно PARNIA, яке використовувалося для експорту оборонних вантажів.
Санкції проти Ірану зберегла Швейцарія.
Олексій Іжак припускає, що тепер щодо Ірану у світі відбудеться розкол.
"Ми побачимо, які країни, на чиєму боці. Ті держави, які кажуть, що вони не дотримуватимуться санкцій проти Ірану – будуть на одному боці, а ті, які дотримуватимуться їх - на іншому. Ось, ми зараз спостерігаємо, що РФ разом з Іраном. Однак це не означає, що вже завтра іранські ракети і дрони опиняться в інших містах", - зазначив Іжак.
Політичний експерт-міжнародник Володимир Воля також сумнівається, що іранські ракети незабаром з'являться в Україні.
"Росія може і хоче купити у Ірану балістичні ракети, але питання в тому, чи хоче їх продати Іран, адже дрони він продавав, незважаючи на санкції - каже експерт, - Як тільки хоч одну іранську ракету буде збито в Україні, відразу стане ясно з яких комплектуючих її зібрано, хто їх постачав Тегерану".
На додачу до цього, на думку Володимира Волі, країни Перської затоки, Туреччина зрозуміють, що Іран передав Росії ракети не просто так, а за якісь технології, можливо, ядерні. І у них також виникнуть питання до Тегерана.
Щодо ухвалення нової резолюції Радбезу ООН щодо Ірану у разі продажу ракет Росії експерти сумніваються.
"Щойно постане питання про ухвалення нових санкцій щодо Тегерана через Радбез ООН, то Росія одразу застосує право "вето", - каже Володимир Воля.
"ООН буде складно це узгодити. Якщо не погодили продовження старих санкцій, це означає, що Китай і РФ не дозволять ухвалити Раді безпеки нові санкції", - зазначив Олексій Іжак.
Через небезпеку виникає питання, що зараз робити Україні?
"Уважно стежити за розвитком ситуації та співпрацювати з нашими західними партерами", - відповідає Володимир Воля.
Читайте: США заощадили гроші, передавши Україні ATACMS: чому так і не заробив ленд-ліз
