Уже вчетверте за останні кілька тижнів вулиці столиці Сеул та інших міст країни збирають масштабні демонстрації. Протестувальники вимагають відставки 11-го президента республіки Пак Кин Хє. Корейські протести відбуваються не так, як на українському Майдані. Люди тут поки що збираються лише на вихідних, не розбивають наметових містечок, практично немає й сутичок з поліцією. Але опозиційні лідери заявили, що в разі необхідності можуть закликати громадян до більш рішучих дій. Хоча є тут і свій "Антимайдан" - на кожну антипрезидентську демонстрацію влада мобілізує своїх прихильників, акції яких звичайно не такі багатолюдні. Їхня риторика досить войовнича: вони називають антиурядових протестуючих "комуністами" та "зрадниками". Події в країні розвиваються досить стрімко. "Апостроф" розбирався в причинах протестів та намагався з'ясувати можливі сценарії розвитку подій.
"Корейський Распутін"
20 листопада 2016 року Лі Юнг-риул, головний прокурор Центрального округу Сеула, заявив, що президент може бути співучасницею в корупційних діях її близької подруги Чхве Сун Сіль. Окрім неї, підозри висунуті колишньому старшому секретарю для координації політики Ан Чонг-бум та Жунг Хо-сунг - особистому помічнику Пак Кин Хє.
У своїй заяві прокурор заявив, що очільниця держави могла примусити 53 корейські компанії пожертвувати $65,5 млн на побудову приміщень для фондів Mi-R та К-sports, що були засновані її подругою, та що цим компаніям у разі відмови зробити "добровільні" пожертвування погрожували податковими перевірками, відкликанням ліцензій. Жунг Хо-сунг підозрюється у витоку 180 урядових та президентських документів для Чхве Сун Сіль, 47 з яких становили державну таємницю.
Треба сказати, що місцеві мейнстрімні медіа називають батька Чхве Сун Сіль "корейським Распутіним", а саму подругу президента - "донькою Распутіна". Говорять про неї в Південній Кореї дуже багато, деякі ЗМІ навіть називають її справжнім керівником держави, а не Пак Кин Хє.
Потрібно зазначити, що історія їхніх взаємовідносин досить давня і варта того, щоб її розкрити. Нинішній президент держави зустріла Чхве Сун Сіль через батька останньої - Чхве Те-міна. До того цей чоловік не був помічений в активній політичній діяльності. На початку 70-х років минулого століття він працював поліцейським, потім деякий час був військовим, навіть встиг попрацювати в маленькій газеті. Але одного дня він вирішив докорінно змінити своє життя і, придумавши собі гарну легенду, створив релігійну секту, в якій змішав елементи християнства та місцевих вірувань. Чхве Те-мін називав себе пастором, хоча не мав теологічної освіти.
Самозваний священик зустрів Пак Кин Хє вперше в 1975 році, та незадовго до цього втратила свою матір - її вбив північнокорейський шпигун. Терорист хотів вбити батька Пак, диктатора Пак Чон Хі, але промазав і застрелив її матір. Після цього Чхве Те-мін почав писати листи Пак, у яких повідомляв про свої релігійні видіння, у них він бачив великий та успішний шлях доньки диктатора.
З часом самозванець здобув прихильність Пак Кин Хє і, користуючись цим, почав втілювати в життя свої справжні плани. Так він створив благодійні фонди, в яких офіційно головувала майбутній президент, а насправді управляв ними Чхве Те-мін, який використовував їх для відмивання брудних грошей. Розмахи його незаконної діяльності були настільки вражаючими, що навіть Пак Чон Хі викликав його на особисту розмову. Але донька несамовито захищала свого духовного наставника, тоді батько поступився донці, і самозванець уник покарання.
Проте "пастору" довелося згорнути свою бурхливу діяльність, коли в 1979 році директор Центрального розвідувального управління застрелив Пак Чон Хі. До речі, вбивця тоді заявив, що одним з головних мотивів такого кроку було якраз те, що тодішній очільник держави допустив до управління країною Чхве Те-міна. У 80-х роках незвичний дует був усунутий від політики.
Протягом цього часу Пак Кин Хє керувала декількома фондами, через які прокручувалися та відмивалися великі суми грошей. Чхве Те-мін своїми маніпуляціями віддалив Пак Кин Хє від родини, яка робила відчайдушні спроби позбавити її від впливу "пастора". Сестри навіть зверталися до тодішнього президента Ро Де У з проханням вплинути на ситуацію. Але Чхве Те-мін не випускав її зі своїх міцних пазурів.
Здавалося, все це мало закінчитися зі смертю "пастора" в 1994 році. Але естафету перейняла його донька Чхве Сун Сіль. У 1998 році після довгих умовлянь Пак Кин Хє бере участь у парламентських виборах від Партії Великої Країни (ПВК) і перемагає в одному з округів. Потім вона ще тричі поспіль обиралася, отримавши прізвисько "Королева виборів".
