Серед неперервного потоку інформації про протистояння коронавірусній пандемії особливу увагу привертають повідомлення про міжнародні ініціативи чи акти допомоги постраждалим. Адже, на жаль, такі новини стають рідкими гостями новинних стрічок. Складно не звернути увагу на практичну відсутність інформації про якісь дії чи ініціативи Європейського Союзу на полі боротьби зі смертельним вірусом. Це дає стимул для чергової хвилі "євроскептичних" прогнозів. Чи дійсно коронавірус кинув тінь на світле майбутнє об'єднаної Європи? У цьому розбирався "Апостроф".
Пекін та Москва рятують Європу, поки Брюссель мовчить
Здавалося б, держави Європи об’єднуються саме для того, щоб не лишатися наодинці перед глобальними загрозами, у списку яких коронавірус впевнено посів перше місце. Але серед новин про загальнонаціональні карантини та перекриті кордони зовсім не видно заголовків в стилі "Євросоюз допоміг...", "Євросоюз виділив...".
Відсутність хай не проривних, але хоча б помітних ініціатив центральних європейських органів виглядає особливо негативно на тлі того, які сили поспішили нажитися на славі "рятівника" від коронавірусу. Серед них Китай, який по всьому світу розсилає медичні маски (серед яких, за сумною іронією, лежать тисячі пакунків, відправлених до КНР Європою, коли коронавірус був ще виключно китайською, а не світовою проблемою), і Росія, яка, попри дуже складну ситуацію всередині країни, поспішає накрутити "позитиву" для своєї пропаганди.
Мова йде, зокрема, про відправлення допомоги в Італію під гаслом "з Росії з любов'ю" Міністерством оборони РФ, серед якої медичне устаткування та навіть бригади військових медиків. Неважко здогадатися, що за умов, коли ЄС та США зайняті власними проблемами, такі дії Кремля наносять відчутний удар по ідейних основах політики Заходу щодо РФ. "Відправляючи військових лікарів до Італії, Росія створює величезну діру в ізоляції Москви на європейській політичній арені. Ймовірність того, що Італія підтримає чергове продовження санкцій, введених проти Росії через напад на Україну, після такого майже дорівнює нулю", - прокоментував ситуацію директор польського Центру стратегічних досліджень Вітольд Юраш.
Звісно, у поведінці Росії немає нічого дивного. Кремль нізащо би не проґавив нагоди вкотре "ткнути носом" Брюссель у його проблеми. Набагато більше питань викликають причини такої видимої "пасивності" Євросоюзу. Італійці, судячи з усього, нескоро забудуть відсутність допомоги від Євросоюзу. Як відзначила Наталі Точі, співробітниця Римського Інституту міжнародних відносин, ситуація нагадує "повернення в минуле, коли Італію залишали одну. Так було у випадку з кризою єврозони, потім з міграційною кризою 2015-2016, тепер з коронавірусом. Нічого не змінюється, але в цього разу політичні наслідки можуть бути набагато серйознішими".
Враховуючи такий іміджевий удар, якого ЄС як міжнародна інституція зазнав від коронавірусної пандемії, немає нічого дивного в тому, що євроскептичні прогнози суттєво посилилися. Втім, якщо поглянути на ситуацію в більш широкому контексті, то стає зрозумілим, що ЄС не стільки захитався перед ударами коронавірусу, як взяв паузу, аби зібратися із силами.
Зал європейського парламенту під час карантину
Брюссельські мільярди проти коронавірусу
Аналіз обставин початку коронавірусної кризи в Європі свідчить, що відсутність помітних дій з боку європейського центру є цілком логічним наслідком неготовності до подібних надзвичайних ситуацій. "Вочевидь, у Брюсселя не виявилося відповідних інструментів на момент початку пандемії. Адже центральні європейські органи — це інертні бюрократизовані структури, які погано реагують на стрімкі надзвичайні події. В реаліях поширення коронавірусу брак лідерства з боку Брюсселю цілком зрозумілий. Саме тому в Європі основні рішення і стратегії відповіді на кризу перейшли на національний рівень", - пояснив "Апострофу" експерт з питань міжнародної політики МЦПД Микола Капітоненко.