У Сеулі протестувальники вимагають відставки президента республіки Пак Кин Хе
У 2007 році Пак Кин Хє відважилася висунути свою кандидатуру на партійних праймеріз на посаду президента, але зрештою програла Лі Мен Баку, який пізніше стане президентом.
Необхідно наголосити, що вже тоді Пак постійно звинувачували в надмірному впливі на неї з боку Чхве Сун Сіль, але вона відкидала їх як повністю безпідставні.
У 2011 році у зв’язку з падінням популярності партія здійснила ребрендінг і стала називатися Партією нових горизонтів (ПНГ). Після цього на чолі з Пак ПНГ здобула приголомшуючу перемогу на чергових парламентських виборах. Цей успіх посприяв у подальшому висуненню її кандидатури на президентських виборах в 2012 році. Пак Кин Хє виграла і стала першою за всю історію Південної Кореї жінкою-президентом.
Звісно, її найближча подруга скористалася слушною нагодою і почала займатися корупційними оборудками із ще більшим розмахом. Незадоволення в партії і суспільстві загалом зростало щодня. Але не було жодних доказів впливу Чхве Сун Сіль на президента. Підконтрольні уряду ЗМІ з легкістю розганяли всі ці чутки.
Але, як інколи буває, допоміг випадок. Виходячи з одного зі своїх численних фондів, Чхве Сун Сіль забула планшет, але, не захотівши за ним повертатися, попросила менеджера віддати його найближчій помічниці. Менеджер вирішив інакше та відніс його до телевізійної агенції JTBС, яка знайшла в ньому сенсаційну інформацію. В загалі, цей випадок, мабуть, можна назвати найтупішим провалом в історії, адже планшет не мав жодного захисту, шифрувальних програм, і будь-хто міг ознайомитися з його вмістом.
24 жовтня 2016 року журналісти телеканалу оприлюднили деякі знайдені документи, витягнуті з планшета, через це в країні спалахнув величезний скандал. Чхве Сун Сіль заявила, що це брудні політичні маніпуляції, але JTBC показали фотографії з її особистого архіву.
Наступного дня очільниця держави виступила зі зверненням, в якому зізналася, що інколи передавала на редакцію Чхве Сун Сіль деякі свої промови і нібито та допомагала їй в делікатних особистих питаннях.
Подальше цунамі відкриттів показало, що подруга президента мала доступ до документів з грифом "цілком таємно", які передавалися їй через особистого помічника, впливала на призначення на відповідальні посади, радила Пак Кин Хє в дипломатичних та бюджетних справах тощо. Такі сенсаційні новини зумовили зниження рейтингу президента до критичної позначки. І вже сьогодні переважаюча більшість виборців виступає за негайну відставку Пак.
Відчувши небезпеку, Чхве Сун Сіль втекла до Німеччини, де заявила, що поки не може повернутися до Сеулу для того, щоб свідчити у відкритих проти неї справах, пояснюючи це поганим станом здоров’я. Прокуратура ж у свою чергу вимагає її термінового повернення.
Не довіряючи владним інституціям, люди почали виходити на демонстрації, адже побоюються, що наверху спробують зам’яти скандал. Правоохоронні органи після першої своєї млявої реакції стали нарешті реагувати належним чином.
Сценарії розвитку
Республіка Корея знаходиться в найбільшій політичній кризі за всю власну історію. І мало хто може передбачити, що відбудеться тут найближчим часом, опцій для вирішення цієї ситуації не так багато, і кожне можливе вирішення стане безпрецедентним.
За першим варіантом, який наразі широко обговорюється в місцевих медіа, Пак Кин Хє таки подасть у відставку до початку процедури імпічменту. Треба сказати, що за місцевими законами єдине, за що можна оголосити імпічмент нині, - це державна зрада. Тому, щоб не допустити цього, вона може сама покинути свій пост. До того ж потрібно розуміти, що, коли слідчі почнуть працювати з Чхве Сун Сіль, випливуть нові факти корупції у вищих ешелонах влади, що призведе до ще більшого політичного загострення. З цієї точки зору, вірогідність відставки та проведення позачергових президентських виборів дуже висока.
Але є й другий варіант, якого не можна виключати, – протест поступово переросте в повноцінне силове протистояння, яке може призвести до серйозного внутрішнього конфлікту та падіння корейської економіки. У цьому випадку важливу роль відіграє позиція Збройних сил, правоохоронних структур та головного союзника Кореї – США. Наразі вона незмінна – підтримувати конституційний порядок та дотримуватися законності. Але як вони поводитимуться в разі ескалації, важко прогнозувати.