Сам масштаб пандемії, і що головне, швидкість її поширення зумовили неможливість якоїсь масштабної реакції Брюселю на події. Адже в таких умовах визначити пріоритети реагування та надання допомоги може бути дуже важко. "Коронавірусна пандемія є безпрецедентною проблемою, яка вразила всі держави Євросоюзу. А тому принцип європейської солідарності не може спрацьовувати в повній мірі. Якби криза вдарила лише по одній чи декільком країнам, політика і дії Євросоюзу були б кардинально іншими", - зазначив у розмові з "Апострофом" директор Інституту світової політики Євген Магда.
Те, що поява коронавірусу в Європі застала зненацька інституції ЄС, і реагування на національному рівні — яке значно швидше і простіше — стало пріоритетом для держав-членів ЄС, аж ніяк не означає, що надалі Брюссель залишатиметься бездіяльним. Навіть навпаки — в прицілі центральних європейських органів вже опинилися проблеми, з якими вони вміють боротися найкраще (як-ніяк, у 1957 році ця організація створювалася як чисто економічне об’єднання – Європейська спільнота з вугілля та сталі) — економічні та фінансові негаразди. Нещодавно стало відомо про рішення виділити понад 40 мільярдів євро державам-членам Євросоюзу для подолання економічних наслідків пандемії, а європейські фінансові інституції вже зараз активно розробляють стратегії боротьби з економічною та фінансовою кризою. Адже цих 40 мільярдів явно буде замало.
Дослідники-економісти вже озвучують цифри у 350 мільярдів євро щорічно, необхідних для подолання економічної кризи, що стрімко насувається на світ. Де і як шукати ці мільярди — поки що питання відкрите. Поки що відомо, що Європейській комісії розраховують, що 7,5 млрд євро ЄС виділить із власних коштів, щоб якомога швидше допомогти країнам, які найбільше постраждали від епідемії коронавірусу: Італії, Франції, Іспанії та Німеччині. Крім того, Європейський центральний банк запустив екстрений пакет допомоги обсягом 750 млрд. євро, щоб полегшити вплив пандемії коронавірусу. Він купуватиме державні борги та борги компаній в єврозоні, зокрема в Греції та Італії. Таким чином, попри мляві дії Брюселю у питанні ліквідації коронавірусу, з економічними наслідками там вирішили боротися по-серйозному…
Франкфурт, Німеччина
Курс ЄС назустріч "ідеальному шторму"
Євроскептики, звісно ж, поспішають розписувати перспективи Євросоюзу найчорнішими фарбами. Дійсно, ризик для європейських інституцій є доволі значним. Адже їх ефективність прямо залежить від економічної міцності головних "донорів" ЄС - провідних європейських економік. І саме від ситуації в Німеччині і Франції буде залежати майбутній сценарій розвитку подій. "Якщо економіки провідних держав значно втратять, то постане ситуація, коли саме їх рятуватимуть в першу чергу. А для решти членів ЄС не залишиться інших варіантів, як покладатися на власні сили", - зазначив Микола Капітоненко.
Утім, навіть в разі серйозних економічних труднощів, європейські інституції навряд чи чекатиме занепад або суттєва перебудова базових засад. Адже Євросоюз це не лише механізм вливання коштів куди потрібно. В першу чергу ЄС — це об’єднання принципів та ідей. І ці принципи коронавірус не може вразити.
"Очевидно, що коронавірус вплине на політичні режими і політичні перспективи країн Євросоюзу. Адже це найбільший міжнародний виклик з часів Другої світової війни. І політична особливість коронавірусу в тому, що він робить сильні держави сильнішими, а перед слабшими ставить численні виклики. І також очевидно, що, оглядаючись на досвід Китаю, з’явиться попит на певні авторитарні рішення. Але вважати, що Євросоюз в таких умовах відмовиться від своєї головної конкурентної переваги — демократичних принципів — немає підстав", - висловив переконання Євген Магда.
Глобальна пандемія та економічна криза створила обставини, які можна охарактеризувати як "ідеальний шторм". Хтось в умовах цього шторму старається просто вціліти, а хтось — як Росія — заробити політичний капітал за допомогою одного-єдиного літака, який вчасно полетів в Італію. Хтось, попри серйозні виклики, зможе тримати свій курс. Поки що Євросоюз, на думку низки експертів, належить саме до останньої групи: попри негативний інформаційний фон, який вже став звичним явищем, наразі немає підстав вважати, що головною жертвою пандемії стане саме об’єднана Європа.
